62.. Форми стратегічних альянсів:

Договір про надання технології та навчання персоналу;

Договір про виробництво (зборку) з подальшим продажем постачальнику;

Патентне ліцензування;

Франчайзінг;

Договір про надання ноу-хау;

Договір про надання послуг в області управління та маркетингу;

Спільні підприємства неакціонерного типу в галузях: розвідка корисних копалин та добувна прмисловість НІОКР.

Розробка спільного виробництва товарів:

Спільні підприємства акціонерного типу та участь в акціонерному капіталі партнера. Розрізняють 2 групи міжнародних стратегічних альянсів: Перша група заснована на укладанні угод про співпрацю, контракти (франчайзинг, продаж ліцензій і ін.) або неформальну взаємодію (без оформлення документів); Друга група передбачає обмін акціями, створення спільних підприємств. Додатково виділяють: Альянси горизонтального типа — створюються з фірмами, що здійснюють господарську діяльність на тій же стадії виробничого процесу, надають однакові послуги (альянс між Deutsche Telecom, France Telecom і Sprint (США)); Альянси вертикального типа — формуються з постачальниками сировини або споживачами продукції. Альянси фірм, що виробляють і надають взаємодоповнювані товари і послуги (крупні авіаперевізники з місцевими регіональними авіакомпаніями).

Стратегічні альянси поділяються на міжнародні та національні. Національні стратегічні альянси (НСА) означають належність всіх організацій партнерів до однієї і тої ж країни. Міжнародні стратегічні альянси(МСА) означають належність організацій-партнерів до 2-х чи більше країн.

63.. Еволюція розвитку мса

Виникнення МСА обумовлено дією сил зовнішнього та внутрішнього середовища. До факторів зовнішнього середовища відносяться збільшення конкуренції та її глобалізація, процес техніки та технології. До факторів внутрішнього середовища - ресурси, можливості та компетенції самих організацій.

Глобалізаційні тенденції останніх десятиліть значно посилили конкурентну боротьбу на світових ринках. Створення оптимальної організаційної форми, здатної забезпечити максимально швидке й ефективне реагування на зміни зовнішнього середовища, є одним із чинників еволюції сучасних транснаціональних корпорацій (ТНК). Однією з таких нових форм організації діяльності ТНК є Міжнародні стратегічні альянси (МСА), розвиток яких значно вплинув на зміни в структурі багатьох галузей. У зв’язку з значними темпами технологічного розвитку сучасної цивілізації, компанії об’єднують зусилля і ресурси для збереження своїх конкурентних позицій та створення нових можливостей щодо економічного зростання і адекватного реагування на швидкі технологічні зміни. В умовах об’єктивної необхідності розвитку різних форм кооперації, з одного боку, і складності еволюції глобальних організаційних структур – з іншого, ТНК дедалі частіше використовують міжнародні стратегічні альянси у формуванні міжнародних партнерських відносин.

Міжнародні стратегічні альянси є відносно новою формою партнерства, яку компанії почали активно використовувати в останні десятиліття. Якщо на початку виникнення ТСА найбільш розповсюдженими були двосторонні міжнародні стратегічні альянси, то нині, компанії об’єднуються у інноваційні мережі МСА, що включають декілька (інколи навіть десятки) фірм-учасниць. Участь у таких мережах є значною перевагою, оскільки надає компаніям, доступ до комплементарних ресурсів, досвіду і знань партнерів із споріднених або суміжних галузей. Досвід останніх десятиліть показав, що інноваційна результативність діяльності ТНК все більшою мірою залежить від ефективності функціонування міжнародних інноваційних мереж.