Фактор цін

Рисунок 3.1 – Напрямки аналізу виробництва і реалізації продукції

Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції є:

• планові дані: план підприємства, план виробництва і реалізації продукції, оперативні плани-графіки виробництва і реалізації продукції;

• технічна документація, яка регламентує параметри усіх видів продукції, що виробляє підприємства, сертифікати відповідності державній системі сертифікації, рекламації споживачів;

• контракти, договори, державні замовлення;

• норми, нормативи, стандарти;

• дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку;

• дані статистичної, управлінської і фінансової звітності.

2. Аналіз динаміки і виконання плану з виробництва і реалізації продукції.

Основними показниками обсягу виробництва і реалізації є валова, товарна і реалізована продукція.

Валова продукція (ВП) – це вартість усієї виробленої продукції (П_в) за вирахуванням внутрішньогосподарського обороту (О_в):

Товарна продукція (ТП) – це вартість валової продукції з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва на початок (НВ_п) і на кінець звітного періоду (НВ_к):

За складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.

Реалізована продукція (РП) – це товарна продукція, яка відвантажена покупцям і оплачена ними коштами.

Обсяги валової, товарної і реалізованої продукції виражаються в зіставних, планових і діючих цінах.

В умовах ринкової економіки показник обсягу реалізованої продукції набуває першочергового значення. Реалізація продукції є зв’язною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва.

Аналіз динаміки і виконання плану з виробництва і реалізації продукції здійснюється за такими напрямами:

1. Аналіз виробництва і реалізації продукції у натуральних, умовно-натуральних і трудових вимірниках.

Натуральні показники – це показники, які виражаються у фізичних одиницях виміру продукції (штуки, метри, тонни тощо).

Умовно-натуральні показники – це показники, приведені із застосуванням відповідних коефіцієнтів, які дають змогу привести певні різновидності явищ до порівнянного виду і тим визначити їх загальний обсяг у натуральному виразі.

Приклад. На консервних заводах використовують такий показник, як тисячі умовних банок, на ремонтних підприємствах – число умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості – умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їхньої трудомісткості тощо.

Нормативні трудовитрати використовують для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції на основі врахування витрат праці на виробництво одиниці продукції за певний проміжок часу (наприклад, людино-години).

Аналіз починається з визначення абсолютного відхилення фактичного випуску і реалізації по кожному виду продукції у порівнянні із планом і показниками попереднього року, а також відносних показників (темпів зростання або приросту). Після загального аналізу виконується аналіз впливу факторів на випуск і реалізації продукції в натуральних (умовно-натуральних) одиницях. Для цих цілей можуть застосовуватися різні факторні моделі в залежності від типу виробництва, галузевої приналежності тощо.

2. Аналіз виробництва і реалізації продукції у вартісному вимірі.

Узагальнюючі показники обсягу виробництва і реалізації продукції одержують за допомогою вартісної оцінки. При цьому виникає необхідність забезпечення зіставлення вихідних даних за допомогою індексу цін (І_Ц), який визначається за формулою:

де ∑К₁Ц₁ – вартість виробленої продукції в діючих цінах;

∑К₁Ц₀ – вартість виробленої продукції в базисних цінах.

Фактичний обсяг випуску продукції (ВП₁) знаходиться таким чином:

де ВП₁ – фактичний випуск продукції в звітному періоді.

Для оцінки динаміки виробництва і реалізації продукції розраховуються: темпи зростання і приросту (базові і ланцюгові), а також середньорічні показники (середньорічний абсолютний приріст, середньорічні темпи зростання і приросту). У процесі аналізу зіставляються темпи зростання (приросту), що дає можливість виявити різні недоліки в організації виробництва продукції. А саме, коли темпи зростання:

• валової продукції > товарної продукції – це свідчить про зростання незавершеного виробництва;

• товарної продукції > реалізованої продукції – це свідчить про зростання залишків нереалізованої продукції на складі;

• валової продукції > реалізованої продукції – це свідчить про зниження оборотності оборотних активів.

