Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки

Корекційна педагогіка е педагогічною наукою, тому вона користується багатьма загальними педагогічними поняттями, освіта, виховання, навчання, методи, принципи, дидактика. Окрім цього корекційна педагогіка як дефектологічна наука користується загально дефектологічними поняттями, зокрема, корекція, компенсація, реабілітація, інтеграція, адаптація. Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки є досить широким, він використовує також певні категорії психології, медичні терміни, міжнаукові поняття.

Наведемо визначення окремих важливих для корекційної педагогіки понять.

Освіта – процес і результат завершеного навчання.

Навчання - педагогічною наукою розглядається як специфічний засіб освіти, процес активної цілеспрямованої взаємодії педагога та дитини, у результаті чого у дитини формуються певні знання, вміння, навики, досвід діяльності та поведінки, а також особисті якості. Навчання у корекційній педагогіці носить специфічний характер, що визначається глибиною та характером дефекту дитини. В такому випадку загальнодидактичні методи та прийоми, організація навчального процесу диференціюються у залежності від галузей спеціальної педагогіки (сурдо-, тифло– або олігофренопедагогіки).

Виховання – педагогічна категорія, що розглядається як передача досвіду суспільних стосунків і формування духовної сфери особистості. Використовується як у широкому(соціальному, педагогічному), так і вузькому розумінні.

Формування – процес становлення людини як соціальної істоти під впливом багатьох факторів - екологічних, соціальних, економічних, психологічних, політичних та ін.

Розвиток - процес і результат кількісних і якісних змін и організмі людини. Навчання та розвиток – два взаємопов’язаних явища. Характер навчання для розвитку дітей з відхиленнями припускає врахування зони найближчого розвитку вихованця (по визначенню Л.С.Виготського), той запас потенційних можливостей, функцій, що формуються, які дитина не може реалізувати самостійно у цей момент, але успішно їх використовує при безпосередній допомозі дорослого. Таким чином навчання веде за собою розвиток.

Соціалізація – становлення особистості людини на основі засвоєння нею елементів суспільної культури і соціальних цінностей.

Діти з порушеннями (вадами) психофізичного розвитку – діти, що мають фізичні і (або) психічні порушення, які відображаються на усьому психофізичному розвитку дитини і перешкоджають засвоєнню нею соціокультурного досвіду без спеціально створених умов. У якості синонімів використовують: діти, що потребують корекції психофізичного розвитку; аномальні діти; діти з особливими освітніми потребами.

Корекція – система педагогічних, психологічних і медичних заходів, спрямованих на послаблення і (або) подолання вад психофізичного розвитку дітей у процесі навчання і виховання з метою максимально можливого розвитку їхньої особистості.

Корекційна робота – це діяльність, спрямована па поліпшення процесів розвитку і соціалізації дитини, послаблення або подолання її психофізичних вад у процесі навчання і вихований з метою максимально можливого розвитку її особистості та підготовки до самостійного життя.

Компенсація (лат. – відшкодування, зрівноваження) – це складний, багатоаспектний процес перебудови або заміщення порушених психофізіологічних функцій організму. Компенсаторний процес спирається на резервні можливості організму людини. У процесі компенсації в організмі дитини відбувається формування нових динамічних систем та умовних зв'язків, перебудова порушених чи послаблених функцій (при дефекті зорового аналізатору посилюються можливості слуху та дотику). Компенсаторні можливості організму дитини виявляються на тлі мобілізації резервних ресурсів, активізації захисних засобів, соціальних факторів, дієвої допомоги дитині зі сторони педагогів, батьків.

Інтеграція — включення дитини з вадами психофізичного розвитку в середовище здорових людей у процесі навчання, виховання, праці, проведення вільного часу.

Інклюзія - це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного».

Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, і передбачає навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку в умовах загальноосвітнього закладу.

Абілітація – первинне формування функцій і здібностей у дітей раннього віку з проблемами розвитку за рахунок створення спеціальних умов.

Реабілітація (згідно визначенню Комітету експертів ВОЗ) застосування цілого комплексу заходів медичного, соціального, освітнього та професійного характеру з метою підготовки або перепідготовки індивідуума до найвищого рівня функціональних здібностей.

Реабілітація соціальна (лат. – відновлення) – це процес включення дитини із відхиленнями у розвитку й поведінці до соціального середовища, до нормальної суспільно корисної діяльності і адекватних взаємовідносин з однолітками. Процес реабілітації – це складне та багатогранне явище, оскільки повноцінне повернення до соціуму відбувається через медичну реабілітацію (лікування дефекту, ліквідація наслідків дефекту), психологічну реабілітацію (зняття психологічних комплексів, відновлення психічних процесів), педагогічну реабілітацію (відновлення втрачених навчальних вмінь, пізнавальних навичок, формування індивідуальних особистих якостей). Реабілітація - це свого роду підсумок всієї корекційно-педагогічної діяльності.

Адаптація (лат. – пристосовуватися) – це процес пристосування дитини до умов ДНЗ, шкільного життя, до його норм та вимог, до активної пізнавальної діяльності, засвоєння необхідних навчальних знань та навичок, повноцінного освоєння картини світу. Діти з нестатком у психофізичному розвитку та відхиленнями у поведінці частіше не готові до ДНЗ, школи, до змін своєї життєдіяльності, до вимог педагогів в силу свого загального розвитку (точніше, його нестатку) або помилок та неблагополуччя сімейного виховання.

Корекційна освіта – освіта у спеціальних закладах, яка надасться фахівцями.

Спеціальні умови для одержання освіти (спеціальні освітні умови) — умови навчання (виховання), в тому числі спеціальні освітні програми і методи навчання, індивідуальні ТЗН, а також педагогічні, медичні, та інші послуги, без яких є неможливим (ускладненим) розуміння загальноосвітніх і професійних освітніх програм особами з порушеннями психофізичного розвитку.

Спеціальний (корекційний) освітній заклад освітній заклад, створений для дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Таким чином, корекційна педагогіка (від лат. соггесНо — виправляю) - це педагогічна наука про сутність та закономірності освіти, навчання і виховання дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями, шляхи корекції порушень їхнього психофізичного розвитку; наука, яка вивчає закономірності, причини виникнення поведінки, що відхиляється, у дітей, розробляє шляхи і способи її виправлення.

Корекційна педагогіка виникла у відповідь на виклик життя — загрожуюче підвищення дитячої і підліткової невихованості, злочинності.

Значення корекційної педагогіки.

Корекційна педагогіка озброює майбутніх фахівців професійними знаннями про причини виникнення відхилень у розвитку і вихованні, особливостях протікання корекційних виховних процесів у дітей різних вікових груп;

уміннями прогнозувати, проектувати і вести корекційний навчально-виховний процес в різних умовах, оцінювати його ефективність;

навичками здійснення індивідуального підходу і особистісно-орієнтованого виховання. Процеси виховання необхідно постійно удосконалювати — адже змінюються умови життя людей, нагромаджується інформація, ускладнюються з кожним роком умови і вимоги. На ці запити суспільства корекційна педагогіка відповідає створенням технологій гуманістичного корекційного виховання.