2. Запитання екзаменаційних білетів і білетів модульного контролю

знань студентів з дисципліни “Електричні машини” …………….…….37

1. Трансформатори (частина перша) ……………………………...………….37

2. Трансформатори (частина друга) ...………………………...……………...44

3. Загальні запитання машин змінного струму (частина перша)……………49

4. Загальні запитання машин змінного струму (частина друга) ……………50

5. Синхронні машини (частина перша) ………………………………………51

6. Синхронні машини (частина друга) ……………………………………….58

7. Асинхронні машини (частина перша) …………………………… ……….63

8. Асинхронні машини (частина друга) …….……………………… ……….71

9. Машини постійного струму (частина перша) ………………………… …76

10. Машини постійного струму (частина друга) ………….……………… …82

4. Контрольні завдання і методичні вказівки до їхнього виконання .......87 4.1. Загальні методичні вказівки до виконання контрольних робіт ...............87

4.2. Методичні вказівки до виконання контрольних завдань ............................110

Перелік посилань ………….………………………………………………………135

Передмова

У реалізації програми електрифікації нашої країни передбачене широке впровадження електричних машин, трансформаторів і інших пристроїв у виробництво, перетворення і використання електричної енергії. Електричні машини використовуються також як датчики, тахогенератори, перетворювачі, у системах електроприводів, автоматизації і керування. Українська електротехнічна промисловість випускає асинхронні машини єдиної серії від 0,6 до 400 кВт, трансформатори потужністю до 1 млн кВ ^.А для всіх галузей промисловості, сільського господарства і побутового застосування. Розробляються нові типи електричних машин (ЕМ) для різних пристроїв і установок.

Параметри ЕМ практично визначають характеристики електропривода і системи автоматики. З іншого боку, вимоги до раціональної побудови електроприводів і інших ЕМ обумовлюють створення ЕМ високого технічного рівня, стимулюють розробку більш досконалих машин. Знання процесів перетворення енергії в електричних машинах необхідно для фахівців електротехнічних спеціальностей.

Метою вивчення дисципліни "Електричні машини" є формування основ знань з електромагнiтних явищ, якi лежать в основi роботи електричних машин i трансформаторiв, і їх застосування при аналізі режимів роботи ЕМ.

Основні задачі курсу – вивчити пристрій, принципи роботи, фізичні процеси, що відбуваються в ЕМ; математичні методи опису типових явищ, що відбуваються в ЕМ і трансформаторах; освоїти методи рішення математичних рівнянь процесів перетворення енергії в ЕМ і трансформаторах; придбати навички роботи з ЕМ при їхній експлуатації і дослідженні; ознайомитися з деякими технологічними операціями при виробництві ЕМ і трансформаторів, з досягненнями і сучасними проблемами вітчизняного і закордонного електромашинобудування, а також із проблемами проектування ЕМ. Теорія ЕМ базується на основах електротехніки, фізики явищ і їхньому аналізі. Тому вивченню даної дисципліни повинне передувати засвоєння не менш двох частин курсу теоретичних основ електротехніки. Лабораторні дослідження електричних машин зв'язані з теорією і практикою виконання електричних вимірів. Властивості ЕМ і їхні технічні характеристики залежать від властивостей матеріалів, з яких виконані машини. Тому при вивченні електричних машин необхідні знання електротехнічних матеріалів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

ЗНАТИ : Класифікацію і призначення основних типів електричних машин і трансформаторів, конструкцію, принцип дії, фізичні основи їх роботи, характеристики, параметри і еквівалентні (заступні) схеми.

ВМІТИ : користуватись основними аналiтичними виразами та рiвняннями при вирiшеннi практичних задач по обчисленню i аналiзу режимiв роботи електродвигунiв i трансформаторiв, працювати з технічною літературою, довідниками, стандартами, технічною документацією, мати навики вимірювання параметрів, виконувати випробування електричних машин, а також вибирати електричнi машини i трансформатори для конкретних умов практики; аналiзувати i описувати сталi та перехiднi процеси в системах, якi мають у своєму складi електричнi машини i трасформатори; виконувати обчислення основних типiв електричних машин; виконувати їх монтаж, налагодження.

Досвід викладання електричних машин як навчальної дисципліни свідчить про те, що весь матеріал можна розподілити на окремі модулі наступним чином:

1. трансформатори;

2. загальні питання машин змінного струму;

3. асинхронні машини;

4. синхронні машини;

5. електричні машини автоматичних пристроїв та спеціальні електричні машини;

6. машини постійного струму.

Таке розподілення виглядає досить природним, тобто зовсім не штучним і має деяку внутрішню логіку. З другого боку, кожна частина курсу (або модуль) повинна бути забезпеченою відповідною навчально-методичною літературою та комплексом поточного контролю оцінки рівня знань і навичок студентів. Не можна стверджувати, що на разі така робота виконана і не потребує подальших розробок навчально-методичного характеру. Якщо для викладання теоретичного матеріалу, виконання лабораторних робіт та курсового проектування маємо підручники і навчально-методичні вказівки в достатньої кількості, то розробок для рейтингового програмно-тестового контролю знань студентів матеріалу ще недостатньо, або ж він потребує переробки і удосконалення з урахуванням модульного розподілу матеріалу, який вивчається. Це стосується як окремих модулів, так і методичного забезпечення.

В роботі приведені запитання екзаменаційних білетів і білетів модульного контролю знань студентів. Ці запитання розподілені відповідно розділів дисципліни «Електричні машини» (відповідно модулів).