2.2 Природа області

Більша частина Житомирської області лежить у межах Придніпровської височини, північну і північно-східну частини займає Поліська низовина. Поверхня хвиляста із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). У західній частині переважає слабохвиляста рівнина з незначним коливанням висот і наявністю мікрозападин. З нею пов’язані значні масиви торфових боліт (2,9% території області), окремі ділянки займають лесові «острови» з розвинутою сіткою ярів і балок. У північній частині знаходяться рівнини. У місцях високого залягання кристалічних порід розвинуті форми рельєфу у вигляді пасом, горбів, скель з крутими схилами (Словечансько-Овруцький кряж з найвищою точкою області – 316 м, Білокоровицький кряж, Озерянський кряж).

Гідрографічна сітка густа. Всього на території області несуть свої води 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис. км, з них 329 річок довжиною понад 10 км; їхня загальна довжина – 6691,6 км. Більшість рік беруть початок в області, лише Роставиця, Гуйва, Гнилоп’ять і Случ беруть початок у сусідніх областях й приносять незначні транзитні ресурси. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки за довжиною (у межах області): Тетерів – 276 км, Случ – 181 км, Ірпінь – 174 км, Уборть – 170,6 км, Уж – 159 км, Ірша – 126 км. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50% річкового стоку припадає на талі снігові води.

На Житомирщині чимало великих озер.

Найбільші з них – Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке – розташовані в басейні річки Уборть. Збудовано 16 водосховищ (загальною площею понад 2,9 тис. га); найбільші: Іршанське, Малинське, Житомирське й Лісне.

Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м’якою й хмарною зимою. Пересічна температура січня становить -5,7°С, липня – +18,9°С. Період з температурою понад +10°С становить 158 днів. Опадів на півночі випадає 600 мм, на півдні – 570 мм на рік; найбільше їх випадає влітку. 3 несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи й суховії, сильні дощі, 1-2 дні (рідше 4-6 днів) дощі з градом. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше.

Область розташована у двох природних зонах. Північна частина області лежить у межах Житомирського Полісся, південна – Дністровсько-Дніпровського лісостепу.

Зона Полісся вкрита лісами (28% площі області).

Головні лісо-утворюючі породи: сосна, дуб, береза, вільха та ін. В північній і північно-західній частинах поширені соснові ліси, в усій поліській частині – сосново-дубово-березові. Значні площі займають дубово-грабові й грабові ліси.

У лісостеповій частині Житомирської області ростуть дубово-грабові ліси, де переважає дуб з домішкою граба, ясена, клена та явора. Лісистість південних районів області становить 3-4%. Під луками – близько 5,3% території області.

Тваринний світ області різноманітний, всього налічується близько 400 видів, у т. ч. ссавців – 67,

птахів – 270, риб – 30. Найпоширеніші тварини – лось, козуля, свиня дика, вовк, лисиця, борсук, білка, заєць,

бобер, куниця, соня лісова, полівка лісова, миша лісова, миша польова, кроти, хом’як звичайний і ховрах крапчастий; з птахів – тетерів, рябчик, шпаки,

дятли, синиці, дрозди, качки дикі, куріпки, кулики, перепілки, вивільги, горлиці, лелеки та ін. Акліматизовано оленя благородного й фазана. У річках і озерах –

щука, краснопірка, лин, лящ, карась, сом,

у ставках – короп,

окунь тощо.