- •Екзаменаційні питання з навчальної дисципліни «Земельне право»
- •Предмет і метод земельного права.
- •Поняття та класифікація земельних правовідносин.
- •Земельні правовідносини: ознаки, особливості суб’єктного-об’єктного складу та змісту.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •Співвідношення земельного та цивільного законодавства при регулюванні земельних відносин.
- •Принципи земельного права.
- •Система та структура земельного права.
- •8. Співвідношення та взаємодія земельного права з суміжними галузями правової системи України.
- •Функції земельного права як галузі права.
- •Розвиток науки земельного права.
- •Правове забезпечення сучасної земельної реформи.
- •Етапи та правові наслідки сучасної земельної реформи.
- •Поняття та класифікація джерел земельного права.
- •Конституція України – головне джерело земельного права.
- •Особливості структури Земельного кодексу України.
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел земельного права: класифікація, особливості.
- •Висновки та рішення Конституційного Суду України як джерела земельного права.
- •Характеристика постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р., №7.
- •Рішення Європейського суду з прав людини як джерела земельного права.
- •Поняття, зміст та суб’єкти управління у галузі використання та охорони земель.
- •Система і повноваження органів управління у галузі використання та охорони земель.
- •Особливості правового статусу та повноваження Державного агентства земельних ресурсів України.
- •Компетенція Державної інспекції сільського господарства України у сфері земельних відносин.
- •Державний земельний банк: особливості створення та функціонування.
- •Функції управління у галузі використання та охорони земель.
- •Правове забезпечення землеустрою в Україні.
- •Контроль за використанням та охороною земель.
- •Планування використання та охорони земель.
- •Державний земельний кадастр.
- •Правове регулювання моніторингу земель.
- •Зонування земель в межах населених пунктів.
- •32. Загальна характеристика земельних прав.
- •Особливості, зміст та форми права власності на землю.
- •Право власності на землю Українського народу.
- •Право державної власності на землю: об’єкти і суб’єкти.
- •Право комунальної власності на землю: об’єкти і суб’єкти.
- •Особливості правового статусу держави та територіальної громади як власників землі.
- •Право приватної власності на землю: об’єкти і суб’єкти.
- •39. Право спільної часткової власності на земельну ділянку: особливості володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
- •Право спільної сумісної власності на земельну ділянку: особливості володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
- •Право власності на землю іноземних держав: особливості суб’єктно-об’єктного складу.
- •Загальні правові підстави та порядок виникнення права власності на землю.
- •43. Особливості формування земельної ділянки як об’єкту цивільних прав.
- •44. Державна реєстрація земельної ділянки: суб’єкти, етапи та особливості.
- •Особливості державної реєстрації прав на землю.
- •Особливості виникнення права на земельну ділянку.
- •Оформлення речових прав на земельну ділянку: особливості сучасного правового регулювання.
- •Права та обов’язки власників земельних ділянок.
- •Підстави та порядок припинення права власності на землю.
- •Юридична природа ринкового обігу земельних ділянок.
- •Правочини (угоди) із земельними ділянками.
- •Правова природа земельних аукціонів.
- •Порядок продажу земельних ділянок на конкурентних засадах.
- •Поняття, основні риси та юридична природа приватизації земель.
- •Суб’єкти, об’єкти та форми приватизації земель.
- •Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель.
- •Юридичні гарантії здійснення приватизації земель.
- •Особливості погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
- •Загальна характеристика права землекористування та його класифікація.
- •Право постійного землекористування: суб’єкти і об’єкти.
- •Підстави та порядок виникнення та припинення права постійного землекористування.
- •Право обмеженого землекористування: суперфіцій та емфітевзис.
- •Поняття та юридичні ознаки оренди землі.
- •Поняття та особливості договору оренди земельної ділянки.
- •Права та обов’язки орендодавця та орендаря земельної ділянки.
- •Особливості оренди земельних ділянок для створення індустріальних парків.
