7.3. Деназалізація [ę], [ǫ]

Успадковані від праслов’янської доби довгі носові звуки [ę], [ǫ] не збереглися, вони втратили носовий призвук і стали звуками нормальної тривалості й перетворилися на такі звуки:

[ę] → [ä] *męso → *m’äso, *počęti → *poč′ati

[ǫ] → [u] *rǫka → *ruka, *dǫbь → *dubъ.

Пор. укр. п’ять, м’ясо, м’ята, частина, жати, ім’я; рос. пять, мята, мясо, часть, жать, имя; блр. пяць, мяса, мята, частка, жаць, імя. Ю.Шевельов стверджував, що ці зміни відбулися у східнослов’янських говірках не пізніше Х ст.

Звук [ǫ] був близький артикуляційно до [u]. Зміна [ǫ] в [u] властива не тільки східнослов’янським діалектам, а й багатьом іншим. Пор. укр. і рос. зуб, дуб, чеські і словацькі zub, dub, ruka, сербські і хорватські зуб, дуб, рука.

Звук [ę] у процесі деназалізації міг, очевидно, змінюватися як в [ä], так і в [e]. У південних і деяких західних слов’ян він змінився на [e].

Деназалізація [ę], [ǫ] властива всім слов’янським мовам, крім польської, пор.:

болг. пет, месо, мента, част, име,

с-хорв. пêт, мêсо, метва, чêст, жети, име,

чеські pět, deset, meno, але maso, màta.

З деназалізацією пов’язані чергування [а] – [ин] – [н] (почати – почну – почин); [а] –[ен] (ім’я – імені); [а] – [м] (взяти – візьму); [у] – [м] – [им] (дути – дму – надимати) тощо.

.

7.4. Зміна початкового [je]

На східнослов’янському мовному ґрунті перед складом із голосним переднього ряду, крім [ь], початкове звукосполучення [je] змінилося на [o]: *jezero, *jesenь, *jelenь, *jedinъ → давньоураїнські озеро, осень, олень.

Якщо у наступному складі був [ь] або ж голосний непереднього ряду, зміна не відбулася: jelь, jego, давньоураїнські ~ль, ~го. Пор. один (з jединъ) і єденъ (південно-західні говори) з (*jedьnъ).

Така зміна відбулася під наголосом. Пор. рос. ежевика, єрепениться, де звук [е] в початковому складі ненаголошений, тому тут переходу [je]в [o] немає.

У ряді слів умов для таких звукових переходів не було, однак ці зміни відбулися за аналогією: *jedьna → одьна, *jedinica → одиниця, бо одинъ (з *jedinъ).

Згаданий процес розпочався з утрати протетичного [j], а звук [e] на початку слова у східних слов’ян був невластивий, отже, відбувся перехід [е] в [ö], потім [ö] змінився на [о].

Пор. укр. озеро, осень, олень, один, осетр, Олена, Остап; рос. озеро, осень, олень, один, осетр, але: Елена, Ефстафий; блр. возера, восень, алень, адзін, асетр, Алена, Астап.

Алев низці слів російської мови маємо такі відхилення: ольха, діал. ëлха, ëлша, елшина; ежевика, діал. ожевика, ожевина, ожина, ожиница; еще, діал.ошче, ошчо; едва, діал. одва, осень, діал. есень.

У західнослов’янських і південнослов’янських мовах початкове звукосполучення [je] збереглося.