4.4. Базові принципи інвестування
У теорії і практиці підприємництва визначилися наступні принципи інвес-тування:
– альтернативність вибору;
– урахування граничної ефективності;
– принцип зв'язаності і зв'язності витрат;
– принцип поєднання матеріальних і грошових оцінок інвестицій; – принцип адаптаційних витрат;
– принцип мультиплікатора; – Q-принцип;
– принцип обліку ризиків.
Принцип
альтернативності
вибору
характерний
для
всієї
підприємницької
діяльності,
але
особливо
він
важливий
на
початковому
етапі
вкладення
капіта-лу.
На
основі
аналізу
економічної
інформації,
одержаної
шляхом
маркетингово-го
дослідження
ринку
визначається
напрям
вкладень
і
можливі
варіанти
проек-тів,
для кожного
варіанта
складається
програма,
що
має наступні
елементи:
Головна мета
Програма дій
Доступні ресурси
Витрати Прибуток
Реалізація Ефективність
На основі порівняння варіантів обирається найбільш ефективний. За виб-раним варіантом порівняння витрат – результатів повинно здійснюватися до ін-вестування, в ході інвестування і після інвестування.
Принцип граничної ефективності інвестування відображає закон, згідно з яким за ступенем кожного подальшого вкладення капіталу його економічна ефективність знижується. Це видно з наступного графіка:
104
Ефективність А
інвестицій
С
Qінвестицій
0 Qопт
Умовні позначення: крива АВ – гранична економічна ефективність; С – се-редня ефективність; Qопт – оптимальна величина інвестицій.
Зміст даного закону полягає в тому, що накопичення одного і того ж виро-бничого ресурсу пов'язане зі зменшенням приросту ефективності, хоча сума ефективності може збільшуватися. Тому крива ефективності носить спадний характер.
Практичний сенс даної закономірності полягає в тому, що бізнесмен за до-помогою досконалих даних про ефективність та інформацію про існуючу в кра-їні середню ефективність може визначити оптимальний розмір інвестицій, за межами якого інвестиції принесуть нижчу ефективність, ніж середня. На графі-ку середня ефективність визначається точкою С, а відповідний об'єм інвестицій – Q оптимальний.
Крутість графіка залежить від темпу зростання витрат виробництва, від рі-вня цін на готову продукцію, від ступеня освоєння техніки та інших факторів, що чинять вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Суттєвий вплив на крутизну графіка і точку С на кривій АВ надає ступінь новизни техніки, тех-нології і кінцевого продукту. Інвестиції, що матеріалізовані у сучасних високих технологіях, у гнучких інформаційних системах виробництва, забезпечують триваліший період отримання підвищеного економічного ефекту порівняно з середнім його рівнем. Точка С буде рухатись праворуч.
Принцип зв'язаності і зв'язності витрат полягає в тому, що свобода вибору варіанта інвестицій має місце тільки на початковому етапі. Як тільки зроблений перший реальний крок в матеріалізації грошових коштів, початкова свобода рішень змінюється з усе найбільшими обмеженнями. Наприклад, бізнесмен ви-брав варіант придбати верстат певної марки, маючи на увазі вибраний варіант технології. За верстат виплачені гроші, або він узятий в кредит. Але виявилось, що з'явилася нова, продуктивніша технологія і даний верстат вже не потрібен. Виправити помилку, звичайно, можна. Скажімо, невдалий верстат продати. Але бізнесмен втрачає час і гроші, оскільки витрати, як правило, зростуть. Щоб по-дібного не трапилося, необхідно завчасно ретельно прораховувати ефективність інвестиційного проекту. Вдало вибраний варіант капітальних вкладень означає, що початковий крок у придбанні устаткування визначить подальшу програму організації ефективного виробництва.
105
Принцип поєднання матеріальних і грошових оцінок ефективності капіта-льних вкладень полягає в комплексному підході до розрахунків.
Існують три варіанти оцінки ефективності:
1. Вартісний, грошовий аналіз ефективності здійснюється шляхом порів-няння цін випуску з витратами в грошовій формі. Світовий досвід інвестування показує, що спиратися тільки на грошову оцінку ефективності недостатньо. Особливо помилковий такий підхід в умовах непередбачуваної інфляції. Ска-жімо, зростання об'ємів випуску може впасти, устаткування дасть зменшену віддачу, але інфляція приховає реальне положення справ.
