Ситуація 3.
ДСТУ (Державні стандарти України) — стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.
Нажаль на даний період ситуація дотримання цих норм, здійснюэться лише на паперах. Але на мою думку, не дивлячись на це, все одно потрібно пропагандувати дотримання норм держстандартів, проголошуючи їх найголовнышими та необхідними для ведення чесного та прогресивного бізнесу. Потрібно ставити жорсткі умови, часті перевірки підприємств на дотримання гігієнічних норм, вводити більші штрафи роботодавцям, які не дотримуються даних норм.
Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги, ось на мою думку, найголовніші та найактуальніші правила, які повинні дотримуватись підприємства:
• вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян,
• вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;
• метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;
• положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації продукції;
• поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації,
• способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.
Ситуація 4.
Великі промислові підприємства здійснюють надзвичайно великий негативний вплив на навколишнє середовище. Забруднення річок, повітря, грунтів не вкладається в концепцію сталого розвитку соціально відповідальних підприємств, тому такі підприємства повинні парирувати забруднення та шкоду, які вони завдають, спеціальними заходами соціальної відповідальності, спрямованими на вирішення екологічних проблем. Для підприємств, що здійснюють значні викиди в атмосферу, можна запровадити як мінімум суботники із засадження дерев, не говорячи вже про вклади в благодійні акції, пов’язані із захистом навколишнього середовища, можна знайти безліч фондів, починаючи від Green Peace, і закінчуючи різноманітними фондами по захисту кожного виду тварин. Дуже важливими є вклади у соціальні організації для людей, що працюють у шкідливих для здоров’я, зокрема і органів дихання, умовах. Очищення стічних вод, вдосконалення фільтрів та утилізація відходів це той мінімум, що повинні виконувати підприємства, що забруднюють воду, як на мене, то це повинно регулюватися і контролюватися ще й законодавством. Удобрення грунтів, а не лише їх забруднення, дасть змогу парирувати ту шкоду, що завдають промислові заводи та підприємства.
