Питання №3 Валютні операції

До валютних операцій, що пов'язані з рухом капіталу, належать:

=> прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємства з метою отримання доходу і прав на участь в управлінні підприємством;

=> портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;

=> переведення в оплату споруд та іншого нерухомого майна;

=> надання і отримання відстрочки платежу за експортом та імпортом на термін, що перевищує 180 днів, а також надання і отримання фінансових кредитів на такий же термін.

Найбільш поширені операції валютного ринку представлені на рис. 6.5.

Також операції валютного ринку можна класифікувати за критеріями:

1) За терміном здійснення платежу:

а) касові, або операції з негайною поставкою - купівля-продаж валюти здійснюється на умовах поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладення угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання;

б) строкові - купівля-продаж валютних цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні. Оформляються контрактами, які мають юридичну силу протягом певного часу (від підписання і до оплати) і самі стають об'єктом купівлі-продажу (форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони); дають можливість застрахуватися від валютних ризиків, а також одержати додатковий дохід завдяки спекулятивним діям;

2) за цільовим призначенням:

а) з метою отримання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;

б) з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);

в) з метою отримання прибутку або спекулятивні операції;

3) за формою здійснення:

а) безготівкові;

б) готівкові;

4) за масштабами операцій:

а) оптові - здійснюються між банками;

б) роздрібні - здійснюються між банками та їх клієнтами

5) за механізмом здійснення :

а) форвардні - різновид строкових операцій, що полягає в купівлі-продажу валюти між двома суб'єктами з наступним переданням її в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладення контракту. Строки передання валюти визначаються в 1, 2, 3, 6 та 12 місяців. При підписанні контрактів аванси та задатки не допускаються. Найскладнішим моментом такого контракту є визначення курсу майбутнього платежу (форвардного курсу), який складається з курсу спот, тобто фактично діючого на момент укладення контракту, і надбавок чи знижок, пов'язаних з різницею в банківських процентних ставок у країнах, валюта яких обмінюється. Операції широко використовуються для страхування валютних ризиків і здійснюються на міжбанківському (позабіржовому) ринку;

б) ф'ючерсні - різновид строкових операцій, в яких два контрагенти зобов'язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладення угоди. Здійснюються тільки на біржах і під їх контролем; ціна валютного ф'ючерсу визначається за тією ж схемою, що і ціна форвардного контракту;

в) опціонні - різновид строкових операцій, за яких між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право (але не обов'язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк і за узгодженим курсом. Така угода називається опціон;

г) валютний своп - комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну й ту саму валюту;

д) валютний арбітраж - одночасна купівля та продаж двох чи кількох валют на різних ринках за різними курсами з метою одержання доходу. Прибуток виникає як різниця в курсах на валютних ринках. Арбітраж може працювати на основі котирування двох видів - прямого і непрямого. У нормальних умовах валютний арбітраж належить за своїми макроекономічними наслідками до позитивних явищ, бо сприяє вирівнюванню ринкових курсів валют.

Валютний арбітраж розрізняють:

=> простий - здійснюється з двома валютами;

=> складний (непрямий) - передбачає роботу з великою кількістю валют на різних ринках;

=> просторовий - операція, при якій прибуток виникає через різницю в курсах на різних валютних ринках. На сьогодні це найбільш поширений валютний арбітраж в Україні. До цього виду валютного арбітражу стихійним шляхом приходять починаючі дилери;

=> часовий - це операція, яка здійснюється з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі. Прибуток отримують за рахунок відкриття спекулятивних позицій за одним курсом з наступним закриттям після закінчення певного періоду (від декількох хвилин до декількох місяців) за курсом, який змінився. Цей, найбільш поширений сьогодні вид валютного арбітражу, передбачає розрахунок дилера на позитивну зміну курсу і характеризується прийняттям ризику збитків при відкритті валютних позицій.

Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж) пов'язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валютної позиції за рахунок банку з метою отримання прибутку при зміні валютного курсу. Як правило, позиції відкриваються в круглих сумах базової валюти.

