6 Охорона праці

В даному розділі необхідно дати опис і аналіз потенційної небезпеки об’єкта або ділянки робіт, або технологічного процесу при експлуатації будівельних машин і механізмів, розглядають питання техніки безпеки при виробництві окремих видів робіт: земляних, монтажних та ін. – при будівництві зрошувальної системи відповідно до вимог нормативних документів.

6.1 Безпека при проведенні земляних робіт

Наводяться безпечні умови виконанні робіт при розробці траншеї екскаватором: мінімальна відстань розташування екскаватора від краю стінок траншеї; огородження відкритих траншей попереджувальними знаками.

6.2 Безпека при монтажних роботах

Вказуються інформації щодо вірності виконання розвантажувальних робіт (розвантаження з автотранспорту краном поліетиленових труб, залізобетонних кілець для оглядових колодязів і т. ін.) та виконання монтажу запірно регулюючої арматури та оглядових колодязів на зрошувальної трубопроводі.

6.3 Вимоги безпеки праці при експлуатації будівельних машин і механізмів

Вказуються основні положення які пред’являються при роботі на будівельній техніці: бульдозері, екскаваторі, крані.

7 Організація будівництва

Організація і технологія будівельного виробництва повинна забезпечувати цілеспрямованість організаційних, технічних і технологічних рішень і заходів на виконання зобов'язань по контрактах на будівництво об'єктів (введення їх в дію з необхідною якістю і в обумовлені терміни) при дотриманні виробничо-господарських, економічних та інших інтересів учасників будівництва.

Виконанню робіт на об'єктах повинен передувати комплекс заходів і робіт по підготовці будівельного виробництва, що забезпечують можливість здійснення будівництва у відповідності з умовами підрядних контрактів і взаємозв'язану діяльність усіх його учасників. Підготовка будівельного виробництва включає загальну організаційно-технічну підготовку, підготовку до будівництва об'єкта, підготовку будівельної організації і підготовку будівельно-монтажних робіт. Підготовка виробництва в обсязі, необхідному для початку будівельно-монтажних робіт на об'єкті (пусковому комплексі), і розгортання їх з необхідною інтенсивністю, повинна бути виконана до початку будівництва.

Будівництво об'єкта повинно здійснюватися на основі попередньо розроблених рішень по організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації (ПТД). Ця документація є невід'ємною складовою частиною документації для будівництва поряд з проектно-кошторисною документацією та робочими кресленнями. До її складу входить проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР). Склад і зміст ПТД, необхідної для здійснення робіт на об'єкті, встановлюються у контракті на його будівництво в залежності від виду будівництва, складності об'єкта, форм взаємодії учасників будівництва тощо.

Проекти виконання робіт зведення будівлі, споруди або її частини, проекти виконання робіт на окремі монтажні спеціальні види робіт (монтажнi, санітарно-технічнi, оздоблювальні, геодезичні та інші) та проекти виконання робіт на підготовчий період будівництва повинні відповідати вимогам ДБНА.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва".

7.1 Календарне планування виробництва робіт

Основним оперативним документом, що визначає технологічну послідовність робіт, їх взаємозв’язок в часі і додержання директивних термінів будівництва, є лінійний календарний план виробництва робіт. Він розробляється за встановленою формою на підставі проектних обсягів робіт, трудомісткості, витрат часу на роботу машин, а також прийнятих схем і послідовності виробництва робіт.

При упорядкуванні календарного плану уточнюють такі питання:

• раціональну технологічну послідовність виконання робіт;

• кількість працюючих машин і робітників для кожного виду робіт;

• терміни виробництва робіт у робочих і календарних днях для споруд та всієї системи;

• рівномірний розподіл робіт у часі в графічній частині плану;

• графіки потреби в працівниках і роботи основних будівельних машин.

Календарний план виробництва будівельних робіт виконується за встановленою формою (табл. 7.1). Розробка календарного плану виконується на міліметровому аркуші формату А-1.

