Продукція виробничого призначення

Сировина, матеріали

Машини, обладнання, устаткування

Виробничі

засоби

Напівфабрикати,

запчастини

Інвентар

Рис. 1.4.2. Класифікація продукція виробничого призначення.

Послуга - це товар, який реально проявляється у формі діяльності, роботи, тобто не в матеріально-речовій формі. Як і будь-який товар, послуга має вартість і на неї розповсюджуються товарно-грошові відносини. Разом з тим послуга суттєво відрізняється від матеріального товару своїми особливостями: невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.

Невідчутність послуги означає, що до отримання конкретної послуги її не можна побачити, попробувати, понюхати, почути.

Невіддільність послуги слід розуміти так: створення (надання) і споживання послуг органічно поєднані і їх відділити неможливо.

Непостійність стосується переважно якості послуги, яка коливається залежно від того, яка фірма, особа, якому контрагенту, клієнту, в яких формах падає послугу.

Недовговічність. Вважається, що послуга - "товар, що швидко псується". Тому вона вимагає періодичного оновлення. Крім того, послугу не можна зберегти з метою подальшого використання.

Перший блок включав побутові послуги. До них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов'язані з задоволенням особистих або сімейних потреб. Переважають в цьому блоці ремонтні роботи:одягу, взуття, меблі, радіо -, телеапаратури, побутових машин і приладів, транспортних засобів. Крім того, до цього блоку можна віднести банно-пральні, перукарські і фото послуги.

Вимоги до побутових послуг регламентуються стандартами, спеціальними правилами, а також договором.

Другий блок - соціально-культурні послуги. Вони спрямовані на задоволення потреб, пов'язаних з соціальним становленням людини, його соціальною діяльністю, а також забезпеченням соціальних прав і гарантій.

Перелік соціально-культурних потреб надзвичайно великий. Він складається з таких груп послуг:

- виховання та освіта людини на різних етапах його життя;

- охорона здоров'я, оздоровлення, рекреація;

- фізична культура, спорт;

- ритуальні послуги;

- культура, відпочинок, розваги;

- туризм.

Третій блок містить обмежене коло послуг, головним чином пов'язаних з забезпеченням умов життя. Основні з них: газо-, тепло-, водо-, енергопостачання, ремонт житла, прибирання територій. Слід підкреслити, що на внутрішньому ринку житлово-комунальні послуги переважають.

Четвертий блок характеризується послугами інженерно-технічного характеру, до яких можна віднести транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги. Крім того, до цього блоку належить інжиніринг- послуга, пов'язана з проектуванням, будівництвом та оснащенням технічних об'єктів і систем.

Правові послуги (нотаріальні, адвокатські, арбітражні, консультативні) носять, головним чином, соціальний характер. Але вони спрямовані на правовий захист не лише фізичних осіб, але юридичних, тому винесені в окрему групу.

Консалтингові послуги надаються у вигляді усних або письмових консультацій за широким колом питань економічного, фінансового, зовнішньоекономічного, маркетингового характеру.

Торговельно-посередницькі послуги характеризуються багато-змістовністю і різноманітністю. Вони можуть бути поділені на основні послуги: агентські, консигнаційні, біржові, аукціонні, брокерські, дистриб'юторські, франчайзингові та інші.

Торговельно-посередницькі послуги не обмежені внутрішнім ринком, вони широко використовуються в організації міжнародного торговельного обміну.

Банківсько-фінансові послуги характерні для фондового ринку і пов'язані з купівлею-продажу валюти, акцій, облігацій, інших видів цінних паперів.

Інформаційні послуги отримали в останні роки швидкий і широкомасштабний розвиток. Конкретно ці послуги проявляються у вигляді надання відомостей, даних, показників, обробки інформації, передачі інформації, забезпечення електронного бізнесу та інші. Комп'ютерні технології, мережа інтернет сприяють експансії інформаційних послуг і вільному їх руху.

До особливих видів обєктів комерційної діяльності належать ті, які мають свою специфіку і не можуть бути об’єднані за загальними рисами і ознаками. Таких обєктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають вивчення. Доцільно розпочати огляд таких обєктів із нерухомості.

Нерухомість включає землю як товар, а також всі об єкти, які пов’язані з нею: будинки, споруди, дороги,багаторічні насадження та інші. В Україні земля загалом не визнана товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах, які можуть бути куплені і продані за договірною ціною. Описання земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться в спеціальному документі, якій називається земельний кадастр.

Будинки, споруди, незавершене будівництво становлять окрему групу нерухомості. Ці об'єкти характерні тим, що у фізичному плані вони капітальні, мають тривалий термін експлуатації і функціонально неподільні. Вони введені в обіг лише на початку процесів приватизації в Україні. Раніше такі об’єкти не вважалися товаром. Усі види об’єктів цього класу поділяються на такі групи:

Група А – цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди, приміщення, загальна вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

Група Б – майнові комплекси або окремі будинки, споруди, приміщення, загальна вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

Група В – об’єкти, що мають монопольне становище;

Група Г – об’єкти не завершального будівництва або законсервовані об’єкти;

Група Д – об’єкти соціально-культурного призначення (охорони здоров’я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку тощо).

Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалізації, передачі об’єктів, створення організаційно-правових форм. Оцінку вартості об’єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою Фонду держмайна України.

Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумовлений термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від терміну оренди розрізняють такі види оренди: рейтинг (до одного року), хайрінг (1-з роки), лізинг (3-15 років).

