Дані для розрахунку та показники ефективності використання основних засобів тов «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник	Роки		Відхилення
	2010	2011	Абсолютне	Відносне, %
1. Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	4420,7	4450,7	30,0	0,7
2. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	24248,2	26882,1	2633,9	10,9
3. Середньоспискова чисельність працівників,чол.	311	311	0	-
4. Фондомісткість, грн.	0,18	0,17	-0,01	-5,6
5. Фондоозброєність, тис. грн./чол.	14,2	14,3	0,1	0,7
6. Фондовіддача, грн.	5,49	6,04	0,55	10,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача. В нашому випадку спостерігається зростання цього показника на 0,55, головним чином на це вплинуло збільшення обсягів реалізованої продукції на 10,9% або на 2633,9 тис. грн. Фондомісткість, показник обернений до фондовіддачі, показує, скільки потрібно витратити основних засобів на виготовлення одиниці продукції. В даному випадку він зменшився на 0,01, що є позитивним фактором для підприємства.

Показник фондоозброєності показує величину основних засобів на одного працівника. В 2011 році він збільшився на 0,1 тис. грн./чол. за рахунок введення нових основних засобів.

Проаналізуємо операційні витрати підприємства за 2010 – 2011 рр. (табл. 2.7.).

З наведених даних табл. 2.7 видно, що величина операційних витрат у 2011 році збільшилася на 2153,4 тис. грн. або на 10,9%. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на оплату праці на 765,3 тис. грн., або на 19,3%, суми відрахувань на соціальні заходи на 284,5 тис. грн. або на 19,3%, та суми амортизаційних відрахувань, яка збільшилася на 103,6 тис. грн. або на 24,1 %. Матеріальні витрати збільшилися на 1403,6 тис. грн. або на 10,9% (зміни могли бути викликані збільшенням обсягів виробництва, зростанням цін на основну сировину і допоміжні матеріали), зменшилися інші операційні витрати на 403,6 тис. грн., або на 38,9%.

Таблиця 2.7

Структура та динаміка операційних витрат ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Найменування показника	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			Абсолютне	Відносне
Матеріальні затрати	12921,8	14325,4	1403,6	10,9
Витрати на оплату праці	3963,2	4728,5	765,3	19,3
Відрахування на соціальні заходи	1473,5	1758,0	284,5	19,3
Амортизація	429,5	533,1	103,6	24,1
Інші операційні витрати	1037,3	633,7	-403,6	-38,9
Разом	19825,3	21978,7	2153,4	10,9

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

З наведених даних табл. 2.7 видно, що величина операційних витрат у 2011 році збільшилася на 2153,4 тис. грн. або на 10,9%. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на оплату праці на 765,3 тис. грн., або на 19,3%, суми відрахувань на соціальні заходи на 284,5 тис. грн. або на 19,3%, та суми амортизаційних відрахувань, яка збільшилася на 103,6 тис. грн. або на 24,1 %. Матеріальні витрати збільшилися на 1403,6 тис. грн. або на 10,9%, зменшилися інші операційні витрати на 403,6 тис. грн., або на 38,9%.

Персонал є важливим ресурсом кожного підприємства, від ефективності його використання в значній мірі залежать результати його діяльності та конкурентоспроможність. Трудові ресурси приводять до дії матеріально-речові елементи виробництва, створюють продукт, вартість та доданий продукт у формі прибутку. Аналіз трудових ресурсів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» передбачає вивчення та оцінку забезпеченості підприємства трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями і статевою складовою; визначення та виявлення показників плинності кадрів тощо.

На сьогоднішній день підприємство в повній мірі забезпечене необхідною робочою силою. Проаналізуємо динаміку чисельності та структури персоналу пивзаводу за останні два роки.

Таблиця 2.8

Чисельність і структура персоналу ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Персонал	2010р.		2011р.		Відхилення
	Осіб	%	Осіб	%	Абсолютне		Відносне, %
					Осіб	%
Керівники	8	2,5	9	2,9	1	0,4	12,5
Спеціалісти	35	11,2	35	11,2	0	0	-
Робітники	212	68,1	210	67,5	-2	-0,6	-1
Допоміжні робітники	14	4,5	13	4,2	-1	-0,3	-7,2
Службовці	42	13,7	44	14,2	2	0,5	4,7
Всього	311	100	311	100	0	0	-

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з даних табл. 2.8, загальна кількість персоналу не змінилася. Найбільшу частку в структурі персоналу становлять робітники, а найменшу – керівники і спеціалісти. В структурі відбулися наступні зміни:

- кількість керівників збільшилася на 1 чоловіка або на 12,5%;

- кількість спеціалістів залишилася незмінною, не змінилася і їх частка у загальній структурі персоналу;

- кількість робітників зменшилася на 2 або на 1% і на 0,6% у структурі персоналу;

- кількість допоміжних робітників зменшилася на 1 або на 7,2%;

- службовців стало більше на 2 чоловіки або на 4,7% і збільшилась їх частка у структурі персоналу на 0,5%.

Проаналізуємо статеву структуру персоналу пивзаводу.

Таблиця 2.9

Статева структура персоналу ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Персонал	2010р.		2011р.		Відхилення
	Осіб	%	Осіб	%	Абсолютне		Відносне, %
					Осіб	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Чоловіки	102	32,7	101	32,4	-1	-0,3	-1
Продовження табл. 2.9
1	2	3	4	5	6	7	8
Жінки	209	67,3	210	67,6	+1	0,3	0,4
Всього	311	100	311	100	0	0	-

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

З табл. 2.9 видно, що більша частка припадає на жіночий персонал. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком кількість чоловічого персоналу зменшилася на 1 чоловіка або на 1% і на 0,3% в структурі персоналу. Кількість жіночого персоналу збільшилася на 1 або на 0,4%.

Проаналізуємо показники плинності кадрів на даному пивзаводі.

Таблиця 2.10

Рух персоналу ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники	2010р.		2011р.		Відхилення
	Осіб	%	Осіб	%	Абсолютне		Відносне, %
					Осіб	%
Прийнято працівників	4	1,2	3	0,9	-1	-0,3	-25
Вибуло працівників:	4	1,2	3	0,9	-1	-0,3	-25
На пенсію	1	0,3	-		-1	-0,3
За власним бажанням	2	0,6	1	0,3	-1	-0,3	-50
З інших причин	1	0,3	2	0,6	1	0,3	50
Середньоспискова чисельність персоналу	311	100	311	100	0	0	-
Коефіцієнт плинності кадрів	0,013		0,010		-0,003		-23

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з даних таблиці, кількість прийнятих працівників зменшилась на 1 або на 25%. Кількість вивільнених працівників зменшилась на 1 або на 25%. Коефіцієнт плинності кадрів в 2011 році зменшився на 23%. Загалом, з даних таблиці можна сказати, що на даному підприємстві відсутня плинність персоналу.

Використовуючи основні елементи виробничого процесу (засоби праці, предмети праці та робочу силу), підприємство досягло певного рівня прибутковості за аналізований період. Проаналізуємо фінансові результати діяльності пивзаводу за допомогою табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Фінансові результати діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Фінансові результати	Роки		Відхилення
	2010	2011	Абсолютне	Відносне,%
1	2	3	4	5
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	24248,2	26882,1	2633,9	10,9
Собівартість реалізованої продукції	17701,2	19623,9	1922,7	10,9
Валовий прибуток (збиток)	6547,0	7258,2	711,2	10,9
Інші операційні доходи	2300,0	1023,0	-1277	-55,5
Адміністративні витрати	502,3	563,2	60,9	12,1
Витрати на збут	110,0	196,0	86	78,2
Фінансовий результат від операційної діяльності	8234,7	7522,0	-712,7	-8,7
Інші фінансові доходи	-	1200,0	1200	-
Фінансові витрати	-	484,6	484,6	-
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	8234,7	8237,4	2,7	0,03
Податок на прибуток від звичайної діяльності	2058,7	1894,6	-164,1	-8,0
Чистий прибуток	6176,0	6342,8	166,8	2,7

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.11, фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 712,7 тис. грн. (8,7 %), що зумовлено збільшенням витрат та зменшенням інших операційних доходів. Проте за рахунок результатів від фінансової діяльності підприємству вдалось у 2011 році збільшити на 207 тис. грн. або на 0,03% покращити фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Податок на прибуток зменшився на 8% внаслідок зміни податкової ставки на законодавчому рівні, що й вплинуло у значній мірі на збільшення чистого прибутку пивзаводу на 166,8 тис. грн. або на 2,7%.

