1.3 Геологічна характеристика об´єкту робіт

1.3.1 Літолого- стратиграфічна характеристика

У геологічній будові площі беруть участь породи кристалічного фундаменту, на яких з кутовим і стратиграфічним неузгодженнямм залягають відклади осадового чохла в складі палеозойського, мезозойського і кайнозойського віків (табл.1.1).

Породи фундаменту розкриті майже усіма свердловинами Нарижнянської і Юліївської площ на глибинах від 3700м (свр.62, Юліївська пл.) до 4407 м (свр.9, Нарижнянська пл.). Покрівельна частина кристалічної основи перетворена гіпергенними процесами в кору вивітрювання, товщина якої по площі змінюється від 16м (свр.12) до 50-85 м (свр.1, 13). В корі вивітрювання виділені: зона каолінізації, зона гідрослюдитізації та зона дезінтеграції. В петрографічному відношенні свердловинами розкриті біотитові плагіограніти, плагіомігматити, амфіболіти. За рахунок процесів гранитизації і мігматизації (східна частина площі) амфіболіти перетворені в діорити і амфібол-біотитові плагіогнейси. Відмічається інтенсивна хлоритизація, карбонатизація, сосюритизація, серитизація, сульфатизація, окварцювання порід, багаточисленні тріщини останніх виповнені піритом, кварцем, кальцитом.

Кам’яновугільні відклади палеозою трансгресивно залягають на породах фундаменту. Девонські і турнейські відклади в умовах борту відсутні. За даними мікрофацій у керні Юліївських і Нарижнянських свердловин виділена малопотужна пачка порід нижньовізейського під’ярусу, товщина якої змінюється від 20м (свр.103, Юліївська пл.) до 60м (свр.1, 3, 13, 18, Нарижнянська пл.). Представлені нижньовізейські відклади пісковиками, аргілітами, алевролітами і вапняками. Алевроліти часто вапнисті, глинисті, вапняки глинисті, інколи з конкреціями сидериту. До цієї товщі приурочений нафтогазоносний горизонт В-25-26, продуктивний у свр.13 (Нарижнянська пл.).

У верхньовізейському під’ярусі, за даними мікрофауни, виділені ХІІ і ХІІ^а та ХІ мікрофауністичні горизонти. У літологічному відношенні це перешарування вапняків, аргілітів, алевролітів, глин і пісковиків. Товщина комплексу по площі змінюється від 200м (свр.62, Юліївська пл.) до 260-264м (свр.1, 2, 16, Нарижнянська пл.) сягаючи 370м на Шляховій площі (свр.1). До цієї частини візейського розрізу приурочені газоносні горизонти В-20-21, В-19, В-16-18 (свр.13, Нарижнянська пл.).

Серпухівський ярус в обсязі двох під’ярусів розповсюджений на усій території. Нижній під’ярус - теригенна товща складена, в основному, глинами з прошарками алевролітів і пісковиків. Потужність під’ярусу 175м (свр.6, 8 , Юліївська пл.) - 236м (свр.1, Нарижнянська пл.).

Верхньосерпухівський під’ярус складений, в основному, пісковиками з прошарками глин і вапняків. Його товщина по площі змінюється від 260м (свр.2, Нарижнянська пл.) до 323 м (свр.1, Шляхова пл.), досягаючи 448м в свр.607 Болгарської пл. Газові поклади в цьому комплексі виявлені у піщаних горизонтах С-5, С-7 (свр.1, Нарижнянська пл.).

Середньокам’яновугільні відклади незгідно перекривають підстилаючі утворення і складені відкладами двох ярусів: башкирського і московського.

Відклади башкирського ярусу складають теригенно-карбонатну товщу, яка представлена алевролітами і аргілітами з прошарками пісковиків і вапняків. Останні в більшості переважають в нижній частині башкирських відкладів. Товщина останніх на площі досліджень змінюється від 490м (свр.8, 105 Юліївська пл.) до 567м (свр.9, Нарижнянська пл.) збільшуючись до 625м у свр. 607 Болгарської площі. До нижньої частини башкирських утворень приурочений газоносний горизонт Б-12 (свр.1, Нарижнянська пл.).

