- •Причин виникнення професійного вигорання керівника
- •2. Різниця між стресом і вигоранням
- •Симптоми вигорання
- •3. Методика "Діагностики рівня емоційного вигорання" (в.В. Бойко)
- •4. Методика "Визначення психічного "вигорання" (о.О. Рукавішніков)
- •5. Методика "Синдром "вигорання" у професіях системи "людина-людина" (г.С. Нікіфоров)
- •6. Технології подолання та профілактики професійного вигорання
- •Висновки
- •Літерату література
2. Різниця між стресом і вигоранням
Вигорання може бути результатом постійних стресів, але це не те ж саме, що надмірна кількість стресів. Стрес включає в себе занадто «багато»: надто багато тиску, який вимагає надто багато від людини фізично і психологічно. Люди , що перебувають під стресом уявляють, що, якщо вони зможуть все взяти під контроль, то вони почуватимуться значно краще. Вигорання ,зовсім навпаки, означає "нічого". Переживати вигорання означає відчувати порожність, позбавленість мотивації.
Люди, які відчувають вигоряння, часто не бачать надію на позитивні зміни в їхньому становищі. Якщо надмірний стрес визначити як потопання в обов'язках, вигоряння буде значити залишатися суцільно сухим від обов’язків.
Стрес |
Вигорання |
Характеризується гіпернавантаженням |
Уникання навантаження |
Емоції гіперактивні |
Емоції притупляються |
Продукує терміновість і гіперактивність у роботі |
Продукує безпорадність і безнадійність |
Приводить до відчуття тривоги |
Приводить до пригніченості і депресії |
Втрата енергії |
Втрата мотивації, ідеалів і сподівання |
Найбільша шкода на фізичному рівні |
Найбільша шкода на емоційному рівні |
Може привести до передчасної смерті |
Може привести до втрати почуття цінності життя |
Симптоми вигорання
За даними Н.В. Самоукіної, провідного наукового співробітника Психологічного інституту РАО [4], симптоми, складові синдрому професійного вигорання, умовно можна розділити на три групи: психофізичні, соціально-психологічні та поведінкові.
До психофізичним симптомів професійного вигорання відносяться такі, як:
• відчуття постійної, минаючий втоми не лише вечорами, але і вранці, відразу після сну (симптом хронічної втоми);
• відчуття емоційного і фізичного виснаження;
• зниження сприйнятливості і реактивності на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості на чинник новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію);
• загальна астенізація (слабкість, зниження активності та енергії, погіршення біохімії крові і гормональних показників);
• часті безпричинні головні болі; постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
• різка втрата або різке збільшення ваги;
• повна або часткова безсоння (швидке засинання і відсутність сну рано вранці, починаючи з 4 год. ранку або, навпаки, нездатність заснути ввечері до 2-3 год. ночі і "важке" пробудження вранці, коли потрібно вставати на роботу);
• постійна загальмованість, навіть, сонливість і бажання спати протягом всього дня;
• задишка або порушення дихання при фізичному або емоційним навантаженням;
• помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів.
До соціально-психологічним симптомів професійного вигорання відносяться такі неприємні відчуття і реакції, як:
• байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості);
• підвищена дратівливість на незначні, дрібні події;
• часті нервові "зриви" (спалаху невмотивованого гніву або відмови від спілкування, "відхід в себе");
• постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, образи, підозрілості, сорому, скутості);
• почуття неусвідомленого підвищеної тривожності (відчуття, що "щось не так, як треба");
• почуття гіпервідповідальним і постійне почуття страху, що "не вийде" або людина "не впорається";
• загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (по типу "Як не старайся, все одно нічого не вийде").
До поведінковим симптомів професійного вигорання належать такі вчинки і форми поведінки працівника:
• відчуття, що робота стає все важче і важче, а виконувати її - все важче і важче;
• керівник помітно змінює свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде);
• незалежно від об'єктивної необхідності керівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить;
• керівник відмовляється від прийняття рішень, формулюючи різні причини для пояснень собі та іншим;
• почуття непотрібності, невіра в поліпшення, зниження ентузіазму по відношенню до роботи, байдужість до результатів;
• невиконання важливих, пріоритетних завдань і "схоплення" на дрібних деталях, яка не відповідає вимогам службовим трата більшої частини робочого часу на мало усвідомлюване або не усвідомлювала виконання автоматичних і елементарних дій.