Розрахуємо показники рентабельності. Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту з наявними або використаними ресурсами. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльності підприємства [19, с. 358].

Розрахунок показників рентабельності пивзаводу представимо у табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Показники рентабельності діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., %

Показники	Алгоритм розрахунку	Роки		Абсол. від-хилення
		2010	2011
Рентабельність звичайної діяльності, %	(Ф2)170*100%/(040+070+080+090+140+150+160)	44,97	39,5	-5,47
Рентабельність операційної діяльності,%	(Ф2)100*100%/(040+070+ 080+090)	44,97	36,9	-8,07
Валова рентабельність продукції,%	(Ф2) 050*100%/040	36,99	37,0	0,01
Рентабельність продажу,%	(Ф2) 220*100%/035	25,5	23,6	-1,9

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.12, рентабельність підприємства змінилася в негативному напрямку. Рентабельність продажів показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції. Причинами зниження цього показника є ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Проте, варто відмітити, що всі показники рентабельності пивзаводу залишаються на високому рівні.

Розрахуємо показники ліквідності. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Групи ліквідності та їх розрахунок представлені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Групи активів за рівнем ліквідності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., тис. грн.

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Роки
			2010	2011
1	2	3	4	5
Продовження табл. 2.13
1	2	3	4	5
Високоліквідні	А1	Р 220 – Р 240	33,6	165,3
Швидколіквідні	А2	Р 150 – Р 210	2265,0	2987,9
Повільноліквідні	А3	Р 100 – Р 140, Р 250, Р 270	5310,0	4427,5
Важколіквідні	А4	Р 080	4429,6	4455,4

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Високоліквідними та найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунку у банку, тому що вони у будь-який час можуть бути використанні для здійснення всіх господарських операцій, тобто мають абсолютну ліквідність. За даними таблиці видно, що високоліквідні активи в 2011 році у порівнянні з 2010 збільшились.

Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості у строках їх надходження. Вони на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» у порівнянні з 2010 роком збільшились.

Повільноліквідними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати для погашення заборгованості. Ці активи в 2011 році зменшились.

Необоротні активи підприємства, як правило, не планують реалізовувати або ліквідувати, тому за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи, до групи важко ліквідних активів, які на даному пивзаводі у 2011 році дещо збільшились.

Групи зобов’язань та їх розрахунок представлені в табл. 2.14.

Таблиця 2.14

Групування зобов’язань ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., тис. грн.

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Роки
			2010	2011
1	2	3	4	5
Найбільш термінові	П1	Р530 – Р610	2410,8	1844,6
Короткострокові	П2	Р500 – Р520	435,1	206,5
Продовження табл. 2.14
1	2	3	4	5
Довгострокові	П3	Р480, Р630	0	0
Постійні	П4	Р380, Р430	9192,3	9985,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

П1 – поточні зобов’язання за розрахунками;

П2 – короткострокові кредити та позикові кошти;

П3 – довгострокові зобов’язання;

П4 – зобов’язання перед власниками з формування власного капіталу.

З табл. 2.14 бачимо, що пивзавод не обтяжений довгостроковими зобов’язаннями, а термінові і короткострокові зобов’язання у 2011 році зменшились порівняно з 2010 роком.

Розрахуємо показники ліквідності. Розрахунки занесемо в табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Показники ліквідності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник	Розрахунок	Рівень показника		Відхиленн, (+,-)	Достатній рівень
		2010	2011
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кал =А1/П1+П2	0,01	0,08	0,07	0,2-0,35
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кшл = А1+А2/ П1+П2	0,8	1,5	0,7	1-2
Коефіцієнт покриття	Кп= А1+А2+А3/ П1+П2	2,7	3,7	1,0	1,5-2,5

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно за рахунок наявних коштів. В нашому випадку значення цього коефіцієнту збільшилось на 0,07, проте і у 2010 році, і у 2011 році не досягало достатнього рівня.

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2010 році був менший на 0,7 порівняно з 2011 р., хоч в жодному році не досяг рекомендованого значення

Значення коефіцієнту покриття збільшилось у 2011 році на 1,0 порівняно з 2010 роком, і в обох роках було більше, ніж нормативне значення.

Проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства (табл. 2.16). Показники розраховані на основі даних балансу, наданого підприємством.

Таблиця 2.16

Показники фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники	Методика розрахунку за балансом	2010	2011	Відхилення, +/-
Коефіцієнт концентрацій власного капіталу	ряд380 / ряд280	0,75	0,82	0,07
Коефіцієнт фінансової залежності	ряд280 / ряд380	1,32	1,22	-0,1
Коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу	ряд260-ряд620 / ряд380	0,52	0,56	0,04
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	ряд480+ ряд620 / ряд280	0,25	0,18	-0,07
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	ряд480+ ряд620 / ряд380	0,31	0,21	-0,1

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.16 коефіцієнт концентрацій власного капіталу збільшився на 0,07. Це говорить про те, у динаміці протягом двох років прослідковується динаміка зміни частки власних коштів, авансованих у діяльність підприємства, і відповідно, доля залученого капіталу у цьому ж періоді також мінялась, а саме: у 2011 р. – 82% авансованих у діяльність підприємства коштів були власними і 18% - залученими.

Відповідно отриманим даним можна сказати, що підприємство є фінансово незалежним, оскільки вважають, що нижня межа коефіцієнта концентрації власного капіталу 0,50, а в нашому випадку – 0,75 і 0,82 у 2010 та 2011 роках відповідно. Такий же висновок можна зробити стосовно і коефіцієнта концентрації залученого капіталу оскільки його верхньою межею вважають 0,50, а в нашому випадку він складав 0,25 та 0,18 у 2010 та 2011 роках відповідно. Отже, приходимо до висновку, що у 2010-2011 рр. фінансовий стан підприємства можна вважати незалежним від зовнішніх інвесторів. Про такий стан свідчить і значення коефіцієнта фінансової залежності, а саме: в динаміці його значення змінилося від 1,32 у 2010 р. до 1,22 у 2011 р. Таким чином, підприємство працює переважно за власні кошти.

У 2010 р. доля авансованого власного капіталу складала 52%, у 2011 р. - 56%. Ці дані виявлені при розрахунку коефіцієнта маневрування власного оборотного капіталу. Оскільки позиковий капітал менше власного, це свідчить про його задовільний фінансовий стан підприємства, проте може говорити про недостатню ефективність управління власними коштами підприємства.

Основні показники з урахуванням проведених розрахунків, які характеризують техніко-економічний стан підприємства, зведемо у табл. 2.17.

Таблиця 2.17

Техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники	Роки		Відхилення
			Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
	2010	2011
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	24248,2	26882,1	2633,9	10,9
Повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн.	18313,5	20383,1	2069,6	11,3
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	8234,7	7522,0	-712,7	-8,7
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	0,755	0,758	0,003	0,4
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	311	311	0	0,0
Продуктивність праці, тис. грн./чол.	77,97	86,44	8,47	10,9
Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн.	4420,7	4450,7	30	0,7
Фондовіддача, грн.	5,49	6,04	0,55	10,0
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	8234,7	8237,4	2,7	0,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.17 частина техніко-економічних показників покращилась, серед цих показників продуктивність праці, фондовіддача, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, середньорічна вартість основних засобів. Проте зменшення прибутку від реалізації продукції, збільшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції є негативними факторами в роботі підприємства і потребують прискіпливої уваги для подальшого удосконалення діяльності підприємства та покращення показників прибутковості.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Аналіз ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

У даний час на підприємствах інвестиційна діяльність зводиться переважно до операцій реального інвестування. Здобуваються цілісні майнові комплекси, ведеться реконструкція і технічне переозброєння, нове будівництво, «крапкове» відновлення окремих видів устаткування, або модернізація діючого [29]. Підприємство ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не є винятком, його інвестиційна діяльність орієнтована на впровадження реальних інвестицій.

