Додаткова:

1. Бардиш Г.О. Проектне фінансування: підручник.-2-ге вид. / Г.О. Бардиш .- К.: Алерта, 2007.-463с.

2. Бронштейн Є. Математичні методи оцінки складних інвестиційних проектів / Є. Бронштейн, С. Співак // Фінансовий ринок України. – 2011. – №2. – С. 27-28

3. Білоног Т. В. Моніторинг інвестиційного проекту як елемент системи управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства / Т. В. Білоног // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – №7-8. – С. 58-61

4. Грицай Т. Л. Концептуальні основи та методика проведення аудиту інвестиційних проектів / Т. Л. Грицай // Економіка та держава. – 2011. – №7. – С. 90-92

5. Ібрагімов Е. Е. Розробка елементів концепції ефективного впровадження інвестиційних проектів на підприємстві / Е. Е. Ібрагімов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №6. – С. 70-73

6. Касич А.О. Теоретичні і методичні основи аналізу внутрішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності / А.О. Касич // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3. – С. 243-249

7. Кравченко О. М. Впровадження інвестиційних проектів у стратегічні пріоритети національної економіки на стадії довгострокового планування / О. М. Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – №6. – С. 75-82

8. Лановий В. Джерела, ефективність та перспективи українських інвестицій / В. Лановий // Фінансовий ринок України. – 2011. – №2. – С. 68-70

9. Прокопець О. В. Аналіз інвестиційно-фінансової діяльності підприємств / О. В. Прокопець // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №4. – С. 93-95

10. Слатвінський М. А. Сучасні підходи до оцінювання інноваційно-інвестиційних проектів / М. А. Слатвінський // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №1. – С. 53-56

Інтернет – ресурси:

1. www.kmu.gov.ua – Урядовий портал Кабінету Міністрів України

2. www.me.gov.ua – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

3. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України

4. www.ukrstat.gov.ua – Державна служба статистики України

5. www.ukrproject.gov.ua - Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України

6. www.oda.cv.ua - Чернівецькa обласна державна адміністрація

1. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.

Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їхнього розвитку і підвищення конкурентоздатності в умовах переходу до ринкової економіки значною мірою визначається рівнем їхньої інвестиційної активності і діапазоном інвестиційної діяльності.

Інвестиції – усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [2]. Практичне здійснення інвестицій забезпечується інвестиційною діяльністю підприємства, що є одним із самостійних видів його господарської діяльності і найважливішою формою реалізації його економічних інтересів.

Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [2]. Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої по обраних параметрах інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації.

Основу інвестиційної діяльності підприємства (фірми) складає реальне інвестування. Реальні інвестиції характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи (інноваційні інвестиції), у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і інші об’єкти інвестування, зв’язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці і побуту персоналу [4,431]. При високій інвестиційній активності підприємства з метою підвищення ефективності керування реальними інвестиціями розробляється спеціальна політика такого керування. Політика керування реальними інвестиціями являє собою частину загальної інвестиційної стратегії підприємства, що забезпечує підготовку, оцінку і реалізацію найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів.

Таблиця 1.1

Підходи до трактування поняття «інвестиційний проект» вченими-науковцями

№ п/п	Вчений-науковець	Часовий період	Трактування поняття «інвестиційний проект»
1.	Закон України «Про інвестиційну діяльність»	18.09.1991.	- це сукупність цілеспрямованих організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних заходів, які здійснюються суб’єктами інвестиційної діяльності та оформлені у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування, організації та управління роботами з реалізації проекту.
2.	Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»	21.10.2010.	- це комплекс організаційно-правових, фінансових та інженерно-технічних заходів, що здійснюються суб’єктами інвестиційної діяльності відповідно до планово-розрахункових документів, які містять обґрунтування необхідності здійснення таких заходів.
3.	Т.В. Майорова	2009 р.	- це сфера діяльності з утворення або зміни технічної, економічної або соціальної систем, а також розробка нової структури управління або програми науково-дослідних робіт.
4.	Г.О. Бардиш	2007 р.	- це повний комплект організаційно-технічних і фінансово-економічних документів та заходів, необхідних для досягнення поставленої мети (розвиток техніко-економічної бази, започаткування виготовлення продукції, здійснення нових методів або форм діяльності і т. ін.) в умовах обмеженості наявних ресурсів з обов’язковим отриманням позитивного економічного чи соціального ефекту.
5.	Рижиков В.С., Яковенко М.М., Коваленко О.О.	2007 р.	- це сукупність документів, що характеризують проект від його ідеї до досягнення заданих показників ефективності й обсягу, які включають передінвестиційну, інвестиційну, експлуатаційну і ліквідаційну стадії його реалізації.
6.	С.І. Шумилін	2000 р.	- це комплекс взаємозалежних мір або дій, що розробляється для досягнення головних цілей протягом визначеного часу при встановлених ресурсних обмеженнях.
7.	Бланк І.О.	2001 р.	- це основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, у якому в загальноприйнятій послідовності розділів викладаються основні характеристики проекту і фінансові показники, зв’язані з його реалізацією.

