2.Послідовність поглибленого аналізу фсп

Метою поглибленого аналізу фінансового стану підприємства є детальна характеристика майнового та фінансового стану підприємства, результатів його діяльності у звітному періоді, а також можливостей розвитку підприємства на перспективу. Він конкретизує, доповнює та розширює окремі процедури експрес–аналізу. При цьому рівень деталізації залежить від бажання аналітика.

Вивчення вітчизняної і зарубіжної спеціальної літератури показало, що існує декілька методик аналізу фінансового стану підприємств. В основі їх побудові лежить дедуктивний метод дослідження (від загального до часткового). Разом з цим вони включають прикладні прийоми, систему абсолютних та відносних показників. Об’єктивну оцінку ФСП можна здійснити лише за допомогою комплексного підходу, системи показників, що детально і всебічно характеризують стан підприємства.

Кількість показників, за допомогою яких аналізують фінансовий стан, може бути великою. Вона залежить від мети аналітика. Зокрема, інвестори цікавляться насамперед рівнем та стабільністю доходів, тобто прибутковістю (рентабельністю) підприємства. Кредитори — його ліквідністю. Менеджери — доходністю різних видів активів та ефективністю управління ними.

Показники оцінки ФСП мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний з підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже прийняти рішення про доцільність встановлення таких відносин з підприємством.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовують як абсолютні показники, так і відносні – фінансові коефіцієнти. Коефіцієнти відносяться до найбільш поширених інструментів аналізу фінансової звітності. Вони дозволяють вивчати взаємозв’язки між різними елементами сукупності фінансових звітів шляхом подання інформації в зручній для обробці формі. Оскільки коефіцієнти це відносні величини, то з їх допомогою можна характеризувати роботу підприємства в динаміці (аналіз тенденцій) або ж в співставленні з конкурентами чи з базовими величинами. Як базові величини використовують середні значення показників даного підприємства, що відносяться до минулих сприятливих з точки зору фінансового стану періодів і сердньогалузеві значення показників і значення показників розрахованих за даними звітності найуспішнішого конкурента, а також теоретично обґрунтовані значення коефіцієнтів. (Такі величини фактично виконують роль нормативів).

Слід зазначити, що коефіцієнти - це той інструмент фінансового аналізу, який найчастіше переоцінюють та яким зловживають. Їх слід застосовувати як засіб для постановки змістовних питань та для створення цілісного фінансового уявлення про підприємство. Головне при проведенні ФА не розрахунок показників , а вміння трактувати отримані результати.

Методика поглибленого аналізу за Ковальовим В.В. передбачає таку систему показників:

1.Попередній огляд економічного і фінансового стану суб’єкта господарювання.

1.1.Характеристика загальної направленості фінансово-господарської діяльності.

1.2.Виявлення “хворих” статей звітності (збитки, прострочені зобов’язання).

2.Оцінка та аналіз економічного потенціалу суб’єкта господарювання.

2.1.Оцінка майнового стану.

2.1.1.Побудова аналітичного балансу-нетто.

2.1.2.Вертикальний аналіз балансу.

2.1.3.Горизонтальний аналіз балансу.

2.1.4.Аналіз якісних зрушень в майновому стані.

2.2.Оцінка фінансового стану.

2.2.1.Оцінка ліквідності.

2.2.2.Оцінка фінансової стійкості.

3.Оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.

3.1.Оцінка виробничої (основної) діяльності (ділової активності).

3.2.Аналіз рентабельності.

3.3.Оцінка стану на ринку цінних паперів.