3 Загальні методичні вказівки по змісту і виконанню
КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1 Титульний аркуш
Зразок титульного аркуша наведений у додатку А.
3.2 Зміст
Розташовують на наступних після титульного аркушах, починаючи з нової сторінки.
До змісту включають: перелік умовних позначень; вступ: послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів основної частини роботи; висновки; перелік літературних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок структурних розділів. У змісті можуть бути перелічені номери і назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.
Наприклад:
ЗМІСТ
ЗМІСТ 13
___________________________________ 26
Голова комісії: 26
___________ ______________________ 27
Члени комісії: 27
___________ ______________________ 27
___________ ______________________ 27
„_____“__________________20___р. 27
Кременчук 27
3.3 Перелік умовних позначень
Розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Перелік містить пояснення до всіх прийнятих у роботі малопоширених умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. У тексті роботи наводять розшифровку безпосередньо за першої їх появи.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи та ін. повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Наприклад:
ЗХ Захід
ПН Південь
ПС Повітряне судно
3.4 Вступ
У введенні коротко викладається вплив основних метеорологічних величин і явищ погоди на роботу цивільної авіації, на зліт і посадку повітряних суден, безпеку, регулярність і економічність польотів.
Вказуються мета і завдання виконання курсової роботи, дається скорочений зміст роботи і характеристика використаних вихідних матеріалів.
1 Авіаційно-кліматичний опис аеродрому … (вказується назва аеродрому)
В основній частині необхідно скласти авіаційно-кліматичну характеристику аеродрому. Матеріалом для її складання служать таблиці з результатами обробки щоденних метеорологічних даних.
При складанні авіаційно-кліматичних характеристик (описів) в АМО використовують результати багаторічних метеорологічних спостережень. У курсовій роботі вони складається за даними метеорологічних спостережень за один рік. Такі данні дають загальне уявлення про клімат цього пункту. Однак варто пам’ятати, що на повторюваність окремих метеорологічних величин і явищ можуть суттєво вплинути випадкові особливості погоди конкретного окремого року, нехарактерні для клімату цього пункту, тому деякі отримані характеристики можуть відрізнятися від кліматичних.
Авіаційно-кліматична характеристика аеродрому повинна включати наступне:
коротку фізико-географічну і загальну кліматичну характеристику;
аналіз річного і добового ходу метеорологічних величин (температура, вологість, тиск, вітер, нижня хмарність і видимість, атмосферні опади);
аналіз повторюваності небезпечних для авіації явищ погоди (туман, гроза, хуртовина, ожеледь, пилова буря);
висновки, що стосуються польотів на даному аеродромі.
1.1 Фізико-географічна і загальна кліматична характеристика аеропорту
В якості вихідних матеріалів для написання фізико-географічної і загальної кліматичної характеристики можуть бути використані відповідні статті енциклопедій, географічні і кліматичні атласи, кліматичні описи міст і інші посібники.
Фізико-географічна характеристика дається для району в радіусі приблизно 50 км від даного аеродрому. В цій характеристиці вказується висота аеродрому над рівнем моря, координати географічного місця аеродрому, особливості рельєфу, наявність і віддаленість від аеродрому водних об’єктів, заболоченість і лісистість місцевості. Необхідно вказати найбільш значні вершини і низовини, їх протяжність, абсолютні і відносні висоти, вплив на клімат аеродрому. При описі водних об’єктів доцільно навести дані про їх вплив на горизонтальну видимість і висоту нижньої межі хмарності.
В загальній кліматичний характеристиці достатньо вказати лише загальні свідчення про характер клімату: морський чи континентальний, основні особливості сезонів року (особливо зими і літа), значення температури повітря і атмосферного тиску у січні і липні, їх річну амплітуду, річну кількість опадів, переважаючий напрямок вітру і т.п. В кліматичному описі необхідно також відобразити типові синоптичні процеси для даного району зимою і літом, і коротко описати синоптичні процеси, тривалі періоди найбільш складних умов погоди або супроводжуються небезпечними для авіації метеорологічними явищами.
1.2 Температура повітря
Температура повітря – це величина, що характеризує його тепловий стан. Вона пропорційна кінетичній енергії руху молекул газів, що входять у склад повітря, і кількісно може бути виражена у градусах Цельсія за стоградусною шкалою або в Кельвінах за абсолютною шкалою. Температура повітря може змінюватися і широких межах в залежності від пори року, часу доби і географічного положення пункту.
В таблиці 1 вказані середньомісячні значення температури за 4 терміни, значення середньомісячної, середньої максимальної і середньої мінімальної температури, абсолютного максимуму і абсолютного мінімуму температури за 12 місяців і за рік.
