- •Бетонные смеси и бетоны
- •1. Бетонні cуміші
- •2. Бетони
- •2.2. Класи бетону
- •3. Розрахунок складу важкого бетону
- •3.1. Розрахунок витрат матеріалів на 1 м3 бетону
- •3.2. Розрахунок витрат матеріалів на заміс бетонозмішувача
- •3.3 Випробування зразків та визначення класу бетону
- •4.1 Розрахунок витрат матеріалів на 1 м3 бетону
- •4. Приклад розрахунку складу бетону
- •4.3. Випробування зразків та визначення класу бетону
- •5. Науково-дослідний розділ. Уточнення формули міцності бетону завдання
4.3. Випробування зразків та визначення класу бетону
Перед випробуванням зразки виносять із камери нормального тверднення і витримують добу у кімнатних умовах. Після цього їх зважують та обмірюють, визначають грань та її площу, на яку буде прикладатись навантаження. Результати зважування та обмірювання заносять до табл. 4.3. При випробуваннях зразки-куби установлюють вибраною однією із бокових граней на опорну плиту преса і центрують за допомогою спеціального шаблона або користуються рисками на опорній плиті.
Таблиця 4.3
Характеристика бетонних зразків та результати їх випробування
№ зраз- ків |
Розміри зразків, мм |
Об’єм, см3 |
Маса, кг |
Щіль-ність, кг/м3 |
Площа грані зразка, см2 |
Руйнівне наванта-ження, кгс |
Границя міцності, кгс/см2 (МПа) |
1 2 3 |
100х99х х100 100х99х х98 99х100х х102 |
990 980 1010 |
2,371 2,346 2,425 |
2405 2394 2401 |
99 97 102 |
23100 20900 23400 |
233 (23,3) 215 (21,5) 229 (22,9) |
Навантаження на зразок при випробуваннях повинне збільшуватись рівномірно зі швидкістю 600…1000 кгс/с. Визначають руйнівне зусилля і результат заносять до табл. 4.3. Міцність визначають для кожного зразка окремо:
fст1 = P1/F1 = 23100/99 = 233 кгс/см2; fст2 = P2/F2 = 20900/97 = 215 кгс/см2; fст3 = P3/F3 = 23400/102 = 229 кгс/см2.
Результати розрахунку заносять до табл. 4.3. Визначають середню міцність бетону з урахуванням розмірів зразків. Перевідний коефіцієнт визначають за додатком 4 (Кп = 0,91):
fст = Кп (fст1 + fст2 + fст3)/3 = = 0,91(233+215+229)/3 = 203 кгс/см2 = 20,3 МПа.
Визначають клас бетону:
С = 0,778∙ fст = 20,3∙0,778 = 16 МПа.
Таким чином, підібрано склад бетону класу С 12/15, що відповідає завданню.
5. Науково-дослідний розділ. Уточнення формули міцності бетону завдання
Визначити (уточнити) коефіцієнти А і Б у формі міцності бетону при використанні місцевих заповнювачів. Досліди проводять на двох видах бетонів з витратами цементу Ц1 і Ц2 у наступній послідовності. 1. Змінюючи співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами (Д/К), приготовляють для кожного співвідношення бетонні суміші однакової пластичності (за рахунок зміни витрат води), формують з цих сумішей по 3 зразки для визначення міцності у віці 28 діб. 2. Використовуючи отримані експериментальні дані, будують графіки міцності бетонів з витратами цементів Ц1 і Ц2 у залежності від співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами (рис. 5.1).
а) |
б) |
Рис. 5.1. Залежність міцності бетонів від співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами (Д/К): а) при витратах цементу Ц1; б) теж при Ц2.
3. За рисунком 5.1 визначають за максимальною міцністю бетонів з витратами цементу Ц1 і Ц2 оптимальне співвідношення між дрібним і крупним заповнювачами. 4. При оптимальному співвідношенні між дрібним і крупним заповнювачами (Д/Копт.) визначають витрати води та із отриманих даних визначають Ц1/Вопт і Ц2/Вопт. 5. Будують графік залежності міцності бетонів від Ц/В і графічним способом визначають Бм (рис. 5.2).
Рис.5.2. Залежність міцності бетонів від Ц/В.