Календарний план виробництва робіт на об'єкті складається з двох частин: лівої - розрахункової і правої - графічної. Графічна частина може бути лінійною (графік Ганта, циклограма) або сітковою.

Заповнення календарного плану (табл. 7.1) виконується в наступній послідовності.

Графа 1 – вказується найменування об’єкта будівництва, наприклад – "зрошувальна мережа".

Графа 2 (найменування робіт) заповнюється в технологічній послідовності виконання робіт з угрупованням їх за видами і періодами.

Обсяг робіт (гр. 3, 4) визначається за робочими кресленнями і розрахунками (див. табл. 2.6 і 2.7) виражаються в одиницях, прийнятих в єдиних нормах і розцінках (ЕНиР).

Норма часу на виконання одиниці об’єму робіт (гр. 6, 7), склад бригад чи ланки робітників (гр. 12 і 13) визначається за відповідним параграфом ЕНиРа котрий вказують у відповідній графі (гр. 5) , також можуть використовуватись місцеві та відомчі норми і розцінки (МНиР, ВНиР).

Кількість машинно змін по нормі (гр. 9) розраховують за формулою

N_{маш.-зм.нор.}=V∙Н_час./( V_ЕНіР∙8), (7.1)

де V – об’єм робіт, (м³, м², шт.); Н_час. – норма часу на виконання одиниці об’єму робіт, маш.-год.; V_ЕНиР – одиниця об’єму робіт за ЕНиРом; 8 – тривалість зміни в годинах.

Прийняту кількість машино-змін (гр. 10) визначають шляхом введення поправочного коефіцієнта на перевиконання норм (для механізованих робіт дорівнює 0,85).

Трудомісткість робіт по нормі (гр. 14) розраховують за формулою

Q_{люд.-зм.нор.}=V∙Н_час./( V_ЕНіР∙8), (7.2)

де Н_час. - норма часу на виконання одиниці об’єму робіт, люд.-год.

Прийняту кількість людино-змін (гр. 15) визначають шляхом введення поправочного коефіцієнта на перевиконання норм (для ручних робіт дорівнює 0,95).

Тривалість виконання механізованих робіт (гр. 17) розраховують за формулою

Т_мех = N_{маш.-зм.пр.}/(n_маш ∙m),

де N_{маш.-зм.пр.} - прийнята кількість машинно змін (гр. 8); n_маш - кількість машин; m - кількість змін роботи на добу (гр. 16).

Тривалість робіт (гр. 17), що виконуються вручну, розраховується шляхом ділення трудомісткості робіт Q_{люд.-зм.пр.} (гр. 15) на кількість робітників (гр. 13).

Тривалість виконання робіт в календарних днях (гр. 18) визначається шляхом множення робочих днів на поправочний коефіцієнт, котрий враховує вихідні та святкові дні (1,3).

Після упорядкування розрахункової частини календарного плану по основ­них видах робіт визначають суми по графах: 13-15, 17, 18. По відповідних графах від обчислених сум розраховують числові дані для підготовчого періоду (10%), неврахованих робіт (3%) і ліквідаційного періоду (5%), ялі заносять у відповідні графи.

При розробці графічної частини плану (гр. 19) необхідно додержуватися таких основних принципів ув'язки і суміщення робіт:

• роботи необхідно планувати в суворій технологічній послідовності їхнього вико­нання в натурі;

• технологічно не пов'язані між собою роботи необхідно планувати паралельно і сполучено, а технологічно пов'язані - послідовно;

• забезпечувати за графіком рівномірне використання трудових ресурсів для того, щоб ланки робітників рівномірно, без перерв, переходили з однієї ділянки роботи на іншу при дотриманні загальної поточності будівельних робіт.

Приклад оформлення календарного плану виробництва робіт наведено в дод. З.

В нижній частині креслення під графічною частиною виконується побудова графіку руху робітників де графічної відображається загальна кількість задіяних робітників в часі. Під табличною частиною креслення наводяться основні техніко-економічні показники проекту а також склад комплексної бригади будівельників.

До показників плану заносять термін будівництва масиву зрошення за планом і по нормі.

