- •Модуль 1 Змістовий модуль 1
- •Варіантах індивідуальної мінливості анатомічних структур та органів
- •Проекція анатомічних утворень на ділянки тіла
- •Розташування анатомічних утворень по відношенню оди© до одного в ділянці» яка розглядається
- •Можливість провести доступ та оперативний
- •Тугою пошаровою інфільтрацією м'яких тканин в ділянці операції слабким розчином анестетика
- •Видалення частини органа
- •Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба
- •Поперечно розсікати
- •Шви, які накладають на рану одразу після первинної хірургічної обробки
- •Справа від хірурга
- •І.В.Буяльський
- •Ділянка тіла людини, вивчення якої ведеться в прикладному аспекті 4 урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та співвідношення між ділянками
- •Створення штучного устя порожнистого органа
- •В.О. Караваев
- •Перпендикулярно
- •Знизу вверх та радіально
- •Lamina interna при чмт прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили иа розрив
- •Calvariae - свода
- •Бісектрису куга між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю
- •3 Пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii
- •З пошкодженням всіх шарів м’яких тканин neurocranii
- •Літування з прошиванням durae matris encephali
- •Олівекрунн
- •Резекцію пухлини
- •Висоти лиця до його ширини
- •Між ягодо palatogiossum та arcum palatopliaringenm.
- •Гематогенни.V.Facialis, VV. Ophshalmicae
- •Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота
- •Mandibuiaris ra його гілки
- •Провідникова.
- •Нижньощелепну
- •Хейяопластику
- •Реплантата {прокип’яченого видаленого фрагмента mandibulae хворого)
- •Кінцевих гілок n. Facialis
- •Точку на рівні роті acustici ext та середини regionis temporalis
- •Від точки на рівні pori acustici externi до зовнішнього кута ока
- •Від середини marginis inferioris corporis mandibulae к внешнему куту ока…
- •Оголення a. Lingualis
- •Одразу за переднім краєм m. Sternocleidomastoidei - V. Jugularis interna, а. Carotis communis - медіальніше та попереду вени, я. Vagu s - позаду та між судинами
- •Другого - від m. Omohyoideo до bifurcatium carot
- •Підпід'язикові м'язи
- •Другого та третього
- •В клітковині між фасціальною та власного капсулами giandulae thyreoideae
- •Мають тісний зв'язок з a. Thireoidea superiore та thyreoidea inferiore за рахунок п-. Parathyreoideorum
- •Перехрест дихального та травного шляхів відбувається на рівні partis pharyngis:
- •Anulus lymphoideus pharyngis Pirogovi Waldeyeri розташовашій на рівні partis pharyngis:
- •В межах перехіду pharyngis в oesophagum
- •Parietis posterioris гортанно-пищевод. Перехіду
- •Підслизова оболонка
- •Spatium interaponeuroticum suprastemale сполучається з:
- •Паралельно та на 1-і ,5 см нижче marginis inférions corporis mandibulae
- •Поперечно, за шкірною складкою
- •Вище та паралельно claviculae
- •Поява кривошиї після дренування флегмони шиї з розріза по задньому краю m. Stemocleidomastoidei пояснюється пошкодженням під чає операції:
- •Під час розсічення задньої стінкя піхви m.Stemocleidomastoidei можливе пошкодження:
- •В проміжку між a. Thiroid.Superiorem та а. Lingualem, або-
- •Margo posterior m. Stemocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні corporis ossis hyoidei
- •При вагосимпатичній блокаді за Вишневським на шиї голку просувають у напрямку:
- •Processus transveri vertebrae зі зміною потім напрямку до corporis vertebrae
- •Трахеостомію на верхню, середню та нижню розподіляють за головною ознакою:
- •Місцем розсічення трахеї відносно isthmi glanduiae tbyreoideae
- •Anqulum cartilaginem thireoideae та середину fossaejuqularis
- •Клаптево, основою клаптя вниз
- •Комірцеподібно на 1.0-1,5 cm вшде incusurae juguiaiis
- •Пункції V. Stibclaviae
- •Розріз шкіри при досіупі до partis cervicalis oesophagi ведуть повздовж:
- •Меньша глибина рани
- •Двох рядів швів
- •Лімфогенно
- •Вище та латеральяіше
- •Границі між верхньою та середньою третинами marginis posterioris m, sternocleidom asto і dei
- •Сліпий мішок Грубера
Тугою пошаровою інфільтрацією м'яких тканин в ділянці операції слабким розчином анестетика
Введенням анестетика в нервове волокно чи навколо нього
Введенням розчину анестетика під фасцію, яка утворює футляр для органа
О. Нанесенням препарату на слизові оболонки Е. Вкутришньошкірною ін’єкцією анестетика,
Види місцевої анестезії:
Спинномозкова
Провідникова
Інфільтраційна Б. Футлярна
Е. Внутрішньовенна
Спинномозкова анестезія досягається введенням препарату:
В м'які тканини біляхребгової ділянки
В субарахноідальшій простір
В епідуральний простір О. В спинномозковий канал Е. В субдуральниЙ простір.
