22. Охарактеризуйте прояви та функції несвідомого у психіці людини.

Несвідоме сукупність психічних процесів, актів і станів, обумовлених впливами, про які людина не дає собі звіту.

Залишаючись психічним,несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, при якій втрачається повнота,орієнтація в часі і просторі, порушується

мовне регулювання поведінки. В несвідомому, на відміну від свідомості, неможливий цілеспрямований контроль людиною тих дій, які вона здійснює, а також неможлива і

оцінка їх результатів.

Прояви несвідомого:

1.Неусвідомлювані мотиви, істинний смисл яких не усвідомлюється в силу

їхньої соціальної неприйнятності або протиріччя з іншими мотивами

2.поведінкові автоматизми і стереотипи,

що діють у звичній ситуації, усвідомлення яких зайве в силу їх відпрацьованості

3.Підпорогове сприйняття, яке в силу великого обсягу інформації не усвідомлюється.

23. Спільне та відмінне у активності та діяльності.

Спільне активності і діяльності:

1.Спрямованість реалізується впродовж життя людини.

Відмінне активності і діяльності

1.Діяльність регулюється усвідомленю метою,а активність потребою. Якщо потреба як мотив дає поштовх до діяльності,

стимулює її, то самі форми і вміст діяльності визначаються суспільними умовами, вимогами і досвідом. Так, мотивом, який заставляє людину працювати, може бути і потреба в їжі.

Проте людина, наприклад, управляє верстатом не тому, що

це задовольняє його голод, а тому, що це дозволяє виготовити

доручену йому деталь. Вміст його діяльності визначається не

потребою, як такий, а метою - виготовленням певного продукту,

якого вимагає від нього суспільство.

24 Джерело активності особистості – її потреби. Поняття потреби фіксує зв’язок особистості із оточуючим світом. Активність особистості відрізняється від активності як загальної характеристики живих істот. Це здатність людини робити суспільно значущі перетворення в світі на основі попереднього досвіду. Вона виявляється в творчості, активній життєвій позиції, відстоюванні своїх поглядів,відповідальності за свої вчинки.Внутрішніми спонуками до дій стають мотиви, що є результатом усвідомлення особистістю своїх потреб Мотив — це реальне спонукання, яке змушує людину діяти у певній життєвій ситуації, за певних умов.

Поширеними мотивами людської активності є інтереси. Інтерес — це стійке, вибіркове, емоційно забарвлене прагнення особистості

до життєво значущих об’єктів. Інтереси виникають на грунті потреб, але не зводяться до них.

Жорсткими регуляторами поведінки є переконання. Переконання — це система

мотивів особистості, що спонукає її діяти відповідно до власних поглядів і принципів.

Важливим усвідомлюваним мотивом є ідеал. Ідеал — це образ реальної людини або

створеного особистістю взірця, яким вона керується в житті протягом певного часу

і який визначає програму її самовдосконалення на майбутнє. Ідеали людей формуються під впливом суспільних умов життя, у процесі навчання та виховання.

Роль мотивів особистості можуть

відігравати установки. Установка

це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до діяльності, за допомогою якої людина може задовольнити ту чи іншу потребу.