Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kursach(1).docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

3.5 Розрахунок амплітудного детектора

Детектор – це апаратно або програмно реалізований нелінійний пристрій, який використовується як простий демодулятор (давачі обвідної, частоти, фази та інших основних параметрів сигналу), або як дискримінатор (розрівнював).

Вимоги, що пред'являються до амплітудних детекторів, зводяться до забезпечення таких якісних показників:

- можливість забезпечення більшого коефіцієнта передачі, який визначається відношенням напруги НЧ на виході детектора до напруги ВЧ на його вході;

- можливість забезпечення менших частотних і нелінійних спотворень;

- можливість забезпечення більшої вхідної напруги;

- можливість забезпечення меншої ВЧ напруги на його виході.

Для детектування радіоімпульсів, тобто для перетворення їх в відеоімпульси, використовують послідовні діодні детектори, виконані за схемою, наведеною на рис. 39. Відємна напруга відеоімпульсів з виходу детектора надходить на обмежувач, в якості якого служить 1-й каскад відео підсилювача, виконаного на транзисторі по схемі з ЗЕ. В цьому каскаді сигнали обмежуються за рахунок відсічення колекторного струму. В таких детекторах використовують гер​​маневі діоди.

Часто для підвищення коефіцієнта передачі детектора, збільшують опір навантаження, при цьому для збереження форми імпульсів застосовують схеми кореляції, що прискорюють наростання напруги. Приклад такого діодного детектора показаний на рис. 39

Рисунок 39

3.5.1 Для детектування радіоімпульсів будемо використовувати послідовний діодний детектор. Для проміжної частоти , обираємо діод Д2В, який має наступні параметри:

3.5.2 Розраховуємо ємність конденсатора навантаження за формулою:

де, - ємність монтажа (3…5 пФ)

3.5.3 Розраховуємо опір навантаження за формулою:

де, - тривалість зрізу радіоімпульса.

3.5.4 По графіку на рисунку 40 знаходимо коефіцієнт передачі діодного детектора:

Рисунок 40

3.5.5 По графіку на рисунку 41 знаходимо вхідний опір діодного детектора

Рисунок 41

3.5.6 Для забезпечення розрахованого коефіцієнту передачі діодного детектора, повинна виконуватися нерівність:

Схема обраного послідовного діодного детектора радіоімпульсів, показана на рисунку 42.

Рисунок 42

3.5 Автоматичне регулювання підсилення в радіоприймальних пристроях.

Автоматичне регулювання підсилення в радіоприймальних пристроях призначене для стабілізації дисперсії вихідних сигналів і завад, при їх при їх швидких і нерегулярних змінах на вході. Тобто АРП нормують рівень сигналу і завад на виході РПП.

За принципом побудови АРП діляться на розімкнуті, або без зворотного зв'язку (рис. 43), і замкнуті, або із зворотним зв'язком (рис. 44). АРП без зворотного зв'язку забезпечує високу постійність амплітуди вихідного сигналу при зміні вхідного сигналу в широких межах. Однак величина вихідного сигналу АРП в значній мірі залежить від стабільності параметрів ланцюга АРП (наприклад коефіцієнта підсилення), а час перехідного процесу в розімкнутої системі більше, ніж в замкнутій системі.

Рисунок 43 Рисунок 44

Найбільшого поширення набули інерційні системи АРП зі зворотнім зв'язком. Вони підрозділяються на системи безперервної і імпульсної дії. Всі перераховані системи АРП можуть бути затриманими або незатриманих. При використанні затриманих АРП регулювання підсилення починається лише після перевищення сигналом деякого мінімального значення, що відповідає обраному порогу спрацьовування, яке називається напругою затримки АРП Uз. В затриманих АРП поріг спрацьовування не вводиться і регулювання здійснюється при наявності сигналу будь-якої величини.

Системи АРП можуть бути підсилювальні (рис. 45, в,г) та не підсилювальні (рис. 45, б) в залежності від наявності або відсутності в ланцюзі АРП підсилення. Підсилення може здійснюватися до детектора АРП (рис. 45, в), (по змінному струму) і після детектора АРП (рис. 45, г), (по постійному струмі).

Рисунок 45

Основними елементами ланцюга АРП є підсилювачі по змінному і постійному струму, детектор і фільтр нижніх частот. В один з елементів вводиться ланцюг, що визначає поріг спрацьовування (нанапруга затримки АРП Uз.). У детекторі АРП при непреривній роботі виділяється напруга регулювання шляхом детектування високочастотних коливань сигналу, при імпульсної роботі за допомогою пікового детектора проводиться детектування відеоімпульсів.

Ефективність АРП визначається отриманою амплітудною характеристикою приймача, при застосуванні автоматичного регулювання підсилення. На рисунку 46 показана амплітудна характеристика приймача без використання АРП (1), з затриманою (2) і незатриманою (3) системою АРП.

Рисунок 46

Ефективність роботи АРП в значній мірі залежить від обраного способу регулювання підсилення. В транзисторних підсилювачах застосовуються такі способи регулювань:

1) зміна режиму роботи транзистора по постійному струму (рис. 47, а);

2) зміна глибини негативного зворотного зв'язку (рис. 47, б);

3) зміна коефіцієнта передачі регульованих аттенюаторів регулюючою напругою (рис. 47, в).

Перший спосіб є найпростішим і його часто використовують на практиці. Недолік його полягає в тому, що при великій напрузі регулювання Uр в каскаді спостерігаються нелінійні спотворення. Лінійність амплітудної характеристики транзисторного каскаду, що використовує другий спосіб регулювання, навпаки, зростає при збільшенні регулюючого напруги, проте ці каскади складніше в налагодженні та експлуатації і застосовуються порівняно рідко. Введенням великого числа регульованих аттенюаторів можна забезпечити значний діапазон регулювання. Крім того, регульовані атенюатори можна використовувати і в поєднанні з регульованими транзисторними каскадами, але при включенні регульованого аттенюатора зменшується початковий коєфіцієнт підсилення підсилювача.

Рисунок 47

Структура побудови системи автоматичного регулювання підсилення в розрахованому мною радіоприймальному пристрої показана на рисунку 48

Рисунок 48

Висновок

В даному курсовому проекті представлена методика розрахунку радіоканалу, яка включає в себе три складові: радіопередавальний пристрій, антенно-фідерний пристрій та радіолінія і радіоприймальний пристрій.

У радіопередавальному пристрої приводяться основні методи формування сигналу-носія повідомлення. В розрахунку радіолінії описуються особливості поширення радіохвиль певного частотного діапазону. Також розглядаються основні моделі поширення радіохвиль. У радіоприймальному пристрої обгрунтовується технічне рішення щодо процедур фільтрації, підсилення, демодуляції і засобів регулювання з метою одержання потрібних оцінок повідомлення.

Використана література

1.Загальні методичні вказівки

2.Барулин Л.Г.”Радиоприемные устройства” , 1984г.

3.В.И.Горбатый “Любительские УКВ и радиокомплексы” 1947 г.

4.В.И.Горбатый “Любительские УКВ и радиостанции на транзисторах”

5. Н.В. Бобров ”Расчёт радиоприемников”

Додаток 1. – Вибір транзисторів для каскадів передавача

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]