1.8.2. Гідравлічний розрахунок гарячого водопроводу

Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів виконують на два випадки:

1) на пропуск максимальної секундної витрати з врахуванням циркуляції;

2) на пропуск циркуляційної витрати при відсутності водозабору.

Розрахункова витрата гарячої води (л/с) з врахуванням циркуляційної витрати, визначається за формулою

, (20)

де - максимальна секундна витрата гарячої води на розрахунковій ділян­ці, яка визначається за вище наведеними формулами; - коефіцієнт, який для водонагрівачів і початкових ділянках систем до першого водоза­бір­ного стояка приймають згідно додатку 5 [1] залежно від співвідношення вели­чин ; для інших ділянок сітки дорівнює нулю.

Діаметри труб на розрахункових ділянках визначають виходячи з допус­ти­мих швидкостей руху води. При проектуванні секційних вузлів в житлових будівлях діаметри труб, згідно рекомендаціям [10], приймають такі:

• для водорозбірних стояків будівель висотою 9-16 поверхів – 25 мм;

• для додаткових стояків які прокладаються в кухнях для подачі води до умивальників в будівлях висотою 9-16 поверхів – 20 мм;

• для головних стояків при верхній розводці в будівлях висотою 14 поверхів при обслуговуванні вузлом:

до 70 квартир - 50 мм,

до 100 квартир - 70 мм;

• для головних стояків при верхній розводці в будівлях висотою 15-16 поверхів – 80 мм;

• для ділянок кільцюючих перемичок (верхніх або нижніх) - 25мм;

• для підключаючих ділянок подаючих трубопроводів при обслуго­ву­ван­ні ними водорозбірних стояків

• одного - 25мм

• двох - 32мм

• трьох - 40мм

Додаткові стояки в кухнях при виборі діаметрів перемичок і підвідних ділянок можна не враховувати.

Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів на пропуск максималь­ної секундної витрати з врахуванням циркуляції виконують відносно розрахун­кового (диктую чого) приладу по розрахунковому напрямку сітки холодного водопроводу. Гідравлічний розрахунок виконується у формі табл. 3.

Діаметри трубопроводу водорозбірних стояків в секційному вузлі потрібно вибирати по розрахунковій витраті води в стояку з коефіцієнтом 0,7.

Втрату напору на ділянках трубопроводів систем гарячого водопостачання потрібно визначати:

- для систем, де не враховують заростання труб, - аналогічно ділянкам холодного водопроводу;

- для систем, де враховують заростання труб – за формулою

, (21)

де i – питомі втрати напору, які приймають за додатком 6 [1]; k_l – коефіцієнт, що враховує втрату напору в місцевих опорах, рівний: 0,2 – для подаючих і циркуляційних трубопроводів; 0,5 – для трубопроводів в межах теплових пунктів, а також для трубопроводів водорозбірних стояків з рушникосушками; 0,1 – для водопроводів водорозбірних стояків без рушникосушків і циркуляційних стояків.

Гідравлічний розрахунок сітки, розрахунок водонагрівачів в даних методичних вказівках не розглядаються. Додаткова інформація наведена в [10].

1.9. Підбір приладу для вимірювання витрати води

Діаметр умовного проходу лічильника вибирають виходячи від витрати води за період споживання (добу, зміну), який не повинен перевищувати експлуатаційній, що приймають по таблиці 4 [1]. Лічильник з прийнятим діаметром умовного проходу необхідно перевірити на подачу:

а) максимальної секундної витрати води на господарсько-питні, виробничі і інші потреби, при яких втрата напору в крильчатних лічильниках холодної води не повинна перевищувати 5,0 м, в турбінних – 2,5 м.

б) максимальної секундної витрати води з врахуванням подачі води на внутрішнє пожежогасіння, при цьому втрати не повинні перевищувати 10 м.

Втрати напору в лічильниках H_Wm (м) при секундній витраті води q (q^tot, q^c, q^h), л/с, потрібно визначати за формулою

, (22)

де S –гідравлічний опір лічильника, м/(л/с)², яке приймають за табл. 4 [1].

Лічильники на вводах рекомендують встановлювати біля зовнішньої стіни будівлі в зручному і легкодоступному приміщені з штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче +5 ⁰С.

З кожної сторони лічильника передбачають прямі ділянки трубопроводів, довжина яких визначається згідно ГОСТу на лічильники. Між лічильником і другим (по русі води) вентилем (засувкою) встановлюють стічний кран і манометр загального користування.

Обвідна лінія в лічильника холодної води обов’язкова при наявності одного вводу в будівлю, а також у випадку, коли лічильник не забезпечує пропуск витрати води на внутрішнє пожежогасіння. Обвідну лінію розраховують на максимальну (з врахуванням протипожежної) витрату води. На обвідній лінії необхідно передбачити засувку, запломбовану в закритому положенні у звичайний час. Якщо лічильник не розрахований на максимальну витрату води, то на обвідній лінії потрібно передбачити встановлення засувки з електроприводом, яка відкривається автоматично одночасно з пуском пожежних насосів від кнопок пожежних кранів.