За даними таблиці 1 побудувати графік річного ходу середньомісячної, середньої максимальної і мінімальної температури ,абсолютного максимуму і абсолютного мінімуму температури за місяць. Всі п’ять кривих, що характеризують наведені вище показники зміни температури, будують на одному графіку.
Таблиця 1- Температура повітря
Місяць |
Терміни спостережень |
|
Серед.
|
Серед.
|
Абс
|
Дата
|
Абс
|
Дата
|
|||
03 |
09 |
15 |
21 |
||||||||
1 |
-11,3 |
-11,8 |
-8,4 |
-10,0 |
-10,4 |
-6,6 |
-14,0 |
2,7 |
7 |
-30,1 |
30 |
2 |
-9,8 |
-10,5 |
-5,4 |
-7,5 |
-8,3 |
-4,0 |
-12,6 |
2,0 |
16 |
-20,4 |
14 |
3 |
-4,9 |
-4,2 |
0,1 |
2 5 |
-2,9 |
0,8 |
-6,7 |
5,2 |
22 |
-16,4 |
12 |
4 |
3,6 |
5,5 |
8,5 |
6,1 |
5,8 |
9,7 |
2,1 |
22,2 |
27 |
-9,2 |
1 |
5 |
8,1 |
12,8 |
16,7 |
12,9 |
12,6 |
18,1 |
6,7 |
28,5 |
4 |
0,2 |
17 |
6 |
11,7 |
16,4 |
19,7 |
15,9 |
15,8 |
21,0 |
10,5 |
25,5 |
4 |
5,4 |
9 |
7 |
15,4 |
20,0 |
23,3 |
19,2 |
19,3 |
24,6 |
14,3 |
32,1 |
19 |
9,8 |
10 |
8 |
13,3 |
16,0 |
20,3 |
15,6 |
16,2 |
21,2 |
12,0 |
31,4 |
12 |
4,9 |
23 |
9 |
8,6 |
10,7 |
14,7 |
10,4 |
11,1 |
15,7 |
7,2 |
23,6 |
18 |
1,3 |
29 |
10 |
4,9 |
5,0 |
6,2 |
5,3 |
5,4 |
7 5 |
3,4 |
13,2 |
22 |
-3,3 |
30 |
11 |
-2,0 |
-2,4 |
-1,0 |
-1,8 |
-1,8 |
0,0 |
-3,8 |
5,0 |
14 |
-12,6 |
8 |
12 |
-5,8 |
-6,0 |
-5,5 |
-6,1 |
-5,9 |
-3,8 |
-8,4 |
3,0 |
31 |
-20,3 |
28 |
рік |
|
|
|
|
4,7 |
8,6 |
0,8 |
32,1 |
|
-30,1 |
|
Для січня, квітня, липня і жовтня побудувати такі ж графіки добової зміни температури по 4 термінах спостережень (3, 9, 15 і 21 год.).
Графік річного ходу метеорологічної величини будується наступним чином: на осі абсцис вказуються місяці, а на осі ординат – середньомісячне значення. Графік добового ходу – на осі абсцис позначають години доби, на осі ординат – середньомісячні значення величин за відповідну годину.
При аналізі температурного режиму по таблицях і графіках потрібно вказати:
найтепліший і найхолодніший місяці у році, що аналізується, середню температуру повітря в ці місяці;
абсолютний максимум і абсолютний мінімум температури, дату і місяць, коли спостерігалися;
річну амплітуду температури і добові амплітуди температури за 4 місяці (січень, квітень, липень, жовтень). Вказати у курсовій роботі від яких факторів залежать річна і добова амплітуди, і вплив цих факторів на величину річної і добової амплітуди;
за даними таблиці 2 визначити дату стійкого переходу середньої температури через 0°С весною і осінню, початок, кінець і тривалість безморозного періоду в днях.
