3. Оцінка економічної ефективності впровадження енергозберігаючих заходів

3.1. Простий метод

3.1.1. Прибуток (зміна прибутку) від енергозбереження ΔП

Головним критерієм оцінки економічної ефективності енергозберігаючих заходів є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства. У загальному вигляді річний прибуток П_річ може бути розрахований за формулою:

П_річ = V_річ · Ц – Вре, (3.1)

де V_річ – річний обсяг виробленої продукції або послуг, отриманих завдяки введенню в експлуатацію нової установки або технології; Ц – тариф або ринкова ціна одиниці продукції або послуг (електроенергія, теплоенергія, вода).

Зміна чистого річного прибутку може бути обумовлена отриманням доданої вартості від експлуатації введеної установки (електростанції, котла тощо) або технології:

П_річ = V_річ · (Ц – С) · С_П/100 , (3.2)

де С – собівартість виробленої продукції власного виробництва;

С_П – ставка податку на прибуток.

Із загальної величини прибутку може бути виділена та частина, зміна якої зумовлена впровадженням енергозберігаючих заходів:

ΔП_t = П_t – П_0t , (3.3)

де ΔП_t – зміна прибутку, зумовлена впровадженням енергозберігаючих заходів;

П_t, П_0t – показники прибутку у t-му році з реалізацією та без реалізації енергозберігаючого заходу, що розглядається.

У загальному випадку зміна прибутку за рахунок енергозбереження у році t визначається як сума зміни витрат на один або декілька видів заощаджених енергетичних (ΔВ_t^п – паливо, ΔВ_t^e – електроенергію, ΔВ_t^u – куповану енергію, ΔВ_t^в – воду тощо) ресурсів, зміни витрат інших видів ресурсів (допоміжних матеріалів, заробітної плати та ін. – ΔВ_ін), зміни платежів за забруднення навколишнього середовища (ΔВ_t^довк), а також зміни приведених (поточних і капітальних) річних витрат, які пов’язані з придбанням, монтажем та експлуатацією устаткування. При цьому економія витрат рахується зі знаком “+”, додаткові витрати порівняно з базовим варіантом – зі знаком “-”:

ΔП_t = ΔВ_t^п + ΔВ_t^e + ΔВ_t^u + ΔВ_t^в + ΔВ_ін +

+ ΔВ_t^довк - (ΔВ_t + E_н·ΔK_t), (3.4)

де ΔВ_t, ΔK_t – зміна відповідно поточних експлуатаційних витрат та капітальних вкладень у році t;

ΔВ_t^п, ΔВ_t^e, ΔВ_t^u, ΔВ_t^в, – величини цих витрат приймаються відповідно до паспортних характеристик обладнання, даних технологічного процесу, кошторисів тощо;

ΔВ_t^довк – розраховується згідно ДСТУ 2155-93;

E_н – нормативний коефіцієнт окупності капітальних вкладень, який залежить від варіанту розрахунку економічного ефекту та може дорівнювати:

• обліковій ставці Національного банку України при порівнянні з варіантом розміщення коштів на депозитному рахунку;

• нормі амортизації при порівнянні варіантів з різними обсягами капіталовкладень;

• усереднено E_н = 0,1 при приведенні капітальних вкладень різних років до розрахункового.

Інтегральний прибуток від впровадження енергозберігаючих заходів дорівнює сумі всіх доходів і витрат (з відповідними знаками) за розрахунковий період реалізації проекту Т):

. (3.5)

Зміна прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства у році t за рахунок реалізації енергозберігаючих заходів (ΔП_t), визначається як сума зміни витрат (з відповідними знаками), які заощаджено/перевитрачено на придбання енергоносіїв та інших виробничих ресурсів, на платежі підприємства за забруднення навколишнього середовища й землевикористання, зумовлені енергозбереженням, та зміни поточних і капітальних витрат, пов’язаних з експлуатацією, придбанням та монтажем енергозберігаючого устаткування:

(3.6)

де , – відповідно зміна обсягів постачань палива (у тонах умовного палива) на підприємство та його ціна за 1 т у році t;

, – зміна обсягів споживання покупної електричної енергії від енергосистеми та тариф на електроенергію у році t;

, – зміна обсягів споживання покупної теплової енергії та тариф на покупну теплову енергію у році t;

– зміна обсягів споживання води та тариф на водопостачання у році t;

– норма щорічної оплати за додаткові земельні ділянки;

– площі додаткових земельних ділянок під очисні споруди, відстійники тощо;

ΔВ_ін. – зміна інших витрат;

ΔВ_t^довк – зміна платежів за забруднення навколишнього середовища (ΔВ_t^довк).

