Модуль I. Гроші як економічна категорія. Грошові системи, закономірності їх функціонування

1. Сутність грошей, їх функції. Історичний розвиток грошей

1.1. Сутність та причини появи грошей, їх роль в економіці. Функції грошей, їх реалізація в Україні

Починаючи вивчення дисципліни, слід зазначити, що єдиного трактування поняття «гроші» не існує і не може існувати, оскільки форми грошей постійно еволюціонують, причому настільки сильно, що змінюється сама економічна сутність грошей.

Багато століть гроші являли собою особливий товар, що виконував роль загального еквівалента. При цьому роль загального еквівалента означає, що в грошах можна, по-перше, виміряти суспільну або індивідуальну цінність переважної більшості матеріальних та духовних благ, а по-друге, за гроші можна отримати переважну більшість тих благ, які підлягають грошовій оцінці. Слід зазначити, що сучасні гроші не мають товарної вартості, тому являють собою економічний інструмент, що виконує роль загального еквівалента.

Сутність грошей найбільш повно відображається їх функціями.

Серед економістів немає єдиної точки зору на кількість та склад грошових функцій, однак найбільшого поширення набула класифікація, яка визначає п'ять грошових функцій, виконання яких грошима суттєво прискорило розвиток усіх сфер суспільства і сприяло швидкому зростанню суспільного добробуту впродовж останніх тисячоліть.

До цих функцій належать:

1. Міра вартості – це вимірювання грошима пропорцій обміну різних товарів та вартості зобов’язань.

Ця функція історично виникла першою і є ключовою в розумінні сутності грошей. До її виконання суспільством завжди залучаються найбільш цінні товари, навіть якщо для проведення безпосередніх розрахунків їх кількості недостатньо.

Офіційно в кожній країні функцію міри вартості виконує перш за все національна грошова одиниця, причому зазвичай вимірювати ціни в чомусь іншому законодавчо заборонено (в тому числі в переважній більшості випадків – і в Україні). Однак насправді, якщо довіра до національної валюти є низькою, вартість буде вимірюватися в іноземних валютах або навіть у певних товарах. Наочним прикладом цього є існування в Україні поняття «умовна одиниця», яке по суті означає іноземну валюту (зазвичай долар США, хоча останнім часом під умовною одиницею часто розуміють євро). Воно виникло тому, що офіційно встановлювати ціни в доларах в Україні заборонено.

Конкретний спосіб виконання функції міри вартості залежить від такої характеристики грошової системи як масштаб цін, про що детальніше йтиметься далі.

2. Засіб обігу – це опосередкування грошима процесу купівлі-продажу товарів.

Ця функція є основною для будь-якої національної грошової одиниці навіть за умов економічної кризи, і якщо національна грошова одиниця припиняє виконувати цю функцію, то це по суті означає її крах. Нещодавно така ситуація склалась у Зімбабве, де на фоні рівня безробіття у 80% річна інфляція досягла рекордного рівня у 231 мільйон відсотків. За таких умов уряд Зімбабве в січні 2009 року офіційно увів в обіг ряд іноземних валют, а саме ботсванські пули, південноафриканські руанди, долари США, євро та британські фунти стерлінгів. Одразу після цього зімбабвійський долар миттєво вийшов з обороту.

Якщо національна грошова одиниця перестає повноцінно функціонувати як засіб обігу (наприклад, при гіперінфляції чи при нестачі грошей в обігу), а альтернативних засобів обігу в економіці недостатньо, то в країні починає різко зростати частка натурального обміну та взаємозаліків, і може виникнути криза неплатежів.

В Україні офіційно засобом обігу може бути тільки національна валюта, причому навіть в тих рідкісних випадках, коли ціну дозволено встановлювати в іноземній валюті. При цьому розрахунок в таких випадках здійснюється в гривневому еквіваленті за курсом НБУ.

3. Засіб платежу – це перерозподіл вартості в грошовій формі на користь певних осіб або держави за власної ініціативи, за примусом, чи у формі розрахунку за певні послуги.

Ця функція опосередковує весь рух вартості, що не пов’язаний із простими операціями купівлі-продажу, зокрема, кредитні відносини. Виконання цієї функції залежить від призначення платежів, і в Україні здійснюється як національною, так і іноземною валютою. Саме ця функція сприяла суттєвому розвитку економічної сфери життя людства в останні століття.

Аналогічно до функцій міри вартості та засобу обігу, в розрахунках між резидентами в більшості випадків платежі мають здійснюватися тільки в національній валюті, однак реально ця вимога порушується.

4. Засіб заощадження – це збереження вартості у грошовій формі. Найбільш ефективно цю функцію виконували товарні гроші, оскільки вони були значною мірою захищені від знецінення, про що детальніше йтиметься далі. У сучасних умовах функцію засобу заощадження виконують стабільні світові валюти, різноманітні фінансові інструменти та навіть інвестиційні товари (зокрема, нерухомість). В Україні національна грошова одиниця цю функцію виконує недостатньо.

5. Світові гроші – це взаємозв’язок економік різних країн за допомогою певної грошової одиниці. В основному цю функцію виконує декілька найбільш стабільних світових валют, про що детальніше йтиметься далі. Гривня цю функцію не виконує.

Виходячи з вищенаведеного, стає зрозумілим, що в Україні, аналогічно до інших країн світу, грошові функції виконує не тільки національна валюта, але й інші економічні інструменти. Провідну роль серед них відіграє долар США, який офіційно виконує функцію засобу заощадження та світових грошей, а неофіційно часто використовується як міра вартості (зокрема для об’єктів нерухомості, автомобілів), і відпо-відно – як засіб обігу та платежу. Деякою мірою аналогічні грошові функції на території України також виконують євро та російський рубль.

Таким чином, аналіз виконання функцій грошей національною грошовою одиницею свідчить про її суспільну визнаність, однак недостатню стабільність порівняно з провідними світовими валютами, деякими фінансовими інструментами та інвестиційними товарами.