Тема 14: « Правове регулювання ринку фінансових послуг»

«?»

1. Поняття та види фінансових послуг;

2. Поняття ринків фінансових послуг;

3. Функції та компетенція національної комісії з питань регулювання ринків фінансових послуг. Інші регулятори ринку;

4. Коло суб’єктів, що мають право надавати фінансові послуги. Реєстрація та ліцензування діяльності фінансових установ. Суміщення надання певних видів фінансових послуг;

5. Заходи впливу, що застосовуються у разі порушення законодавства, що регулює діяльність с надання фінансових послуг;

6. Запобігання легалізації або відмиванню доходів одержаних злочинним шляхом;

7. Система та суб’єкти фінансового моніторингу;

І) Фінансова послуга – це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок, чи за рахунок цих осіб, а у передбачених ЗУ випадках і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку, або збереження реальної вартості фінансових активів.

Види фінансових послуг:

• Випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків їх обслуговування, кліринг і інші форми забезпечення розрахунків;

• Довірче управління фінансовими активами;

• Діяльність з обміну валют;

• Залучення фінансових активів із зобов’язанням, щодо наступного їх повернення;

• Фінансовий лізинг;

• Надання коштів позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту;

• Надання гарантій і поручительств;

• Переказ коштів;

• Послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

• Професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;

• Факторинг;

• Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;

ІІ) Ринки фінансових послуг – сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг.

До ринків фінансових послуг належать: професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видів ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;

ІІІ) Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, щодо ринку банківських послуг – НБУ, щодо ринку цінних паперів – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а щодо інших ринків фінансових послуг – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Основними завданнями Національної комісії є:

• Розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг України;

• Здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;

• Захист прав споживачів фінансових послуг, шляхом застосування у межах свої повноважень заходів впливу, з метою запобігання і припинення порушення законодавства на ринку фінансових послуг;

• Узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій, щодо їх вдосконалення;

• та інші…

Повноваження національної комісії у сфері регулювання фінансових послуг:

• розробляє і затверджує НПА обов’язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об’єднаннями і контролює їх виконання;

• Здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ і осіб, які мають право надавати окремі фінансові послуги;

• Видає фінансовим установам дозволи, ліцензії, затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, та порядок контролю за їх додержанням;

• Встановлює обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами та інші повноваження.

ІV) Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено ЗУ, фізичними особами підприємцями, надавати фінансові кредити, за рахунок залучених коштів має право, на підставі відповідної ліцензії, лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами визначаються ЗУ та НПА.

Державний реєстр фінансових установ – система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання, та поширення адміністративної інформації про фінансову установу. Реєстр створюється для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, та забезпечення державного регулювання ринку фінансових послуг і для забезпечення відкритості інформації про фінансові установи. Власником інформації внесеної до реєстру є держава. Реєстр ведеться на електронних носіях. Користувачами відомостей з реєстру є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні і фізичні особи.

Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги зобов’язана звернутись до органу державного регулювання фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. Якщо для надання фінансових послуг, відповідно до ЗУ потрібна ліцензія, то фінансова установа зобов’язана отримати ліцензію і після цього має право надавати відповідні послуги.

Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг якщо:

1. Облікова і реєструючи система відповідає вимогам НПА;

2. Внутрішні правила фінансової установи узгоджені із НПА держаних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3. Професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим ЗУ вимогам;

Фінансові установи можуть створюватись у будь-яких організаційно-правових формах, якщо спеціальні правила не встановлено в ЗУ.

Процедура реєстрація ( в ЗУ самостійно)

Національна комісія видає ліцензії:

• Фінансовим установам для здійснення страхової діяльності;

• Діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечування;

• Надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

• Діяльності за надання фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів фізичних осіб;

Особа, яка прагне займатись такою діяльністю звертається з заявою до Національної комісії, для отримання ліцензії. До заяви додаються виписка або витяг з єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців. Національна комісія приймає рішення протягом 30 календарних днів про видачу ліцензію або про відмову видачі. Після прийняття рішення заявнику надсилається повідомлення рішення в письмовій формі протягом трьох днів, якщо прийнято рішення про відмову то мають бути обґрунтування.

В ліцензії зазначаються:

• Найменування органу ліцензування;

• Вид господарської діяльності з надання фінансових послуг;

• ІНН, найменування, адреса, дата прийняття, номер рішення про видачу ліцензії;

• Посада і прізвище особи, яка підписала;

• Дата видачі, строк дії ліцензії, підпис і печатка;

Ліцензія оформлюється протягом 5 робочих днів з моменту підтвердження про оплату ліцензії. Ліцензована діяльність на надання фінансових послуг може провадитись на всій території України.

Суміщення діяльності з надання фінансових послуг – це надання фінансовою установою двох або більше видів фінансових послуг.

Обмеження в наданні фінансової діяльності:

• Діяльність з прямого або опосередкованого залучення фінансових активів, з зобов’язанням наступного їх повернення не може суміщатись з наданням будь-яких фінансових послуг;

• Діяльність з надання фінансових кредитів прямо або опосередковано залучених коштів має право здійснювати лише кредитна установа і така діяльність не може суміщатись з наданням будь-яких видів фінансових послуг;

• Діяльність ломбардів з надання послуг фінансового кредиту не може суміщатись з наданням інших видів фінансових послуг;

• Діяльність з адміністрування пенсійних фондів не може суміщатись з діяльністю з управління Фондом з операціями з нерухомістю;

• Діяльність з управління іпотечними активами не може суміщатись із залученням фінансових активів шляхом здійснення емісії іпотечних сертифікатів від власного імені;

• Діяльність з довірчого управління фінансовими активами не може суміщатись з будь-якими іншими фінансовими послугами;

• Діяльність з управління фондом з операцій з нерухомістю не може суміщатись з діяльністю з управління активами Інститутів спільного інвестування;

• Діяльність з управління фондом фінансування будівництва не може суміщатись з наданням будь-яких інших фінансових послуг;

V) Національна комісія може застосовувати такі заходи впливу:

- Зобов’язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

- Вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

- Накладати штрафи;

- Тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію;

- Відсторонювати керівництво та призначати тимчасову адміністрацію;

- Затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

- Виключати учасників ринків фінансових послуг з державного реєстру фінансових установ;

VІ) ЗУ

VІІ) Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів:

• Первинного (банки, страховики, кредитні спілки, інші фінансові установи, платіжні організації, члени платіжних систем, розрахункові установи,біржі, професійні учасники ринку цінних паперів, компанії з управління активами, оператори поштового зв’язку, філії представництва іноземних суб’єктів господарювання що надають фінансові послуги на території України);

• Державного ( НБУ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, міністерство транспорту та зв’язку, міністерство економіки, національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, національна комісія державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг).

14.03.2012