Таблиця 2- Середня температура повітря за добу
Число |
Місяці |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
1 |
-14,9 |
-13,8 |
-5,5 |
-0,1 |
9,7 |
16,7 |
18,4 |
19,5 |
13,8 |
3,4 |
-2,6 |
-9 |
2 |
-12,9 |
-8 |
-4,3 |
4,2 |
17,4 |
18 |
20 |
19,6 |
13,9 |
2,5 |
-3,1 |
-9 |
3 |
-3,7 |
-10,2 |
-6,4 |
3,4 |
20 |
18,6 |
21,5 |
21,1 |
16,5 |
2,6 |
-4,3 |
-4,1 |
4 |
-4,9 |
-7 |
-3,5 |
4,5 |
20,8 |
19,1 |
20,9 |
19,4 |
15,1 |
8 |
-8,3 |
-1,8 |
5 |
-1,4 |
-4,6 |
-5 |
3,9 |
20,7 |
18,2 |
19,6 |
20,4 |
14,4 |
10 |
-8 |
-2,3 |
6 |
1,4 |
-6,6 |
-1,6 |
3,7 |
21,4 |
18,8 |
18,3 |
20,7 |
12,8 |
10,3 |
-2,4 |
-7,1 |
7 |
-1,4 |
-14,6 |
-4,5 |
3,8 |
19,4 |
19,2 |
17,1 |
19,8 |
9,9 |
8,4 |
-6,2 |
-3,7 |
8 |
-2,9 |
-9,2 |
-7,3 |
2,9 |
8,8 |
16,4 |
17,8 |
18,6 |
8,9 |
9 |
-7,8 |
-0,3 |
9 |
-3 |
-5,9 |
-9,7 |
4,7 |
7,5 |
14 |
17,9 |
17,8 |
7,5 |
9,4 |
-3,6 |
-0,9 |
10 |
-10,8 |
-0,5 |
-6,8 |
4,6 |
10,8 |
17,1 |
17,5 |
17,2 |
8,2 |
9 |
-1,3 |
-1,9 |
11 |
-17,2 |
-2 |
-7,6 |
7 |
11 |
19,2 |
18,7 |
21 |
8,8 |
7,8 |
1,1 |
0,2 |
12 |
-16,4 |
-8,4 |
-6,4 |
7,2 |
9,5 |
19,9 |
18,5 |
23,8 |
14,2 |
6 |
-0,6 |
2 |
13 |
-5 |
-15,4 |
-4,1 |
2,5 |
10,4 |
20,8 |
15,6 |
23,8 |
14,4 |
3,3 |
0,2 |
-1,8 |
14 |
-2,2 |
-14,8 |
-2,2 |
2,9 |
12 |
15,2 |
16,5 |
20,5 |
15,8 |
1,1 |
3,6 |
0,1 |
15 |
0 |
-6,4 |
-0,8 |
2 |
13,1 |
11,9 |
21,6 |
17,3 |
14,1 |
1,8 |
0,8 |
-0,9 |
16 |
-8,4 |
-2,5 |
-0,7 |
3,2 |
8,7 |
8,7 |
23,1 |
15,2 |
15,2 |
1,9 |
2,2 |
-6,3 |
17 |
-19,7 |
-5,8 |
-2 |
4,8 |
7,3 |
10 |
23,1 |
12,6 |
15,1 |
2,9 |
2,3 |
-9,3 |
18 |
-24,7 |
-13,1 |
-3,3 |
5,8 |
9,6 |
13,9 |
25,3 |
10,9 |
16,3 |
6,7 |
0,4 |
-11 |
19 |
-20,3 |
-9,2 |
0,2 |
4,6 |
14,4 |
14,7 |
27,2 |
11,2 |
15,3 |
7,2 |
1,5 |
-7,9 |
20 |
-12,8 |
-10 |
2,7 |
3,5 |
16,2 |
13,5 |
22,2 |
14,7 |
14,8 |
7 |
1,4 |
-6,9 |
21 |
-9,8 |
-13,5 |
2 |
4,8 |
12 |
13,2 |
18,8 |
14,4 |
14,9 |
10 |
0,5 |
-7,2 |
22 |
-11 |
-10,3 |
1,8 |
7,2 |
14,1 |
8,6 |
19,1 |
13,6 |
15 |
10,7 |
-1,6 |
-5,7 |
23 |
-9 |
-4,5 |
-0,1 |
4 |
16,2 |
11,1 |
16,4 |
13,2 |
8,8 |
6,1 |
-7,2 |
-5,7 |
24 |
-7,6 |
-4 |
0,5 |
4,9 |
12,6 |
14,6 |
15,8 |
17 |
6,2 |
7,3 |
-5,8 |
-9,3 |
25 |
-8 |
-8,6 |
-1,2 |
9,9 |
6,5 |
14,6 |
16,2 |
12,6 |
5,4 |
6,1 |
-4,7 |
-12 |
26 |
-6,6 |
-8,3 |
-2,4 |
10,5 |
4,3 |
16,2 |
17,4 |
10,2 |
4,8 |
3,2 |
0,2 |
-10 |
27 |
-10,5 |
-7,6 |
-2,1 |
16,8 |
10,2 |
19,1 |
18,7 |
8,6 |
3,3 |
6,5 |
-0,4 |
-17 |
28 |
-9,3 |
-8,3 |
-3,1 |
15,9 |
11,7 |
18,1 |
18,7 |
7,8 |
3,5 |
2,8 |
1,8 |
-17 |
29 |
-20,1 |
|
-2,7 |
10,4 |
11,7 |
17,5 |
19,1 |
10,4 |
3 |
0,4 |
1,6 |
-9,6 |
30 |
-26,3 |
|
-1,5 |
11,5 |
9,8 |
17,7 |
18,1 |
14,9 |
2,8 |
-2,2 |
-4,4 |
-7,5 |
31 |
-22,2 |
|
-0,8 |
|
13,3 |
|
19,7 |
16,2 |
|
-2 |
|
-0,3 |
В кінці розділу, що характеризує особливості температурного режиму, необхідно вказати вплив низьких і високих температур на експлуатацію вертольотів.