Купівля валюти (називається довга позиція) відкривається в очікуванні росту курсу валюти, продаж валюти (коротка позиція) - в очікуванні зниження курсу валюти.

За тривалістю валютні позиції, що створюються для проведення арбітражних операцій, поділяються на два види:

=> денна позиція - дилер відкриває і закриває позиції протягом робочого дня з розрахунками на одну дату валютування. При цьому мінімальною кількістю угод може бути дві (одна - за купівлею валюти, друга - за продажем), максимальна кількість угод обмежується лише фізичною можливістю дилера їх укладати;

=> стратегічна позиція - відкривається у розрахунку на значну зміну курсу і тримається до закриття протягом певного періоду часу (від декількох днів до декількох місяців). Ризик збитків при несприятливій зміні валютного курсу тут значно вищий, тому розмір стратегічної позиції, як правило, набагато менший від звичайної денної.

Арбітражні операції завжди пов'язані з ризиком затримки моменту перепродажу і втрати очікуваного прибутку.

Розрахунки за міжнародними операціями між безпосередніми учасниками здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один із способів отримання доходу. Саме в ході міжбанківських операцій безпосередньо формується курс валюти. У зв'язку з цим при котируванні банки встановлюють два курси:

курс покупця(Віа) - курс, за яким банк купує валюту;

курс продавця (Offer) - курс, за яким банк продає валюту.

Банки намагаються купити іноземну валюту якомога дешевше, а продати її якомога дорожче, тому курс продавця завжди вищий ніж курс покупця. Різниця між ними носить назву маржа і є джерелом для покриття витрат банку та отримання ним прибутку. Хоча банки і зацікавлені в отриманні максимального прибутку, та гостра конкуренція примушує їх скорочувати маржу до мінімуму і на практиці маржа складає приблизно 0,05 % від валютного курсу.

Засобом зв'язку між банками, а також між банками та клієнтами є телексний зв'язок. Найбільшою популярністю користується система SWIFT, яка вважається дуже надійною, конфіденційною, і яка передає інформацію протягом декількох хвилин. Користувачами системи є понад 6000 фінансових інститутів із 120 країн світу. Щоденна потужність SWIFT - 2,5 млн повідомлень, загальна вартість яких сягає 350 трлн доларів.

При укладанні угод купівлі-продажу валюти на валютному ринку використовуються такі види курсів:

=> Крос-курс - це співвідношення між валютами, які є похідними від їхніх курсів по відношенню до третьої валюти, як правило, долара США. Часто виникають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс.

До числа найбільш активних ринків конверсійних операцій за крос-курсами належать: німецька марка до японської ієни DEM/JPY, фунт стерлінгів до німецької марки GBP/DEM, німецька марка до швейцарського франка DEM/CHF, німецька марка до французького франка DEM/FRF тощо. До крос-курсів належить також курс німецької марки до гривні. Якщо хтось хоче обміняти італійські ліри на бразильські крузейро, то йому важко обійтись без посередництва долара. Тут ніби повторюється історія виникнення грошей у вигляді загального еквівалента. Тому при котируванні валют використовується також поняття їхнього крос-курсу – співвідношення між курсами двох валют щодо третьої. Крос-курс щодо валют, об’єм торгівлі в яких незначний, часто важко отримати у чистому вигляді, тому угоду здійснюють через долар США. Однією з особливостей крос-курсів є те, що курси між валютами можуть котируватися по-різному, залежно від того, який банк проводить котирування.

Розглянемо три способи розрахунку крос-курсів з урахуванням того, чи є котировки валют до долара прямими або непрямими. При цьому пропонується користуватись простим для запам’ятовування правилом множення і ділення дробів, у вигляді яких можна представити запис курсу валют. При цьому не слід сприймати написання USD/DEM буквально, як дріб. Це просто загальноприйняте в міжнародній практиці позначення валютного курсу. Якби курс долара до німецької марки зображувався у вигляді дробу, то значенню курсу 1,5520 (або кількості марок за один долар) відповідав би запис DEM / USD.

