2.3. Типи відношень між поняттями

У логіці всі поняття в залежності від їх змісту поділяють на порівнянні та непорівнянні.

Порівнянні поняття мають спільне родове поняття, для них можна підшукати спільні родові ознаки. Наприклад, для понять “ троянда ” і “ тигр” можливо знайти спільну для них родову ознаку: “ бути живим створінням ”. Отже, будь-які два (або декілька) поняття, у змісті яких наявна хоча б одна спільна ознака є порівнянними.

Непорівнянні поняття – це поняття, що не мають жодної спільної ознаки; для них неможливо підшукати спільні родові ознаки, їх неможливо підвести під деяке спільне родове поняття. Наприклад, для таких пар понять: “ музика” і “ потяг ”, “ радість ” і “ штучний супутник Землі ” навряд чи можливо підшукати якість спільні ознаки, тобто, встановити для них якесь спільне родове поняття.

Певні відношення встановлюють лише між порівнянними поняттями, які поділяють на множину сумісних і множину несумісних понять. Якщо обсяг двох (або декількох) понять мають хоча б один спільний елемент, то такі поняття називають сумісними. Обсяги сумісних понять повністю або частково співпадають. Якщо ж обсяги двох (або декількох) понять не мають жодного спільного елементу, то такі поняття називають несумісними.

Відношення між поняттями можливо відобразити за допомогою колових схем Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття.

1.Типи сумісності

Існують три типи відношень між поняттями, що є сумісними: а) відношення тотожності (2.4.); б) відношення підпорядкування (2.5.); в) відношення часткового збігу (перетину) (2.6.).

Відношення тотожності характеризує такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.

Схема відношення тотожності:

А - “ вранішня зірка ”

В - “ вечірня зірка ”

Ці поняття (А і В) є тотожними з огляду на те, що в їх обсягах узагальнюють один і той же самий предмет – планету Венера, хоча узагальнення здійснюють на підставі різних ознак.

2.4. Тотожність (рівнозначність) –відношення між поняттями, обсяги яких повністю співпадають

Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати із абсолютними синонімами, які є різними мовними виразами, що мають однаковий смисл і значення (наприклад, “ мовознавство ”і “ лінгвістика ”, “ право ” і “юриспруденція”). Абсолютні синоніми – це лише різні імена, що виражають одне і те ж саме поняття, а для встановлення відношень між поняттями необхідно мати, принаймні, два поняття (а не два різних імені).

Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим поняттям і поняттям, що виражає (фіксує) один з видів цього роду. Тобто, мають на увазі два поняття, обсяг одного з яких складає частину обсягу другого поняття (включається в обсяг другого поняття, однак не вичерпує його).

2.5. Підпорядкування (субординація) – відношення родовим і видовим поняттями (цього роду).

Схема відношення підпорядкування:

А - “ мова ”;

В - “ українська мова ”.

За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В включає в себе родове поняття А.

Відношення підпорядкування не характеризує поняття, що виражають співвідношення частини і цілого, бо між такими поняттями відсутній родовидовий зв'язок. Наприклад, такі пари понять: “ книга ” і “ сторінка книги ”, “ район міста ” і “ місто ” не знаходяться у відношенні підпорядкування.

Відношення часткового збігу характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. Мають на увазі такі поняття, обсяги яких мають спільні елементи, однак, обсяг кожного з цих понять включає також предмети, що не є елементами обсягу іншого поняття.

Схема відношення часткового збігу:

А - “ метал ”;

В - “ коштовність ”.

Спільні елементи обсягів понять А і В є носіями ознак обох цих понять.

2.6. Частковий збіг (перегин) – відношення між поняттями, обсяги яких частково співпадають.