1.3 Атмосферний тиск
Атмосферний тиск (Р) – це сила, з якою атмосфера тисне на одиницю горизонтальної поверхні. В якості одиниць вимірювання тиску використовуються гектопаскалі (гПа) і міліметри ртутного стовпа (мм рт. ст.).
В таблиці 3 вказані середньомісячні значення тиску в гПа за 4 терміни, середній, мінімальний і максимальний тиск за кожен місяць і за рік.
Для аналізу мінливості атмосферного тиску за даними таблиці 3 потрібно побудувати графіки річного ходу середнього, максимального і мінімального тиску за кожен місяць. В аналізі необхідно вказати річну амплітуду змін атмосферного тиску; місяці, в які спостерігався максимальний і мінімальний тиск; амплітуди змін атмосферного тиску по сезонах і сезони року з його найбільшою мінливістю.
В таблиці 3 вказані значення атмосферного тиску на рівні аеродрому. Використовуючи барометричну формулу Лапласа
привести до середнього рівня моря величину середньорічного, максимального і мінімального тиску.
де Н – висота аеродрому над рівнем моря;
– середньорічний, максимальний або
мінімальний тиск на рівні аеродрому;
– середньорічна температура повітря.
Результати розрахунків повинні бути надані в курсовій роботі.
Приведене середньорічне значення атмосферного тиску потрібно порівняти зі значенням тиску на рівні моря в стандартній атмосфері (1013,25 гПа) і зробити висновок про те, яка погода переважала в аналізованому році – циклонічна чи антициклонічна, тобто зв’язана з областями низького або високого тиску.
Таблиця 3- Атмосферний тиск
Місяць |
Терміни спостережень |
Серед. Р |
Мах Р |
Min P |
|||
03 |
09 |
15 |
21 |
||||
1 |
1000,2 |
1000,2 |
999,8 |
1000,1 |
1000,0 |
1024,3 |
980,0 |
2 |
993,5 |
994,0 |
994,0 |
993,9 |
993,8 |
1014,3 |
964,5 |
3 |
1000,2 |
1000,3 |
1000,1 |
1000,1 |
1000,1 |
1030,4 |
974,0 |
4 |
994,1 |
994,2 |
994,2 |
994,5 |
994,2 |
1011,6 |
972,5 |
5 |
996,5 |
996,6 |
996,1 |
996,3 |
996,3 |
1008,5 |
984,8 |
6 |
996,2 |
996,4 |
995,8 |
995,8 |
996,0 |
1008,7 |
980,7 |
7 |
994,7 |
994,9 |
994,5 |
994,3 |
994,6 |
1001,1 |
985,7 |
8 |
994,0 |
994,3 |
993,9 |
994,0 |
994,0 |
1003,1 |
985,2 |
9 |
994,2 |
994,4 |
994,3 |
994,5 |
994,3 |
1008,0 |
975,3 |
10 |
993,9 |
993,3 |
992,6 |
993,2 |
993,2 |
1007,7 |
982,4 |
11 |
992,6 |
993,3 |
993,6 |
993,8 |
993,3 |
1014,8 |
970,3 |
12 |
1000,9 |
1000,9 |
1000,5 |
1000,4 |
1000,6 |
1012,4 |
975,3 |
рік |
|
|
|
|
995,8 |
1030,4 |
964,5 |
В кінці підчастини характеризуючого особливості розподілення тиску, необхідно показати вплив температури і тиску на льотні і експлуатаційні характеристики повітряних суден.
1.4 Вітер
Вітер представляє собою горизонтальний рух повітря відносно земної поверхні. Основні його характеристики – напрямок і швидкість. Напрямок вітру виражається у градусах або румбах тієї частини горизонту, звідки дує вітер. Градуси відраховуються від північного напрямку географічного меридіану за годинниковою стрілкою від 0° до 360°. Напрямок вітру може вказуватися по 16 румбам, для позначення яких використовуються російські або латинські назви (С, ССВ, СВ, В и т.д.).
