3 Засоби і методика побудови умовних позначень

3.1 Правила побудови умовних позначень

Стандартом встановлюються два методи побудови умовних позначень:

А) спрощений;

Б) розгорнутий.

При спрощеній побудові прибори і засоби автоматизації, які виконують складні функції, наприклад, контроль, регулювання, сигналізацію, та виконані у вигляді окремих блоків, зображують одним умовним позначенням. При цьому первинні вимірювальні перетворювачі і всю допоміжну апаратуру не зображують.

Спрощений спосіб застосовують для зображення приборів на технологічних схемах.

Розгорнутий спосіб застосовується для виконання функціональних схем автоматизації, в тому числі і в курсовому та дипломному проектах.

При розгорнутому способі побудови кожний прибор або блок, який входить в єдиний вимірювальний, регулюючий або керуючий комплект засобів автоматизації, вказують окремим умовним позначенням.

Умовні позначення приборів і засобів автоматизації, які застосовуються в схемах, включають графічні, літерні і цифрові позначення.

В верхній частині графічного позначення наносять літерні позначення вимірюваної величини і функціональні ознаки прибора, які визначають його призначення.

В нижній частині графічного позначення наносять позиційне позначення прибора або комплекту засобів автоматизації.

Порядок розташування букв в буквеному позначенні приймають наступним (див. мал. 1):

• основне позначення вимірюваної величини;

• допоміжне позначення вимірюваної величини (при необхідності);

• позначення функціональних ознак прибора.

При побудові позначень комплектів засобів автоматизації перша буква в позначенні кожного прибору чи пристрою, які входять в комплект (крім пристроїв ручного управління), є найменуванням вимірюваної комплектом величини.

Буквені позначення пристроїв, виконаних у вигляді окремих блоків та призначених для ручних операцій, незалежно від того, до складу якого комплекту вони входять, повинні починатися з літери Н. Наприклад, перемикачі позначаються HS, панелі дистанційного управління – НС, кнопки, задавачі - Н.

Порядок розташування буквених позначень функціональних ознак прибору приймають з дотриманням послідовності позначень: I, R, C, S, A (показування, реєстрація, регулювання, перемикання, сигналізація).

При побудові буквених позначень вказують не всі функціональні ознаки прибору, а лише ті, які використовуються в даний схемі.

Букву А використовують для позначення функції “сигналізація” незалежно від того, внесена сигнальна апаратура на будь-який щит чи ні. для сигналізації використовують лампи, вбудовані в сам прибор.

Букву S використовують для позначення контактного пристрою прибору, який використовується тільки для вмикання, вимикання, перемикання, блокування.

При використанні контактного пристрою прибору для вмикання, вимикання й одночасно для сигналізації в позначенні прибора можна використовувати обидві букви: S і А.

Рисунок 1 Приклад побудови умовного позначення прибору

Значення меж вимірюваних величин, за якими здійснюється, наприклад, вмикання, вимикання, блокування, сигналізація, рекомендується конкретизувати додаванням букв Н (верхнє значення) та L (нижнє значення параметра). Ці букви наносять справа від графічного позначення, наприклад, при вимірюванні рівня:

Для конкретизації вимірюваної величини справа від графічного позначення прибора необхідно вказувати найменування або символ вимірюваної величини. Наприклад: напруга, сила току, рН, О₂, СО₂ та ін.

У випадку необхідності біля зображення прибору допускається вказувати вид радіоактивності, наприклад: , , або -випромінювання:



Букву U можна використовувати для позначення прибору, який вимірює декілька різнорідних величин; докладна розшифровка вимірюваних величин повинна бути біля прибора або на полі креслення:

Для позначення величин, непередбачених стандартом, можуть бути використані резервні букви (див.табл.3). при цьому багатократно використані величини слід позначати однією і тією же резервною буквою. Для одноразового або рідкого застосування може бути використана буква Х. При необхідності використання резервних буквених позначень вони повинні бути розшифровані на схемі. Не припускається в одному й тому ж проекті використання однієї резервної букви для позначення різних величин.

Принцип побудови умовного позначення прибору наведений на рис. 1. Приклад умовних позначень прибору і засобів автоматизації наведені у довідковому додатку А.

В окремих випадках при побудові позначень комплектів, призначених для вимірювання якості непрямим методом, перша буква в позначенні датчика може відрізнятися від першої букви в позначенні вторинного прибору. наприклад, для вимірювання якості продукта користуються методом температурної депресії. Датчиками температури при цьому є термометри опору, вторинним прибором – автоматичний міст. Позначення такого комплекта буде наступним: датчика – ТЕ, вторинний прибор – QIR.