90. Непридатні під культуру орні угіддя, покращення яких або неможливе, або ж проблематичне за технологічними, природоохоронними і економічними мотивами відносяться до:

Першого класу агороекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур;

-Другого класу агороекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур;

-Третього класу агороекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур;

-Четвертого класу агороекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур;

+П’ятого класу агороекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур.

91. Земельні ділянки, які раніше оралися, а тепер через певні обставини більше 1-го року, починаючи з осені, не використовуються для посіву сільськогосподарських культур, і не підготовлені під пар, це:

-Пасовище;

-Сіножаті;

+Перелоги;

-Рілля.

92. Об’єктом внутрішньогосподарського землеустрою є:

+існуючі та новостворені агроформування;

-територія сільської (селищної) ради;

-територія міської ради;

-адміністративно-територіальне утворення;

-територія населених пунктів.

93. Основними завданнями внутрішньогосподарського землеустрою є:

-формування національної екологічної мережі шляхом розробки національних і регіональних схем землеустрою;

+організація раціонального використання земельних ділянок для с/г виробництва;

+розробка заходів щодо поліпшення с/г угідь, рекультивація порушених земель, захист земель від ерозії, підтоплення, заболочення, ущільнення відходами виробництва, інших негативних дій;

-організація території рекреаційного призначення;

-організація території населених пунктів.

94. Підготовчі роботи виконують:

+камеральним методом;

+польовим обстеженням;

-частково камеральним методом, частково польовим обстеженням;

-графічним способом;

-обстежувальним методом.

95. При визначенні розмірів с/г підприємств враховують наступні фактори:

+природні умови, конфігурацію та склад земель, рельєф, рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, ступінь спеціалізації і концентрації виробництва, рівень та кваліфікацію кадрового забезпечення;

-рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, ступінь спеціалізації і концентрації виробництва, рівень та кваліфікацію кадрового забезпечення;

-природні умови, конфігурацію та склад земель, рельєф, рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, зональні особливості організації сільськогосподарського виробництва;

-природні умови, конфігурацію та склад земель, рельєф, рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, зміни меж землекористування;

-ступінь спеціалізації і концентрації виробництва, рівень та кваліфікацію кадрового забезпечення, транспортні витрати і витрати часу на подолання відстані до земель інших землекористувачів.

96. При польових обстеженнях необхідно:

+виявити земельні ділянки, які використовують на підставі відповідних правовстановлюючих документів;

+встановити земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням;

-встановити величину гумусового горизонту;

-визначити висоту та діаметр дерев;

-визначають можливість випасання худоби.

97. Результати польових обстежень відображаються на:

-картограмі крутизни схилів;

-черговому кадастровому плані;

+кресленні польового обстеження;

-картограмі агровиробничих груп ґрунтів;

- викопіюванні меж сільських населених пунктів.

98. Основні вимоги до проектування полів сівозмін:

+рівновеликість полів;

-оптимальна форма полів;

-співвідношення сторін полів;

-різноманітність ґрунтового покриву;

-компактність землекористування.

99. Недоліки землеволодінь і землекористувань:

+черезсмужжя;

+вкраплення;

+далекоземелля;

+нераціональний розмір землеволодіння і землекористування;

-різноманітність ґрунтового покриву.

100. Елементи екологічної мережі:

+природні ядра;

+буферні зони;

+екологічні коридори;

-природно-сільськогосподарська зони;

-агроландшафти.

101. Спеціалізація с.-г. підприємства впливає на:

+розміщення і організацію їх території;

+якість угідь;

+на склад і площі угідь та сівозмін;

-розміщення дорожньої мережі;

-розміщення господарських центрів.

102. Обґрунтування розміщення земельних масивів здійснюється з урахуванням:

-контурно-меліоративної організації території;

-оптимального розміщення галузей у господарстві;

-розташування магістральних та внутрігосподарських шляхів;

+еколого-ландшафтних, господарських та соціально-економічних умов;

-розташування господарських центрів.

103. Найкраща форма поля:

+прямокутна;

-багатокутна без гострих кутів;

-трикутна;

-у вигляді паралелограма;

-квадратна.

104. Структурні сільськогосподарські підприємства і господарства, які спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої продукції, являють собою:

+виробничі підрозділи;

-господарські двори;

-бригади;

-сервісні структури;

-майновий комплекс.

105. Під час проектування доріг враховують такі питання:

+густота та напрямок доріг;

+місце проходження траси;

-напрямок вітру;

-властивості ґрунтів;

-санітарно-екологічні умови.

106. Дороги поділяються на:

+державні;

+внутрішньогосподарські;

-технічні;

-сільськогосподарські;

-прияружні.

107. Встановлення типів та видів сівозмін проводиться:

-при інженерному облаштуванні території господарства;

+в єдиному комплексі з обґрунтуванням їх кількості та розміщенням сівозмінних масивів на території господарства;

-при протиерозійному облаштуванні території господарства;

-при складанні затверджених бізнес-планів;

-при проектуванні польових доріг.

108. Заходи щодо трансформації угідь:

+Агротехнічні;

+Меліоративні;

+Культуртехнічні;

-Технічні;

-Хімічні.

109. За призначенням лісосмуги поділяються на:

+полезахисні, водо регулюючі;

-вітроломні, продувні, ажурні;

+прияружні, прибалкові;

-водоохоронні;

+навколо водойм і господарських дворів.

110. До кліматичних умов, які враховуються при внутрішньогосподарському землеустрої відносять:

+теплозабезпеченість;

-рух повітряних мас;

+вологозабезпеченість;

-сонячна радіація;

+мікрокліматичні умови.

111. Рельєф місцевості характеризується:

+ухилом місцевості;

-довжиною і формою;

+експозицією схилів;

-механічним складом ґрунтів;

-мікрокліматичними умовами.

112. Ґрунтове обстеження проводять з метою:

+одержання інформації про якісний стан ґрунтів;

-виявлення земель, які зазнають ерозії;

-одержання інформації про кількісний стан;

-виявлення забруднених земель;

-виявлення малопродуктивних земель.

113. Відмітьте сільськогосподарські угіддя:

+пасовища;

-чагарники;

-торфовища;

+сади;

+сінокоси;

114. Екологічно стійкими угіддями є:

-рілля;

+природні кормові угіддя;

+ліси природоохоронного походження;

+болота природоохоронного походження;

-городи.

115. До деградованих земель відносять:

-земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин;

+земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;

-ґрунти, які характеризуються низькою родючістю, а їхнє господарське використання за призначенням є економічно неефективним;

-землі з підвищеним ґрунтовим зволоженням, підвищеною трофяністю або які мають схильність до цього;

-сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються з робочою метою.