Дане підприємство здійснює свою господарську діяльність у сприятливому середовищі і є провідним підприємством у своєму регіоні серед таких успішних та відомих широкому колу компаній як ТОВ «Бердичівська солодова компанія», ТОВ «Бердичівський хлібозавод», ТОВ «Бердичівська фабрика морозива».

Проведемо аналіз ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» і оцінимо її. Під оцінкою ефективності інвестиційної діяльності слід розуміти вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів інвестиційної діяльності і розробку на цій основі рекомендацій щодо подальшого підвищення рівня її ефективності.

Дослідивши історію розвитку підприємства та переглянувши новини м. Бердичева щодо його діяльності, ми можемо ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» назвати інвестиційно активним підприємством. Воно постійно розробляє та реалізує інвестиційні проекти, які позитивно впливають на показники його роботи, якісні результати якої підтверджені численними нагородами.

Серед інвестиційних проектів, реалізацією яких займалося ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» наступні:

• Реконструкція холодильного відділення та встановлення установки для водопідготовки.

• Розробка за власною рецептурою і впровадження у реалізацію нових видів продукції – 4 види безалкогольних соковмісних напоїв на натуральній сировині: Байкал, Сітрован, Гронофрут, Подільський край. До цих напоїв, за словами фахівців, входять натуральні складники, які мають лікувально-профілактичну дію.

• Впровадження нової фірмової пляшки із закруткою, яка допоможе захистити продукцію від підробок та полегшить процес відкриття пляшки.

• Стальне бродильне відділення.

• Проведення реконструкції цеху варниці з використанням німецького обладнання, яке не тільки допомагає покращити якість продукції, але й дозволяє збільшити обсяги виробництва пива. (Поки робота у варильні проводиться у ручному режимі. Працівники заводу освоїли нове обладнання. Але в майбутньому їхню роботу замінить комп'ютер. Процес буде повністю автоматизованим).

• В рамках Програми «Енергозбереження житомирської області на 2007-2010 роки» пивзавод за рахунок власних коштів мав реалізувати такі проекти:

• Реконструкція парового котла;

• Установлення автоматизованих компресорів;

• Упровадження обладнання для компенсації реактивної потужності;

• Проведення режимно-налагоджувальних робіт на парових котлах;

• Ізоляція паропроводів.

Отже, ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» - підприємство, яке проводить одні з найбільших інвестиційних вливаннь в напрямку модернізації та розширення виробництва (упродовж останніх п’яти років щорічний приріст виробництва продукції підприємства становить 10%), приділяє увагу розробці нової продукції, впровадженню передових технологій.

Фінансування інвестиційних проектів згідно з отриманими у другому розділі результатами аналізу здійснювалося у 2011 році переважно за рахунок власних коштів (82%).

Рис.3.1 показує відсоткове співвідношення між власними та залученими коштами, що використовувались на пивзаводі у 2011 році.

Джерело: [побудовано автором за даними підприємства]

Варто відмітити, що у підприємства є можливість використовувати за потреби кредитні гроші. У м. Бердичеві функціоную достатня кількість фінансових установ, у тому числі: відділення № 73 ПАТ “Державний ощадний банк України”, бердичівські відділення Житомирської обласної дирекції АППБ “Райффайзен Банк АвальФілія, “Відділення Промінвестбанку” в м. Бердичеві, ТВБВ Житомирської філії ПАТ “Державний експортно-імпортний банк”, ТВБВ №2 Житомирської філії АБ “ЕнергобанкБердичівське, відділення ЖФ "Приватбанк", тощо. Протягом 2011 року підприємство використовувало короткострокові кредити для фінансування проектів.

Крім того, м. Бердичів є одним з найбільш інвестиційно привабливих міст Житомирської області, що дозволяє підприємствам міста залучати іноземні інвестиції. Так, станом на 01 січня 2011 року загальний обсяг накопичених іноземних інвестицій в економіці міста Бердичева становив 17,5 млн. дол. США, а за підсумками 2011 року в Бердичеві обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу населення становив 228 дол. США. Іноземний капітал надходить з 15 країн світу. Найбільші вкладення належать Кіпру (40,7%), Італії (12,8%), Великобританії (11,6%), Франції (10,7%), США (4,7%) [5].

З урахуванням можливості залучення іноземних інвестицій ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» повинно створити всі умови, щоб бути якомога привабливішим для іноземних інвесторів, що дозволить йому ліквідувати «вузькі» місця у своїй роботі. Проведений аналіз господарської діяльності пивзаводу та ознайомлення з особливостями його діяльності дозволили виявити ті проблеми, які притаманні даному підприємству, в подальшому можуть перешкоджати залученню іноземного капіталу і потребують вирішення. До цих проблем відносяться: відсутність систематичного збору і аналізу інформації про динаміку потреб дійсних і потенційних клієнтів, відсутність безперервного освоєння інноваційних технологій, потреба в організації системи підвищення кваліфікації персоналу у зв'язку з високою інтенсивністю науково-технічних, економічних, кон'юнктурних змін; потреба в залученні інвестиційного капіталу для реалізації нових перспективних проектів; відсутність забезпечення інформаційної безпеки.

Крім того, було проведене маркетингове дослідження на підприємстві «Бердичівський пивоварний завод», яке дозволило виділити фактори, що заохочували, і ті, які відштовхували інвесторів від співпраці з даним підприємством. Результати цього дослідження представлені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Основні чинники, які сприяли залученню інвестицій на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

№	Чинники позитивного впливу (% до загальної кількості)	Чинники негативного впливу (% до загальної кількості)
1	2	3
1	Чітке розуміння потреб ринку (17,3 %)	Жорсткий податковий прес (25,4 %)
2	Технічні переваги, унікальність товару (14 %)	Відсутність допомоги з боку уряду, місцевої влади(18,4 %)
3	Цінові переваги нового товару (12,5 %)	Потужна конкуренція на ринку (12,3 %)
Продовження табл. 3.1
1	2	3
4	Наявність висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу (10,5 %)	Недостатньо кваліфікований персонал служби маркетингу (7,5 %)
5	Вдале планування інвестиційної діяльності, в тому числі інвестиційної стратегії (9,8 %)	Нездатність реалізувати заплановані інвестиційні рішення (7,5 %)
6	Особлива увага до інвестиційного проекту з боку керівників вищої ланки управління (9 %)	Відсутність технічних переваг чи унікальності інвестицій (6,1 %)
7	Перспективна потреба, зростаючий ринок (8,3 %)	Недостатні зусилля з просування нововведення на ринок (6,1 %)
8	Наявність висококваліфікованого персоналу служби фінансів (7 %)	Недостатня міжфункціональна координація інвестиційної діяльності (6,1 %)
9	Вдала міжфункціональна координація (6,3 %)	Несистематичність здійснення інвестиційної діяльності (5,7 %)
10	Активне просування товару на ринок (5,5 %)	Неперспективна потреба (4,8%)

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Результати дослідження свідчать, що серед важливих умов успіху залучення інвестицій на пивзаводі – маркетингові чинники, організаційні (планування інвестиційної діяльності, увага керівництва, міжфункціональна координація) та технічні. Крім того, вагоме значення інвестори віддають ефективності систем управління інвестиціями на підприємствах як основі успішного вирішення проблеми забезпечення здійснення реальних інвестицій. При цьому рішення про прямі іноземні інвестиції залежить від багатьох факторів, які можуть бути віднесені до трьох категорій: фактори попиту, фактори пропозиції та політичні фактори [35, c.5]. В подальшому потрібно враховувати вище вказані фактори і удосконалювати діяльність підприємства, привертаючи увагу інвесторів.

Підприємство потребує значних інвестицій в технічне і технологічне оновлення, в т.ч. на покращення смакових якостей пива, збільшення обсягів продаж, покращення культури виробництва, комп’ютеризацію, забезпечення економії ресурсів. Підприємство потребує у деяких випадках заміни важкої ручної праці автоматизованою. На жаль, на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не передбачений ні відділ, ні окрема посада менеджера з інвестиційної діяльності. Питаннями з інвестування займається в рівних частках займається директор з виробництва, голова правління, комерційний директор та головний інженер. Для підвищення ефективності вже вкладених інвестицій також існують перешкоди: керівникам бракує навичок бізнес-планування та оцінки продуктивності інвестицій; мала частка іноземного капіталу не дає змоги впроваджувати достатню кількість сучасних технологій.