Умови експлуатації ПС на відповідному аеродромі в значному степені характеризуються особливостями режиму приземного вітру.
У курсовій роботі необхідно провести аналіз напрямку і швидкості вітру. Для аналізу розподілу вітрів по напрямках будують троянду вітрів (для кожного місяця і за рік). У якості вихідних даних для побудови троянди вітрів використовують дані про середньомісячну повторюваність (γ %) вітрів різних румбів – таблиця 4. Вітри зі швидкістю, рівною або менше 3 м/с, як маловпливові на зліт і посадку літаків, зазвичай відносять до штильового стану.
При побудові троянди вітрів проводять 8 румбів. Для кожного румба необхідно побудувати радіус-вектор, чисельно рівний повторюваності вітру даного напрямку. При з’єднанні кінців всіх восьми радіус-векторів вийде багатокутник, що являє собою троянду вітрів. Повторюваність штилів і слабких вітрів зі швидкістю, рівною або меншою 3 м/с, вказують у кружечку у центрі троянди вітрів. Повторюваність вітрів кожного румба відкладати від кружечка. Приклад побудови троянди вітрів показано на мал. 1.
Таблиця 4- Напрямок вітру
Місяць |
N |
Штиль (0-3м/с) |
ПН-СХ |
СХ |
ПД-СХ |
ПД |
ПД-ЗХ |
ЗХ |
ПН-ЗХ |
ПН |
|||||||||
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
||
1 |
124 |
105,0 |
84,68 |
1,5 |
1,21 |
3,0 |
2,42 |
8,5 |
6,85 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
0,5 |
0,40 |
3,5 |
2,82 |
2,0 |
1,61 |
2 |
112 |
92,0 |
82,14 |
2,0 |
1,79 |
6,5 |
5,80 |
6,5 |
5,80 |
0,0 |
0,00 |
2,0 |
1,79 |
0,5 |
0,45 |
1,5 |
1,34 |
1,0 |
0,89 |
3 |
124 |
93,0 |
75,00 |
0,0 |
0,00 |
18,5 |
14,92 |
6,5 |
5,24 |
0,0 |
0,00 |
4,0 |
3,23 |
1,5 |
1,21 |
0,5 |
0,40 |
0,0 |
0,00 |
4 |
120 |
91,0 |
75,83 |
0,5 |
0,42 |
5,0 |
4,17 |
12,0 |
10,00 |
0,5 |
0,42 |
5,0 |
4,17 |
1,5 |
1,25 |
1,5 |
1,25 |
3,0 |
2,50 |
5 |
124 |
103,0 |
83,06 |
0,5 |
0,40 |
1,5 |
1,21 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
3,5 |
2,82 |
9,5 |
7,66 |
3,5 |
2,82 |
2,5 |
2,02 |
6 |
120 |
102,0 |
85,00 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
1,0 |
0,83 |
1,0 |
0,83 |
3,5 |
2,92 |
5,5 |
4,58 |
2,5 |
2,08 |
4,5 |
3,75 |
7 |
124 |
109,0 |
87,90 |
0,0 |
0,00 |
0,5 |
0,40 |
3,0 |
2,42 |
3,0 |
2,42 |
5,0 |
4,03 |
1,0 |
0,81 |
2,5 |
2,02 |
0,0 |
0,00 |
8 |
124 |
114,0 |
91,94 |
0,5 |
0,40 |
2,5 |
2,02 |
1,0 |
0,81 |
0,0 |
0,00 |
1,0 |
0,81 |
3,5 |
2,82 |
0,5 |
0,40 |
1,0 |
0,81 |
9 |
120 |
113,0 |
94,17 |
0,0 |
0,00 |
0,5 |
0,42 |
3,5 |
2,92 |
0,0 |
0,00 |
1,0 |
0,83 |
0,0 |
0,00 |
1,5 |
1,25 |
0,5 |
0,42 |
10 |
124 |
93,0 |
75,00 |
1,0 |
0,81 |
2,5 |
2,02 |
9,5 |
7,66 |
2,0 |
1,61 |
2,0 |
1,61 |
6,0 |
4,84 |
7,5 |
6,05 |
0,5 |
0,40 |
11 |
120 |
94,0 |
78,33 |
1,0 |
0,83 |
3,5 |
2,92 |
5,0 |
4,17 |
0,5 |
0,42 |
6,5 |
5,42 |
5,5 |
4,58 |
3,0 |
2,50 |
1,0 |
0,83 |
12 |
124 |
92,0 |
74,19 |
0,0 |
0,00 |
7,0 |
5,65 |
17,5 |
14,11 |
1,0 |
0,81 |
2,5 |
2,02 |
2,0 |
1,61 |
0,0 |
0,00 |
2,0 |
1,61 |
рік |
1460 |
1201,0 |
82,26 |
7,0 |
0,48 |
51,0 |
3,49 |
74,0 |
5,07 |
8,0 |
0,55 |
36,0 |
2,47 |
37,0 |
2,53 |
28,0 |
1,92 |
18,0 |
1,23 |
N – загальна кількість спостережень;
n – кількість випадків;
P – повторюваність у %,
Малюнок 1- Троянда вітрів, січень
В аналізі вказати переважаючий напрямок вітру по місяцях, по сезонах, на протязі року.