Термін будівництва за планом визначають за графіком потреби в робітни­ках. Він охоплює період від початку підготовчих робіт до введення всіх об'єктів в експлуатацію, а нормативний термін будівництва - по ДБН.

Розрахунок показників календарного плану:

1. Тривалість будівництва:

• за нормою, Т_н =144 днів;

• за планом, Т_пл =130 дні.

2. Скорочення строків будівництва

Т_н-Т_пл= 14 днів.

3. Загальні трудові витрати:

- за нормою, Q_н = 406,9 люд.-днів;

- за планом, Q_пл = 369,7 люд.-днів.

4. Підвищення продуктивності праці визначаємо за формулою

П = (Q_н-Q_пл)/Q_н·100 %, (7.3)

П =(406,9-369,7)/406,9·100=9,14 %.

5. Виконання норми виробітку

В = Q_н/Q_пл·100 % , (7.4)

В =406,9/369,7·100=110 %.

6. Питомі трудові витрати

q = Q_пл/F_нт, (7.5)

q = 369,7/539,72= 0,68 люд.-днів / га.

Таким чином ми отримали, що будівництво зрошувальної мережі та ґрунтової дороги жі на площі 539,72 га триватиме 130 днів, при цьому загальні трудові витрати складуть 369,7 люд.-днів, питомі трудовитрати – 0,68 люд.-днів/га.

7.2 Будгенплан

При розробці будівельного генерального плану необхідно додержуватися положень і рекомендацій:

• тимчасові будинки, споруди, мережі і установки слід розміщувати на зручних площах, щоб була можлива їх експлуатація без перебазування протягом усього будівництва;

• забезпечити мінімум витрат на тимчасові будинки, споруди і комунікації за рахунок максимального використання існуючих, а також збудованих споруд і комунікацій;

• забезпечити найменшу тривалість, економічність будівництва і експлуатації тимчасових комунікацій, що постачають будівництво водою, електроенергією і іншими енергоресурсами;

• виробничі установки розміщувати на мінімальній відстані від місць створення їх продукції;

• вантажопотоки на буд майданчику організувати з мінімальним числом перевантажень з використанням комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, складських і транспортних робіт;

• прийняті в генеральному плані рішення повинні відповідати вимогам безпечного ведення робіт, протипожежної безпеки, виробничої санітарії й охорони навколишнього середовища;

• створити умови для поточної організації робіт на основі раціонального розміщення будівельних процесів, складування, попереднього укрупнення конструкцій і раціонального розміщення складів;

• генеральний план повинен найбільш повно задовольняти побутові потреби працюючих на будівництві за рахунок раціонального вибору і розміщення побутових приміщень та пішохідних шляхів.

Вихідними даними для розробки генплану є: геологічні, гідрогеологічні і інженерно-економічні вишукування; календарний план будівництва масив зрошення; зведений кошторисний розрахунок; розрахунки обсягів будівництва тимчасових будинків і споруд.

Генеральний план складається з креслення, що виконують в масштабі 1:1000, 1:2000, 1:10000, яке містить: план буд майданчика з нанесеними на ньому тимчасовими будинками і спорудами; експлікацію постійних і тимчасових будинків і споруд; умовні позначення і техніко-економічні показники плану.

У першу чергу прив’язують монтажні механізми, склади і дороги. Після цього вибирають доцільні місця розміщення об’єктів виробничої бази будівництва.

Технічний рівень і економічність прийнятих рішень характеризують такими техніко-економічними показниками плану:

• обсяг і вартість витрат на тимчасові будинки і споруди в цілому і по окремим видам;

• питомі витрати на тимчасові будинки і споруди, тобто вартість будівельного господарства стосовно загальної кошторисної вартості (%);

• тривалість робіт з організації будівельного господарства;

• трудомісткість робіт з організації тимчасового господарства.

7.2.1 Розрахунок необхідної кількості і розмірів тимчасових

будівель і споруд

Тимчасові будівлі і споруди зводять на будівельному майданчику для потреб тільки даного будівництва і не використовують надалі для іншого будівництва. До них відносять тимчасові інженерні мережі, шляхи, деякі складські приміщення (навіси), контори і т.ін.