- •Специфіка припинення права оренди земельної ділянки.
- •Особливості виникнення права землекористування на умовах оренди.
- •Правове регулювання оренди земель сільськогосподарського та іншого призначення.
- •Особливості розірвання договору оренди земельної ділянки.
- •Особливості використання земельної ділянки для здійснення концесійної діяльності.
- •Виникнення земельних прав при проведенні аукціонів.
- •Права та обов’язки землекористувачів.
- •Поняття та стадії механізму реалізації прав на землю.
- •Процедура припинення прав на землю.
- •Викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
- •Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
- •Поняття та класифікація обмежень прав на землю.
- •Обмеження прав на землю, які випливають із права добросусідства.
- •Земельні сервітути.
- •Поняття та класифікація гарантій прав на землю.
- •Форми та способи захисту прав на землю.
- •Відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам.
- •Земельні спори: поняття і класифікація.
- •Система і компетенція органів, що вирішують земельні спори.
- •Особливості спорів, які вирішують органи місцевого самоврядування.
- •Економіко-правовий механізм у сфері земельних відносин.
- •Загальна характеристика та правові форми плати за землю.
- •Суб’єкти та об’єкти плати за землю та пільги.
- •Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •Поняття і зміст правової охорони земель.
- •Суб’єкти та об’єкти правової охорони земель.
- •Нормування і стандартизація у галузі охорони земель.
- •Рекультивація земель.
- •Консервація земель.
- •Особливості правової охорони грунтів.
- •Особливості охорони земель сільськогосподарського призначення.
- •Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
- •Особливості юридичної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.
- •Поняття правового режиму земель.
- •Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення.
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •Суб’єкти права сільськогосподарського землевикористання та загальна характеристика їх правового статусу.
- •Фермерське землевикористання. Закон України «Про фермерське господарство».
- •Землевикористання сільськогосподарських кооперативів.
- •Особливості використання земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва.
- •Громадяни як суб’єкти сільськогосподарського землевикористання.
- •Право релігійних організацій та об’єднань громадян на використання земель сільськогосподарського призначення: особливості правового регулювання.
- •Мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення: запровадження та особливості сучасного забезпечення.
- •Особливості правового режиму особливо цінних земель.
- •Особливості правового режиму земель у межах населених пунктів.
- •Особливості правового режиму земель загального користування в населених пунктах.
- •Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •Характеристика Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
- •Виникнення права забудови земельної ділянки.
- •Основні етапи процедури забудови земельних ділянок.
- •Особливості переходу права власності на землю та права землекористування на забудовані земельні ділянки.
- •119. Поняття, склад та специфіка використання земель, що особливо охороняються.
- •120. Поняття, склад та загальна характеристика земель лісогосподарського призначення.
- •121. Правові форми використання земель лісогосподарського призначення.
- •122. Загальна характеристика земель водного фонду.
- •123. Правові форми використання земель водного фонду.
- •124. Обмеження права користування землями водного фонду.
- •125. Загальна характеристика земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •126. Поняття земель промисловості.
- •127. Індустріальні парки: засади створення та особливості використання.
- •128. Поняття земель транспорту.
- •129. Особливості використання земель оборони.
Предмет і метод земельного права.
На сьогодні не існує єдиного підходу до визначення земельного права.
Земельне право – самостійна галузь права, але вона входить до екологічного права як комплексної галузі права.
Земельне право – підгалузь екологічного права.
Земельне право (в широкому розумінні) регулює суспільні відносини в галузі використання та охорони землі, надр, вод і лісів.
Земельні правові відносини поступово трансформуються в адміністративні та цивільно-правові.
Все ж таки, переважає думка, що земельне право є самостійною галуззю права, оскільки має свій власний предмет та метод правового регулювання.
Предметом земельного права є суспільні земельні відносини, що виникають між певними суб’єктами з приводу приналежності землі, використання та відновлення земельних ресурсів та охорони земель.
