2. Озера та болота, підземні води

Великих озер у Карпатах немає. Найбільшим з них є Синєвир, площа якого 7 га, середні глибини 16-17 м, максимальна 24 м. Розміщене воно у верхів'ї Тереблі у Привододільних Горганах, на висоті 989 м. За походженням озеро завальне (запрудне). Утворилося в післяльодовиковий період, близько 10 тис. років тому, внаслідок перекриття річкової долини зсувами. Улоговина заповнилася водою трьох струмків. У залежності від пір року та інтенсивності повеней чи паводків розміри озера змінюються.

До завального типу озер також належить Озірце (Дике озеро) на північному схилі хребта Пішконя у Привододільних Горганах, Гірське око на правій притоці Яловичори у межах Яловичорських гір.

Значно більше озер в Карпатах льодовикого походження. До таких озер належать: Несамовите, Бребенескул, Марічейка, Герашаска та ряд інших невеличких озер у масивах Чорногора та Свидовець. Льодовикові озера утворилися здебільшого у привершинних котловинах - карах, які виникли внаслідок діяльності давніх гірських льодовиків. Найвисокогірнішим серед них є озеро Бребенескул, яке знаходиться на висоті 1801 м в карі між вершинами Бребенескул та Гутин Томнатик. Довжина озера становить 134 м, ширина до 44 м, а глибина до 2,8 м. Поблизу вершини Туркул знаходиться Несамовите; під Шурином, що поблизу Попа Івана Чорногірського, - Марічейка. Озеро Герашаска обрамлене схилами вершин Дог'яска та Герешаска на Свидовецькому масиві.

На Вигорлат-Гутинському Вулканічному хребті є невеликі озера вулканічного походження. Серед них озеро Ворочівське на схилі Анталовецької Поляни, озеро Синє у масиві Обавський Камінь, озеро Липовецьке у межиріччі Боржави і Ріки.

Де-не-де в Карпатах зустрічаються озера, які утворилися внаслідок карстового осідання порід. Це явище має місце там, де залягають вапняк, гіпс або сіль, які легко розчиняються і вимиваються водою. Карстові озера з відкладами солевмісних пластів відомі у Передкарпатті та Закарпатті. Найвідоміше з них озеро Конігунда поблизу Солотвини на Закарпатті.

Дрібні прісні озера є в заплавах річок.

Найбільш заболоченою є місцевість на Верхньодністровській рівнині Передкарпаття. Верхові болота зустрічаються в Чорногорі, у Горганах, на Вулканічному хребті та інших гірських масивах.

У живленні карпатських річок, особливо у період межені, велику роль відіграють джерела. Вони виносять з надр землі великі маси прісної води, яку використовують люди для потреб життєдіяльності. Особливе значення серед карпатських джерел мають мінеральні. Вони виносять води, в яких розчинено багато солей, особливо карбонатів. Розміщення мінеральних джерел різного складу в Карпатах має певні закономірності. У межах Передкарпаття мінеральні джерела живляться водами з солевмісних пластів. Найбільше їх знаходиться безпосередньо біля зовнішнього схилу Карпат - у Трускавці, Моршині, Чернівцях та ін. Тут здебільшого поширені глауберові і сірководневі води.

Вздовж південно-західних схилів Полонинсько-Чорногірського хребта, обох схилів Вулканічних Карпат поширені численні джерела вуглекислих мінеральних вод, гідрокарбонатно-кальцієві води типу нарзанів, а також вуглекислі гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві води типу солонолужних вод Єсентуків. Значні запаси останніх виявлені в селах Сойми, Драгове і Зарічеве у басейнах Ріки та Тереблі. Велику цінність становлять мінеральні вуглекислі содові води типу боржомі. Найбільші джерела содових вод розташовані в околицях сіл Поляни Квасової, Сваляви, Поляни тощо.

Найбільші озера Українських Карпат

Одиниці геолого-географічного поділу	Назва озера	Абсолютна висота, м	Площа водного дзеркала, га	Найбільша глибина, м	Походження
Покутсько-Буковинські Карпати	Лебедине	650	0,8	?	Загатне
Привододільні Горгани	Озірце	1000	1,2	9,5	Загатне
-	Синєвир	989	7,0	24,0	Загатне
Свидовець	Апшинець	1 487	1,2	3,3	Карове
-	Ворожеська-1	1 460	0,7	4,5	Карове
-	Ворожеська-2	1 445	0,2	1,9	Карове
-	Герешаска	1 577	1,2	1,2	Карове
-	Драгобратське	1 600	0,1	1,2	Карове
Чорногора	Брескул	1 750	0.1	1,2	Льодовикове
-	Верхнє	1 628	0,24	0,3	Льодовикове
-	Нижнє	1 515	0,2	2,0	Льодовикове
-	Несамовите	1 750	0,3	1,5	Карове
-	Бребенескул	1 801	0,4	2,8	Карове
-	Марічейка	1 510	1,0	0,8	Льодовикове
Яловичора	Гірське око	900	1,0	?	Загатне
Вулканічні Карпати	Липовецьке	500	0,18	?	Вулканічне
-	Ворочівське	700	0,4	?	Вулканічне
-	Синє	600	2,0	?	Вулканічне