Потребу в тимчасових будівлях допоміжного, житлового і суспільного призначення визначають на підставі розрахункової чисельності зайнятих на будівництві робітників, ІТР і службовців, спираючись на встановлені нормативи площі на одного працюючого. Так як у календарному плані робіт приводять тільки чисельність робітників, не враховуючи інші категорії працюючих, що зайняті на будівництві, то загальну кількість працюючих на будівельному майданчику визначають за розрахунками.

Розрахункову кількість робітників за добу визначається за календарним планом виробництва робіт з графіку руху робітників, згідно якого максимальна кількість робітників за добу становить 14 чоловік.

Число окремих категорій працюючих (робочих, інженерно-технічних робітників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу і охорони) приймають за сформованою структурою працюючих для даного виду будівництва:

1. Машиніст 6 р. - 2 чол;

2. Монтажник 4 р. - 1 чол;

3. Монтажник 3 р. - 1 чол;

4. Монтажник 2 р. - 1 чол;

5. Землекоп 2 р. - 8 чол.

Площі інвентарних санітарно-побутових і адміністративних будівель розраховують, виходячи з кількості працюючих, зайнятих на будівельному майданчику в найбільш численну зміну яка приймається за календарним графіком руху робітників (див. дод. З) в нашому випадку максимальна кількість становить 13 людей та нормативних показників площі допоміжних будівель.

Загальна номенклатура будівель допоміжного, житлового і суспільного призначення приймається в залежності від характеру робіт, що виконуються, віддаленості району будівництва від мережі комунально-торговельного обслуговування (дод. К). Необхідну загальну площу тимчасових будівель розраховують у табл. 7.2.

Таблиця 7.2 - Розрахунок площі тимчасових будівель

Найменування будівлі	Розрахункове число працюючих, люд.	Норма площі на 1люд., м2	Необхідна площа, м2	Кількість інвентарних приміщень
1	2	3	4	5
Гардеробна	13	0,7	9,1	1
Душова	13	0,43	5,59	1
Умивальник	13	0,05	0,65	1
Продовження таблиці 7.2
1	2	3	4	5
Сушарка для одягу і взуття	13	0,2	2,6	1
Приміщення для обігріву робітників	13	0,1	1,3	1
Приміщення для вживання їжі та відпочинку	13	1	13	1
Буфет	13	0,7	9,1	1
Медпункт	13	0,15	1,95	1
Туалет	13	0,1	1,3	1
Контора виконроба	13	4	52	1
Диспетчерська	13	7	91	1
Приміщення культурно – побутового призначення	13	0,75	9,75	1

Після розрахунку площі будівель визначають необхідну кількість інвентарних приміщень (дод. Л). Характеристика інвентарних приміщень для нашого випадку наведено в табл. 7.3.

Таблиця 7.3 - Характеристика інвентарних приміщень

Найменування будівлі	Шифр типового проекту	Корисна площа, м2	Розміри в плані
Гардеробна	5055-1	20,7	7,4×3,1
Душова	ВД-1	29,9	10,5×3,1
Приміщення для обігріву	ЛВ-6	5,8	3,3×2,2
Сушарка для одягу і взуття	ВС-8	17,2	8×2,8
Туалет	494-4-13	4,3	2,7×2
Медпункт	ВМ	17,2	8×2,8
Контора виконроба	311-00	20	7,3×3
Диспетчерська	ПДП-3	21,2	8,7×2,9
Приміщення кул.-поб. приз.	494-4-08	44,7	8×7

7.2.2 Розрахунок житлової площі для робітників

Площу житлових будинків визначають з урахуванням місцевих умов, кількості всіх категорій працюючих на будівництві і членів їх сімей.

Загальну чисельність населення Р_н, пов’язаного з будівництвом, знаходять за розрахунком

, (7.6)

де Р_с- кількість працюючих безпосередньо на будівництві; К_гр- коефіцієнт, що враховує кількість членів сімей і мешканців, зайнятих в обслуговуючих установах, приймають рівним 2,2.