Ці дані можуть використовуватися для обґрунтування виробничої програми на наступний рік.

Далі здійснюють порівняльний аналіз показників обсягу виробництва і реалізації продукції з середньогалузевим рівнем, з показниками підприємств-партнерів, конкурентів, окремих структурних підрозділів.

3. Аналіз виконання плану з виробництва і реалізації продукції.

Важливим етапом аналізу є оцінка виконання плану з виробництва і реалізації продукції за звітний період (місяць, квартал, рік).

Виконання плану з виробництва і реалізації продукції визначається шляхом порівняння фактичних (звітних) значень показників з плановими значеннями та даними попереднього (базового) періоду. Оцінюються абсолютні зміни (абсолютний приріст або зниження) та відносні зміни (темпи зростання, приросту). Слід також визначати абсолютне значення 1 % приросту.

Оцінка напруженості плану здійснюється шляхом порівняння планового обсягу виробництва (реалізації) продукції з середньою потужністю. Коефіцієнт напруженості планового завдання (К_пл) визначається таким чином:

де ВП_пл (РП_пл) – обсяг виробництва (реалізації) продукції за планом;

– планова середня виробнича потужність підприємства.

Чим більший коефіцієнт напруженості планового завдання, тим краще передбачається використати виробничу потужність підприємства.

Аналіз обсягів виробництва і реалізації продукції у звітному періоді можна доповнити вивченням рівнів виконання плану в поквартальному, щомісячному і річному розрізі.

Якщо рівні виконання плану за цими проміжками часу помітно різняться, слід більш докладно з’ясувати причини такого становища і проаналізувати заходи, що вживалися адміністрацією підприємства для поліпшення ситуації з виконанням плану. Такий аналіз має основне значення для процедур внутрішнього контролю на підприємстві, управлінського обліку і оцінки ефективності роботи менеджерів.

4. Оперативний аналіз виробництва і реалізації продукції виконують на основі вивчення планових і фактичних даних про випуск і реалізацію продукції за обсягом і асортиментом, за якістю, за день, за наростаючим підсумком з початку місяця. Перевага оперативного аналізу полягає в його дієвості, тобто в можливості своєчасного втручання в господарські процеси для надання їм бажаної спрямованості.

5. Аналіз виконання договірних зобов’язань з постачання продукції.

Аналіз виробництва і реалізації продукції тісно пов’язаний із аналізом виконання договірних зобов’язань з постачання продукції. Недовиконання плану за договорами спричинює зменшення виручки, прибутку підприємства, виплату штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту, що тягне за собою спад виробництва. Особливо важливе значення має виконання договорів на постачання для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, вчасну оплату її, пільги на податки, кредити тощо.

У процесі аналізу визначають виконання плану поставок продукції у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з’ясовують причини недовиконання плану і виробляють заходи для виконання договірних зобов’язань з постачання продукції.

Для узагальненої оцінки використовується коефіцієнт виконання договірних зобов’язань.

Коефіцієнт виконання договірних зобов’язань (К_дз) розраховується двома способами:

1) на основі обсягу недопоставленої продукції:

де ОП_д – загальний обсяг постачання продукції за договором;

ОП_н – загальний обсяг недопоставленої продукції.

2) методом заліку (в залік зараховується фактичне постачання продукції, але не вище договірного):

де ОП_з – зараховано продукції у виконання плану договірних зобов’язань.

Виконання договірних зобов’язань слід оцінювати як комплексний показник, який враховує крім вартісних показників також якість продукції, асортимент продукції, строки постачання. Аналіз виконання плану з виконання договірних зобов’язань проводиться в порівнянних цінах, оскільки лише за таких умов можна оцінити об’єктивні зміни обсягу виготовленої або реалізованої продукції. На завершальному етапі аналізу слід визначити причину і винних осіб у зриві договірних зобов’язань.