3. Фінансове забезпечення ліквідаційних процедур

Суб'єкт підприємницької діяльності вважається ліквідованим з моменту виключення його з Єдиного державного реєстру під­приємств та організацій України. Згідно з вітчизняним законо­давством рішення про ліквідацію юридичної особи можуть бути прийняті:

а) вищим органом управління чи власником суб'єкта підприє­мницької діяльності;

б) господарським судом.

Вищий орган управління або власники приймають рішення про ліквідацію підприємства у разі його реорганізації, недоціль­ності продовження господарської діяльності та в деяких інших випадках.

Господарський суд може прийняти рішення про ліквідацію під­приємства в разі:

• визнання недійсними або такими, що суперечать законодав­ству, установчих документів;

• здійснення ним діяльності, що суперечить установчим доку­ментам і законодавству;

• несвоєчасного повідомлення підприємством про зміну його назви, організаційно-правової форми власності та місцезнахо­дження;

• неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звіт­ності згідно із законодавством;

• визнання підприємства банкрутом.

Етапи ліквідації підприємства:

1. Приймається відповідне рішення уповноваже­ним на це органом про ліквідацію підприємства. Органом, який прийняв рішен­ня про ліквідацію підприємства, призначається ліквідаційна ко­місія, встановлюються порядок і строки проведення ліквідації, а також визначається строк для заявлених претензій кредиторів, який, згідно з Господарським кодексом України, не може бути меншим за 2 місяці з моменту оголошення про ліквідацію. (Як уже зазначалося, у разі оголошення підприємства банкрутом діє інший порядок збору претензій кредиторів.)

2. Ліквідаційна комісія звертається до податкового органу, щоб зняти з податкового обліку підприємство, яке лікві­дується.

У десятиденний термін від дня подачі заяви платник податків має скласти податкові декларації, бухгалтерський звіт за формою річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та по­дати їх для перевірки державному податковому органу.

3. Ліквідаційна комісія виконує свої функції, пере­дбачені чинним законодавством.

4. Державний податковий орган, отримавши від платника податків заяву про зняття з обліку, а також на підставі ін­формації про порушення справи про банкрутство приймає рішення про документальну перевірку такого платника податків. Після від­повідної перевірки в разі, коли встановлено відсутність заборговано­сті перед бюджетами, державний податковий орган знімає підпри­ємство з обліку та складає довідку про зняття з обліку платника податків, яка надсилається до органів державної реєстрації.

5. Розглядається та затверджується ліквідаційний баланс підприємства органом, який призначив ліквідаційну комі­сію. За результатами розгляду приймається ухвала про затвер­дження (чи не затвердження) ліквідаційного балансу та (у разі за­твердження балансу) про ліквідацію юридичної особи.

6. Після закриття рахунків, зняття з податкового обліку та затвердження ліквідаційного балансу суб'єкт підприє­мницької діяльності звертається до відповідних органів внутріш­ніх справ та здає свої печатки та штампи. Документи, які нале­жать підприємству і підлягають довгостроковому зберіганню, здаються в архів.

7. Заключний етап ліквідації підприємства зводить­ся до виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ліквідаційна комісія — це робочий орган, який здійснює лі­квідацію суб'єкта підприємницької діяльності і призначається інстанціями, котрі прийняли рішення про ліквідацію підприєм­ства. У разі банкрутства ліквідаційна комісія призначається господарським судом. Якщо рішення про ліквідацію прийнято збо­рами засновників підприємства, то ними ж призначається і ліквідаційна комісія. До комісії переходять повноваження з управління справами підприємства, право розпоряджатися май­ном, а також усі майнові права та обов'язки суб'єкта господа­рювання, що ліквідується.

Членами ліквідаційної комісії можуть бути:

• розпорядник майна, який був призначений під час проваджен­ня справи про банкрутство;

• представники зборів кредиторів; банків; фінансових органів;

• представники Фонду державного майна, якщо ліквідується державне підприємство;

• інші особи за пропозицією зацікавлених сторін.