Методичні матеріали до виконання практичних і семінарських занять
Практичне заняття 1
Тема: Джерела географічної інформації
Мета: Розкрити основні джерела географічної інформації. Пояснити їх важливість. Надати інформацію про джерела минулого та сучасності.
Поняття, які необхідно опанувати: експедиція, екскурсія, музейні та архівні матеріали, статистичні матеріали, географічні енциклопедії, географічні словники та довідники, географічні та топографічні карти, експериментальні дані.
Форма проведення практичного заняття: семінар.
Питання для обговорення
1. Джерела географічної інформації.
2. Джерела інформації на зорі зародження географії.
3. Джерела інформації на сучасному етапі розвитку географії.
Питання та завдання для самоперевірки
1. Дайте визначення та охарактеризуйте джерела інформації: експедиція, екскурсія, географічна енциклопедія, географічний довідник, географічна та топографічна карта, статистичні матеріали, експериментальні матеріали.
2. Назвіть основні джерела географічної інформації у минулому.
3. Перелічіть джерела географічної інформації сьогодення.
4. У чому полягає різниця між експериментальними та статистичними матеріалами?
5. Поясніть основні відмінності географічних й топографічних карт.
Практичне заняття 2
Тема: Вчені географи та значні географічні відкриття в Епоху великих географічних відкриттів (ЕВГВ).
Мета: Виконати аналіз подій, що відбулися в Епоху Великих географічних відкриттів; оцінити значимість головних з них.
Вихідні матеріали: літературні джерела, зокрема «Очерки истории географических открытий», в 5 т., авторы Магидович В.И., Магидович И.П., - М,: Просвещение, 1986 г.; географічні довідники; БСЭ; інтернет.
Форма проведення практичного заняття: практична робота.
Основні відомості: На початку середніх віків географічні відкриття носили фрагментальний характер і часто доповнювались міфами та легендами. У ХУ –ХУІ ст.. з’являються думки про обертання Землі навколо Сонця (Миколай Кузанський). У 1543р. Миколай Коперник друкує свій знаменитий труд «Об обращении небесных тел», в якому приводить аргументи на користь геліоцентричної будови Всесвіту, що підірвало погляди Птолемея на закони руху планет. Цьому також сприяли більш пізні роботи І. Кеплера (1618 р.), Г. Галілея (1623 р.), І. Нютона (1686 р.). З цих часів географічні експедиції стали більш системними, а їх результати підтверджували положення про рух Землі навколо Сонця тощо. Відкривались нові морські шляхи, та землі. В ЕВГВ зроблено основні географічні відкриття та сформовано уявлення про географічну оболонку земної кулі.
Завдання та порядок виконання роботи:
На задані викладачем два-три прізвища дослідників, які приймали участь, або були керівниками експедицій у період ЕВГВ, скласти біографічну довідку; назвати державу-організатора експедиції; задачі експедиції і її результати.
Відкриті морські шляхи, материки, острови, народи тощо.
Питання та завдання для самоперевірки
1. Які чинники сприяли розвитку експедиційних досліджень ХУ-ХУІІ ст.?
2. Які економічні, політичні, соціальні та технічні передумови ЕВГВ?
3. Охарактеризувати основні морські шляхи, відкриті в ЕВГВ.
Звітні матеріали: біографічні довідки на учасників експедицій, маршрути експедицій, задачі та результати. Аналіз результатів дослідження та їх вкладу в розвиток географії.
Практичне заняття 3
Тема: Сучасні форми та методи навчання географії
Мета: Опанувати методи навчання географії. Ознайомитись із сучасною класифікацією методів навчання географії.
Вихідні матеріали: літературні джерела, зокрема: Методика обучения географии в школе. /Под ред. Л.М. Панчешниковой. – М.: «Просвещение», 1997 с. 86-102; Даринский А.В. Методика преподавания географии. – М.: «Просвещение», 1975. – 368 с; географічні довідники; БСЭ; Інтернет.
Форма проведення заняття: практична робота
Основні відомості.