Таблиця 5- Швидкість вітру
Місяць |
Терміни спостережень |
Середня швидкість |
Максимальна швидкість |
Повторюваність швидкості вітру різної градації |
|||||||||||
03 |
09 |
15 |
21 |
N |
0-5м/с |
6-11м/с |
12-15м/с |
>15м/с |
|||||||
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
||||||||
1 |
1,5 |
2,1 |
2,3 |
1,8 |
1,9 |
11 |
124 |
119 |
95,97 |
5 |
4,03 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
2 |
2,0 |
2,1 |
2,2 |
2,4 |
2,1 |
10 |
112 |
111 |
99,11 |
1 |
0,89 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
3 |
2,1 |
2,2 |
2,7 |
2,2 |
2,3 |
13 |
124 |
119 |
95,97 |
5 |
4,03 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
4 |
1,6 |
2,4 |
3,0 |
2,7 |
2,4 |
16 |
120 |
116 |
96,67 |
4 |
3,33 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
5 |
1,2 |
2,3 |
3,1 |
1,8 |
2,1 |
14 |
124 |
121 |
97,58 |
3 |
2,42 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
6 |
1,3 |
1,9 |
2,7 |
1,8 |
1,9 |
10 |
120 |
118 |
98,33 |
2 |
1,67 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
7 |
1,1 |
1,9 |
2,5 |
1,4 |
1,7 |
13 |
124 |
123 |
99,19 |
1 |
0,81 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
8 |
1,5 |
1,8 |
2,4 |
1,5 |
1,8 |
14 |
124 |
124 |
100,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
9 |
1,2 |
1,3 |
2,3 |
1,4 |
1,5 |
15 |
120 |
120 |
100,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
10 |
2,5 |
3,0 |
2,8 |
2,4 |
2,6 |
20 |
124 |
115 |
92,74 |
9 |
7,26 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
11 |
2,5 |
2,3 |
2,4 |
2,4 |
2,4 |
13 |
120 |
117 |
97,50 |
3 |
2,50 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
12 |
2,3 |
2,5 |
2,7 |
2,6 |
2,5 |
18 |
124 |
121 |
97,58 |
5 |
2,42 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
рік |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
2,0 |
2,1 |
20 |
1460 |
1424 |
97,53 |
36 |
2,47 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
В таблиці 5 вказані середньомісячні значення швидкості вітру за 4 терміни, середня і максимальна швидкість вітру за кожен місяць і за рік, а також повторюваність (у %) швидкості вітру наступних градацій 0-5 м/с, 6-11 м/с, 12-15 м/с, більше 15 м/с.
Дані таблиці 5 і графіки повинні бути проаналізовані і результати аналізу викладені в роботі. Вказати в аналізі які швидкості вітру переважали в аналізованому році, їх повторюваність, найбільша швидкість за рік і в якому місяці вона спостерігалась. В аналізі необхідно зв’язати переважаючі напрямки вітру з середніми і максимальними швидкостями, які спостерігалися у той же період.
1.5 Нижня хмарність і видимість
Хмарність і обмежена видимість являються одним з основних метеорологічних факторів, що ускладнюють діяльність авіації. Хмари супроводжують такі метеорологічні явища, як грози, смерчі, інтенсивні опади, град, ожеледь що суттєво ускладнюють польоти або виключають їх можливість. При туманах, пилових бурях та інших явищах, зумовлюючих погану видимість, польоти також інколи неможливо виконувати. Зліт, посадка, пілотування вертольотів, особливо польоти на гранично малих і малих висотах, утруднені при низькій хмарності і обмеженій видимості. Висота нижньої межі хмарності (НМХ) і видимості входять у мінімуми погоди, тому кліматичні описи аеродромів завжди містять дані про повторюваність висоти нижньої межі хмарності і видимості.
