Суть соціальної політики

Соціальна політика - це діяльність держави та інших економічних суб' єктів, що націлена на забезпечення достойних умов життя і праці людей, становлення стабільних соціальних відносин, організацію та здійснення соціального захисту населення, допомогу окремим специфічним групам населення, забезпечення рівних можливостей для отримання послуг систем освіти, охорони здоров' я, культури.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА:

1.) одна із цілей соціальної ринкової економіки; 2.) один із факторів соціальної ринкової економіки; 3.) одна із вимог соціальної ринкової економіки; 4.) один із результатів соціальної ринкової економіки.

Соціальна політика здійснюється на різних рівнях:

>• мікрорівень - політика окремих суб'єктів ринкової економіки; >• макрорівень - здійснення загальнодержавної та регіональної політики; >• інтеграційний рівень - скоординована соціальна політика двох або більше країн

>• світовий рівень - вирішення глобальних соціальних питань.

Соціальний захист населення

Соціальний захист населення - це комплекс економічних, соціальних та правових заходів, а також сукупність інститутів, що забезпечують усім громадянам рівні можливості для підтримання достойного рівня життя, а також забезпечують підтримку окремих соціальних груп населення.

Види соціального захисту:

• активний (створення нових робочих місць, перенавчання персоналу, збереження існуючи робочих місць тощо);

• пасивний (виплата допомоги, дотацій, тощо).

СКЛАДОВІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ЙОГО СТРУКТУРА

Структура соціального захисту:

• соціальне забезпечення - відпрацьоване та законодавчо закріплене систематичне надання матеріальної допомоги;

• соціальна допомога - допомога тим, хто за певних обставин тимчасово опинився в несприятливих умовах;

• соціальні гарантії - законодавчо встановлені (нерідко конституційно закріплені) соціальні блага та послуги;

• соціальне страхування - система матеріального забезпечення на випадок тимчасової втрати працездатності, виходу на пенсію тощо, а також система захисту від певних видів ризику.

Страхування може бути

о державним та о недержавним.

За організацією страхування може бути

о добровільним та о обов'язковим.

БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Благодійність - це одна з додаткових форм соціального захисту населення.

Благодійність - це безкорислива (безоплатна або на пільгових умовах) передача економічних благ (грошей, товарів, послуг) фізичним або юридичним особам.

Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності (Із Закону України "Про благодійництво та благодійні організації")

До благодійної діяльності НЕ відноситься:

• надання матеріальної допомоги комерційним структурам;

• спонсорство по відношенню до засобів масової інформації;

• матеріальна підтримка політичних партій, груп, рухів, кампаній.

Благодійність багато в чому практично тотожна меценатству. Благодійність може мати тільки добровільний характер.

Благодійні організації мають бути

• некомерційними,

• недержавними,

• неприбутковими (при перевищенні доходів над витратами сума перевищення має бути направлена на цілі, заради яких була створена благодійна організація, а не розподілятися між засновниками).

можуть діяти в інтересах

• суспільства в цілому (Фонд Миру);

• окремих груп (спеціально створені фонди допомоги постраждалим від тих чи інших катастроф та стихійних лих)

• окремих фізичних осіб (тяжко хворих дітей).