Послідовність виконання роботи

Відповідно до завдання розглядають типові проекти примі­щень і по нормативно-технологічній документації встановлюють відповідність розміщення елементів водопостачання та водовідведення вимогам БНіП, СаНіП, БН, НТП, ДСТУ; знайомляться з пояснювальними запис­ками до креслень.

Визначають загальні показники приміщення: габаритні роз­міри, загальну площу, площу для санітарно-технічного обладнання.

Знаходять координатні осі, вказують їх марки.

Знаходять на плані робочі місця для обслуговуючого пер­со­налу, дають коротку характеристику за видами роботи, освітленням, технікою безпеки тощо.

Вивчають робочі креслення: а) санітарно-технічне облад­нання; б) опа­­лення, вентиляції та мікроклімату; в) водопроводу та каналізації; г) монтажні креслення; д) нестандартного обладнання; ж) план фундаментів під санітарно-технічне обладнання. Дають їм коротку характеристику.

Перевіряють відповідність будівельних робіт на виробничому об’єкті для проведення монтажу обладнання.

6. Звіт повинен містити:

1. Призначення приміщення, номер типового проекту;

2. Дані: визначені площі, розміри приміщень, ширину прольотів, крок колон, ширину проходів;

3. Перелік спеціальних креслень проекту, які пов’язані з ро­бо­тою інженера-будівельника, коротку харак­теристику кожного креслення;

4. Перелік санітарно-технічного обладнання, обладнання для водопостачання: назва, марка, їх кількість;

5. Назву нестандартного обладнання, його характеристику;

5. 6. Завдання для лабораторної роботи видає викладач індивідуально для студента або ланки.

7. Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються креслення типового проекту від креслень “прив’язаного” до конкретних умов об’єкта?

2. Кодифікація будівель й споруд.

5. 3. В якій частині проекту можна знайти перелік всіх необхідних матеріалів і обладнання?

4. В якій частині проекту визначається вартість придбання, транспортування й монтажу обладнання?

5. Для чого потрібні специфікації?

6. Що таке нестандартне обладнання? Назвіть його стосовно розглянутого проекту.

Індивідуальне завдання № 2

Вивчення графічно-умовних позначень елементів водопостачання та водовідведення

Мета роботи: розглянути графічно-умовні позначення елементів водопостачання та водовідведення для будівель і споруд, які регламентовані ДСТУ Б А.2.4-8-95, ГОСТ 21.205-93; вивчити особливості їх застосування при розробці проектів водопостачання і водовідведення будівель.

Загальні відомості

Системи внутрішнього водопроводу складаються з елементів вводу, водомірних вузлів, стояків, магістральної і розподілюючої ланок, санітарних приладів і технологічного обладнання, водорозподільної і регулюючої арматури.

Для читання креслення графічної частини проекту необхідно знати умовні позначення санітарно-технічних приладів і арматури системи водопостачання та водовідведення.

Наприклад, розглянемо аксонометричну схему холодної водопровідної мережі ( рис. 2.1).

Розвідні трубопроводи виконуються із стальних оцинкованих труб і прокладаються в підвалі вздовж несучих стін на консольних опорах на висоті 1,8 м від підвальної підлоги.

Стояки прокладаються відкрито в туалетах. Розгалуження в квартирах виконуються на висоті 0,7 м від підлоги, на розгалуженнях встановлюють водяні лічильники без обвідних ліній. Подальше розгалуження по квартирі проводиться на висоті 0,24 м від підлоги. Передбачений загальний змішувач на ванну і умивальник.

на гаряче водопостачання

Рис. 2.1. Аксонометрична схема холодного водопроводу.

В будинку проектується господарсько-побутова каналізація для відведен­ня забруднених стічних вод від мийок, ванн, умивальників і унітазів, що вста­новлені в кожній квартирі. Система каналізації, що проектується, складаєть­ся з внутрішньої та дворової мереж і санітарно-технічних приладів.

Внутрішня каналізаційна мережа запроектована з чавунних каналі­заційних труб і фасонних частин (ГОСТ 6942.1-30-80). В будинку прий­нято 8 каналізаційних стояків. На стояках на висоті 1 м від підлоги вста­новлені ревізії на першому, останньому і через два поверхи. На випусках і відвідних трубопроводах, де можливі засмічення, встановлені прочистки. Витяжна частина стояка відведена вище даху на 0,3 — 0,5 м (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Аксонометрична схема каналізації 4-х поверхового будинку.

На плані (рис. 2.3) наносимо поквартирне підведення водопроводу та відвідні лінії каналізації. Проставляємо необхідні розміри розташуван­ня санітарних приладів і стояків відносно стін. Для мийки та ванни приймаємо змішувачі настінного типу, для умивальника — змішувач типу "ялинка".

В межах розбиваємо стояки холодного та гарячого водопроводу на деталі (дозволяється розбивати між горизонтальними осями однотипних приладів на суміжних поверхах, наприклад, між розвідними трубопро­водами).