13∙2,2=29чол.

Так як частина працюючих може бути з місцевого населення або розміщена в існуючих населених пунктах, то житлову площу для робітників визначають за формулою

Р_ж=(Р_н-Р_м-Р_а)К₁К_гр, (7.7)

де Р_м- робітники з числа місцевих жителів, забезпечених житловою площею; Р_а- кількість робітників, що можна розмістити в найближчих населених пунктах та орендованій площі; К₁=0,7- коефіцієнт, що враховує самотніх робітників. Величини Р_м і Р_а приймають умовно для малонаселених районів – 10…20% від загальної кількості жителів.

Р_ж=(29-6-3)0,7∙2,2=31 м².

Загальну потребу в житловій площі визначають за формулою

F=(f₁К₁К_гр+ f₂К₂)Р_ж, (7.8)

де f₁=6…9м²- житлова площа на одну людину в будинках квартирного типу (для сімейних); f₂=4,5…6м²- то ж, у гуртожитках (для самотніх).

F=(6∙0,7∙2,2+ 5∙0,8) ∙31=410 м².

Селища для будівельників або окремі будинки розміщують по населеними пунктами, що існують. Це дозволяє краще використовувати системи комунікацій (дороги, ЛЕП, зв'язок) і систему обслуговуючих організацій та установ.

7.2.3 Розрахунок складів будівельних матеріалів і конструкцій

Після того, як визначена потреба в будівельних матеріалах і конструкціях за номенклатурою і розрахункова кількість транспортних засобів, у проекті необхідно вирішити питання організації складського господарства – установити місце розташування, види і розміри складів. Територія складу вказується на генеральному плані та госпідприємства у вигляді прямокутника .

Розрахунки площі складських приміщень ведуть у табличній формі табл. 7.4.

Потребу в матеріалах, конструкціях і виробах визначають за зведеною відомістю потреби в матеріальних ресурсах. Час використання матеріалів і конструкцій (гр. 4) визначають за календарним графіком будівництва масиву зрошення. Норму запасу матеріалів на складі (гр. 5) приймають: при постачанні матеріалів автотранспортом 2…5 днів; залізничним транспортом 10 днів. Коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу на склади приймають виходячи з конкретних умов постачання (для залізничного – 1,2 автомобільного транспорту – 1,1), а коефіцієнт виробничої нерівномірності споживання в плані розрахункового періоду дорівнює 1,3.

Кількість матеріалів і конструкцій, які підлягають складуванню, Q_ск розраховують за формулою

. (7.9)

Необхідну площу складу F_скл (м²)

, (7.10)

де q- норма складування матеріалів і виробів на 1м² площі – складу (дод. М); к₃- коефіцієнт, що враховує проходи і проїзди на площі складу (дод. М).

6.2.4 Енергопостачання будівництва

Електрична енергія на будівництві масиву зрошення необхідна для живлення електродвигунів будівельних механізмів, для виконання зварювальних робіт, освітлення помешкань та будівельного майданчика і виробництва робіт у зимовий період. Електропостачання будівельного майданчика здійснюють від високовольтної лінії електропередач (ЛЕП) через трансформатор, що знижує напругу і обслуговує групи споживачів в радіусі 500м. Розподільчу мережу напругою 380/220 влаштовують у вигляді тимчасової повітряної лінії.

Розрахунок потужності трансформатора Р (кВА) проводиться за встановленою потужністю електроустаткування і коефіцієнтах попиту з диференціацією по видах споживачів

, (7.11)

де - коефіцієнт, що враховує втрати в мережі ( =1…1,1); Р_с, Р_m, Р_о- відповідно номінальні потужності електродвигунів будівельних механізмів, технологічних (електрозварювання і ін..) і освітлюваних пристроїв, кВт (дод. Н); К_с, К _m, К_о- відповідні коефіцієнти попиту; - коефіцієнт потужності (дод. Н).