Ціни та тарифи приймаються відповідно до існуючих та прогнозованих тарифів на період дії проекту.

Скорочення платежів підприємства за забруднення навколишнього середовища складається з суми зменшення виплат за викиди шкідливих речовин в атмосферу , скидів у воду (поверхневі води, річки, морські води, підземні водні горизонти) та розміщення твердих відходів понад встановлених лімітів на викиди, скиди та розміщення відходів. Сумарний показник обчислюється за формулою

. (3.7)

3.1.2. Рентабельність заходу (проекту) R

Рентабельність R_i (проста норма прибутку) характеризує віддачу на інвестовану грошову одиницю і є відношенням поточного річного прибутку до капітальних вкладень в енергозберігаючий захід:

, (3.8)

де – капітальні вкладення на впровадження енергозберігаючих заходів, грн.

Цей критерій інвестор порівнює з прийнятною для нього нормою прибутку (тобто часткою капітальних вкладень, яка повертається щорічно у вигляді прибутку).

Показник рентабельності використовується для енергозберігаючих заходів з невеликою тривалістю реалізації (1-2 роки) та постійним річним прибутком, витратами і доходами.

3.1.3. Приведені витрати В

Приведені витрати В є сумою річних витрат (собівартості) і нормативного прибутку від енергозберігаючого заходу, тобто характеризують нижчу межу вартості, при якій здійснення інвестицій у впровадження проекту є рівноважним альтернативному вкладенню капіталу з нормативним коефіцієнтом ефективності Е_н:

, (3.9)

де К – капітальні вкладення;

Вре – поточні щорічні витрати (включаючи амортизаційні відрахування).

3.1.4. Період повернення капіталу (строк окупності) Т

Економічна сутність строку окупності додаткових капітальних вкладень полягає у визначенні часу, за який ці капітальні вкладення відшкодовуються за рахунок прибутку.

Для приблизної оцінки періоду повернення капіталу часто застосовують елементарний показник – період окупності витрат Т, який дорівнює оберненій величині рентабельності заходу:

, (3.10)

де ΔК – капітальні вкладення (або додаткові капітальні вкладення) у реалізацію проекту.

Період окупності витрат Т використовується для попередньої оцінки інвестиційного проекту і вирішення питання про доцільність його подальшого, більш глибокого опрацювання.

Період повернення капіталу застосовується як додатковий критерій ефективності разом з іншими.

Якщо Т менше від строку нормативної служби об’єкту, інвестиції можна вважати ефективними. Відношення нормативного строку служби до періоду повернення коштів характеризує міру ефективності інвестицій.

Використання даного критерію для оцінки порівняльної ефективності декількох варіантів не завжди дає коректні результати, тому що не враховуються можливі відмінності у прибутку за варіантами поза межами періоду окупності. Наприклад, при однаковому періоді повернення інвестицій для двох варіантів може бути зроблений висновок про їх рівноцінність; однак, у випадку відмінності у прибутках за цими варіантами після періоду повернення (у межах нормативного строку служби об’єкту) варіант з більшим прибутком є більш ефективним.

Розраховані показники економічної ефективності доцільно навести в таблиці.

Таблиця 3.1 – Очікувані економічні показники від реалізації енергозберігаючого заходу

№ з/п	Перелік показників	Значення
1	Капітальні вкладення, грн.
2	Річні експлуатаційні витрати, грн.
3. Техніко-економічні показники
3.1	Річний відпуск:
	теплоти, Гкал· рік
	електроенергії, кВт· рік
	…
3.2	Загальна річна вартість продукції, що виробляється (дохід), грн.
3.3	Річний прибуток, грн.
3.4	Рентабельність, %
3.5	Приведені витрати, грн.
3.6	Термін окупності, років