Будова статевих клітин.
Статеві клітини виконують функцію передачі спадкової інформації від особин батьківського покоління нащадкам. Порівняно з нестатевими (соматичними) клітинами вони мають половинний (гаплоїдний) набір хромосом, що забезпечує при їхньому злитті відтворення в заплідненій яйцеклітині типового для організмів набору хромосом (диплоїдного). На відміну від нестатевих клітин, гамети характеризуються низьким рівнем процесів обміну.
Яйцеклітини відрізняються від сперматозоїдів більшими розмірами, оскільки здебільшого містять запас поживних речовин, потрібних для розвитку зародка, та можуть бути вкриті різноманітними оболонками. Наприклад, у птахів яйцеклітина додатково вкрита товстою білковою оболонкою, двома тоненькими підшкаралупними, твердою вапняковою шкаралупою і зовнішнім тоненьким кутикулярним шаром. Ці оболонки виконують захисну функцію, а білкова – є також джерелом води для зародка, що розвивається.
Розміри яйцеклітини залежать від кількості запасних поживних речовин в її цитоплазмі. Наприклад, у плацентарних ссавців, зародок яких дістає поживні речовини від материнського організму через плаценту, розміри яйцеклітини (без оболонки) варіюють від 50 мкм (полівки) до 180 мкм (вівці), діаметр яйцеклітини людини становить 90 мкм.
Якщо в цитоплазмі яйцеклітини накопичується значний запас поживних речовин (жовток), її розміри (без оболонок) можуть досягати кількох сантиметр 50-70 мм (акули), 80 мм (страуси). З урахуванням оболонок розміри таких яйцеклітин ще більші. Так, у африканського страуса довжина яйця може бути поні 150 мм при масі 1,5-2 кг.
Сперматозоїди менші за яйцеклітину. Їхня довжина становить в 10 до 800 мкм, однак інколи може досягати 8 000 мкм (деякі ракоподібні). Сперматозоїди рухаються переважно за допомогою джгутика. Будова джгутиків подібна до будови джгутиків різних типів клітин еукаріот, вони забезпечують поступальний рух у рідкому середовищі.
Розглянемо будову сперматозоїдів ссавців. Вони мають коротеньку головку, в якій міститься ядро. На її передньому кінці особлива органела — акросома, що формується за рахунок елементів комплексу Гольджі. Акросома забезпечує проникнення сперматозоїда в яйцеклітину, виділяючи ферменти, що розчиняють оболонку останньої, а також забезпечує її активацію — перехід від стану спокою до розвитку. За головкою розташована шийка, а за нею коротенький проміжний відділ. У ньому міститься центріоля, оточена мітохондріями, які генерують енергію для роботи джгутика, розташованого на задньому кінці клітини.
У частини вищих рослин (більшість голонасінних, покритонасінні деяких водоростей (червоні) і грибів, а також у деяких груп тварин (аскариди, річковий рак тощо) сперматозоїди джгутиків не мають.
Поняття про роздільностатевість та гермафродитизм.
В статевому процесі у тварин беруть участь дві особини, у яких особливих статевих органах утворюються статеві клітини – чолові та жіночі. Тварини, які мають тільки один тип статевих залоз (сім'яники або яєчники) й утворюють лише один вид статевих клітин, називають роздільностатевими.
Особини різних статей тварин можуть бути зовнішньо схожі (біль шість медуз, багатощетинкові черви, двостулкові молюски) однак у багатьох видів вони різняться між собою. Це явище називається статевим диморфізмом та повністю виявляється на період статевої зрілості і пов'язане як з розбіжностями у будові статевих органів, так і з розвитком вторинних статевих ознак.
Вторинні статеві ознаки — сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей. Їхній розвиток зумовлений впливом статевих гормонів. Це може стосуватися розмірів тіла, будови та пропорцій його частин забарвлення. Вторинні статеві ознаки або зберігаються постійно, або ж проявляються лише під час періоду парування (на приклад, шлюбне забарвлення деяких птахів, риб). Вони допомагають особинам різних статей відшукати і впізнати одне одного стимулюють їхню шлюбну поведінку.
У деяких випадках жіночі і чоловічі статеві клітини й, відповідно, залози утворюються в одному організмі. Це явище у тварин дістало назву гермафродитизм, а двостатеві організми — гермафродитів. Гермафродитизм трапляється серед багатьох груп безхребетних (деякі кишковопорожнинні, плоскі та малощетинкові черви, п'явки, деякі молюски, ракоподібні) і зрідка серед хребетних тварин (деякі риби). Як аномальне явище гермафродитизм спостерігають і в окремих особин роздільностатевих видів (у тому числі й у людини).
У більшості гермафродитних організмів існують різноманітні механізми, які запобігають самозаплідненню (неодночасне дозрівання чоловічих і жіночих статевих клітин, особливості у будові статевої системи).
У рослин є види, які мають як один тип статевих органів чи одностатеві квітки (їх називають однодомними), так і обидва типи, або двостатеві квітки (їх називають дводомними).
PAGE 8