Розрахунок крос-курсу для валют з прямими котировками до долара, (тобто долар є базою котировки для обох валют).

Наприклад, треба знайти крос-курс німецької марки та швейцарського франка – DEM/CHF. Застосовуючи правило дробів, спробуємо вивести формулу отримання співвідношення DEM/CHF у вигляді написання дробу DEM/CHF шляхом використання прямих доларових курсів, німецької марки і швейцарського франка:

Якщо USD/CHF = 1,2810, а USD/DEM = 1,5350, то крос курс DEM/CHF складе 1,2810/1,5350 = 0,8345 з округленням до пункту.

Таким чином, якщо долар США є базою котировки для обох валют, то для знаходження їх крос-курсу слід розділити доларові курси цих валют.

Розрахунок крос-курсу для валют з прямою і непрямою котировкою до долару, де долар є базою котировки для однієї з валют.

Наприклад, потрібно знайти крос-курс фунта стерлінгів до німецької марки GBP/DEM. Тут курс GBP/USD є непрямою котировкою, а курс USD/DEM – прямою:

GBP/DEM = GBP/USD * USD/DEM.

Прийнявши, що курс GBP/USD = 1,5720, а курс USD/DEM = 1,5350, отримаємо крос-курс фунта до марки: 1,5720*1,5350 = 2,4130 з округленням до пункту.

Таким чином, наступне правило розрахунку крос-курсів таке: якщо долар є базою котировки тільки для однієї з валют, то необхідно перемножити доларові курси цих валют.

Розрахунок крос-курсу для валют з непрямими котировками до долара США, де долар є валютою котировки для обох валют.

У цьому випадку правило вказує: якщо долар є валютою котировки для обох валют, то для знаходження їх крос-курсу необхідно поділити доларові курси цих валют.

Дані способи застосовуються для розрахунку середнього крос-курсу, однак у дійсності будь-які курси котируються банками у вигляді двосторонньої котировки bid i offer. Наприклад, клієнту банку, що має валютний рахунок у німецьких марках, потрібно купити 100 тис. фунтів стерлінгів для оплати контрактних поставок, і він хоче знати, яка сума буде списана з його рахунку в німецьких марках.

Банк прокотирує йому курс фунта стерлінгів до німецької марки у вигляді двосторонньої котировки:

Оскільки базовою валютою є фунт стерлінгів, то зі сторони bid банк буде купувати фунти стерлінгів проти німецьких марок, а зі сторони offer – продавати фунти. Відповідно клієнт купить у банку 100 тис. фунтів стерлінгів за курсом 2,4200 (сторона offer), сплативши за них 242 тис. німецьких марок.

У реальній міжнародній практиці для ліквідних ринків валютні дилери часто розраховують крос-курси більш простим способом: вони беруть середню з кожних котировок доларового курсу валют, шляхом множення або ділення отримують середній крос-курс цих валют і потім розсувають спред від середнього значення.

Наприклад, для розрахунку згаданого вище крос-курсу фунта стерлінгів до німецької марки валютний дилер взяв би середній курс фунта стерлінгів до долара – 1,57225 і помножив його на середній курс долара до німецької марки – 1,53825: 1,57225 * 1,53825 = 2,4185 (з округленням до пункту).

При котируванні крос-курсу у вигляді подвійної котировки він встановив би сторони bid i offer на 5 пунктів вище і нижче середнього значення: GBP/DEM = 2,4180 – 2,4190.

=> Спот-курс - ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладення угоди.

=> Форвард (терміновий курс) - ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому. Таким чином, при укладенні такого роду угод сторони намагаються передбачити рівень обмінного курсу. Якщо на дату угоди курс відрізнятиметься від передбаченого в договорі, то одна із сторін отримає додатковий прибуток від курсової різниці, а друга зазнає збитків. Форвардні угоди виникли як форма страхування при зовнішньоторговельних операціях. Якщо товар продається в кредит, то експортер, прагнучи зберегти вартість своєї валютної виручки, укладає термінову угоду на продаж валюти за сьогоднішнім курсом. Імпортер, купуючи товар у кредит і страхуючи себе від підвищення курсу валюти країни походження товару, може виступити як покупець цієї валюти за фіксованим курсом на момент укладення термінової угоди. Форвардні угоди укладають кредитори, що прагнуть застрахувати себе від можливого зниження курсу валюти, в якій надається позика.

