Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 3 Вплив водогосп заходів на довкілля.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
68 Кб
Скачать
☆

6. Які зміни відбуваються в режимі хвилювання, термічному та льодовому режимах водних об’єктах при будуванні водосховищ

Якщо висота хвиль на річках не перевищує 0,5-0,7 м, то на великих водосховищах вона може сягати 4 м. У зв’язку з цим виникає необхідність у пристосуванні річкового флоту до умов озерного плавання. Крім того, високі хвилі прискорюють руйнацію берегів водосховищ.

Змінюється і термічний режим. Водосховища відрізняються від річок неоднорідністю температури води. Влітку у водосховищах при не штормовій погоді температура води знижується від поверхні до дна. Різниця температур поверхневих і придонних шарів може становити 4-6 °С. При штормі вода перемішується і її температура вирівнюється. Під впливом водних мас водосховищ змінюється термічний режим і в нижніх б’єфах. Восени із водосховищ у нижній б’єф надходить тепліша, а весною - у зв’язку з меншим нагріванням - холодніша вода. Різниця температур становить в середньому 4 °С.

Відбуваються зміни в льодовому режимі. Зокрема в прибережних частинах водосховищ у зв’язку з невеликими швидкостями течії первинні льодові форми утворюються раніше, ніж на річках. Через значні запаси тепла і дію хвиль лід у відкритій частині водосховища, особливо на глибоких ділянках біля гребель, з’являється дещо пізніше, ніж на інших. Товща льоду у водосховищах у середньому на 15-20 % більша, ніж на річках, а звільняються водосховища від льоду пізніше.

7. Які відмінності характерні для гідрохімічного і гідробіологічного режимів водосховища порівнянні з річковим

Затоплені ґрунти, торфовища, рослинність поповнюють воду азотом, фосфором, залізом, органічними речовинами; ці та інші елементи надходять у водосховища з річковим стоком із водозборів, а також за рахунок промислових викидів, підземного притоку, атмосферних опадів і через розмив берегів. Органічними речовинами вода збагачується також за рахунок життєдіяльності автотрофних організмів. Все це створює сприятливі умови для інтенсивного розвитку фітопланктону - мікроскопічних водоростей, життєдіяльність яких спричиняє вторинне забруднення водойм, вода починає «цвісти».

Величезна маса синьо-зелених водоростей розкладається у воді, зв’язуючи при цьому кисень. Від нестачі кисню гине риба (так звані замори риби) та інші пожильці водосховищ. Крім того, водорості забивають зябра риб, що також призводить до їх загибелі. Загалом «цвітіння» води порушує водопостачання населення та інших водокористувачів через ускладнення роботи очисних споруд, погіршує санітарний стан самих водосховищ і прилеглих до них територій, ускладнює, а інколи і унеможливлює використання берегів для відпочинку тощо.

8. Як регулювання річкового стоку водосховища на нижніх ділянках річок впливає на ведення рибного господарства

Регулювання річкового стоку водосховищами на нижніх ділянках річок не завжди збігається з інтересами рибного господарства, оскільки порушуються природні умови нересту напівпрохідної і прохідної риби. Тому частину стоку весняного водопілля доводиться залишати для проходу риби до нерестилищ, затоплюючи останні на період її нересту і скочування рибної молоді в придельтові ділянки морів. На Дніпрі в окремі роки рибогосподарські скиди води із Каховського водосховища становлять 3-8 км3.