Рис. 2.3. План кухні та санвузла.

Рис. 2.4. Уніфікована санітарно-технічна кабіна суміщеного типу: 1- ванна; 2 – умивальник; 3 – раковина; 4 – рушникосушка.

Як показують наведені рисунки санітарно-технічних приладів, для умовного нанесення їх на плані будівель, розроб­лені умовні графічні позначення, які наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Графічні умовні позначення елементів внутрішнього водопроводу і каналізації згідно зі стандартом (ДСТУ Б.А.2.4.-8-95; ГОСТ 21.205-93)

Назва	Позначення
	на виглядах зверху і в плані	На виглядах спереду або збоку, на розрі­зах і схемах
1	2	3
Раковина
Мийка
Умивальник
Умивальник груповий
Умивальник круглий
Ванна
Ванна для ніг
Піддон для душу
Біде
Унітаз		а бо
Чаша підлогова
Пісуар настінний
Пісуар підлогова
Злив
Трап
Виїмка для спуску
Виїмка внутрішнього водозливу
Сітка для душу

Продовження табл. 2.1

1	2	3
Фонтан питний
Автомат газованої води
Змішувач:
загальне позначення
з душовою сіткою
Водомір
Кран водорозбірний
Кран пісуарний
Кран (клапан) пожежний
Кран поливний
Місце опору в трубопроводі (шайба дроселююча, звужуючий пристрій витратомірний, діафрагма)
Ізольована ділянка трубопроводу
Трубопровід у трубі (футляр)
Трубопровід у сальнику
Напрямок потоку рідини
Насос відцентровий
Сифон (гідрозатвор)
Ревізія
Клапан (вентиль) запірний: а) прохідний б) кутовий
Клапан зворотний: а) прохідний б) кутовий
Засувка
Водолічильник

Послідовність виконання роботи

Розглянути схеми планів водопостачання та каналізації будівель, викреслити один із планів і нанести всі умовні позначення санітарно-технічних приладів та елементів системи водопостачання.

Для даного плану розміщення сантехнічних вузлів розроб­ляють специфікацію обладнання.

5. Звіт повинен містити:

1. Схему плану розміщення сантехнічних вузлів та елемен­тів водопровіду і каналізації.

2. Специфікацію сантехнічних вузлів та елементів водопро­воду і каналізації.

3. Умовні графічні умовні позначення елементів вну­трішнього водопроводу і каналізації згідно зі стандартом ДСТУ Б.А.2.4.-8-95.

5. Питання для самоконтролю

1. Як виконується аксонометрична схема водопостачання та каналізації будівлі ?

2. Яке призначення графічних умовних позначень елемен­тів вну­трішнього водопроводу і каналізації ?

3. Наведіть класифікацію елемен­тів вну­трішнього водопро­воду і каналізації.

Індивідуальне завдання № 3

Розрахунок витрати води споживачами населеного пункту

Мета роботи: освоїти методику розрахунку витрати води на господарсько-питні потреби, прийняття душу, виробничі потре­би, на пожежегасіння; середніх добових показників; набути навиків роботи та розрахунку параметрів в середовищі “Еxcel”.

Теоретичні відомості

Проектована зовнішня водопровідна мережа повинна забезпечувати водою всіх споживачів в періоди найбільшої потреби протягом доби. Тому всі елементи мережі слід розраховувати за максимальною потребою.

Розрахунок проводять в наступній послідовності.

1. Визначають витрати води на господарсько-питні потреби.

Розрахунок проводять відповідно з розділом 3 [1]. Позначення параметрів прийняті згідно додатку 1 [1], при цьому буквова індексація означає:

tot – загальна витрата; c – холодна вода; h – гаряча вода;

hr – годинна витрата; U – добова витрата.

Для розрахунку необхідно визначити:

а) вид споживачів води і її кількість U;

б) норми витрат води споживачами за додатком 3 [1];

в) кількість встановлених пристроїв N згідно планів будівель.

Максимальну секундну витрату на розрахунковій ділянці сітки q (q^tot, q^c, q^h) розраховують за формулою

q=5 , л/с, (3.1)

де - секундна витрата води водорозбірною арматурою (пристроєм), віднесеною до одного пристрою, л/с, визначається:

а) для окремим пристроєм – згідно додатку 2 [1];

б) для різних пристроїв, що обслуговують однакових водоспоживачів на ділянці тупікової сітки – згідно додатку 3 [1];

в) для різних пристроїв, що обслуговують різних водоспо­живачів – за формулою:

, (3.2)

де P_i – імовірність робота санітарно-технічних приладів для кожної групи споживачів; q_oi – секундна витрата води водорозбірною арматурою, приладами, л/с (приймається згідно додатку 3 [1]; N_i – число однакових санітарно-технічних приладів; - коефіцієнт, який залежить від загального числа приладів N на розрахунковій ділянці сітки і імовірність Р їх дії, визначають згідно додатку 4 [1].