=> Ф'ючерс - курс у майбутньому; ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду і яка визначається в момент укладання контракту. Ф'ючерсніугоди виникли у вигляді торгових договорів із погодженою ціною товарів та їх поставкою на певну дату.

Курси, що використовуються, залежать від угоди "своп", яка передбачає продаж валюти на умовах спот-курсу, але з одночасним укладенням оберненої форвардної угоди. Своп-угоди застосовуються для покриття валютного ризику і отримання прибутку в майбутньому, поширені у валютній сфері, а також широко використовуються в кредитних операціях як страхування від підвищення або зниження відсоткових ставок.

Широкий асортимент валютних операцій, високе технологічне й організаційне забезпечення їх виконання створюють усім суб'єктам валютного ринку сприятливі умови для забезпечення ліквідності та прибутковості. Тому прискорений розвиток валютного ринку - одне з актуальних завдань країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Проте валютний ринок в Україні формується надто повільно, асортимент валютних операцій на ньому обмежений переважно касовими операціями. Після припинення в 2000 році діяльності Української міжбанківської валютної біржі розвиток більшості строкових валютних операцій втратив поки що перспективу.

Валютний курс і котировки

Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Він є поточним валютним курсом і приводиться на сторінках газет, згадується у розмовах, висвічується на екранах інформаційних агентств.

Валютний курс – це цiна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР, ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют. Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції завжди мають сильний кон’юнктурний вплив на валютний курс.

У банківській практиці прийняті наступні позначення курсів валют: наприклад, курс долара США до німецької марки позначають USD/DEM. У даному позначенні ліворуч ставиться база котировки (базова валюта), праворуч – валюта котировки (валюта, що котирується):

Таке написання означає «кількість валюти, що котирується за одиницю базової валюти» (у даному випадку 1,5525 німецьких марок за один американський долар). Останні цифри написання валютного курсу називаються процентними пунктами (poins) або піпсами (pips). Сто пунктів складають базове число – на дилерському жаргоні «велику фігуру» (big figure). Наприклад, зміна курсу долара до німецької марки з 1,5525 до 1,5535 буде сприйнято як зростання курсу долара на 10 пунктів, а зміна курсу з 1,5525 до 1,5325 – як падіння долара на дві «фігури». Котировка курсів спот буває прямою і непрямою.

Основні види котирування валюти

Визначення курсу валюти називається її котируванням. Повне котирування включає визначення курсу покупця (покупки) і курсу продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту на національну. За рахунок різниці між цими курсами (маржі) банк покриває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток.

При прямому котируванні курс (вартість одиниці) іноземної валюти висловлюється в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується.

Наприклад, за підсумками торгів на Українській міжбанківській валютній біржі 27 липня 2011 року курс долара США складав 7,96 грн., а курс німецької марки – 4,63 грн. При використанні прямого котирування для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті необхідно помножити її на курс:

Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті х курс. (1)

Звідси, для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті при прямому котируванні її необхідно поділити на курс:

Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті / курс. (2)

При прямому котируванні іноземної валюти курс продажу буде більше курсу покупки.

Приклад 1. Банк встановив наступний курс долара США: покупка – 7,99 гр. од., продаж – 8,02 гр. од. Визначити: а) скільки гр. од. можна отримати за 250 дол. США; б) скільки доларів США можна купити на 200 тис. гр. од.

Розв’язання:

а) сума в гр. од. = 250 * 7,99 = 1997,5 гр. од.

б) сума в доларах США = = 200000/8,02=24937,66 дол. США.