Отже, як показали дані визначення, окремі автори розглядають інвестиційний проект, з одного боку, як спеціально підготовлену документацію з максимально повним описом і обґрунтуванням всіх особливостей майбутнього інвестування, а з іншого боку – як комплекс заходів, які здійснює інвестор з метою реалізації свого плану нарощування капіталу.

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційний проект - це сукупність цілеспрямованих організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних заходів, які здійснюються суб’єктами інвестиційної діяльності та оформлені у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування, організації та управління роботами з реалізації проекту [2].

Відповідно до особливостей, що формують класифікаційні ознаки інвестицій, інвестиційні проекти найбільше часто розробляються по наступних напрямках:

1. Заміна устаткування з метою збереження існуючого виду діяльності. Інвестиції в цьому напрямку необхідні для заміщення зношеного або ушкодженого устаткування і збереження колишніх обсягів діяльності.

2. Заміна устаткування з метою збереження витрат підприємства. Ці інвестиції необхідні для заміни працездатного, але застарілого устаткування. Метою є зниження перемінної складових витрат підприємства.

3. Розширення існуючої діяльності і ринків. Ці інвестиції направляються на розширення й удосконалювання збутової мережі. Їхнє обґрунтування вимагає досить глибокого аналізу, точних прогнозів динаміки попиту, тому що прорахунки можуть спричинити серйозні економічні втрати.

4. Розширення обсягів діяльності за рахунок освоєння нової продукції або нових ринків, асортиментної структури продажів і переліку наданих послуг. Інвестиційні проекти цієї категорії припускають стратегічні рішення, здатні змінити фундаментальну основу бізнесу і, як правило, вимагають великих витрат протягом тривалого періоду. Такі проекти є частиною стратегічного плану підприємства, вимагають глибоких ретельних досліджень і приймаються на найвищому рівні керування підприємством.

5. Забезпечення норм екологічної безпеки і збереження навколишнього середовища. Такі інвестиції необхідні для виконання законодавчих вимог, державних замовлень, трудових угод або політики страхування. Ці витрати називають обов’язковими або змушеними інвестиціями, у залежності від обсягу, вони найбільш близькі до інвестицій першої категорії.

6. Інші інвестиційні проекти. Ними можуть бути інвестиції в офісне устаткування, місця стоянки транспорту і т.д. Обсяг таких інвестицій варіює для різних підприємств [12, 262].

Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів займає центральне місце в процесі обґрунтування і вибору можливих варіантів вкладення засобів в операції з реальними активами.

При всіх інших сприятливих характеристиках проекту він ніколи не буде прийнятий до реалізації, якщо не забезпечить:

• відшкодування вкладених коштів за рахунок доходів від реалізації товарів і послуг;

• одержання прибутку, що забезпечує рентабельність інвестицій не нижче бажаного для фірми рівня;

• окупність інвестицій у межах терміну, прийнятного для фірми.

Визначення реальності досягнення саме таких результатів інвестиційних операцій і є ключовою задачею оцінки фінансово-економічних параметрів будь-якого проекту вкладення засобів у реальні активи.

В успішному завершенні проекту й ефективної експлуатації зацікавлені всі його учасники, що реалізують у такий спосіб свої індивідуальні інтереси:

- інвестори в цьому випадку одержують повернення вкладених капіталів і передбачені дивіденди;

- замовник (власник, клієнт) одержує реалізований проект і доходи від його використання;

- керівник проекту і його команда одержують плату за контрактом, додаткова винагорода за результатами роботи й отриманого прибутку, а також підвищення професійного рейтингу;

- органи влади одержують податки з всіх учасників, а також задоволення суспільних, соціальних і екологічних нестатків і вимог на довіреній їм території;

- споживачі одержують необхідні їм товари, продукти, послуги, плата за які відшкодовує витрати на проект і утворить прибуток, одержуваний активними учасниками проекту;

- інші зацікавлені сторони одержують задоволення своїх інтересів [13, 314]. Проведення такої оцінки завжди є досить складною задачею, що породжується поруч факторів:

• по-перше, інвестиційні витрати можуть здійснюватися неодноразово протягом досить тривалого періоду часу (часом до декількох років);

• по-друге, тривалий процес одержання результатів від реалізації проектів (у всякому разі він перевищує один рік);

• по-третє, здійснення тривалих операцій призводить до росту невизначеності при оцінці всіх аспектів інвестицій і до ризику помилки.

Саме наявність цих факторів породило необхідність у створенні спеціальних методів оцінки інвестиційних проектів, що дозволяють приймати досить обґрунтовані рішення.