Імовірність дії сантехприладів P (P^tot, P^c, P^h ) на ділянках сітки визначається за формулами:

а) при однакових водоспоживачах в будівлі (будівлях) або споруді (спорудах) без врахування зміни співвідношення U/N

, (3.3)

де - норма витрати води одним споживачем під час найбільшого водоспоживання, л (приймають згідно додатку 3 [1];

б) при різних групах водоспоживання в будівлі (будівлях) або споруді (спорудах) різного призначення:

, (3.4)

Максимальна годинна витрата , м³/год

, (3.5)

де - годинна витрата води санітарно-технічним приладами, л/год, (приймають згідно додатку 3 [1]; - коефіцієнт, що залежить від загального числа приладів N, які обслуговуються проектуючою системою, і імовірності їх використання , визначається згідно додатку 4 [1].

Годинна витрата води сантехприладом визначається:

а) при однакових водоспоживачах у будівлі (будівлях) або споруді (спорудах) – згідно додатку 3 [1].

б) при різних водоспоживачах – за формулою:

, л/год, (3.6)

де - імовірність використання сантехприладів.

Імовірність використання приладів протягом розрахованої години для системи в цілому

. (3.7)

Середня годинна витрата води (м³/год) за період (добу, зміну) максимального водоспоживання Т, год,

, (3.8)

де - норма витрати споживачем за добу (зміну) найбільшого водоспоживання, л.

Витрати води за добу найбільшого водоспоживання (м³/доб) визначається за нормою витрат споживачами у вказану добу:

. (3.9)

Для виробничих будівель і їх допоміжних приміщень при розрахунку добової витрати необхідно враховувати кількість змін роботи підприємства.

2. Визначають витрати води на душ

При наявності в допоміжних приміщеннях виробничих будівель душових кабін витрати на душеві потреби визначають окремо (за максимальною кількістю душових сіток). Отримане значення додають до витрат на побутові (господарсько-питні) потреби.

Максимальна секундна витрата на душ , л/с,

, (3.10)

де - витрата однієї душової сітки (приймають згідно додатку 2 [1]; N_душ. – число встановлених душових сіток.

Максимальна годинна витрата на душ , м³/год

, (3.11)

де - норма витрати води душовими сітками (приймають згідно додатку 3 [1]).

Витрата води за добу найбільшого водоспоживання , м³/добу

, (3.12)

де - норма витрат душовими сітками у вказану добу, л; n – кількість змін роботи підприємства.

3. Визначають витрати води на виробничі потреби

Витрата води на технологічні потреби виробничих будівель потрібно визначати як суму витрат води технологічним облад­нанням при умові співпадання роботи обладнання по часу.

Для розрахунку витрат необхідно визначити:

а) типи технологічного обладнання в виробничих процесах, яке використовує воду;

б) кількість однотипного обладнання N_тех.;

в) витрати води одиницею обладнання кожного типу ;

г) число годин роботи обладнання за добу t_i.

Максимальна секундна, годинна витрати води визначається як сума витрат технологічним обладнанням

, л/с (м³/год), (3.13)

де m – кількість різних типів обладнання.

Максимальна секундна витрата води (м³/доб)

, (3.14)

Якщо відомий коефіцієнт одночасної роботи кожного типу обладнання К_і,, розрахункові витрати визначають за формулою

, л/год (м³/год, м³/добу). (3.15)

4. Визначають витрата води на полив

Витрата води на полив території і зелених насаджень біля будівель через поливні крани, що приєднанні до внутрішніх водопроводів, розраховують за формулою

, м³/добу, (3.16)

де - норма витрати води на полив однотипної території за добу, л/добу, (приймається згідно додатку 3 [1]; F – площа однотипної території, м²; n- кількість поливань за добу.

5. Визначають витрати води на пожежотушіння

Для житлових і громадських будівель, адміністративно-побутових буді­вель підприємств мінімальні витрати води на пожежотушіння слід визначати по табл. 1 [1], а для виробничих і складських будівель – по табл. 2 [1]. Потім одержані витрати уточнюють по табл. 3 [1] залежно від висоти компактної частини струминки і діаметру розбризґування.

Для одержання пожежних струменів з витратою води до 4 л/с необхідно приймати пожежні крани і рукави 50 мм, а для одержання великої продуктивності – діаметром 65 мм.

6. Розраховують показники добової витрати води

Середньодобова витрата води Q_сд , л/добу:

, (3.17)

де q – норма споживання на одного і-го споживача, л/добу;

N_і – число споживачів і-го виду, чоловік (голів, одиниць);

і – кількість видів споживачів.

Максимальна добова витрата води Q_мд , л/добу:

, (3.18)

де ₁ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність споживання протягом доби, ₁=1,3.

Максимальна секундна витрата Q_с , л/с:

, (3.19)

де ₂ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність споживання води протягом години; Т_д – тривалість доби, с.

Сумують середньо- і максимально добові та секундні витра­ти води споживачами для окремих підрозділів і населеного пункту загалом (табл. 3.1).