6. Знаючи коефіцієнт Бм, із формули міцності бетону визначають коефіцієнт Ам:
Ам = f ст /[Rц∙ ( Ц/В –Бм)].
Таким чином формула міцності бетону при використанні місцевих матеріалів має наступний вид:
f ст =AмRц∙ (Ц/В–Бм). Список використаної літератури
1. Комар А.Г. Строительные материалы и изделия. – М.: Высш. шк., 1988. – 526 с., ил. 2. Конопленко А.І. Розрахунки і задачі з технології бетону: Посібник для ВУЗів. – К.: Висш. шк., 1972. – 184 с., іл. 3. Конопленко А.И. технология бетона. Расчеты и задачи. Учебное пособие для студентов ВУЗов. – К.: Висш. шк., 1975. – 246 с., ил. 4. ДСТУ Б В.2.7-176:2008 (EN 206-1:2000, NEQ). Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови. 5. ДСТУ Б В.2.7-221:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Класифікація і загальні технічні вимоги. 6. ДСТУ Б В.2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94). Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Технічні умови. 7. ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000). Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань. 8. ДСТУ Б В.2.7-215:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Правила підбору складу. 9. ДСТУ Б В.2.7-224:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Правила контролю міцності. 10. ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками.
ДОДАТОК А Значення коефіцієнтів А і А1
Якість заповнювача |
А |
А1 |
Висока Середня Низька |
0,65 0,60 0,55 |
0,43 0,40 0,37 |
Примітка. До високоякісних заповнювачів відносять щебінь із щільних гірських порід високої міцності та пісок оптимальної крупності, при ньому заповнювачі повинні бути чисті, промиті та фракціоновані. До заповнювачів середньої якості відносять нефракціоновані щебінь і гравій із щільних гірських порід високої міцності і непромитий пісок середньої крупності. До низькоякісних заповнювачів відносять крупні заповнювачі низької міцності та дрібні піски.
ДОДАТОК Б Орієнтовна витрата води в залежності від виду заповнювача та характеру бетонної суміші Продовження Додатка Б
Примітка. Витрата води замішування наведена для бетонних сумішей, виготовлених на портландцементі з нормальною густотою цементного тіста 26...28%, і середньозернистому піску (Мкр=2...2,5), без пластифікуючих добавок. При зміні нормальної густоти цементного тіста на кожний відсоток у бік зменшення витрата води зменшується на 3...5 л, у бік збільшення – збільшується на 3...5 л. При зміні модулю крупності песку на кожні 0,5 у бік зменшення витрата води збільшується на 3...5 л, у бік збільшення – зменшується на 3...5 л. При введенні добавок типу ЛСТ зазначену кількість води зменшують на 10...15 л, при введенні суперпластифікатора – на 20...30 л/м3. При використанні цементу з іншою нормальною густотою, піску іншої крупності або введенні інших хімічних добавок витрата води має бути відповідно скоригована.
ДОДАТОК В Значення коефіцієнта надлишку розчинної складової (коефіцієнти розсування зерен крупного заповнювача) -
Витрати цементу, кг/м3 |
Значення |
||
Осідання конусу, см |
Жорсткість, с |
||
5…10 |
1…4 |
5…30 |
|
200 250 300 350 400 500 |
1,22 1,28 1,34 1,40 1,48 1,60 |
1,18 1,22 1,28 1,34 1,40 1,48 |
1,1 1,12 1,14 1,16 1,18 1,20 |
ДОДАТОК Г Перевідні коефіцієнти до еталонної міцності бетону, визначеної з використанням зразків-кубів чи циліндрів
Куби |
Циліндри |
||
Розміри зразків, мм |
Перевідний коефіцієнт |
Розміри зразків, мм |
Перевідний коефіцієнт |
70,770,770,7 |
0,85 |
71,4143 |
1,6 |
100100100 |
0,95 |
100200 |
1,17 |
150150150 |
1,00 |
150300 |
1,20 |
200200200 |
1,05 |
200400 |
1,24 |
300300300 |
1,10 |
|
|
contributed by Olga Tkachenko on 29.08.2012 at 10:47:03 ZE2 modified by Olga Tkachenko on 30.08.2012 at 12:54:42 ZE2
