Методичні рекомендації

Методичні рекомендації предназначені для організації ефективної роботи студентів, які вивчають основи філософських знань та релігієзнавство.

Методичні рекомендації складаються з учбової програми та загальних вимог до знань та вмінь студентів , яки дозволять студентам ознайомитися з загальним обсягом знань, які вони повинні здобути під час вивчення дисциплін, а також перевірити себе наприкінці вивчення курсу; переліку основної та додаткової літератури з курсу; методичних рекомендації для виконання самостійних робіт; тематику творчих робіт; домашні роботи, розраховані на весь курс філософії та релігієзнавства, завдання для підготовки до семінарських занять та тестові завдання для перевірки рівня знань та підготовки до іспиту.

Самостійні роботи виконуються на аркушах формату А 4.

Робота вважається виконаною, якщо студент відповів на всі питання або заповнив таблиці, запропоновані викладачем.

Самостійні роботи повинні виконуватися в певні строки, які визначаються робочою програмою. Викладач має право знижувати оцінки у випадку несвоєчасного виконання робіт.

Домашні роботи виконуються студентами після вивчення теми на заняттях. Оформлення домашніх робіт не регламентується.

Творчі роботи пропонується виконувати студентам, які зацікавилися дисципліною та бажають покращити атестаційні оцінки. Творчі роботи можуть бути представлені у вигляді як теоретичного дослідження, так і у вигляді відеороліка.

Тестові завдання, запропоновані у методичних рекомендаціях допоможуть студентам перевірити знання та якнайкраще підготуватися до іспиту.

Мета методичної розробки: Розширити кругозір студентів з філософії та релігієзнавства; закріпити отримані на заняттях знання та вміння, збагачувати словниковий запас студентів;

Виховувати вміння аналізувати та спів ставляти теорії з практичним втіленням, основи логічного мислення, навички самостійного пошуку інформації, виявляти позитивні та негативні риси світосприйняття, робити порівняльній аналіз філософських надбань різних епох.

Вступ

У практиці викладання філософії нерідко панує ситуація, коли вивчення студентами філософських проблем здійснюється не творчо, а являє собою простий процес запам'ятовування певної кількості інформації з теми, що вивчається. У підсумку, подібні обставини не сприяють формуванню навичок і інтересу до самостійного аналізу, роздумів і узагальнення філософських знань. Це призводить до формування у студентів формального ставлення до досліджуваного матеріалу, до заучування складних термінів, а також до сприйняття філософії, в цілому, як марну і недосконалу науку.

Отже, необхідність подолання подібних недоліків у викладанні філософії очевидна. Це можливо тільки шляхом творчого пошуку форм і прийомів викладання, орієнтованих на розвиток пізнавального інтересу у студентів до предмета і проблем філософії, тому що пізнавальний інтерес є одним з головних стимулів інтелектуальної активності в процесі вивчення філософської науки у ВНЗ.

Виходячи з вищесказаного, метою даної методичної розробки було – організувати самостійну роботу студентів та семінарські заняття з філософії таким чином, щоб вони сприяли виникненню у студентів зацікавленості в даній темі і бажання обговорювати питання не по готовим конспектам, а шляхом аналізу прочитаної інформації та самостійного підведення підсумків.

Для більш ефективної роботи студентам пропонуються теми та завдання з тем, які винесені для самостійної роботи; завдання для підготовки до семінарів; домашні завдання та тестові завдання для перевірки знань та підготовки до іспиту.

Курс з основ філософських знань і релігієзнавства для студентів спеціальності «Правознавство» складається з курсу релігієзнавства, розрахованого на 12 лекцій, 3 семінарів та семінарських робіт, курсу з основ філософських знань, який складається з 20 лекцій, 2 семінарів і самостійних робіт.

Основними завданнями курсу є:

• формування наукового світогляду;

• формування поваги до релігії та демократичного відношення до свободи совісті ;

• формування філософської культури мислення та пізнання;

• набуття навичок науково-філософського аналізу;

• набуття навичок духовного самовдосконалювання;

• свідоме застосування знань з релігієзнавства в професійної діяльності;

• свідоме застосування в професійної діяльності філософської методології та знань;

• виховання творчої особистості, яка має високий рівень культури, громадянську відповідальність, національну гідність, патріотизм;

• виховання активної життєвої позиції.