Передатні деталі

До передатних деталей механізму газорозподілу відносяться штовхальники з направляючими втулками, а при верхнім розташуванні клапанів з нижнім розподільним валом, додатково штанги і коромисла.

Штовхальник служить для передачі осьового зусилля від кулачка розподільного вала на стрижень клапана чи на штангу. Застосовуються наступні типи штовхальників: плоскі, грибоподібні (рис. 3, а), циліндричні (рис. 3,б) і підоймові (рис. 3, в). Штовхачі виготовляють зі сталі чи чавуну. Робочі поверхні їх шліфують і піддають термообробці для одержання високої твердості. На торцеву робочу поверхню грибоподібних і циліндричних сталевих штовхачів звичайно наплавляють вибілений чавун, що має високу зносостійкість.

Рис. 3.  Типи штовхачів

Штовхач роблять пустотілим для зменшення маси, а отже, і сил інерції, що виникають при його русі. У тілі штовхача іноді наявні бокові отвори для проходу масла до його тертьової поверхні. Ці отвори іноді використовуються також для закріплення штовхальника в блоці за допомогою шпильки в піднятому стані при монтуванні чи зніманні розподільного вала.

Для усунення однобічного зносу опорної робочої поверхні грибоподібний і циліндричний штовхачі, звичайно, встановлюють таким чином, щоб при набіганні кулачка штовхач повертався навколо своєї осі.

Це досягається невеликим зсувом осі штовхача щодо середини кулачка чи виготовленням робочої поверхні штовхача опуклої (сферичної) радіусом приблизно 750 мм, а поверхні кулачка конічної (конусністю 7,5-30). При цьому точка контакту кулачка зі штовхачем трохи зміщається щодо його осі (рис. 4, г).

На кінці підйомних штовхачів (ЯМЗ), встановлюваних у бронзових втулках на спеціальній осі біля розподільного вала, на голчастому підшипнику змонтований сталевий, із загартованою робочою поверхнею, ролик, що торкається робочої поверхні кулачка розподільного вала. У підп'ятник штовхальника спирається наконечник штанги.

У випадку нижнього розташування клапанів для можливості регулювання зазору між клапаном і штовхачем в останній ввертають регулювальний болт 1 (рис. 3,а) з контргайкою 2. При вивертанні болта зазор між штовхачем і стрижнем клапана зменшується, при загвинчуванні болта - збільшується. Контргайкою болт стопорять у встановленому положенні. Для зменшення шуму при роботі механізму газорозподілу в деяких двигунах застосовують гідравлічні штовхачі, що працюють без зазору в клапанному механізмі.

У корпусі 10 гідравлічного штовхача (рис. 3, д) установлений плунжер 5 з упором 4 для штанги. Плунжер постійно віджимається догори пружиною 9. Переміщення плунжера обмежуються стопорним кільцем 3. У нижній частині плунжера під ковпачком 8 установлений пластинчастий клапан 6 із пружиною 7. У порожнину плунжера і нижню порожнину штовхача постійно нагнітається масло через бокові отвори 11 з масляної магістралі двигуна.

Коли клапан закритий, пружина 9 віджимає плунжер 5 догори. Плунжер, упираючись у штангу, усуває зазори в клапанному механізмі. При підйомі штовхача тиск штанги на плунжер 5 зростає, і він починає переміщатись вниз щодо штовхача.

Тиск масла в нижній порожнині штовхальника збільшується, пластинчастий клапан 6 відразу закривається, і вся система, внаслідок нестисливості масла в порожнині, переміщується догори як одне ціле, забезпечуючи тим самим відкриття клапана.

При зворотньому опусканні штовхача тиск штанги на плунжер 5 зменшується, і нижня порожнина штовхача знову поповнюється маслом через пластинчастий клапан, що відкрився, внаслідок чого компенсується можливий витік масла через зазор між штовхачем і плунжером. Таким чином, плунжер штовхача, упираючись під дією пружини в штангу, завжди усуває зазор між коромислом і стрижнем клапана.

Між тим стрижень клапана і штанга можуть вільно подовжуватися при нагріванні; при цьому плунжер трохи опускається і його пружина стискується.

У більшості двигунів штовхачі встановлюють без втулок безпосередньо в отвори припливів нижньої стінки камери штовхачів у блоці.

Штанга 11 (рис. 1, б) використовується для передачі зусилля від штовхача до коромисла при верхньому розташуванні клапанів. Штанга має трубчастий перетин і виготовляється зі сталі чи дюралюмінію.

Застосування штанг із дюралюмінію, що розширюється так само, як і алюмінієвий сплав, з якого виготовлений блок і головки циліндрів, забезпечує велику стабільність зазору між клапанами і коромислами при нагріванні двигуна.

На кінцях штанги закріплюються сталеві наконечники зі сферичними поверхнями, загартованими до високої твердості. Нижнім кінцем штанга спирається в гніздо штовхача, а верхнім кінцем  у регулювальний гвинт коромисла.

Коромисло 8 (рис. 1, б) служить для зміни напрямку переданого руху. Коромисла виготовляють з сталі чи ковкого чавуну і встановлюють на бронзових втулках чи без них на осях 9, що за допомогою стійок закріплені на головці циліндрів.

Одне плече коромисла носком розташовується над стрижнем клапана, а інше з'єднується зі штангою. Носок коромисла загартований до високої твердості. Для регулювання зазору між стрижнем клапана і носком коромисла в останнє загвинчено регулювальний гвинт 10, у який упирається штанга. Гвинт фіксується контргайкою.