5.2 Інструменти і обладнання

При виконанні цегляних робіт використовують такий контрольно-вимірювальний інструмент: висок, рівень, шнур-причалку, метр, рулетку, кутник, правило, дерев’яну порядовку.

Виски – призначені для перевірки вертикальності стін, простінків, стовпів і кутів кладки. Висками масою 200 , 400 г перевіряють кладку по ярусах і в межах висоти поверху 600 , 1000 г – зовнішніх робіт будівлі в межах висоти кількох поверхів.

Рівень – застосовують для перевірки горизонтальності і вертикальності стін. Корпус рівня виготовлений з алюмінієвого сплаву, довжиною 300, 500, 700 мм. На корпусі укріплені три скляні трубки –ампули, вони заповнені незамерзаючою рідиною, так що в них залишається невелика повітряна бульбашка.

При горизонтальному положенні рівня бульбашка, піднімаючись угору, зупиняється посередині між поділами ампули. Заміщення бульбашки вліво або вправо від цього положення показує, що поверхня, на яку встановлений рівень, не горизонтальна, і чим більш її нахил до горизонту, тим більше зміщується бульбашка від середнього положення. Завдяки тому, що трубки розташовані в двох напрямках, рівним можна перевірити не тільки горизонтальність, а й вертикальність площини.

Шнур-причалка – суканий шнур товщиною 3 мм, який натягують при кладці верст між порядовками і маяками. Шнуром-причалкою користуються як орієнтиром для забезпечення прямолінійності і горизонтальності рядів кладки, а також однакової товщини горизонтальних швів. За допомогою шнура-причалки каменяр визначає, яке положення повинна мати кожна укладувана цеглина у версті.

Правило – це відодугована дерев’яна рейка перерізом 30х80 мм, довжиною 1,5 .2 м або дюралюмінієва рейка спеціального профілю довжиною 1,2 м. Дюралюмінієвою рейкою перевіряють лицьову поверхню кладки.

Кутник – 500х700 мм застосовують для перевірки прямокутностізакладуваних кутів.

Дерев’яна порядовка – це рейка 1-м перерізом 50х50 або 70х50 мм і довжиною 1,8 .2 м, на якій через кожні 77 мм нанесені поділки, що відповідають товщині ряду кладки. До розміру 77 мм входить висота цеглини і товщина шва.

Порядовки застосовують для розміщення рядів кладки, фіксування позначок низу і верху віконних і дверних прорізів, перемичок, прогонів, плит перекриттів та інших елементів будівлі.

Розшивки – надають швам опуклості або ввігнутої форми.

Швабрівка – призначена для очистки вентиляційних каналів від розчину, який виступав із швів, а також для заповнення швів розчином і загладжування їх.

5.2 Послідовність виконання даної роботи

Кладку стін починають із закріплення кутових і проміжних порядок. Їх установлюють по периметру стін і вивіряють за допомогою виска і рівня або нівеліра так, щоб засічки для кожного ряду на всіх порядовках були в одній горизонтальній площині.

Порядовки розташовують у кутах у місцях перехрещення і перемикання стін, а також на прямих ділянках стін на відстані 10 .15 м одна від одної. Після закріплення і вивіряння порядок викладають маяки у вигляді збіжної штраби, розміщують її у кутках і на межі споруджувальної ділянки. Потім до порядовокзачалюютьшнури-причалки.

При укладанні зовнішніх верств шнур-причалку встановлюють для кожного ряду, натягуючи його на рівні верху укладеного ряду з відступом від вертикальної площини кладки і за допомогою причалюваноїскоби, гострий кінець якої встановлюють у шов кладки, а до тупого, довшого кінця, який спирається на маячну цеглу, прив’язують причалку. Вільну частину шнура намотують на ручку скоби.

Поворотом скоби в нове положення шнур-причалку натягують для наступного ряду. Щоб шнур-причалка не провисав між маяками, під нього підкладають дерев’яний маячний клин, товщина якого дорівнює висоті ряду-кладки, а поверх нього кладуть цеглину, якою притискають шнур. Маячні клини укладають через 4-5 м з виступом за вертикальну площину стіни на 3 .4 мм.

Шнур-причалку можна також укріплювати, прив’язувати його за цвяхи, які закріплюють у шви кладки. Після того як будуть установлені порядовки, викладені маяки і натягнуті шнури-причалки, кладку виконують у такій послідовності: розкладають цеглу на стіні, розстилають розчин під зовнішню версту й укладають зовнішню версту. Подальші операції залежать від прийнятого порядку кладки: порядового, ступінчастого або мішаного.

У процесі кладки додержують також загальних правил:

Стіни і простінки виконують за однорядною системою перев’язки швів – багато- або однорядною (ланцюговою).

Поперечикові ряди у кладці укладають цілими цеглинами.

Незалежно від прийнятої системи перев’язування швів поперечикові ряди укладають обов’язково в нижньому (першому) і верхньому (останньому) рядах споруджуваних конструкцій, на рівні обрізу стін і стовпів, у вертикальних рядах кладки.

У другому ряді верстові цеглини кладуть ложками забутку – поперечиками.

При кладці стін більшої товщини у вертикальних рядах у другому над поперечиками кладуть ложки, а над ложками поперечики. Забутку в цих рядах виконують поперечиками.

Вертикальне обмеження при кладці за однорядною системою перев’язування дістають, укладаючи на початку стіни тричвертками.

При спорудженні стіни у ½ цеглини на її початку ставлять через один ряд, половинки.

Для закладання вертикального обмеження стіни в одну цеглину в ложковому ряді на її початку розміщують у повздовжньому напрямі дві дев’ятки, а в поперечному, як звичайно, цілі цеглини.

Кладка стін, сполучених під кутом, - найвідповідальніша робота, її виконують кваліфікаційні каменярі. Перший поперечиковий ряд кожної із цеглин, що сполучається під прямим кутом, починають під зовнішню поверхню двома три чвертками. Другий ряд зовнішньої верстки укладають ложками. Для додержання перев’язування швів у внутрішній версті в забутку укладають чвертинки цеглин.

Примикання стін при однорядній системі перев’язування. У другому ряді кладки примикаючої стіни пропускають через основу стіни до її лицьової поверхні і закінчують поперечиками і тричвертками, якщо для додержання перев’язування застосовують дев’ятки і четвертинки, або пропущену кладку закінчують самими тільки дев’ятками.

У другому ряду до ложків основної стіни примикає ряд примикаючої стіни. Перехрещення стін при ланцюговій системі перев’язування використовують, поперемінно пропускаючи ряди кладки однієї стіни через іншу.

Застосовують порядовий і ступінчастий та мішаний способи кладки. Ступінчастий та мішаний способи ведення кладки використовують при багаторядовому перев’язуванні. Лише подовий спосіб переважно використовують при однорядному перев’язуванні швів.

Поря довий спосіб – простий, але трудомісткий, до укладання кожного наступного ряду приступають після укладання верств і забутки попереднього. Цей спосіб застосовують переважно при однорядній системі перев’язування.

Однак, щоб полегшити працю каменяра, рекомендується такий порядок: після поперечикових цеглин зовнішньої версти , потім – внутрішні версти і забутку стіни. Додержуючись такої послідовності, каменяр рідше переключається із зовнішніх верств на внутрішні, ніж при укладанні спочатку повністю одного ряду, а потім другого.