Методи навчання покликані забезпечити засвоєння всіх компонентів змісту географічної освіти, сприяти розвитку та вихованню учнів. У сучасних умовах зростає роль методів навчання, що розвивають самостійну пізнавальну діяльність школярів, формують у них вміння самостійно вчитися; посилюється виховна функція методів навчання.
Класифікація методів навчання має значне наукове та практичне значення, так як слугує орієнтиром для конструювання, відбору й оцінки ефективності методів навчання.
Виходячи з ідей розвиваючого навчання доцільно класифікацію методів будувати в залежності від характеру пізнавальної діяльності учнів. Така сучасна класифікація запропонована І.Я. Лернером та М.Н. Скаткіним. Вона включає п’ять методів навчання:
1) пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний);
2) репродуктивний;
3)проблемне викладання;
4)частково-пошуковий;
5) дослідницький метод.
Завдання та порядок виконання роботи:
1. Пояснити, що покладено в основу даної класифікації методів навчання географії.
2. Скласти таблицю класифікації методів навчання за наступною схемою.
Метод |
Призначення метода |
Суть метода |
Прийоми, які використовує вчитель |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Поясніть суть методів і чим відрізняється кожний наступний метод від попереднього.
4. Дайте пояснення терміну „Проблемне викладання”.
5. Охарактеризуйте прийоми, які використовує вчитель при використанні того чи іншого методу.
6. Порівняйте евристичну та катехізичну форми бесіди.
7. Дайте заключення по повноті та змістовності класифікації методів І.Я. Лернера та М.Н. Скаткіна. Щоб ви змінили у структурі класифікації?
Звітні матеріали: таблиця класифікації методів навчання за І.Я. Лернером та М.Н. Скаткіним; пояснювальна записка.
Практичне заняття 4
Тема: Роль фундаментальних наук у вивченні географії
Мета: Охарактеризувати міжпредметні зв’язки географії з іншими науками та оцінити роль окремих наук у вивченні географії.
Вихідні матеріали: літературні джерела, географічні довідники; БСЭ; Інтернет.
Форма проведення заняття: практична робота
Основні відомості.
Однією з особливостей розвитку географії є її інтегральний характер. Він зумовлюється тим, що окремі об’єкти дослідження вивчаються цілим комплексом наукових дисциплін, кожна з яких вносить свою частку в створення моделі будь-якого географічного об’єкта. Взаємозв’язок наук, їх взаємопроникнення є провідною тенденцією розвитку науки на різних етапах становлення географії. Лідируючу роль у розвитку пізнання займали різні науки, чи навіть групи наук.
Виконавши свою роль наука – лідер уступає лідируючі позиції іншій науці, а зміна лідера зумовлює значний стрибок у розвитку науки і прискорення цього розвитку.
Так, на різних етапах розвитку географічної науки, основні досягнення були пов’язані з механікою (ХУІІ – ХУІІІ ст. ст.), фізикою та хімією
( початок ХІ ст.), мікро- фізикою (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), групою наук: кібернетикою, біологією, космонавтикою і фізикою (середина ХХ ст.) – це привело до нової наукової революції, що проявляється у зближенні природничого і гуманітарного комплексів наук.
Тривалий час географія розвивалась як описова наука. Згодом намітилась тенденція до широкого втілення кількісних методів, тобто залучення фундаментальних наук до розвитку географічних досліджень. Відбулася математизація, як неминучий етап у розвитку географії. Посилюється також роль міжпредметних зв’язків у географії. Так, курс фізичної географії базується на декількох системах знань – геолого-геоморфологічних, кліматологічних, гідрологічних, знань про ТТК тощо.
Завдання та порядок виконання роботи:
1. Оцінити роль міжпредметних зв’язків географії з іншими науками.
2. Визначити науку-лідера, чи групу лідируючих наук, в певні періоди розвитку науки взагалі та географії зокрема.
3. На задану викладачем дисципліну (групу дисциплін) надати довідку про виникнення та розвиток, об’єкт вивчення, міжпредметні зв’язки, роль у розвитку географії.
4. Скласти схему внутрі- та міжпредметних зв’язків досліджуваної науки (схоже на родове дерево).
5. Виконати аналіз отриманих матеріалів і зробити висновки.