При виконанні футлярної анестезії:
Розчин анестетика вводять під фасцію, яка утворює футляр для групи м’язів.
Проводять тугу пошарову інфільтрацію м'яких тканин в ділянці втручання
Анестетик інфільтрують в стовбур нерва чи навколо нього
О. Анестетик наносять на слизові оболонки ділянки пошкодження
І ! Проводять введення анестетика тільки в клітковинний простір
17.1 Іатиіть два основних етапи операції:
А, < ііісркгивішй доступ М І'о юічснля шкіри, підшкірної клітковини, фйОЦІІ
С. Виведення органа в рану О. Оперативний прийом Б. Розшарування м’зів
Резекция - це:
Видалення частини органа
Видалення органа
Відсічення периферічної частини кінцівки на протязі кістки
В. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба Е. Розтин стінки органу.
АшрШаїіо - це:
Видалення периферічної частини органа
Видалення органа
Видалення периферічної частини кінцівки на протязі кістки
О. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба Е. Видалення ехгіфизів кисток, яки беруть участь у формуванні суглоба.
Ехаrticulatіо - це;
Видалення суглоба
Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба
Видалення епіфизів кисток, яки беруть участь у формуванні суглоба.
D. Розтин суглобої капсули Е. Формування умов дня виключення рухів у суг - лобі.
Хірургічні інструменти загального призначення поділяються на слідуючі групи:
Для розсічення м’яких тканин
Для утримання тканин та розведення країв рани
Для зупинки кровотечі О. Для з'єднання тканин Е. Для розрізу шкіри
Затискачі кровоспинні:
З овальними губками (Пеана)
Троянова
Хегара
Б, Коміра, Більрота Е. Микулича
Найбільш розповсюджені голкотримачі:
Троянова
Хегара
Пеана
В. Матьє Е. Кохера
Вида типових вузлів в загальній й хірургії:
Простий
Складний
Подвійний хірургічний О. Анатомічний
Е. Морський
Остаточна зупинка кровотечі хірургом в рані виконується:
АЛігуваиням судини
Накладенням джгута
Тамповаяою ченцем чи м'язом О. Електрокоагуляцією судини
Б. Здавленим судини до кістки пальцем.
При розсіченні фасції використовують :
Ножиці гострокінцеві
Скальпель
Ножищ тупокінцеві О. Жолобуватий зонд Е. Зонд гудзиковий
При роз’єднанні тканин м'яз доцільно:
Повздовжньо розсікати
Поперечно розсікати
Розшаровувати повздовжньо
Розсічений у поперечному напрямку м'яз з’едиуютьють швам»і:
Вузловими
П --подібними (матрацними)
Безперервним
ї). Обвивним (Мудьтановеького)
Е. За Доиаті.
Для накладення шва на шкіру необхідні:
Пінцети, скальпель, кровоспинні затискачі, голки, шовний матеріал, голкотримач
Пінцети, ножиці, голкотримач, шоапий матеріал
Пінцети, голкотримач, гонки, шовний матеріал, ножиці
О. Голкотримач, голки, шовний матеріал.
Е. Голкотримач, голки, шовний матеріал, гачки Фарабефа.
Шви на шкіру накладають :
Шовком, попільно- або нерозсмоктуючимся синтетичним шовним матеріалом
Кетгутом, швидкорозсмоктуючимся синтетичним шовним матеріалом
Скобками Мішеля О. Проволокою
Е. Зшивальними апаратами.
Первинний шов - це:
А. Перший шов, який накладають на шкіру