Тож, окрім пошуку джерел фінансування, сьогодні глибшого дослідження потребують проблеми отримання та використання підприємствами інформації протягом інвестиційного процесу для можливості формування фінансових ресурсів з метою подальшого розвитку. Враховуючи спрямування ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» на постійне вдосконалення та розвиток, варто зазначити відсутність інформаційного забезпечення саме напрямку інноваційно-інвестиційної діяльності. Адже, при розміщенні грошових коштів інвестори завжди прагнуть забезпечити себе від ймовірних втрат, які можуть спричинятись неповерненням вкладених коштів. У цьому разі для інвесторів постає завдання об’єктивної оцінки інвестиційної привабливості підприємства, яке певним чином залежить від наявності чи відсутності інформації, необхідної для оцінки.

Отже, [11] організаційною основою для управління інвестиційною діяльністю підприємства може стати єдиний банк інформації на базі фінансового центру, який би будував свої відносини з інвесторами і виробниками та споживачами продукції. Це дало б можливість багатоцільового використання інформації, а також забезпечило б кількісну взаємозалежність між витратами на проведення цих робіт і одержаними результатами.

3.2. Пропозиції з покращення управління інвестиційною діяльністю на заводі

Важливою складовою інформаційного забезпечення підприємства є інформаційні технології, тобто сукупність засобів і методів збирання, реєстрації, обробки, накопичення і доведення до користувача необхідних даних в системі організаційного управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки. Оскільки в управлінні підприємством одним з найважливіших аспектів є інноваційно-інвестиційна складова, то інформаційні технології повинні забезпечувати збирання, реєстрацію, обробку, накопичення і поширення даних щодо інноваційно-інвестиційної діяльності з урахуванням легітимних інтересів зацікавлених сторін.

Система ефективного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності на підприємстві дозволить вирішити наступні проблеми:

- згладжування негативного впливу зовнішнього середовища;

- зменшення витрат часу на прийняття управлінських рішень щодо інвестування та покращення їх якості;

- встановлення довгострокових залежностей між факторами зовнішнього середовища, що раніше не були виявлені;

- збільшення можливостей використання конкурентних переваг підприємства на основі одержаної із зовнішніх джерел інформації (вивчення і аналіз діяльності конкурентів на ринку виробів);

- створення власної структурованої інформаційної бази;

- виявлення нових напрямків діяльності, нових ринків збуту (формування оптимального асортименту продукції та покращення якості виробів);

- використання науково-технічних досягнень, вдосконалення технології виробництва через реалізацію стратегічних цілей інвестиційного планування з оновлення основних фондів виробництва [7].

Вважаємо за доцільне створення інформаційної бази щодо інноваційно-інвестиційної діяльності за центрами відповідальності. Під центром відповідальності розуміють сферу (сегмент) діяльності, у межах якої менеджер самостійно приймає управлінські рішення і несе повну персональну відповідальність за контрольовані ним показники діяльності [13]. Вищий керівник повинен контролювати та оцінювати роботу менеджера нижчого рівня. Менеджер нижчого рівня повинен здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати діяльності. Третьою складовою інформаційного забезпечення є технічні засоби та програмне забезпечення ефективного управління підприємством. Щоб мати можливість використовувати ті чи інші інформаційні технології, підприємству необхідно мати певні технічні засоби та програмне забезпечення.

Враховуючи відсутність на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» працівника, який би здійснював пошук, вибір інвестиційних проектів і відповідав за їх реалізацію, вважаємо за необхідне з метою удосконалення управління інвестиційною діяльністю створити посаду менеджера з інвестиційної діяльності, який буде підпорядковуватись начальника відділів фінансів.

У багатьох працях не завжди акцентується увага на знаннях та досвіді працівників підприємства як джерелі інформації. Проте, незаперечним є той факт, що кожен співробітник компанії генерує повідомлення для інших суб'єктів. Його знання, досвід, особисті якості, навіть емоції є джерелом інформації для прийняття інвестиційних рішень. Завдяки професійним якостям, наприклад інвестиційного менеджера, стає можливим фільтрування недостовірної або неточної інформації. Таким чином, змінюватиметься якість інформаційного забезпечення, оскільки можливе коригування деяких показників експертним шляхом. Самі по собі знання та досвід не є інформацією, особливо для інших суб'єктів. Лише завдяки комунікації можливе застосування людських можливостей в інформаційній діяльності. Подібними джерелами даних в інвестиційному процесі є: 1) експертні оцінки незалежних експертів; 2) інтуїція менеджерів та аналітиків; 3) повідомлення про розвиток інвестиційного процесу. Формалізація таких повідомлень для цілей інвестиційного аналізу не завжди є можливою, тому існує проблема їхнього врахування у фінансових показниках проектів.

До програмного забезпечення входять:

• системні програмні продукти – для забезпечення діяльності комп’ютерних систем (тестові, діагностичні та антивірусні програми, операційні системи);

• спеціальні програмні продукти – сукупність програм, які розроблені при створенні конкретної інформаційної системи;

• прикладні програмні засоби забезпечення управлінською діяльністю – системи підготовки текстових документів, системи обробки фінансово-економічних даних, системи управління базами даних, системи підготовки презентацій, експертні системи та системи підтримки прийняття рішень, а також інші системи;

• технічна документація містить опис завдань, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель завдання, контрольні приклади.

Можна відзначити, що сьогодні в Україні недоцільне використання як «планових» (1С), так і ринкових моделей інформаційного забезпечення, оскільки перші є методологічно застарілими і не відтворюють ринкових законів, а останні не враховують особливостей стану економіки, в якому перебуває Україна. Запропонована спеціалістами Євросоюзу методика UNIDO (United Nations Industrial Development Organization) для країн, що розвиваються, хоча і не враховує специфічних умов України (високий ступінь зношеності основних фондів, дефіцит фінансових ресурсів, високий ступінь ризику господарської діяльності, перевищення підприємствами граничних норм забруднення навколишнього середовища, специфічне ділове середовище), але за умов адаптації може ефективно використовуватись нашими вітчизняними підприємствами.

Перша версія програмного забезпечення COMFAR, розроблена за методикою UNIDO, була розроблена в 1983 році. З тих пір відбулось його удосконалення. З метою відповідності сучасному рівню технічного розвитку та на вимогу споживачів, програмне забезпечення кожного року обновляється. Створення даного програмного забезпечення засноване на досвіді, рекомендаціях, коментарях більш ніж 7000 користувачів в 160 країнах.

Програма проста у використанні: після зазначення типу проекту і рівня аналізу, відбувається введення даних, їх збереження, калькуляція, показ і друк результатів даних і графічних діаграм.

Новий пакет програмного забезпечення дозволяє користувачу визначити, наскільки детальний аналіз проекту потрібен. Основні можливості полягають у наступному:

• Створення нового або розвиток/модернізація старого проекту;

• Змінний горизонт планування;

• Змінна структура часових інтервалів: фаза будівництва і фаза початку виробництва;

• Можуть бути введені дані по 20 товарам;

• Калькуляція собівартості за змінними витратами;

• Опція росту цін/інфляції;

• Економічний аналіз.

Стандартна структура інвестиційних, експлуатаційних та маркетингових витрат може бути розширена для вводу піделементів. Джерела фінансування включають: акціонерний капітал, довгострокові позики, короткострокові позики; можливо визначити умови розподілення прибутку.

Ці можливості дозволяють застосовувати COMFAR III Expert при оцінці всіх видів інвестиційних проектів, як при аналізі інвестицій в малі і середні підприємства, так і при дослідженні великих проектів.

Система COMFAR розрізняє грошові потоки в місцевій і іноземній валютах, а також дозволяє задавати змінні обмінних курсів. Ряд стандартних функцій дає можливість розрахувати чистий оборотний капітал, обслуговування заборгованості, щорічну амортизацію постійних активів і суму податку на прибуток. Користувач також може вибрати з безлічі коефіцієнтів фінансової та економічної оцінки ті, які необхідні для оцінки проекту. Існує можливість використовувати прямі розрахунки витрат, розподіл непрямих витрат по товарах, а також проводити аналіз в постійних і поточних цінах. Додатковий модуль підтримує проект розробників, які прагнуть розвивати CDM або JI проекти в тих секторах, де здійснюються проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів.