Розрахунок сумарного електричного навантаження виконують в табличній формі (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 - Розрахункова відомість сумарного електричного навантаження

Найменування споживання	Оди-ниця виміру	Кіль- кість уста- нов	Встановлена потужність, кВт		Коефі- цієнт попиту, Кс	Коефі- цієнт потуж- ності,	Необ-хідна потуж-ність Р, кВт
			оди-ниці	загаль-на
1	2	3	4	5	6	7	8
А. Виробничі потреби
Бетонозмішувач	шт.	1	5	5	0,5	0,6	4,6
Вібратори	шт.	2	2	4	0,5	0,6	3,7
Усього							8,3
Б. Технологічні потреби
Електрозварювання	шт.	1	15	15	0,5	0,4	20,6
Усього							20,6
В. Освітлення внутрішнє
Побутові помешкання	м2	410	0,015	6,15	0,8	1	4,9
Склади закриті	м2	4	0,015	0,06	0,35	1	0,02
Усього							4,9
М. Освітлення зовнішнє
Склади відкриті	100м2	3,12	0,05	0,16	1	1	0,16
Будмайданчик	100м2	10	0,015	0,15	1	1	0,15
Усього							0,31
Усього по будівництву							34,1

Визначивши необхідну потужність трансформатора (34,1 кВт), виконується підбір марки необхідного трансформатора (дод. О). Для нашого випадку приймаємо трансформатор марки СКПТ-100-6(10)/0,4.

7.2.5 Водопостачання будівельного майданчика

На будівельному майданчику вода витрачається тільки на виробничі потреби та господарські.

Для скорочення об’ємів, а і відповідно і вартості робіт з будівництва тимчасових водоводів, в першу чергу необхідно прокладати магістральну лінії водопроводу і від нього влаштовувати водопровід в будівлі і по подвір’ю до об’єктів з таким розрахунком, щоб при тимчасовому водопостачанні можна було б обмежитись лише влаштуванням відводів в душеві, столову та іншим споживачам.

Розрахунок потреби в воді визначають з урахуванням календарного плану виробництва робіт, із якого обирають період найбільш інтенсивного використання води виробничі та господарські потреби.

Розрахункова витрата води на виробничі та господарсько-питні потреби визначається за наступними формулами, максимальна витрата води за 1 с. на виробничі потреби

Q_В=ΣQ_змК_зм/28800, (7.12)

де ΣQ_зм – нормативна витрата води на виробничі потреби за одну секунду (3400л); К_зм – коефіцієнт нерівномірності потреби води в добу, приймається рівним 1,5.

В нашому випадку отримаємо

Q_В=4800∙1,5/28800=0,25 л/с.

Максимальна витрата води за 1 секунду на господарські потреби розраховують за формулою

Q_Г=N∙Q^/_зм ∙К^/_зм/28800, (7.13)

де N – кількість робітників на будівельному майданчику; Q^/_зм – нормативна витрата води на господарські потреби за одну секунду; К^/_зм – коефіцієнт нерівномірності використання води.

В нашому випадку отримаємо

Q_Г=13∙30 ∙2,5/28800=0,03л/с. (7.14)

Витрата води приймається за найбільшою величиною

Q_р=( Q_В+ Q_Г)К, Q_р= Q_пож+0,5( Q_В+ Q_Г)К, (7.15)

де Q_пож – витрата води на пожежегасіння за 1 секунду (10л); К – коефіцієнт на невраховані дрібні потреби і на втрати води, приймається рівним 1,2.

В нашому випадку отримаємо

Q_р=(0,25+0,03)∙1,2=0,34л/с,

Q_р=10+0,5(0,25+0,03)1,2=10,17 л/с.

Остаточно приймаємо, що на будівельний майданчики необхідно подавати воду з витратою 10,17л/с.

Діаметр тимчасового водопроводу визначаємо за наступною формулою

, (7.16)

В нашому випадку отримаємо

=0,09м≈100мм.

Таким чином ми отримали, о діаметр тимчасового водоводу складе 100мм.