В таблиці 6 вказані середньомісячні значення кількості хмар за 4 терміни, середня кількість хмар за кожен місяць і за рік в балах і октантах, кількість пахмурних днів по нижній хмарності за кожен місяць і за рік.
Таблиця 6- Нижня хмарність
Місяць |
Кількість хмар |
Кількість похмурих днів по нижній хмарності |
|||||
Терміни спостережень |
Середня кількість |
||||||
03 |
09 |
15 |
21 |
бали |
октанти |
||
1 |
5,1 |
6,1 |
5,4 |
5,0 |
5,4 |
4,3 |
9 |
2 |
4,6 |
5,9 |
3,9 |
4,4 |
4,7 |
3,8 |
6 |
3 |
4,0 |
3,5 |
4,5 |
3,8 |
4,0 |
3,2 |
8 |
4 |
4,2 |
4,3 |
4,9 |
5,4 |
4,7 |
3,8 |
5 |
5 |
1,8 |
2,3 |
4,0 |
2,5 |
2,7 |
2,2 |
4 |
6 |
3,7 |
3,5 |
6,0 |
3,7 |
4,2 |
3,4 |
5 |
7 |
3,5 |
2,1 |
5,3 |
3,0 |
3,5 |
2,8 |
0 |
8 |
5,5 |
5,5 |
5,6 |
4,4 |
5,3 |
4,2 |
9 |
9 |
5,3 |
4,8 |
5,7 |
4,8 |
5,2 |
4,2 |
9 |
10 |
9,0 |
9,3 |
9,1 |
9,4 |
9,2 |
7,4 |
24 |
11 |
8,9 |
8,6 |
7,9 |
9,2 |
8,6 |
6,9 |
19 |
12 |
9,4 |
8,2 |
7,7 |
8,9 |
8,6 |
6,9 |
22 |
рік |
5,4 |
5,3 |
5,8 |
5,4 |
5,5 |
4,4 |
120 |
За даними таблиці 6 побудувати графіки:
річний хід середньомісячної кількості нижньої хмарності в октантах;
річний хід числа пахмурних днів по нижній хмарності;
В аналізі таблиці і графіків вказати місяці з мінімальною і максимальною кількістю днів з нижньою хмарністю, середню кількість нижніх хмар в ці місяці.
В таблиці 7 вказано повторюваність (у %) значень видимості менше 400 м, 400-800 м, 800-1000 м, 1-2 км, 2-4 км, 4-10 км і більше 10 км на протязі ножного місяця і на протязі року.
За даними таблиці 7 побудувати наступні графіки:
річний хід повторюваності (у %) значень видимості для градацій – менше 400 м, 400-800 м, 800-1000 м, 1-2 км, 2-4 км.
В аналізі вказати, в які місяці і сезони частіше за все спостерігається видимість менше 400 м, менше 1000 м, менше 2000 м, більше 10 км і їх повторюваність, дані за рік.
Вкажіть місяці, в які найчастіше спостерігались складні метеорологічні умови (СМУ) і малохмарна погода з видимістю більше 10 км.
Таблиця 7- Видимість
Місяць |
Повторюваність значень видимості різних градацій |
||||||||||||||
N |
<400м |
400-800м |
>800-1000м |
>1-2км |
>2-4км |
>4-10км |
>10км |
||||||||
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
||
1 |
62 |
0 |
0,00 |
3 |
4,84 |
5 |
8,06 |
8 |
12,90 |
28 |
45,16 |
16 |
25,81 |
2 |
3,23 |
2 |
56 |
1 |
1,79 |
0 |
0,00 |
3 |
5,36 |
9 |
16,07 |
21 |
37,50 |
20 |
35,71 |
2 |
3,57 |
3 |
62 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
6 |
9,68 |
10 |
16,13 |
21 |
33,87 |
18 |
29,03 |
7 |
11,29 |
4 |
60 |
0 |
0,00 |
2 |
3,33 |
3 |
5,00 |
5 |
8,33 |
18 |
30,00 |
20 |
33,33 |
12 |
20,00 |
5 |
81 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
6 |
7,41 |
32 |
39,51 |
43 |
53,09 |
6 |
90 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
3 |
3,33 |
9 |
10,00 |
41 |
45,56 |
37 |
41,11 |
7 |
93 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
1 |
1,08 |
5 |
5,38 |
61 |
65,59 |
26 |
27,96 |
8 |
65 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
9 |
13,85 |
41 |
63,08 |
15 |
23,08 |
9 |
60 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
3 |
5,00 |
5 |
8,33 |
22 |
36,67 |
23 |
38,33 |
7 |
11,67 |
10 |
62 |
1 |
1,61 |
1 |
1,61 |
4 |
6,45 |
6 |
9,68 |
18 |
29,03 |
30 |
48,39 |
2 |
3,23 |
11 |
60 |
2 |
3,33 |
6 |
10,00 |
8 |
13,33 |
8 |
13,33 |
18 |
30,00 |
18 |
30,00 |
0 |
0,00 |
12 |
62 |
0 |
0,00 |
2 |
3,23 |
10 |
16,13 |
22 |
35,48 |
18 |
29,03 |
10 |
16,13 |
0 |
0,00 |
рік |
813 |
4 |
0,49 |
14 |
1,72 |
42 |
15,70 |
77 |
9,47 |
193 |
23,74 |
330 |
40,59 |
153 |
18,82 |
СМУ – це погода з видимістю менше 2000 м і хмарністю з нижньою межею нижче 200 м. Малохмарна погода – це погода, коли переважала ясна погода і погода з хмарами середнього і верхнього ярусів (місяці з максимальною повторюваністю такої погоди).