Для фінансового аналізу COMFAR III Expert створює, грунтуючись на відповідних вихідних даних, наступні таблиці результатів: підсумкову таблицю, інвестиційні витрати, виробничі витрати, програму виробництва і продажів, джерела фінансування та обслуговування заборгованості, результати господарської діяльності, в тому числі: фінансовий грошовий потік, дисконтований грошовий потік, звіт про прибуток, балансовий звіт (з коефіцієнтами), дані за прямими розрахунками витрат, прибутковість продукції, фінансові коефіцієнти, економічні показники та аналіз беззбитковості. Певні користувачем піделементи можуть бути виведені на монітор і роздруковані в доповненні до перелічених даними.

Економічний аналіз (макрорівень) дозволяє користувачеві задати тіньові ціни (щоб виразити вартість витрат і результатів проекту в реальних цінах) і розрахувати економічну норму прибутковості, додану вартість, наслідки обмінного курсу з урахуванням або без урахування зовнішніх економічних ефектів.

Аналіз чутливості в програмному забезпеченні дає можливість показати, як змінюються чисті грошові доходи або рентабельність інвестицій в залежності від різних значень основних вхідних величин проекту (ціни продажів, витрати на одиницю продукції, обсяг продажів і т.д.). COMFAR III Expert дозволяє оцінювати різні сценарії реалізації проекту і визначати найбільш значущі для проекту змінні. Велика розмаїтість графіків також дозволяє проаналізувати структуру витрат і результатів проекту, наприклад, структуру щорічної програми виробництва і продажів, або змінювану точку беззбитковості за обсягом продажів. Крім того, COMFAR III Expert пропонує додатковий аналіз з метою полегшення розрахунку впливу проекту розширення та реабілітації.

Для оцінки проектів в агропромисловості, гірничодобувній промисловості, інфраструктурі та туризмі, COMFAR III Expert дає можливість використовувати відповідні формати вводу даних і таблиці результатів.

COMFAR III Expert дозволяє користувачеві створити індивідуальні типи проектів, заснованих на вищезазначених стандартних типах.

Програмне забезпечення COMFAR III Expert – можливість фінансової та економічної оцінки інвестиційних проектів. Це дозволяє користувачам моделювати коротко та довгострокову фінансову та економічну ситуацію промислових та непромислових інвестиційних проектів. Запропонована послідовність експертизи дає змогу мінімізувати ризик незворотних інвестицій у розробку неперспективних проектів, оскільки в першу чергу досліджуються найважливіші та найменш витратні елементи інформаційного масиву.

Отже, щоб удосконалити управління інвестиційною діяльністю на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», ми пропонуємо:

1. Створити посаду інвестиційного менеджера відповідно з посадовою інструкцією (додаток 5).

2. Впровадити на заводі програмне забезпечення COMFAR III Expert, яке допоможе приймати рішення щодо вкладення коштів і своєчасного виходу з інвестиційних проектів.

Спочатку розрахуємо витрати, що будуть пов’язані з впровадженням даних заходів.

1) Витрати на оплату праці інвестиційного менеджера з урахуванням середньомісячної заробітної плати 5600 грн., за перший рік становитимуть:

5600*12 = 67200 грн.

Відрахування на соціальні заходи: 67200*0,3718 = 24985 грн.

Таким чином, маємо додаткові витрати на оплату праці у розмірі:

67200+24985 = 92185 грн.

2) Програмне забезпечення COMFAR III Expert у офіційного представника на 1 робоче місце з сервісною підтримкою становить 4400 дол. США або близько 35200 грн. Додатковий ключ (програму) доцільно придбати для начальника фінансового відділу. – 400 дол. США або 3200 грн.

Освоєння даного програмного забезпечення не потребує додаткової підготовки.

Витрати на придбання COMFAR III Expert становитимуть:

35200 +3200 = 38400 грн.

3) Загальні інвестиційні витрати на удосконалення управління інвестиційною діяльністю ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» становитимуть:

92185+38400 = 130585 грн.

На сайті офіційного дистриб’ютора даного програмного забезпечення користувачі цієї системи надали свої результати від його використання. Згідно з представленими даними внаслідок впровадження даної програми відбувається економія часу, втрат і як наслідок загальний прибуток підприємства збільшується в середньому на 2%.

Використовуючи дані досвіду інших підприємств, розрахуємо вплив від впровадження COMFAR III Expert. При цьому враховуємо, що підприємство реалізує переважно реальні інвестиційні проекти, віддача від яких впливає на операційний прибуток.

Додатковий прибуток становитиме: 7522000 * 0,02 = 150440 грн.

Додатковий чистий прибуток: 150440 * 0,81 = 121856 грн. (19% - ставка податку на прибуток у 2013 році).

Відповідно до нового Податкового кодексу, який набрав чинності 1 квітня 2011 року, амортизація основних засобів, що належать до 4 групи обчислюється за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Розрахуємо амортизацію на рік для даного програмного забезпечення:

1) Вартість програмного забезпечення: 38400 грн.

2) Норма амортизації для програмного забезпечення становить 50%

3) Річна сума амортизаційних відрахувань:

38400 * 0,5 = 19200 грн.

Таким чином, чистий грошовий потік за перший рік використання даного програмного забезпечення становитиме:

121856 + 19200 = 141056 грн.

На кінець першого року від впровадження даних заходів ми отримаємо ефект у розмірі:

141056 – 130585 = 10471 грн.

Період окупності недисконтований становитиме:

ПОн = 130585/141056=0,9 років

Згідно з отриманими значеннями періоду окупності і ефекту можна стверджувати, що даний проект є доцільним до впровадження з метою удосконалення управління інвестиційною діяльністю пивзаводу. Фінансування даного проекту доцільно здійснювати за рахунок власних коштів підприємства.

Вплив на загальні показника діяльності підприємства відобразимо у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Вплив від впровадження COMFAR III Expert на основні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Показники	До впровадження	Після впровадження	Відхилення
			Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	26882,1	26882,1	-	-
Повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн.	20383,1	20494,5	111,385 (92,185+19,2)	0,5
Інші операційні доходи	1023,0	1173,44	150,44	14,7
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	7522,0	7561,04	39,04	0,5
Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	311	312	1	0,3
Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн.	4450,7	4450,7	-	-
Фінансові витрати, тис. грн.	484,6	523,0	38,4	7,9
Фінансові доходи, тис. грн.	1200,0	1200,0	-	--
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	8237,4	8238,04	0,64	0,01

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як свідчать дані табл. 3.2 даний захід доцільно впроваджувати. Це дозволить збільшити фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування на 0,01% або на 0,64 тис. грн.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТОВ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД»

4.1. Загальна характеристика охорони праці на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Служба охорони праці повинна існувати на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», тому що кількість працюючих перевищує 50 чоловік. (у 2011 сердньоспискова чисельність працівників 311 осіб).

Роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці», а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

За період з 2010 по 2011 роки на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» нещасних випадків не зафіксовано.

4.2. Стан охорони праці на робочому місці у відділі економіки

Проведемо аналіз приміщення відділу економіки.

Згідно вимогам по експлуатації персональних ЕОМ, робоче приміщення характеризується наступними параметрами:

1. Площа кабінету (S = 17,5 м², ширина А = 3,5 м, довжина В = 5м).

2. Висота приміщення (H = 2.7м).

3. Кількість працюючих (n=2).

Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 робоче приміщення, його розміри і площа повинні відповідати кількості працюючих і розміщуваному в ньому кількості технічних засобів з розрахунку не менше 20м³ об'єму і 6м² площі на одне робоче місце. Для даного приміщення на одне робоче місце з ЕОМ доводиться 21,26 м³ і 7,87 м², що відповідає вказаним нормам.

Приміщення з ЕОМ повинні бути оснащені аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.

Основним устаткуванням робочого місця користувача ЕВМ є: відеомонітор; клавіатура; принтер; робочий стіл; крісло. Вимоги до них відображені в нормативних документах: ВСН і ПРВЦ, ГОСТ 12.2.032 - 78, ГОСТ 22269-76. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні.

