3. Призначення операційних систем сенсорних вузлів.

Ці ОС дозволяють сенсорам автоматично встановлювати зв’язки з сусідами і формувати сенсорну мережу заданої топології.

Сенсорні мережі можуть складатися з різних типів датчиків, наприклад сейсмічних, датчиків визначення магнітного поля, теплових, інфрачервоних, акустичних, які в змозі здійснювати найрізноманітніші вимірювання умов навколишнього середовища.Наприклад, такі як : 

― температура,  ― вологість,  ― автомобільний рух,  ― стан блискавки,  ― тиск,  ― склад грунту,  ― рівень шуму,  ― наявність або відсутність деяких об'єктів,  ― механічне навантаження  ― динамічні характеристики, такі як швидкість,напрямок і розмір об'єкта. 

Моти можуть використовуватися для безперервного зондування, виявлення та ідентифікації подій. Концепція мікро зондування та бездротове з'єднання обіцяють багато нових областей застосування для таких мереж. Їх класифікують за основними напрямами:

― військове застосування; ― дослідження навколишнього середовища; ― охорона здоров'я; ― використання в будинках та інших комерційних областях. 

Але можна розширити цю класифікацію і додати більше категорій, наприклад дослідження космічного простору, хімічна обробка і ліквідації наслідків стихійних лих.

Призначення сенсорних вузлів

Управління торканням відомо вже досить давно. Однак сенсорні пристрої лише недавно стали популярні й сьогодні широко застосовуються в сучасній електронній техніці. Сенсори використовуються для захисту механічних контактів кнопок або для плоскої клавіатури, не тільки оберігаючи від пошкодження і забруднення, а й надаючи пристрою оригінальний вигляд. Сенсор - це прилад, комутуючих каналів інформації або яких-небудь навантажень. Тому сенсорні вузли можна використовувати практично в будь-якій схемі. Сенсорне управління сьогодні можна зустріти в різних датчиках руху , мобільних телефонах і моніторах.

Єдине обмеження застосування подібних пристроїв полягає в тому, що їх не можна використовувати на досить великій відстані від електричних комунікацій. Наприклад, в лісі або в горах, де сенсори просто стають непотрібними. Також можливі порушення в роботі сенсорних приладів в електрифікованих будинках з земляними статями. Збої в роботі відбуваються тому, що сенсор вловлює мінімальне змінну напругу, наведене в тілі людини від близько розташованих електричних проводів. У разі одночасного торкання пластини сенсорного управління і заземленою металевою водопровідної труби ефекту від електричних наводок теж не буде, тому що всі вони підуть в землю.

Для створення вузла сенсорного управління можна використовувати самі різні схематичні рішення. Розглянемо два з них. Найпростіший варіант сенсорного вузла - це схема на основі мікросхеми К1564 ТЛ2 (D1) з передавальними параметрами тригерів Шмітта. Дотик сенсорів (Е1, Е2) спричиняє стійке стан високого «1» або низького «0» логічного рівня на виході. Під час торкання сенсора пальцем на один з висновків тригера подається логічний рівень «0». Якщо ж замкнути одночасно обидва сенсора, система залишиться в початковому стані.

Більш чутливі сенсорні схеми здатні реагувати на дотик людини навіть через одяг. Наприклад, схема, зібрана на основі мікросхеми DA1 KP1006BІ1. Ця схема може бути реалізована в будь-яких сигнальних пристроях, таких як датчики пожежної сигналізації .

Принцип роботи вузла сенсорного управління полягає в наступному:

― змінний резистор (R4) відповідає за регулювання чутливості. Без нього прилад буде функціонувати ненадійно, оскільки він задає зсув тиристору і встановлює поріг спрацьовування.

― змінний резистор (R1) забезпечує затримку спрацьовування.

― після торкання сенсора на виведенні мікросхеми утворюється низький рівень напруги, що призводить до закривання транзистора (VT1). Однак реле залишається включеним до тих пір, поки не буде відключено харчування вимикачем (S1).