При використанні непрямого котирування вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

Наприклад, курс долара США у Великобританії виражається як кількість доларів США за один фунт стерлінгів. В Україні при непрямому котируванні курс долара США буде визначатися як кількість доларів США за одну гривню. Тому для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті її необхідно помножити на курс:

Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті * Курс. (3)

Отже, при непрямому котируванні для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті її необхідно поділити на курс:

Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті / Курс. (4)

При непрямому котируванні, на відміну від прямого, курс покупки іноземної валюти буде більшим курсу її продажу.

Приклад 2. Банк у Лондоні встановив наступний курс долара США: продаж – 2,2510 дол. США за фунт стерлінгів; покупка – 2,2520 дол. США за фунт стерлінгів. Визначити: а) скільки фунтів стерлінгів можна отримати за 1000 дол. США; б) скільки доларів США можна отримати за 1000 фунтів стерлінгів.

Розв’язання.

а) сума у фунтах стерлінгів = 1000/2,2520 = 444,05 ф. ст.

б) сума в доларах США = 1000* 2, 2510 = 2251 дол. США.

Сторони Bid i Offer і розмір маржі в котируванні валютних курсів. На валютному ринку банки котирують валютні курси з використанням двох сторін – bid i offer. Якщо подивитись на котировку курсів у газетах, в обмінному пункті або на моніторі Рейтер, можна побачити такий напис:

або .

Bid – це курс купівлі. За котировкою bid банк купує базову валюту, в нашому випадку USD – долари США, продає валюту, що котирується, тобто німецькі марки.

Offer – це курс продажу. За котировкою offer банк продає базову валюту – долари, а купує німецькі марки.

У визначенні дій, які необхідно здійснити з базовою валютою за стороною bid чи стороною offer, важливе значення має: хто і кому котирує валютний курс. Як правило, комерційні банки котирують курс своїм клієнтам – компаніям, фізичним особам, однак на міжбанківському ринку банки котирують один одному. Вищенаведене правило відноситься до банку, що котирує курс.

Для полегшення розуміння і запам’ятовування сторін bid i offer наведемо наступну схему:

Припустимо, що клієнт банку тримає валютний рахунок у доларах США, але за умовами угоди повинен заплатити за поставлене обладнання німецькі марки. Виставляючи банку платіжне доручення в німецьких марках проти свого доларового рахунку, клієнт фактично просить здійснити йому конверсію доларів у необхідні для закупки обладнання марки. Банк виконує конверсію за котировкою bid, купуючи у клієнта долари (шляхом списання їх з рахунку клієнта) і продаючи йому марки (зараховуючи їх на рахунок клієнта і здійснюючи платіж).

Це правило застосовується також і в діяльності банківських обмінних пунктів. Різниця між правою та лівою стороною котировки називається спред (spread) або маржа (margin) і служить основою для отримання банком прибутку за протилежними угодами з клієнтами або іншими банками. Маржа (спред) може розглядатись як «плата за послуги».

Зміна у маржі залежить від декількох причин.

· Статус контрагента. Розмір банківської маржі ширше для клієнтів банка, ніж для інших банків на міжбанківському ринку. При котировці курсу долара до німецької марки (USD/DEM) на міжнародному валютному ринку ширина спреду складає не більше 10 пунктів (як правило, 5 пунктів) – 1,5510/20.

· Ринкова кон’юнктура. В умовах нестабільного курсу, що швидко змінюється, розмір маржі звичайно більший.

· Валюта, що котирується, і ліквідність ринку. Розмір маржі більший при котировці банком валюти, що рідко вживається або за угодами на менш ліквідному ринку.

· Сума угоди. На світових валютних ринках банки котирують стандартні спреди в 5 пунктах за угодами на середньоринкові суми від 1 до 10 млн. доларів проти німецької марки, японської ієни, фунта стерлінгів, швейцарського франка.

· Характер відносин між контрагентами. Якщо між банками-контрагентами протягом ряду років склались стійкі позитивні відносини, відсутні випадки невиконання умов угод, дилери банків добре знають один одного, то розмір маржі може бути більш вузьким. Якщо дилер банку не бажає здійснювати конверсійні угоди з певним контрагентом, але в силу ряду обставин не хоче відмовляти йому прямо, то він прокотирує широкий спред, завідомо прирікаючи контрагента на відмову від операції.