Отже, площа кабінету складає 17,5 м^2, де працює два економіста, на рис. 4.1. зображено схему розташування робочих місць в відділі економіки

3500

2

4

6

3

1200

1

7

Р ис. 4.1. Схема розташування робочих місць в відділі економіки

1- дверний проріз, 2- кондиціонер, 3-віконий проріз, 4,5-робочі місця економістів, 6- шафа для документів, 7- сейф.

Таким чином, можна зробити висновки, що вимоги до приміщень для експлуатації ПЕОМ в відділу економіки ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» відповідають нормам.

Повітря робочої зони

У відповідності ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці параметри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення.

При експлуатації ПЕОМ вологість повітря в приміщенні згідно ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 повинна бути не більше 40-60%, а вологість для економіста не менше 40-60%. Знижена вологість викликає у людини відчуття сухості слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів, погіршує самопочуття і знижує працездатність.

Висока температура сприяє швидкому стомленню економіста, може привести до перегріву організму і викликати тепловий удар. Низька температура може викликати місцеве або загальне охолоджування організму, стати причиною простудного захворювання. Тому як оптимального мікроклімату для персоналу, з урахуванням вимог пред'являється до устаткування робочого приміщення, згідно ГОСТ 12.1.005-88 встановлений мікроклімат, відповідаючий характеристикам: температура - 22-24⁰С для холодного періоду року та 26-28⁰С у теплий період, відносна вологість - 40-60%, рухливість повітря не більше 0.1 м/с, запиленість повітря - не більше 0.75 мг/м3 при розмірах частинок не більше 3 мкм.

Для забезпечення встановлених норм мікроклімату в кабінеті застосовують вентиляцію і кондиціонування, причому кількість зовнішнього повітря в системах кондиціонування приймається з розрахунку 60 м3/люд. на одного працюючого.

У відповідності ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

Значення фактичних параметрів мікроклімату приведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Фактичні параметри мікроклімату відділу економіки

Період року	Параметр мікроклімату	Величина
Холодний	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря	20-21°С 50-60% до 0,1м/с
Теплий	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря	24-26°С 40-55% 0,1.0,2м/с

Отже, фактичні параметри мікроклімату в відділі економіки є в межах норми.

Шум та вібрація

Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ «Шум. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.1.029-80 «Средства и методы защиты от шума», ДСН 3.3.6.037-99.

Нормованими параметрами шуму на робочих місцях є рівні середньоквадратичного звукового тиску (дБ) і рівні звуку (дБА), виміряється по шкалі «А» шумометра. Згідно ГОСТ 12.1.003 - 83 рівень шуму в робочому приміщенні економіста не повинен перевищувати 60 дБА.

Джерелами шуму можуть бути: робота устаткування в сусідніх виробничих підрозділах, робота управлінської техніки, процес обробки документів, пересування стільців, розмови, ляскіт дверей, зайві ходіння співробітників і відвідувачів, телефонні розмови.

Підвищений рівень шуму на робочому місці викликає труднощі розпізнавання звукових сигналів, нервова напруга, сприяє швидкому стомленню організму, появі головного болю і послабленню пам'яті.

Основними заходами боротьби з шумом є усунення або послаблення причин шуму в самому його джерелі в процесі проектування і використовування засобів звукопоглинання (обробка стель і стін приміщення звукопоглинальними матеріалами), а також раціональне планування виробничих приміщень.

На ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» у відділ економіки рівень шуму складає 36 дБА., що відповідає нормативному значенню.

Освітленість

Норми природного та штучного освітлення прописані в ДБН В.2.5-28-2006. Розряд зорової роботи працюючих з використанням комп’ютерів приймається виходячи з мінімального розглядуваного об’єкту від 0,3 до 0,5 мм та відносяться до ІІІ розряду.

Таблиця 4.2

Характеристика освітлення в економічному відділі ПАТ «Київський Маргариновий завод»

Найменування приміщення	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м2	Освітлення
			Природне		Штучне, комбіноване
			Вид освітлення	КПО, %	Нормоване освітлення, лк
Відділ економіки	IІІ	17,5	бічне	1,8	400

У приміщенні є велике відкрите вікно та 4 лампи денного освітлення.

Кожне робоче місце є досить освітлене, але освітлення при цьому не справляє сліпучої дії.

Проведемо розрахунок природного освітлення у приміщенні відділу економіки ТОВ «Бердичівський пивоварний завод». Для перевірки забезпечення приміщення природнім освітленням необхідно розрахувати одностороннє бокове природне освітлення у приміщенні економічного відділу. Загальна площа світлових прорізів у приміщенні складає 6 м²

Відтак площа приміщення дорівнює 17,5 м². Розрахунок проводиться за такою формулою:

де e_н – нормоване значення КПО, залежно від розряду зорових робіт (для робіт високої точності е_н = 1,8 %);

η_о – світлова характеристика вікон, і для даного приміщення η_о = 9;

S_h – площа підлоги приміщення, м², для вказаного приміщення S_h = 17,5м²;

К_б – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти. Оскільки відношення відстані до будівель (які стоять навпроти) до їх висоти від верху вікна розглядуваного приміщення становить 1,05, то К_б = 1,4;

К_з – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості при експлуатації світлопроникного матеріалу і залежить від концентрації газів і пилу в повітряному середовищі робочої зони і розташування світлопропускаючого матеріалу; К_з при вертикальному розташуванні вікон в адміністративних приміщеннях дорівнює 1,2;

τ_ок – загальний коефіцієнт світло проникнення, що отримується шляхом перемноження коефіцієнтів матеріалу, виду рами, виду опорних конструкцій та втрати світла у сонцезахисних приладах. Для скляних вікон у дерев’яних рамах, розміщених у цегляних стінах, та при відсутності сонцезахисних заходів він дорівнюватиме:

τ_ок = 0,8 * 0,75 * 1*1 = 0,6

τ₁ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в світлопроникному матеріалі, для подвійного скла τ₁ = 0,8;

τ₂ – коефіцієнт, що враховує втрату світла у металопластикових вікнах τ₂ = 1;

τ₃ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в несучих конструкціях, при бічному освітленні τ₃ = 1;

τ₄ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в сонцезахисних пристроях, за наявності сонцезахисних пристроїв, що регулюються або прибираються τ₄=1;

τ₅ – коефіцієнт, що враховує втрату світла в захисній сітці, встановленій під ліхтарями, за їх відсутності τ₅ = 1.

r₁ – коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні, визначається з, r₁ = 1,5.

Таким чином, необхідна площа вікна дорівнюватиме:

S_o = (1,8 * 9 * 17,5 * 1,4*1,2) / ( 100*0,6*1,5) = 5,3м²

Отже, розрахункова величина світлових отворів при боковому освітленні дорівнює 5,3м²

Отже, фактично величина вікна 6м²,а отже відділ економіки штучного освітлення в світлі години доби не потребує.

Психофізіологічні фактори

У відповідності до ГОСТ12.0.003-74 психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники за характером дії поділяються на фізичні та нервово-психічні перевантаження.

У відділі економіки до фізичних відносяться статистичні, динамічні та гіподинамічні перевантаження, а до нервово-психічних – розумові перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження. У економістів сидяча робота, вона призводить до зниження м’язової активності – гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню клітинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування та ін.

Особливість діяльності працівників економічного відділу зумовлює появу психологічних небезпечних чинників – нервово-психічного навантаження, внаслідок чого у працівника знижується функціональна активність центральної нервової системи, виникають розлади в її діяльності, що призводить до розладів інших фізіологічних систем.

Надмірні фізичні та нервово-психічні навантаження зумовлюють перевантаження і зміни у фізіологічному та психологічному станах працівника відділу економіки, призводить до розвитку втоми і перевтоми.

Електробезпека на підприємстві

Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, за якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

В приміщеннях, де є електричні устаткування, завжди існує вірогідність поразки струмом. Основними джерелами можливої поразки є: розпридільні щитки; відкрита проводка; монітори; блоки живлення.

Для запобігання утворення значної напруженості поля і захисту від статичної електрики в приміщеннях з ЕОМ (відділу економіки) необхідно використовувати заземлення устаткування, нейтралізатори і зволожувачі, а підлоги повинні мати статичне антів покриття.