Земельне право як самостійна галузь права у правовій системі України має свої методи регулювання земельних відносин. Вони являють собою відповідні характерові земельних відносин способи та засоби впливу на учасників цих відносин. Методи правового регулювання земельних відносин складаються зі встановлених земельно-правовими нормами прав та обов'язків учасників зазначених відносин і застосування до них відповідних заходів. Особливості земельних відносин відображені у специфічному поєднанні методів правового регулювання даної сфери суспільних відносин. При цьому завданням правового регулювання є забезпечення певної поведінки учасників земельних відносин. Сутність такого правового регулювання полягає в офіційному виданні та застосуванні правових норм, які закріплюють моделі поведінки суб'єктів земельних відносин.
У юридичній літературі виділяють властивий публічному праву метод імперативного впливу, за допомогою обов'язкових до виконання розпоряджень і заборон та метод диспозитивний, який визначає лише межі поведінки учасників відповідних відносин, що дає їм можливість вільно і самостійно регулювати свої стосунки у встановленому обсязі. З точки зору загальної теорії права, земельному праву, враховуючи розгалужену сукупність правових норм, притаманні обидва методи правового регулювання.
Імперативний метод у земельному праві застосовують у галузі управління використанням і охороною земель: визначення порядку реалізації функцій державного управління; ведення державного земельного кадастру; забезпечення земельного моніторингу; здійснення землевпорядкування; визначення порядку проведення земельних аукціонів і конкурсів; встановлення обмежень використання земель за цільовим призначенням тощо.
Диспозитивний метод притаманний регулюванню стосунків власників земельних ділянок з приводу використання землі та самостійного господарювання на ній. Власник має право на свій розсуд розпоряджатися належною йому земельною ділянкою у межах, встановлених законом. Учасники земельних відносин мають можливість у визначених межах регулювати свої стосунки.
У земельно-правовій літературі висловлена обгрунтована точка зору, відповідно до якої існують три основні різновиди диспозитивного методу регулювання земельних відносин — рекомендаційний, санкціонований та делегований1.
Рекомендаційний метод правового регулювання полягає у наданні можливості альтернативної поведінки суб'єкта земельних відносин, коли суб'єкт має можливість самостійно вибрати спосіб своєї поведінки для досягнення поставленої мети. Так, у статтях 140—141 ЗК України серед підстав припинення прав на земельну ділянку передбачено право добровільної відмови власника землі або землекористувача від права на земельну ділянку. Отже, власникові земельної ділянки та землекористувачеві надається право альтернативного вибору: або використовувати земельну ділянку за основним цільовим призначенням, або відмовитися від неї у встановленому порядку.
Санкціонований метод полягає в тому, що рішення про реалізацію своїх земельних повноважень суб'єкт земельних відносин приймає самостійно.
Делегований метод правового регулювання полягає в наданні прав і свобод суб'єктам земельних відносин щодо того чи іншого кола правомочностей. Прикладом делегованого методу регулювання земельних відносин може бути ст. 11 ЗК України, згідно з якою повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами. Правовому регулюванню земельних відносин притаманний весь вищенаведений перелік методів, які проявляються в обов'язковій вимозі цільового використання земельних ділянок; у забороні порушення ґрунтової родючості та погіршення екологічної ситуації; у використанні заходів економічного стимулювання охорони земель; в обмеженні розпорядницьких прав власників землі в інтересах усього суспільства з урахуванням соціальної функції землі — її соціального значення та об'єктивної обмеженості. При цьому особливості методів регулювання земельних відносин визначаються характером цих відносин і виявляються у специфічному сполученні імперативного і диспозитивного методів. Таким чином, у сучасному земельному праві спостерігається поєднання диспозитивного та імперативного методів. Визначити перевагу того чи іншого методу досить складно. Все залежить від змісту врегульованих відносин та інтересів суспільства і держави, які превалюють у конкретний період часу.