Відкрита валютна позиція. Відкрита валютна позиція – це неспівпадання вимог (активів) і зобов’язань (пасивів) в іноземній валюті для учасника валютного ринку (банку, компанії).

Позиція буває довгою і короткою. Довга позиція означає перевищення вимог в іноземній валюті над зобов’язаннями і позначається знаком «+».

Коротка позиція – перевищення зобов’язань в іноземній валюті над вимогами, позначається знаком «–».

Наприклад, при купівлі банком 1 млн. доларів США за німецькі марки за курсом 1 5500 утворюється довга позиція на суму 1 млн. доларів і коротка – на суму 1 550 000 марок. Ці позиції можуть бути виражені у вигляді запису:

+1 000 000 USD – 1 550 000 DEM.

Будь-яка валютна позиція означає загрозу ризику зміни валютних курсів і, як наслідок, можливі прибутки або збитки. Як правило, для зручності відкрита валютна позиція враховується у базовій валюті.

Приклад 3 Швейцарський банк дає наступні котирування: долар США/німецька марка – 1,8183 – 1,8193, долар США/ швейцарський франк – 1,6627 – 1,6637. Визначити крос-курс німецької марки до швейцарського франка.

Розв’язання. Якщо клієнт хоче купити німецькі марки за швейцарські франки, йому спочатку необхідно обміняти швейцарські франки на долари США за курсом 1,6637. У цій операції: 1 дол. США = 1,6637 швейцарського франка.

Після цього на отримані долари треба купити німецькі марки за курсом 1,8183. У цій операції: . Отже, 1 німецька марка = 1/1,8183 1,6637 = 0,9150 швейцарського франка. Таким чином, крос-курс німецької марки до швейцарського франка буде дорівнювати 0,9150 (курс продавця).

Якщо клієнт хоче продати німецькі марки за швейцарські франки, йому спочатку слід продати марки за долари США за курсом 1,8193. У цій операції:

1 німецька марка = 1 /1,8193 дол. США. Потім на отримані долари треба купити швейцарські франки за курсом 1,6627. У цій операції 1 дол. США = 1,6627 швейцарського франка. Отже, 1 німецька марка = 1/ 1,8193* 1,6627 = 0,9139 швейцарського франка. Таким чином, крос-курс німецької марки до швейцарського франка буде дорівнювати 0,9139 (курс покупця).

Приклад № 2

"Полтава-банк" оголосив наступне котирування валют на 27 вересня поточного року:

долар США / гривня 5,53—5,65;

німецька марка / гривня 3,05—3,3;

фінська марка / гривня 0,985—1,08;

французький франк / гривня 0,865—0,89;

фунт стерлінгів / гривня 7,1—7,3.

Визначити, який доход отримає клієнт "Полтава-банку" при обміні на долари 500 німецьких марок, 200 фінських марок, 400 франків і 50 фунтів стерлінгів.

Розв’язання:

Під час здійснення операцій із конвертацією іноземної валюти використовується крос-курс, тобто відношення однієї валюти до іншої через третю.

Знаходимо, скільки доларів США одержить клієнт при обміні своєї валюти:

1. німецька марка 3,3 / 5,53*500 = 298,4 дол.

2. фінська марка 1,08 / 5,53*200 = 36,06 дол.

3. французький франк 0,89 / 5,53*400 = 64,38 дол.

4. фунт стерлінгів 7,3 / 5,53*50 = 66 дол.

Всього доларів США 464,84 дол.

При обміні на гривню це складає: 464,84х5,53 = 2570,6 грн.

При обміні кожної валюти на гривню:

1. німецька марка 500*3,05 = 1525 грн.

2. фінська марка 200*0,985 = 197 грн.

3. французький франк 400*0,865 = 346 грн.

4. фунт стерлінгів 50*7,1 = 355 грн.

Всього 2423 грн.

Дохід клієнта: 2570,6 – 2423 = 147,6 грн.

20