- •3. Для ефективної та ритмічної роботи підприємства необхідно організувати завезення товарів з різних джерел.
- •4. Рух товару – транспортування товарів від місця їх виробництва до місця споживання.
- •5.Господарські відносини між постачальником і отримувачами здійснюється на основі договорів постачання .
- •6. Потреба закладів ресторанного господарства в предметах матеріально технічного оснащення визначається на основі норм оснащення, витрат і експлуатації.
- •7. Норми матеріально-технічного оснащення для нових закладів ресторанного господарства розробленні науково-дослідним інститутом торгівлі і ресторанного господарства.
- •Порядок складання заявок на продукти та предмети матеріально-технічного забезпечення.
4. Рух товару – транспортування товарів від місця їх виробництва до місця споживання.
Основні принципи руху товару:
оптимальний ланцюг руху товару;
ефективність використання транспортних засобів;
ефективність використання торгівельно-технологічного устаткування;
скорочення кількості операцій з товаром.
Кількість операцій з товарами залежить від схеми руху товару.
Надходження продуктів від постачальників:
- розгрузка транспортних засобів;
- приймання продуктів по кількості;
- приймання продуктів по якості;
Зберігання продуктів:
розміщення продуктів на зберігання;
створення оптимального режиму зберігання;
Відпуск продуктів в цехи:
оформлення відпуску;
відбір продуктів з місць зберігання;
Виробництво готової продукції:
у м'ясо-рибному цеху;
в холодному цеху;
в гарячому цеху;
Реалізація готової продукції:
у власному торговому залі;
у магазинах кіосках.
5.Господарські відносини між постачальником і отримувачами здійснюється на основі договорів постачання .
Договір постачання є основним документом, який регламентує права та обов’язки сторін по поставкам всіх видів продукції .Це письмове узгодження згідно якого постачальник зобов’язується у встановлені терміни постачати визначену кількість товарів необхідного асортименту і якості, а покупець-приймати замовлені товари і своєчасно оплачувати їх.
Основні реквізити договору постачання:
предмет і сума договору;
порядок постачання;
порядок приймання за кількістю і якістю;
тара;
ціна і порядок розрахунків;
майнова відповідальність;
особливі умови.
По терміну дії розрізняють договори:
-довготривалий (5р);
-короткотривалий (1р);
-сезонний;
-разовий.
Документи на постачання:
1) закупівельний акт (цим документом оформляються продукти при закупівлі на ринку, в комерсантів, приватному секторі);
2) накладна;
3) товаро-транспортна накладна;
4) рахунок-фактура.
Приймання продукції по кількості проводиться по накладним, рахунку фактурам і ін. Приймання продуктів здійснюють по масі брутто сировини чи нетто напівфабрикатів. Перевірка маси нетто і кількість товарних одиниць проводиться одночасно з відкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а швидкопсуючі – не пізніше 24год., з момента отримання.
Приймання продуктів по якості проводиться органолептично. При цьому перевіряють відповідність товарів стандартом, комплектність, терміни реалізації швидкопсуючі продукції, кількість тари, упаковки, маркування, відповідність даним, вказаним в супроводжуючих документах (посвідчення про якість, сертифікат).
При виявленні недостачі товарів на оборотній стороні товаро-транспортної накладної вказується фактична кількість сировини, що поступила і розмір недостачі або складається з підписами осіб, які проводили приймання товарів і викликається представник постачальника.
6. Потреба закладів ресторанного господарства в предметах матеріально технічного оснащення визначається на основі норм оснащення, витрат і експлуатації.
Нормативи оснащення ЗРГ торгівельно-технологічним обладнанням диференціюються залежно від типу ЗРГ та його потужності.
Нормативи оснащення ЗРГ інвентарем і меблями встановлені з розрахунку на одне підприємство залежно від його типу і кількості посадкових місць; столовим посудом і наборами – із розрахунку на одне посадочне місце залежно від типу підприємства.
Нормативи санітарного одягу та взуття встановлені із врахуванням термінів їх зношення.
Залежно від професії працівника і посади , яку він обіймає, встановлено кількість предметів, що входять до складу комплекту одягу і взуття. Термін носіння санітарного одягу для більшості працівників (кухарів, кондитерів, офіціантів, буфетів, роздавальниць, кухонних працівників) становить чотири місяці; для директора (завідувачі) підприємств, їх заступників, лікарів, лаборантів і санітарних сестер – півроку. Потребу в санспецодязі визначають із розрахунку три комплекти на кожного працівника.
Для полегшення обліку і проведення інвентаризації санспецодяг та інвентар маркують, а на обладнання складають також паспорт, в якому зазначають термін надходження обладнання і його умовних номер.
Кількість предметів одноразового користування (миючі засоби, паперові серветки тощо) визначається на основі норм витрат.
Експлуатаційні норми встановлюють для визначення термінів зношення (биття, псування), норм амортизації обладнання – залежно від навантаження й умов його експлуатації.
Підприємства самостійно укладають договори на постачання предметів матеріально-технічного оснащення з підприємствами місцевої промисловості.
Обладнання приймають відповідно до таких спеціальних правил:
обладнання в пошкодженій упаковці відкривають в присутності представника постачальника;
при виявленні дефектів складають акт, один примірник якого відправляють заводу – виготівельнику;
обладнання, непридатне для експлуатації, повертають на завод.
Зберігають предмети матеріально – технічного оснащення в спеціальних коморах (інвентарних, для білизни), які обладнані підтоварниками, стелажами та шафами.
Предмети матеріально – технічного оснащення, що зносилися в процесі експлуатації, списуються за рахунок підприємства. Якщо втрати сталися з вини працівника підприємства, то суму збитку стягують з винних осіб.
Фірмовий одяг видається працівникам, що безпосередньо обслуговують відвідувачів кафе, барів і т.д., з 50%-ною знижкою його вартості з виплатою решти суми в розстрочку