6.3 Організація контролю якості виконання робіт

Будівельно-монтажні організації повинні забезпечувати потрібну якість і надійність будівель і споруд шляхом здійснення комплексу технічних, економічних і організаційних заходів по ефективному управлінню якістю на всіх стадіях створення будівельної продукції. Ці заходи повинні включати сукупність заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення відповідності якості будівельно-монтажних робіт і закінчених будівництвом об’єктів вимогам нормативних документів і проектної документації.

Контроль якості будівельно-монтажних робіт і закінченої будівельної продукції повинні здійснювати атестовані служби контролю якості, оснащені технічними засобами, що забезпечують необхідну достовірність і повноту контролю, які входять до складу будівельно-монтажних організацій або залучаються зі сторони.

Контроль якості будівельно-монтажних робіт здійснюється також замовником у порядку технічного нагляду, проектними організаціями в порядку авторського нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами державного нагляду та контролю, що діють на основі спеціальних положень.

Виробничий контроль якості будівельно-монтажних робіт включає вхідний контроль робочої документації, конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, операційний контроль окремих будівельних процесів або виробничих операцій і приймальний контроль будівельно-монтажних робіт. Питання управління якістю будівельної продукції повинні включатися в проекти виконання робіт.

При вхідному контролі робочої документації проводиться перевірка її комплектності і достатності технічної інформації, що міститься в ній, для виконання робіт, а також технологічності проектних рішень.

При вхідному контролі конструкцій , виробів, матеріалів і устаткування перевіряється зовнішнім оглядом їх відповідність вимогам стандартів або інших нормативних документів і робочій документації, а також наявність і зміст паспортів, сертифікатів та інших супроводжувальних документів.

Операційний контроль здійснюється в ході виконання будівельних процесів або виробничих операцій і повинен забезпечувати своєчасне виявлення дефектів і вжиття заходів щодо їх попередження.

При операційному контролі слід перевіряти дотримання технології виконання будівельно-монтажних процесів, а також відповідність виконуваних робіт робочим кресленням, будівельним нормам, правилам і стандартам . Особливу увагу слід звертати на виконання спеціальних заходів при будівництві на осідаючих ґрунтах, в районах із зсувами і карстовими явищами, а також при будівництві складних і унікальних об’єктів. Результати операційного контролю повинні заноситися до журналу робіт.

При операційному контролі слід керуватися відповідними нормативними документами по будівництву (ДБН), технологічними (типовими технологічними) картами або схемами виконання робіт, схемами операційного контролю якості.

Схеми операційного контролю якості, як правило, повинні містити в собі ескізи конструкцій з зазначенням припустимих відхилень в розмірах, переліки операцій або процесів, що контролюються виконавцем робіт (майстром), за участю, при необхідності, будівельної лабораторії, геодезичної та інших служб спеціального контролю, дані по склад, терміни та способи контролю.

Таблиця 7.6 - Допустимі відхилення при розробці виїмок

№ п/п	Технічні вимоги	Граничні відхилення	Метод і об’єм контролю
1	2	3	4
1	Відхилення відміток дна виїмок від проектних при чорновій розробці: а) одноківшовими екскаваторами “зворотна лопата”, ківш обладнаний зубцями б) одноківшевими екскаваторами, які оснащені планувальним ковшем в) бульдозерами г) траншейними екскаваторами	з механічним приводом +15см з гідравлічним приводом +10см +10см +10см +10см	Вимірювальний. Число вимірів на приймаємо ділянку повинно бути не менше: 10 10 15 10 10
2	Відхилення відміток дна виїмок від проектних: а) недобори б) перебори	10см 20см	20 в найбільш високих місцях
3	Відхилення відміток після доробки недоборів і відтворення переборів	±5см	в роз положенні колодязів, не рідше чим через 50м в траншеях
4	Вид і характеристика ґрунту природних підвалин під фундаментами і ґрунтові споруди	Повинні відповідати проекту. Не допускається розмив, розм’якшення або промерзання ґрунту підвалини товщиною більше 3см	Технічний огляд
5	Відхилення від проектного поздовжнього уклону дна траншеї	Не повинні перевищувати ±0,0005	Вимірювальний в місцях поворотів, роз положенні колодязів, не рідше чим через 50м
6	Відхилення уклону спланованої поверхні від проектного	+0,001	Вимірювальний, геодезичний

При приймальному контролі необхідно проводити перевірку якості виконаних будівельно-монтажних робіт, а також відповідальних конструкцій.

