Векторна графіка і програмні засоби для її створення
В основу програм малювання закладені методи, характерні для традиційного образотворчого мистецтва. Засобу ж програм редагування векторної графіки не мають аналогів у реальному світі. Процес побудови векторних форм вірніше було б назвати конструюванням. При побудові векторних зображень лінії і фігури накладаються, поки не вийде остаточне зображення. Кожен об'єкт можна редагувати незалежно від інших — одне з нечисленних переваг об'єктного підходу, проте, зображення все-таки приходиться будувати поетапно.
У програмі редагування векторних малюнків лінії, фігури і текст задаються математичними виразами, що дає можливість автоматично пристосовувати їх на максимальне розширення пристрою виводу. Програма посилає на принтер математичні вирази, що переводяться в зображення на папері або плівці. Іншими словами, принтер перетворить математичні вирази в пікселі. У порівнянні з екраном, розширення принтера набагато вище. У звичайного лазерного принтера воно дорівнює 300 точок (пікселів) на дюйм, тоді як більшість моніторів може забезпечити всього 72 пікселі на дюйм. У результаті роздруковане зображення виходить гладким і контрастним незалежно від розміру, що і продемонстровано на мал. 2.
Рис. 2.
Ще одна перевага векторних малюнків полягає в тому, що для них не потрібно багато місця на диску. Обсяг файлу векторного малюнка залежить тільки від кількості і складності об'єктів, що складають цей малюнок, тому його розмір, на відміну від растрового малюнка, практично не впливає на цей обсяг. Векторний малюнок саду, у якому промальовані сотні листиків і пелюстків, займає в багато разів більше місця на диску, чим величезний плакат із зображенням усього лише трьох прямокутників.
На практиці засоби векторної графіки використовують не для створення художніх композицій, а для оформлювальних, креслярських і проектно-конструкторських робіт.
У векторній графіці достатньо складні композиції займають невеликий об’єм. Питання масштабування вирішуються також легко. При необхідності зображення можна збільшувати до найдрібніших деталей.
У яких випадках слід використовувати програми редагування векторної графіки
Якщо треба створити більш стилізоване зображення, подібне одному з перерахованих нижче, зручніше скористатися однієї з програм редагування векторних малюнків, наприклад Illustrator або CorelDraw.
Плакати й інша висококонтрастна графіка.
Архітектурні плани, промисловий дизайн та інші точні креслення.
Діаграми й інша інформаційна графіка, що відбиває стан справ у бізнесі.
Традиційні логотипи і тексти з гранично чіткими і гладкими краями.
Брошури, інформаційні листки та інші документи в одну сторінку, що містять, крім звичайного тексту, логотипи і малюнки.
Тим, хто усерйоз вирішив зайнятися графікою, необхідно мати як мінімум одну малювальну й одну програму редагування векторних малюнків.
Поняття про фрактальну графіку
Фрактальна графіка, як і векторна – вичислюється, але відрізняється від неї тим, що ніякі об’єкти в пам’яті комп’ютера не зберігаються. Зображення будується за рівнянням (або по системі рівнянь), тому нічого, крім формули, зберігати не потрібно. Змінивши коефіцієнти у рівнянні, отримують зовсім іншу картину.
Найпростішим фрактальним об’єктом є фрактальний трикутник. Побудуйте звичайний рівносторонній трикутник зі стороною а. Розділіть кожну із сторін на 3 відрізки. На середньому відрізку сторони побудуйте рівносторонній трикутник зі стороною, рівною 1/3 сторони початкового трикутника. І так далі. З отриманими трикутниками повторіть ті ж операції. Трикутники наступних поколінь наслідують властивості своїх батьківських структур. Так народжується фрактальна фігура. Процес наслідування можна продовжувати до безконечності.
Фрактальними властивостями володіють багато об’єктів живої і неживої природи. Звичайна сніжинка при збільшенні виявляється фрактальним об’єктом. Фрактальні алгоритми лежать в основі росту кристалів і рослин.
Властивість фрактальної графіки моделювати образи живої природи шляхом, що можна обчислити, часто використовують для автоматичної генерації незвичних ілюстрацій.