В цілях забезпечення електробезпеки в відділі економіки використовують захисне занулення (ГОСТ 12.1.030-81). Ціль занулення - усунення небезпеки поразки користувача ЕВМ електричним струмом при замиканні його на корпус.

Для забезпечення безпеки робіт в приміщенні проводять заходи щодо перевірки ізоляції токопровідних частин, які включають вимірювання і випробування підвищеною напругою.

Організаційні заходи електробезпеки передбачають підготовку, перепідготовку, навчання обслуговуючого персоналу, підвищення його кваліфікації, організацію вивчення правил техніки безпеки, правив надання першої допомоги, а також перевірку знань правил техніки безпеки, прийомів і черговості виконання операцій при експлуатації електроустаткуванні.

Електропостачання кабінету економіки підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» виконано відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 та ПУЕ.

На робочих місцях здійснюється систематичний інструктаж персоналу по техніці безпеки. Проводиться обов'язкове навчання правилам техніки безпеки. Контроль над дотриманням техніки безпеки здійснюється інспектором по охороні праці й техніки безпеки.

Пожежна безпека

На випадок пожежі відповідно до СНіП 2.01.02-85 в відділ економіки підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» передбачено один однин вуглекислотний вогнегасник (типу ВВ-2).

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Підприємство ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», а саме економічний відділ, відносить до категорії В (згідно нормативних документів, категорія В: Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Для забезпечення суворого протипожежного режиму ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» розробляються спеціальні пам'ятки, у яких викладають основні рекомендації з заходів пожежної безпеки і правила поведінки при пожежі. Проведення протипожежної профілактики.

Засоби і системи пожежогасіння.

1. Установка автоматичного газового пожежогасіння.

2. Установка автоматичного водяного пожежогасіння.

3. Внутрішній протипожежний водопровід.

4. Водяні завіси.

4.3. Рекомендації щодо покращення умов праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Розглянувши умови праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», можна зробити висновок, що вони є задовільними. Для працівників створені належні метеорологічні умови, вони частково забезпечені санітарно – побутовими приміщеннями та засобами захисту.

Для поліпшення умов праці економістів, пропонуємо по-перше знизити рівень випромінювання від моніторів старих моделей комп’ютерів, замінивши на більш нове обладнання, по-перше це знизить рівень випромінювання, оскільки на моніторах останніх років виробництва встановлено спеціальні захисті системи, а також знизить рівень пилу в повітрі в відділу економіки.

Для поліпшення психофізіологічного стану працівників відділу економіки, пропонуємо застосувати систему відпочинку, оптимальною із робочим часом, робити перериви по 15 хвилин кожні 2 години.

Для поліпшення мікроклімату потрібно дотримуватись певних правил, по-перше, щоденне вологе прибирання, по-друге, провітрювання приміщення кожні 2 години, та дотримання чистоти на робочих місцях.

Для запобігання шуму в відділі, слід становити години прийому відвідувачів, що не було зайвого ходіння та відволікання.

Не менш важливим та доцільним, є створення окремого приміщення для відпочинку, приміщення повинно мати охайний вигляд, містити найнеобхідніші меблі та техніку (стіл, стілець, холодильник, мікрохвильову піч, крісло, шафу для зберігання посуду). В даному приміщенні потрібно постійно підтримувати чистоту.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Ефективність діяльності будь-якого підприємства в довгостроковій перспективі та забезпечення високих темпів його розвитку в ринкових умовах в значній мірі визначаються рівнем його інвестиційної активності та ефективністю управління вкладеними коштами в об’єкти інвестування.

Відповідно до чинного законодавства інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Для реалізації інвестицій здійснюють інвестиційну діяльність.

Інвестиційна діяльність як об’єкт інвестиційного менеджменту - відповідним чином організована діяльність, що здійснюється в реально існуючих у країні умовах господарювання, сутність якої полягає у цілеспрямованому процесі знаходження необхідної кількості інвестиційних ресурсів, виборі відповідних об’єктів чи інструментів для їх вкладання, розробці і впровадженні поетапної інвестиційної програми чи стратегії та забезпеченні ефективної її реалізації з метою отримання прибутку та/чи іншого позитивного результату. Інвестиційна діяльність є досить складним процесом, адже для задоволення інтересів всіх її учасників необхідно здійснювати ефективне управління процесом інвестування, приймати управлінські рішення, враховуючи природу інвестицій, особливості об’єктів інвестування та суперечливість цілей, яких прагне досягти підприємство, та інші учасники інвестиційної діяльності.

Під управлінням інвестиційною діяльністю будемо розуміти складову загальної системи управління підприємством при здійсненні якого необхідно звертати увагу на: інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність в процесі формування управлінських рішень щодо реалізації інвестицій у взаємозв'язку з кінцевими результатами фінансової діяльності підприємства, високий рівень динамізму управління в сфері формування і реалізації інвестицій, багатоваріантність підходів щодо прийняття окремих управлінських рішень в сфері формування інвестиційних ресурсів підприємства, орієнтацію на стратегічний розвиток підприємства. Варто зауважити, що в науковій літературі досить часто, і ми поділяємо цю думку, управління інвестиційною діяльністю ототожнюють з інвестиційним менеджментом, і лише в деяких роботах автори наголошують на тому, що управління повинно базуватися на концепції інвестиційного менеджменту, тим самим розмежовуючи ці поняття.

Інвестиційний менеджмент може бути реалізований за різними підходами: 1) активним або пасивним; 2) прямим або побічним прийомами; 3) відносно контрольованим чи неконтрольованим.

До загальних функцій управління інвестиційною діяльністю належать планування, організація, мотивація та контроль.

До специфічних функцій відносять: розробка інвестиційної стратегії підприємства, створення організаційних структур, що забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємств, формування ефективних інформаційних систем, здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства, здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства за основними її напрямами, розробка дієвої системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності, здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності, управління реальними і фінансовими інвестиціями, управління формуванням інвестиційних ресурсів.

Успішне функціонування системи інвестиційного менеджменту на будь-якому підприємстві залежить насамперед від ефективності його організаційного та інформаційного забезпечення.

Система організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту являє собою взаємопов'язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих аспектів його інвестиційної діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень.

Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності - це масив даних, аналізуючи які інвестор (приватна, юридична особа або держава) приймає рішення щодо інвестування.

ТОВ “Бердичівський пивзавод”, його інвестиційний менеджмент є об’єктом даної роботи. Підприємство виробляє 5 основних сортів пива - ”Бердичівське оригінальне”, ”Старий Бердичів”, ”Бердичівське”, ”Бердичівське хмільне”, ”Кармеліт”. Для досягнення цілей виробничої діяльності завод формує внутрішнє, контактує з зовнішнім середовищем.

Було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності пивзаводу і отримано наступні результати. Підприємство здійснює вкладення коштів в оновлення основних засобів, але в 2011 році основні засоби виводились швидше, ніж вводились, що спричинило зменшення коефіцієнту придатності на 7,2%, збільшення коефіцієнту зносу на 11,4%.

Проведений аналіз трудових ресурсів підприємства свідчить, що на заводі працює злагоджений колектив постійних працівників у кількості 311 чоловік. Плинність кадрів відсутня.

Операційні витрати пивзаводу збільшились у 2011 році порівняно з 2010 роком.

Використовуючи основні елементи виробничого процесу (засоби праці, предмети праці та робочу силу), підприємство досягло у 2011 р. чистого прибутку у розмірі 6342,8 тис. грн., що на 2,7% або на 166,8 тис. грн. більше порівняно з 2010 роком. Показники рентабельності зменшились, що свідчить про недостатньо ефективне управління активами чи ресурсами заводу у 2011 році.

Серед техніко-економічних показників покращилась продуктивність праці, фондовіддача, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, середньорічна вартість основних засобів. Проте зменшення прибутку від реалізації продукції, збільшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції є негативними факторами в роботі підприємства і потребують прискіпливої уваги для подальшого удосконалення діяльності підприємства та покращення показників прибутковості.