Приховані роботи підлягають огляду зі складанням актів. Акт огляду прихованих робіт повинен складатися на завершальний процес, виконаний самостійним підрозділом виконавців.

Огляд прихованих робіт і складання акта у випадках, коли наступні роботи повинні розпочинатись після перерви, слід здійснювати безпосередньо перед виконанням наступних робіт.

В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт при відсутності актів попередніх прихованих робіт.

Огляд прихованих робіт і приймання відповідальних конструкцій на складних і унікальних об’єктах повинні проводитись з урахуванням особливих вказівок і технічних умов проекту (робочого проекту), що повинно відображатись у відповідних актах.

ВИСНОВКИ

У висновках коротко викладають результати розрахунків, виконаних у розділах розрахунково-пояснювальної записки: обсяги земляних і монтажних робіт; кількісний і кваліфікаційний склад бригади будівельників; нормативні і планові трудовитрати на виробництво будівельних робіт; тривалість будівельно-монтажних робіт.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ермошенко М.И. Определение объемов строительно-монтажных работ: Справочник.- К. Будівельник, 1981.-64с

2. Смирнов Н.А. Технология строительного производства / Смирнов Н.А., Давидсон М.Г. -М.: Стройиздат, 1963.-435 с.

3. Організація будівельного виробництва: ДБН А.3.1.-5-96. – К.: Держбуд, 1996. – 260 с.

4. Мануйлов Ю.Г. Машины для мелиоративного строительства: Справочник / Мануйлов Ю.Г., Гарбузов В.Е. -М.: Машиностроение, 1978.-222с.

5. Трофимов А.П. Землеройные и подъемно-транспортные машины. К.: Будівельник, 1988.-365с.

6. Технология строительного производств / Под редакцией О.О. Литвинова-К.: Вища школа, 1985. - 479с.

7. Коршунова А.П. Технология строительного производства – М.: Стройиздат, 1992. – 287 с.

8. Ясинецкий В.Г. Организация и технология гидромелиоративных работ. Изд. второе, перераб. и доп. / Ясинецкий В.Г., Фенин Н.К. - М.: Колос, 1989.-415с.

9. Посібник з розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт ( Частина 1) ( до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» / Технологічна і виконавча документація, К.: - 1997, 658 с.

10. Меліоративні системи та споруди: ДБН В.2.4-1-99. – К.: Держбуд, 1999.– 126 с.

11. Иванов Е.С. Органицация и производство гидротехнических работ. - М.: Агропромиздат, 1985.-400с.

12. Организация и производство гидротехнических работ. Роговский Т.Т. – К.: Вища школа. Главное изд-во, 1981.-304с.

13. Фенин Н. К. Организация и технология гидромелиоративных работ: Учебник / Фенин Н. К., Ясинецкий В.Г. – М.: Стройиздат, 1986. – 216 с.

14. Организация и производство гидротехнических работ. Роговский Т.Т. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1981.-304с.

15. Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення: ДБН А.1.1-1-93. – К.: Держбуд, 1993. – 117 с.

16. Беликов А. С. Основы охраны труда: Учебник для студентов высших учебных заведений Украины III – IV уровня аккредитации / Беликов А. С., Рабич Е. В., Шлыков Н. Ю.: под редакцией, д.т.н., профессора А. С. Беликова – Днепропетровск. Издательство Свидлер А. Л., 2006, - 461с.

17. Охорона праці в будівництві: Навч. посібник / Г.М. Крикунов, П.Т. Резніченко. - К.: ІСДО. 1994.-272с.

18. Правила определения стоимости строительства: ДБН Д.1.1-1-2000. – К.: Держбуд, 2000. – 176 с.