В місяці з СМУ вказати повторюваність видимості менше 2000 м (сума повторюваності видимості менше 400 м, 400-800 м, 800-1000 м і 1-2 км) і висоти НМХ нижче 200 м (сума повторюваності хмар з НМХ менше 100 м і 100-200 м). В місяці з малохмарною погодою вказати – повторюваність видимості більше 10 км і сумарну повторюваність ясної погоди і погоди з хмарами середнього і верхнього ярусів.
1.6 Небезпечні для авіації явища погоди
Повний перелік небезпечних для авіації явищ погоди вказано в «Правилах метеорологічного забезпечення авіації». Серед цих явищ найбільш поширені наступні: туман, гроза, хуртовини, ожеледь, пилова буря.
В таблиці 8 вказано кількість днів з небезпечними явищами погоди і тривалість небезпечних явищ погоди в годинах за кожен місяць і за рік.
Таблиця 8- Небезпечні для авіації явища погоди
Місяць |
Кількість днів з НЯП |
Тривалість НЯП в годинах |
|||||||
|
|
хуртовини |
|
|
|
|
хуртовини |
|
|
1 |
2 |
6 |
5 |
0 |
0 |
22 |
97 |
42 |
- |
2 |
1 |
0 |
6 |
1 |
0 |
2 |
- |
28 |
- |
3 |
1 |
0 |
4 |
0 |
0 |
3 |
- |
55 |
- |
4 |
4 |
0 |
0 |
2 |
0 |
11 |
- |
- |
- |
5 |
0 |
0 |
0 |
2 |
0 |
- |
- |
- |
- |
6 |
0 |
0 |
0 |
10 |
0 |
- |
- |
- |
- |
7 |
0 |
0 |
0 |
6 |
0 |
- |
- |
- |
- |
8 |
0 |
0 |
0 |
3 |
0 |
- |
- |
- |
- |
9 |
1 |
0 |
0 |
3 |
0 |
1 |
- |
- |
- |
10 |
2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
9 |
- |
- |
- |
11 |
8 |
1 |
3 |
0 |
0 |
86 |
3 |
21 |
- |
12 |
4 |
3 |
2 |
0 |
0 |
22 |
18 |
19 |
- |
рік |
23 |
10 |
20 |
27 |
0 |
156 |
118 |
165 |
- |
За даними таблиці 8 побудувати:
графік річного ходу кількості днів з туманом, грозою, хуртовинами, ожеледицею і пиловою бурею;
графік тривалості цих небезпечних явищ погоди в годинах.
Аналіз таблиці і графіків варто провести сумісно з таблицями і графіками річного ходу нижньої хмарності, видимості і кількості опадів.
При аналізі кількості днів з туманом і його тривалості, вказати повторюваність видимості нижче 1000 м і хмарності з нижньою межею менше 100 м в ті місяці, коли спостерігався туман.
При аналізі кількості днів з ожеледицею і грозою, вказати кількість нижньої хмарності і кількість опадів в ті місяці, в які спостерігались ці явища.
При аналізі кількості днів з хуртовинами і пиловими бурями і їх тривалості, вказати повторюваність видимості менше 1000 м, середню і максимальну швидкість вітру в ті місяці, коли спостерігались ці явища.
1.8 Висновки
В кінці повинні бути сформульовані висновки, що відображають вплив метеорологічних умов на роботу цивільної авіації в зимовий і літній час. Необхідно вказати, в який час спостерігаються більш сприятливі умови для польотів. Варто зазначити також, які метеорологічні величини і явища будуть суттєво обмежувати роботу аеродрому.
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЛЬОТНИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Циклова комісія________________________________