2. Термін завершення роботи ” 1 “ березня 2008 року

3. Вихідні матеріали до виконання роботи: ґрунти господарства темно-сірі опідзолені; вміст гумусу коливається в межах 2,15-2,88%; в 1кг ґрунту міститься 71-91 мг легкогідролізованого азоту, 94-120 мг фосфору, 84-120мг калію; реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної – рН 5,6; сума опадів за рік 550-630мм.

4. Перелік завдань, які виконуються в роботі:

• опрацювання наукової літератури по темі бакалаврської роботи;

• проаналізувати стан галузі рослинництва в навчально- дослідному господарстві Мирогощанського аграрного коледжу, структуру посівних площ та урожайність основних с.-г. культур за останні 3 роки;

• провести розрахунок величини врожайності озимої пшениці, яка забезпечується основними факторами життя;

• опрацювати технологію вирощування озимої пшениці в господарстві та розробити заходи щодо її покращення.

Науковий керівник бакалаврської роботи,

кандидат с.-г. наук, доцент………………………....Л.М. Єрмакова

Завдання прийняв до

виконання студент……………………………………Т.А.Остапчук

Завдання видане ”…. “……………………2007р.

Реферат

Об’єктом вивчення в даній бакалаврській роботі є аналіз галузі рослинництва, технології вирощування, розрахунок планової врожайності, визначення економічної ефективності вирощування озимої пшениці в умовах навчально-дослідного господарства Мирогощанського аграрного коледжу.

Випускна бакалаврська робота виконана на 96 сторінках друкованого тексту. За структурою включає 6 основних розділів, висновки і пропозиції виробництву. Робота ілюстрована 9 таблицями, 23 рисунками. Включає 1 додаток. Список використаної літератури включає 28 найменувань.

В результаті проведення аналізу виробничої діяльності господарства встановлено, що із загальної земельної території на долю сільськогосподарських угідь припадає 95,5%, орні землі становлять 3167 га (87,8% ). Основними культурами в господарстві є зернові 1660 га ( 52,4% ), технічні 710 ( 22,4% ). На долю озимої пшениці припадає 660 га ( 20,2% ) з урожайністю 39 ц/га. Це свідчить про не цілком реалізовану її потенційну урожайність

З метою надійного забезпечення потреб господарства в зерні та покращення економічних показників господарства передбачається істотне збільшення обсягів виробництва озимої пшениці не тільки за рахунок розширення площ посіву, а насамперед на основі впровадження високоефективних енергоощадних технологій. Передбачається розміщення озимої пшениці в сівозмінах інтенсивного типу, вирощування високопродуктивних сортів, дотримання всіх технологічних операцій.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТРОК СІВБИ, УРОЖАЙНІСТЬ, ЕЛЕМЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, СОБІВАРТІСТЬ.

Вступ

Виробництво зерна є основою продовольчого і фуражного фондів та визначальним фактором розвитку інших галузей сільського господарства країни.

Сучасний рівень його виробництва через різке зниження врожайності не задовольняє потреби держави. Тому в найближчі роки валовий збір зерна має зрости до 35 млн. т, у 2006-2010рр середньорічний збір зерна має становити 40 млн. т., у тому числі в зонах Лісостепу і Полісся 17-20млн. т. з площі 7-7.5 млн. га( Сайко В.Ф.,2006 ).

Стійке зростання виробництва зерна в Україні пов’язано з інтенсифікацією технологічного процесу вирощування, спрямованого на створення високопродуктивних агрофітоценозів, покращення якості зерна, зведення до мінімуму його втрат від бур'янів, хвороб, шкідників і стресових погодних явищ, за умов збереження екологічної безпеки довкілля та скорочення ресурсних і енергетичних втрат.

У зерновому клині Лісостепу і Полісся понад 40% посівних площ займають озимі колосові культури, серед яких провідне місце в обох зонах належать озимій пшениці, як цінній продовольчій високопродуктивній культурі. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності, у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.