Об'єкти оренди поділяються на такі групи:

- транспортні засоби - автомобілі, літаки, вертольоти, судна, контейнери, спеціальні вагони;

- офісне та поліграфічне обладнання - комп'ютери, засоби комунікації, зв'язку, копіювальні машини;

- підйомно-транспортне обладнання - автонавантажувачі, дорожно-будівельні машини, крани, механізми;

- обладнання загально промислового призначення - станки, верстати, преси та інші;

- обладнання сільськогосподарського призначення - трактори, комбайни, сільгоспмашини;

- комплектні підприємства - повністю обладнані підприємства;

- зношене промислове обладнання;

- товари широкого вжитку - холодильники, відеотехніка, телевізори, комп'ютери.

Результати інтелектуальної праці належать до обєктів торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, “ноу-хау”, товарні знаки, промислові взірці (моделі).

Патент на винахід - це свідоцтво компетентного державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розробнику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати винахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15-20 років, але на практиці реальний термін патенту значно нижчий - 6-10 років. Патент може бути проданий як товар на основі патентної угоди. У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.

Ліцензія за своєю суттю є дозвіл (право), надається за винагороду власником (ліцензіаром) іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Відрізняють ліцензії прості, виняткові і повні.

Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавлених у винаході.

Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використовувати винахід на визначеній території країни.

Повна ліцензія дає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень в межах терміну дії угоди.

"Ноу-хау" (буквально "знаю як робити") - багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технологічного, виробничого, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характеру. Характерні риси "ноу-хау": науково-технічна і економічна цінність і практична застосовність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт "ноу-хау" може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду тобто «живого спеціаліста".

Товарний знак – це зареєстроване у встановленому порядку позначення, символіка, які дозволяють відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими. Багато фірм, особливо торговельні, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників для реклами і закріплення на ринку, посилання конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує куплена відповідна ліцензія .

Вимоги до товарів - об'єктів комерційної діяльності детально описуються і регламентуються такими документами:

- стандартами: міжнародними, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

- технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами товаровиробниками і мають тимчасовий характер;

- угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

- натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того, вимоги до різних характеристик товарів містяться у спеціальних законах, нормативних і піднормативних актах.

Вимоги, які висуваються до товарів у сфері комерційної діяльності, надзвичайно різноманітні й різнопланові.

На першому плані чітко закріпилися вимоги до якості товару.

Якість – це властивості і ознаки, які характеризують здатність товару задовольнити потреби, відповідати призначенню і вимогам, які ставляться до товару.

Гарантії якості товару підтверджуються спеціальними сертифікатами. Крім того, на маркування наносяться відповідні символи, знаки, свідчення того, що товар сертифікований і це гарантує безпеку його використання.

У деяких товарів рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару є провідним фактором його конкурентоспроможності. Саме на цю ознаку товару орієнтуються субєкти ринку.

В останні роки комерційна практика висуває все більше жорсткі умови до кодування товарів, послуг, робіт. Вимоги до кодування товарів обумовлені потребами інформації, обліку, компютерної обробки інформації, а також системи управління на ринку товарів і послуг.

Наведені коди неспівставимі, тому загального значення вони не отримували. Загальновизнаним у сфері торгівлі став штрих-код. Цей код складається з вертикальних штрихів і прогалин різної ширини. Під штрихами розміщені 13 (або 8 для дрібних товарів) цифр.

Перші 2-3 цифри – код країни (префікс) присвоюється міжнародною організацією з товарної нумерації Асоціацією ЕАН. Решта знаків – національною Торгово-промисловою палатою. Отже, за префіксом можна дізнатися про країну походження товару.

Цифровий еквівалент коду ЕАN-13 складається з:

- префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказує на національну нумерувальну організацію;

- реєстраційного номера підприємства (наступні 4-5 цифр);

- товарного коду, який присвоюється продукції з врахуванням вимог ЕАN (8-12 цифри);

• контрольної цифри (остання тринадцята)

Таблиця 1.4.4. Кодування товарів і послуг.

Код країни		Назва країни		Код країни		Назва країни
00-99		США таарпокккККанадаКанада		73		Швеція
20-29	Резерв ЕАN		740-745		Гватемала
30-37	Франція				Сальвадор
380	Болгарія				Коста-Ріка
383	Словенія				Гондурас
385	Хорватія				Нікарагуа
400-440	Німеччина				Панама
460-469	Росія		750		Мексика
471	Тайвань		759		Венесуела
474	Естонія		76		Швейцарія
475	Латвія		770		Колумбія
477	Литва		773		Уругвай
480	Філіппіни		775		Перу
482	Україна		777		Болівія
489	Гонконг		779		Аргентина
45-49	Японія		780		Чилі
50	Великобританія		784		Парагвай
520	Греція		786		Еквадор
529	Кіпр		789		Бразилія
531	Македонія		80-83		Італія
535	Мальта		84		Іспанія
539	Ірландія		850		Куба
54	Бельгія		858		Словаччина
560 569 57 590 594 599 600-601 611 619 64 690-691 70 729	Португалія Ісландія Данія Польща Румунія Угорщина Південна Африка Марокко Туніс Фінляндія Китай Норвегія Ізраїль		859 860 869 87 880 885 888 899 90-91 93 94 955		Чехія Югославія Туреччина Голландія Південна Корея Таїланд Сінгапур Індонезія Австрія Австралія Нова Зеландія Малайзія

Розділ 2. Комерційна діяльність на оптовому ринку товарів та послуг.