Московські відклади складені пісковиками та глинами з рідкими прошарками вапняків. Товщина цих відкладів 326-390 м (свердловини, відповідно, 6 Юліївська та 4 Нарижнянська).

Верхньокам’яновугільні відклади літологічно представлені чергуванням алеврито-піщаних пачок з прошарками вапняків. Товщина цих відкладів в межах площі досліджень змінюється від 420м (свр.12 Юліївська пл.) до 590м (свр.16, Нарижнянська пл.).

Пермську товщу складають відклади картамиської і микитівської світ нижнього відділу. Літологічно вони представлені теригенними і хемогенними породами. В північно-східному напрямку нижньопермські відклади поступово виклинюються і в свердловинах Юліївської площі вони відсутні (за виключенням свр.5 і 6). Товщина комплексу зменшується від 108м (свр.1, Шляхова пл.) до 35м (свр.17, Нарижнянська пл.).

Мезокайнозойський комплекс порід розповсюджений повсюди і представлений, в основному, теригенною товщею (глини, пісковики з прошарками вапняків, мергелів і пачки крейди). Товщина цих відкладів на площі складає 1740м (свр.17, Нарижнянська пл.) - 2118 м (свр.607, Болгарська пл.).

Глибини залягання підошов стратиграфічних горизонтів , розкритих пробуреними свердловинами

Таблиця 1.1

№ свр.	Альтит. ротора	Q+N+P	K	I	T	P1	C3	C2m	C2в	C1s2	C1s1	C1v2	C1v1	D3fr	РЄ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Нарижнянська площа
1	182,4	265	1057	1557	1878	1960	2538	2913	3390	3675	3911	4175	4235		4290*
2	191,6	265	1075	1585	1890	1973	2542	2920	3430	3690	3918	4182	4234		4265*
3	199,1	270	1055	1560	1858	1915	2495	2870	3415	3725	3930	4145	4204		4240*
4	191,3	260	1055	1562	1890	18960	2495	2885	3432	3701	3933	4160	4217		4250*
5	204,6	270	1042	1560	1797	1830	2440	2820	3363	3680	3890	4085	4102*
6	184,7	265	1065	1590	1965	2050	2555	2935	3510	3745	4020	4300	4337	4748	4801*
9	190,2	273	1085	1590	1950	2040	2593	2933	3500	3820	4050	4313	4407		4430*

Глибини залягання підошов стратиграфічних горизонтів , розкритих пробуреними свердловинами

Продовження таблиці 1.1.

№ свр.	Альтит. ротора	Q+N+P	K	I	T	P1	C3	C2m	C2в	C1s2	C1s1	C1v2	C1v1	D3fr	РЄ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
12	212,1	280	1038	1543	1770	1832	2400	2772	3280	3574	3790	4000	4045		4400*
13	210,5	270	1032	1513	1770	1830	2387	2758	3281	3590	3798	3958	4017		4300*
14	209,4	285	1038	1560	1780	1885	2412	2795	3331	3645	3845	4080	4130		4300*
16	200,2	н/к	1013	1553	1820	1885	2475	2855	3399	3727	3940	4200	4236		4276*
17	200,4	280	1020	1495	1740	1775	2337	2705	3228	3540	3745	3960	4012		4030*
18	209,7	270	1065	1570	1885	1955	2535	2902	3437	3725	3937	4205	4265		4365*
Юліївська площа
6	152,9	215	975	1470	1715	1806	2315	2641	3070	3285	3460	3683	3726		3750*
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
8	181,0	220	1010	1475	1750	-	2277	2523	3013	3280	3455	3673	3707		4200*
12	189,6	240	990	1500	1783	-	2245	2600	3095	3370	3557	3785	3835		4000*
23	186,9	225	990	1494	1780	-	2250	2618	3023	3307	3484	3703	3745		3807*
27	194,8		1000	1508	1795	-	2338	2730	3084	3380	3560	3770	3828		3850*
62	193,5						2253	2593	3082	3305	3460	3660	3700		3760*
103	183,0		1000	1482	1752	-	2272	2528	3015	3280	3460	3684	3704		3750*

Примітки: 1. 4286* - вибій свердловини.

2. Стратиграфічне розчленування розрізів свердловин приведено за даними

ДГП "Полтаванафтогазгеологія