Основне призначення озимої пшениці – забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається його сприятливим хімічним складом зерна. Воно містить у собі білки, жири, вуглеводи,мінеральні солі та вітаміни.

Середній вміст білка в зерні м’якої пшениці становить 16% з коливаннями залежно від сорту та умов вирощування від 9.6% до 25.2%. Білок пшеничного зерна за фізико-хімічними властивостями неоднорідний. Переважна його частина припадає на проламіни –спирторозчинні білки; глютеліни – лугорозчинні білки, які здатні утворювати клейковину.

Важливою складовою частиною зерна є вуглеводи, які сприяють проростанню зерна, а при хлібопеченні – бродінню тіста.

Зерно озимої пшениці використовують на продовольчі потреби. З нього виробляють різні сорти борошна, крохмаль, спирт. З пшеничного борошна м’якої пшениці виготовляють різні сорти хліба та кондитерські вироби. З борошна твердих пшениць виготовляють макаронні вироби, манну крупу.

Залежно від помелу різні сорти борошна мають неоднаковий хімічний склад, різну калорійність та засвоювальну здатність. Встановлено, що з очисткою борошна від висівок збільшується засвоювальність хліба і його калорійність, але одночасно знижується його фізіологічна повноцінність. Одержання вищих сортів борошна пов’язано із зменшенням в ньому зольних речовин, білків,вмісту клейковини, жиру та вітамінів у зв’язку з тим, що ці речовини концентруються в оболонках зерна, алейроновому шарі та зародку.

Хліб з обойного борошна, яке одержують від помелу зерна без відокремлення висівок, фізіологічно більш повноцінний, ніж хліб з сортового білого борошна, з якого виділено поверхневий шар ендосперму та алейронову тканину зерна. Підраховано, що 1кг хліба з обойного борошна забезпечує денну потребу людини, у вітамінах комплексу В ( В2, В1, РР ) , фосфорі, залізі, білку та амінокислотах, які людина, особливо в дитячому віці, не здатна синтезувати в організмі і потребує їх надходження в готовому вигляді з їжею.

Хліб з борошна сильних пшениць є не тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором, який поліпшує процеси травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування.

Озима пшениця може бути використана і як культура зеленого конвеєра. Вона дає смачний і поживний зелений корм. За вмістом перетравного білка, цукрі і особливо фосфору та каротину ( провітаміну А ) зелена маса озимої пшениці перевищує зелену масу озимого жита. В зеленому конвеєрі озима пшениця використовується слідом за озимим житом.

Висівки пшеничного борошна характеризується високим вмістом протеїну і є цінним концентрованим кормом, особливо при годівлі молодняку.

Для годівлі тварин певне значення має солома 100кг якої прирівнюється до 20-22 кормових одиниць і містять 0.6кг перетравного протеїну та полови, особливо безостих сортів пшениці,100кг якої оцінюється 40.5 кормових одиниць і вмістом 1.5кг перетравного протеїну.

Солому використовують для підвищення родючості ґрунтів безпосередньо як добриво чи для виробництва гною, компостів. Також з неї виготовляють папір та різні вироби, такі як капелюхи, кошики тощо.

Озима пшениця відзначається високою потенційною продуктивністю та окупністю затрат врожаєм. Проте, в умовах Рівненської області відзначається тенденція до щорічного скорочення площ збору врожаю цієї культури, 120-130тис. га у 2004-2005 до 98-66 тис. га у 2006-2007 роках. Скорочується також і валові збори з 314 тис. т до 128-150 тис. т у 2006-2007рр.. Це зумовлюється, зокрема невисоким середнім врожаєм по області в межах 19.5-25.0ц/га.

Завданням бакалаврської роботи є аналіз технології вирощування та підвищення врожаю і поліпшення якості зерна озимої пшениці у виробничих умовах Мирогощанського аграрного коледжу Рівненської області.