2. Чисто технічний підхід оцінки ефективності не враховує ринкової оцін-ки бізнесу.
3. Поєднання грошових і технічних критеріїв ефективності значно надій-ніше за два перших. Він ураховує ту обставину, що багато що залежить від тех-нології, закладеної в інвестиційному проекті. Але ринкова ситуація також ро-бить вплив на економічні результати бізнесу. Тому в розрахунках необхідно ви-тримувати комплексний підхід до оцінки ефективності інвестицій.
Принцип адаптаційних витрат враховує ціну пристосованості виробництва до нових умов. Вони вимірюються сумою цін випуску, який втрачений від рео-рганізації виробництва, перепідготовки кадрів та інші зміни, які викликані тим, що нове устаткування повинно бути освоєно. Практично завжди існує тимчасо-ве відставання (лаг часу) між рішенням про нове інвестування і початком його практичної реалізації. Навіть акції або облігації вимагають часу для вигідного продажу.
Втрата часу на адаптацію означає омертвління капіталу, зниження його прибутковості і збільшення терміну окупності. Але щоб не втратити цю части-ну капіталу, слід адаптаційні витрати включати у розрахунок собівартості нової продукції. Зрозуміло, що кожен підприємець прагне ці витрати мінімізувати.
Принцип мультиплікатора (множника) спирається на урахування взаємо-зв'язку галузей. Наприклад, зростання попиту на автомобілі автоматично визи-ває зростання попиту на технологічно сумісні товари: метал, пластмасу, гуму і т.д. Знання технології даного виробництва дозволяє обчислити коефіцієнти за-лежності (кореляції) і мультиплікаційний ефект будь-якого зв'язаного продукту. Мультиплікаційна дія первинних інвестицій в будь-яке виробництво поді-
бно до каменя, кинутого у воду – від нього розходяться круги хвиль, взаємо-зв'язані галузі діють один на одного подібним чином. Якщо, наприклад, відо-мий прогноз про суттєве збільшення випуску автомашин, а бізнесмен займаєть-ся виробництвом змащувальних мастил, то можна обчислити можливе збіль-шення цього виробництва в очікуванні зростання ринкового попиту на цю про-дукцію. Урахування мультиплікаційної залежності взаємозв'язаних виробництв дає можливість коректувати плани інвестицій тих або інших підприємців у по-трібному напрямі.
Q-принцип – це залежність між оцінкою на фондовій або товарній біржі кінцевої продукції, що є результатом інвестицій, з одного боку, та вартістю (або собівартістю) виробництва, з іншого. Так, зростання ринкової (біржової) оцінки будинків по відношенню до поточної вартості їхньогго будівництва може сти-
Q 
мулювати житлове будівництво, якщо це відношення суттєво більше за одини-цю. Таким чином, вигідність інвестування прив'язується до співвідношення між ціною попиту (біржова оцінка) й ціною пропозиції.
Якщо йдеться про покупку цілої фірми або цілого заводу то:
Біржева вартістьфірми
оцінка витрати
відшкодування
її
матеріальної
частини
.
Досвід західних фірм показує, що Q-принцип особливо часто застосову-ється в таких галузях, як транспорт, автомобілебудування, авіабудування, ко-льорова металургія, виробництво пластмас. Але він не застосовується у галузях, що регулюються державою, наприклад, у нафтогазовидобуванні.
Принцип обліку ризиків особливо важливий для інвестицій, що направля-ються на об'єкти нововведень. Існує декілька видів ризиків.
Ринковий ризик визначається можливістю втрати інвестованого капіталу у зв'язку зі зміною, рухом попиту і пропозиції на кінцеву продукцію та ціни на фактори її виробництва.
Бізнес-ризик виражається у достовірності економічної оцінки ефективності нововведень, а також у тривалості інвестиційного періоду. На цей вид ризику чинить вплив організація підприємства, кваліфікація персоналу, правові питан-ня, податки та ін.
Фінансовий ризик пов'язаний зі зниженням купівельної спроможності кош-тів і знеціненням активів у період інвестування і комерційної реалізації готової продукції. Звідси виникає необхідність опрацьовування фінансового профілю інноваційного проекту, а також аналіз фінансового стану підприємства, в якому намічається здійснити нововведення. Для цього застосовується система спеціа-льних показників і коефіцієнтів, що відбивають стан об'єкта до і після інвесту-вання (показники ліквідності, платоспроможності та ін.).