Підприємство є інвестиційно активним і постійно вкладає кошти в реальні інвестиційні проекти. Фінансування на 82% здійснювалось у 2011 році за рахунок власних коштів, хоча підприємство має потенційну можливість залучати кредитні кошти та гроші іноземних інвесторів.

На пивзаводі питаннями з інвестування займається в рівних частках займається директор з виробництва, голова правління, комерційний директор та головний інженер. Для підвищення ефективності вже вкладених інвестицій також існують перешкоди: керівникам бракує навичок бізнес-планування та оцінки продуктивності інвестицій; мала частка іноземного капіталу не дає змоги впроваджувати достатню кількість сучасних технологій. У зв’язку з цим для удосконалення управління інвестиційною діяльністю було запропоновано створити посаду інвестиційного менеджера та впровадити на заводі програмне забезпечення COMFAR III Expert, яке допоможе приймати рішення щодо вкладення коштів і своєчасного виходу з інвестиційних проектів.

В результаті обґрунтування економічної доцільності впровадження даних заходів ми прийшли до висновку, що це принесе підприємству вигоду. Вклавши 130585 грн., підприємство зможе окупити гроші за 11 місяців і отримати ефект від проекту у розмірі 10471 грн. При цьому покращити фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування на 0,01%.

Були розглянуті умови праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод». Можна зробити висновок, що вони є задовільними. Для працівників створені належні метеорологічні умови, вони частково забезпечені санітарно – побутовими приміщеннями та засобами захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-12 від 18.09.1991 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12>.

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/334/94-%D0%B2%D1%80>.

3. Абрамов С. И. Инвестирование. - М.: Центр экономики и маркетинга.- 2000. - 512 с.

4. Белолипецкий В. Инвестиционная деятельность фирмы / В. Белолипецкий // Консультация директора. – 1997. – № 14. – С. 18-21.

5. Бердичів: офіційний портал міста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: < http://www.berdychiv.com.ua/invest.html >.

6. Бережна І.Ю. Поняття та роль інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу на сучасному етапі економічного розвитку // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2011. - №1(9). – С. 86-92.

7. Білан О.С. Організаційно-економічні напрямки вдосконалення інвестиційного планування на кондитерських підприємствах // Сталий розвиток економіки: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. – С. 197-201.

8. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. – 448 с.

9. Болдирєва Л.М., Марущак О.І. Напрями вдосконалення ефективності системи інвестиційного менеджменту на підприємстві // Экономика Крыма. – 2012. - №1 (38). – 188-194.

10. Вінніченко І.І.. Формування системи управління інвестиційною діяльністю підприємства // Інвестиції: практика та досвід – 2007. – № 4. – С. 9–13.

11. Гончарова В.М., Горова О.А. Розвиток інвестиційної діяльності промислового підприємства // Проблеми материальной культуры – Экономические науки. – 2010. - С. 120-122.

12. Гринів Т.Т. Роль маркетингу в реалізації інвестиційних проектів // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2003. – № 472: Логістика. – С. 233–237.

13. Денисенко М.П., Голубєва Т.С., Колос І.В. Інформаційне забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства // КНУТД. – 2009. - №3. – С. 43-49.

14. Демченко Н.В., Євтушенко О.А. Формування організаційного забезпечення управління фінансовою діяльністю підприємства в сучасних умовах // Бізнесінформ. – 2011. - №4. – С. 105-109.

15. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: підручник для студентів / М. П. Денисенко – К. : Алеута, 2003. – 338 с.

16. Довгунь О.С. Концепція інформаційного забезпечення інвестиційного розвитку промислових підприємств // НУЛП. – 2009. – С.44-49.

17. Дуфенюк О.М., Вишивана Б.М. Визначення економічної сутності інвестицій та міжнародної інвестиційної діяльності в умовах розвитку ринкових відносин // Національний лісотехнічний університет України. – 2007. - №17.2. – С. 152-160.

18. Економіка підприємства/ За ред. О.Ф. Покропивного. – К.: "Хвиля-Прес", Донецьк: МП "Поиск", 1995. – 400 с.

19. Економіка підприємства: Підручник / М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко та ін.; За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 528 с.

20. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика: Монография/ Под. ред. проф. Л.Т. Гиляровской. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 400 с.

21. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. – К.: Міжнародна економічна фундація, 2000. – 704с.

22. Зернюк О.В., Жовнерик Є.М. Розвиток системи інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності підприємства // Экономика Крыма. -2012. – С. 192- 195.

23. Иванов Г. И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования / Г. И. Иванов. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 352 с.

24. Инвестиции: Учебник / под ред. В.В. Ковалева, В.В. Иванова, В.А. Лялина. – М.: ООО «ТК Велби», 2003. – 440 с.

25. Керанчук Т. Оцінка фінансового стану підприємства // Економічний часопис-ХХІ. – 2008. – №10. – С. 115-124.

26. Керанчук Т. Фінансова стабільність підприємства і методичні аспекти її оцінки // Економіка України. – 2000. – №1. – с. 83-86.

27. Коломієць І.Ф. Інвестиційна привабливість регіону // Вісн. Львів. держ. ін-ту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола. № 1. Сер. Економічні науки. – 2007. – С. 171–186.

28. Костюкевич Р. М. Інвестиційний менеджмент. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 270 с.

29. Краснова В.В., Жнякін Б.О. Фінансовий менеджмент підприємства: Навч. по-сібник. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – 217 с.

30. Левицький В.В. Ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємства // Вісник ЖДТУ. – 2011. - № 2(56). – С. 69-71.

31. Лукашов С.М. Формування ринкової стратегії підприємств – виробників пива в Україні // Вісник КНУТД. – 2012. - №2. – С. 128-133.

32. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Кондор», 2003. – 556 с.

33. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навчальний посібник / С. М. Панчишин. – К. : Либідь, 2001. – 616 с.

34. Пересада А. А. та ін. Інвестування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. — К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.

35. Польшаков В.І. Інвестиційний менеджмент: навч. посіб. / Н.В.Ткаленко, В.І. Польшаков. – К.: Кондор.– 2009. – 172 с.

36. Правдюк Н.Л., Слівінська А.В. Сутність інвестиційної діяльності: роль та значення інвестицій // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. - №2(6). – С. 195-198.

37. Руденко В.В. Концептуальні засади здійснення інвестиційної діяльності підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2010_2/NV-2010-V2_36.pdf>.

38. Руденко В.В. Теоретико-методологічні основи управління інвестиційною діяльністю підприємства // Наука й економіка. – 2009. - №4(16). Т.1. – С. 221-230.

39. Семенов Г.А., Бугай В.З., Семенов А.Г., Бугай А.В. Ф59 Фінансове планування і управління на підприємствах. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.

40. Татаренко Н. О. Теорії інвестицій: навч. пос. / Н. О. Татаренко, А. М. Поручник. – К. :КНЕУ, 2000. – 159 с.

41. Товкес Е.Н. Система інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.library.ukma.kiev.ua.

42. Управління розвитком суб’єктів господарювання: монографія / за заг. ред.: О.Л. Яременко, Г.В. Строкович; Нар. укр. акад. – Х.: Вид-во НУА, 2008. – 500 с.

43. Финансово-кредитный энциклопедический словарь / [под общ. ред. А. Г. Грязновой]. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 1 168 с.

44. Фоломьев А.Н., Ревазов В.Г. Инновационное инвестирование. – СПб.: Наука, 2001. – 184 с.

45. Черваньов Д.М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств. – К.: Знання – Прес, 2003. – 622 с.

46. Череп А.В., Ясир А.М. Інвестиційно-інноваційна діяльність як фактор ефективного розвитку підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2009. - №1. – С. 159-161.

47. Череп О.Г. Формування стратегії інвестиційної діяльності підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_1/part2/46.PDF>.

48. Шарп У. Инвестиции / Шарп У., Александр Г., Бэйли Дж. ; [пер. с англ.]. – М.: ИНФРА-М. - 2001. – XII, 1028 с.

49. Щербак А.В. Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності на підприємстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://masters.donntu.edu.ua/2012/iem/menuk/library/article6.pdf>.

50. http://berdichivskiy-pivovarniy-zavod.business-guide.com.ua/

ДОДАТКИ

Додаток 1

Структура управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод» лінійно-функціонального типу

Додаток 2