3. Прогнозування покриття з допомогою технології lte

1. Розміщення базових станцій та моделювання покриття

Для початку розмістимо базові станції випадковим чином. Тепер можна приступити до першої ітерації моделювання.

Первинне покриття:

• для пішоходів та абонентів, що знаходяться на першому поверсі будівлі:

Рис. 9. LTE-покриття за рівнем сигналу при двох базових станціях з використання моделі розповсюдження Okumura-Hata (висота становить 1,5 м)

• для абонентів, що знаходяться на 9 поверсі (27м) та на 13 поверсі (39 м):

Рис. 10. LTE-покриття за рівнем сигналу при двох базових станціях з використання моделі розповсюдження Okumura-Hata

Як бачимо з рисунків, оптимізацію покриття необхідно виконати тільки для пішоходів та абонентів, що знаходяться на першому поверсі будівлі, так як для інших абонентів рівень сигналу максимальний, тобто забезпечена найкраща якість зв’язку.

2. Оптимізація покриття

1. Перенесення БС №0 та БС №1 автоматично на найвищі точки в радіусі 500м для кожної. При цьому картина покриття змінилась, але не в кращу сторону. Тому необхідно продовжити оптимізацію.

2. Вибір азимуту для кожного передавача здійснювався у відповідності з тим, куди раціональніше повернути антену, щоб покращилось покриття. Були здійснені наступні зміни у первинних налаштуваннях:

Transmitter	Azimuth (0)
Site0_1	58
Site0_2	135
Site0_3	211
Site1_1	355
Site1_2	75
Site1_3	156

Як результат, картина покриття покращилась.

3. При налаштуванні кожного сайту змінюємо модель поширення на модель Okumura-Hata. Дана модель вибирається тому, що при застосуванні інших моделей сумарний результат покриття погіршувався. Тому в даному випадку модель Okumura-Hata є оптимальною, так як забезпечує найкраще покриття.

4. Підбір для кожного сайту антени певної моделі. В результаті послідовного перебору всіх видів антен були обрані наступні:

Transmitter	Antenna
Site0_1	65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz
Site0_2	65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz
Site0_3	65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz
Site1_1	65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz
Site1_2	65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz
Site1_3	65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz

Як бачимо використовувалось всього один тип антен. Це антена 65deg 18dBi 4Tilt 2100MHz, відрізняється широкою діаграми направленості та високим коефіцієнтом підсилення серед інших запропонованих антен. Ця антена вибиралась для того, щоб збільшити дальність поширення хорошого сигналу, тобто щоб покрити зони, які розміщені далеко від базових станцій і мали найгірший рівень сигналу. А також для того, щоб одна антена могла покрити ширшу зону для покращення сумарного покриття.

Після виконання цього пункту ми майже повністю прибрали ділянки, де спостерігався найгірший рівень сигналу (позначені синім та голубим кольорами).

5. Зміна кута нахилу механічним шляхом тільки погіршила сумарний результат покриття антен. Тому кут нахилу ми не змінювали.

В результаті був досягнений наступний кінцевий результат:

Рис. 11. LTE-покриття за рівнем сигналу при двох базових станціях з використання моделі розповсюдження Okumura-Hata після проведення оптимізації

БС№0 визначимо як точку доступу до високошвидкісної оптоволоконної магістралі, тоді для під’єднання БС№1 необхідно до нього підвести оптоволоконний кабель, або з’єднати сайт 1 з сайтом 2 радіорелейно. Використаємо другий метод.

Будемо вважати, що оптична лінія зв'язку від контролера базових станцій підводиться до центральної станції. З нею слід було б зв'язати всі наявні базові станції. В нашому випадку достатньо побудувати один проліт. Його профіль матиме вигляд:

Рис. 12. Профіль місцевості між станціями

Рис. 13. Характеристики радіорелейної станції

З Рис.12 чітко видно, що немає ніякої необхідності у встановленні ретранслятора, оскільки ніяких заважаючих об’єктів на шляху поширення радіохвиль не зустрічається.