5. Основні підсумки
Основним змістом соціально-економічного розвитку цього періоду було наростаючої розкладання кріпосницької системи господарювання та поступове формування капіталістичних відносин , перш за все в промисловості і торгівлі, і в незначній мірі - в сільському господарстві.
У цей період економіка Росії?? не стояла на місці. Кілька зросло сільськогосподарське виробництво. Динамічно розвивалися торгівля і промисловість.
Результатом економічного розвитку стали зміни соціальної структури : почали формуватися найманий робочий клас і шар підприємців, зросло міське населення (5,7 млн. чол. - 8% усього населення).
У той же час кріпосне право і становий лад утрудняли соціальне розшарування селян, оформлення нових соціальних груп, значним залишалося кількість поміщицьких селян (21 млн. чол .).
Перша половина минулого століття являла собою початкову фазу перехідного періоду, коли одночасно співіснували пізніше кріпацтво і зароджується капіталізм. Причому розвиток капіталістичних ринкових відносин призводило до деформації кріпацтва і початку його поступового витіснення, а кріпак лад впливав на форми капіталістичних відносин.
Анісімов Е.В. Росія без Петра. СПб., 1994.
2. Декабри́сти — перші російські дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року збройною силою прагнули встановити в Росіїконституційний лад.
Вони боролися за повалення царату та скасування кріпацтва. Основні гасла декабристів були гаслами буржуазної революції, яка змітає феодалізм і дає можливість розвинутися капіталістичному ладу. Особливістю російського історичного розвитку було те, що почин у боротьбі протифеодалізму взяли на себе революціонери здворян.
Основною причиною декабристського руху стала криза феодально-кріпосницької системи, Вітчизняна війна 1812 року, яка призвела до активного поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним життям Європи. Цілі рухи декабристів відображали історичні завдання, що виникли у розвитку Росії того часу. Рух декабристів виник на грунті російської дійсності.
Ранні переддекабристські організації
Першому таємному товариству декабристів передувало створення більш ранніх організацій. Всі вони послужили школою майбутнього руху, його безпосередньою передумовою.
Після війни 1812 року виникають 4 ранні переддекабрістскі організації: дві офіцерські артілі:в Семенівському полку, серед офіцерів Головного штабу (Священа артіль), Кам'янець-Подільський гурток Володимира Раєвського та Товариство російських лицарів Михайла Орлова та Матвія Дмитрієва-Мамонова.
Про Семенівську артіль свідчить декабрист Іван Якушкін — один із її засновників. Вона склалася в гвардійському Семенівському полку в 1814 році, коли гвардія зПарижа рушила до Петербурга. У артіль входило, за спогадами І.Д.Якушкіна, 15 — 20 офіцерів, які щодня обідали разом. Після обіду вони грали в шахи, читали вголос іноземні газети та стежили за подіями в Європі (таке проведення часу було нововведенням). Полковий командир генерал Потьомкін протегував артелі, але через кілька місяців після виникнення артілі Олександр I наказав йому припинити існування артілі, зауважиши, що такі збіговиська офіцерів йому дуже не подобаються.[1]
Офіцерську Священну артіль заснував офіцер Генерального штабу Олександр Миколайович Муравйов. Створення офіцерської артілі було справою звичайною. Новим було спілкування ідейного характеру і виникнення ознак політичного об'єднання. Іван Пущин писав: "Постійні наші бесіди про предмети громадські, про зло існуючого в нас порядку речей і про можливість зміни, бажаної багатьма потай, надзвичайно зблизили мене з цим мислячим гуртком."[2]
Товариство ("Орден") російських лицарів засновано в 1814 році за задумом генерал-майора Михайла Орлова. До "Ордена" були причетні племінник російського просвітника Новікова М.І. — Михайло Новіков , поет-партизан Денис Давидов,Микола Тургенєв. "Пункти вчення, що викладається у внутрішньому Ордені " (оригінальна назва рос. "Пункты преподаваемого во внутреннем Ордене учения"), написані рукою Михайла Орлова, містять конституційний проект поміркованого змісту.[3]
Союз спасіння, або Союз порятунку — одна з перших таємних політичних організацій, з яких потім виріс рух декабристів у Росії й в Україні. Коли суспільство оформилося і розробило свій статут (головний автор його — Пестель Павло Іванович), воно отримало назву Товариства істинних і вірних синів Вітчизни. Метою Союзу спасіння була ліквідація кріпацтва й абсолютизму і встановленняконституційної монархії .
Утворений у Петербурзі в лютому 1816 групою гвардійських офіцерів. Ініціаторами Союзу спасіння були 24-річний полковник Генерального штабу Муравйов Олександр Миколайович, князь Трубецькой Сергій Петрович, старший офіцер Генерального штабу, підпоручик Генерального штабу Муравйов Микита Михайлович, підпоручик лейб-гвардії Семенівського полку Якушкін Іван Дмитрович та брати Муравйови-Апостоли Матвій і Сергій, що служили в Семенівському полку. Серед членів (близько 25–30 осіб) були майбутні декабристи українського походження або пов'язані з Україною (брати Матвій і Сергій Муравйови-Апостоли, Вольховський Володимир Дмитрович, Полторацький Олександр Павлович, Новіков Михайло Миколайович, Пестель Павло Іванович та ін.).
Статут першого товариства декабристів не дійшов до нас: самі декабристи спалили його, коли в 1818 році перетворювали своє товариство. Але з численних свідченьдекабристів відомо його зміст. Урочисте введення до Статуту написав Долгоруков Ілля Андрійович, основна ж частина була написана Пестелем. Мета товариства — ліквідація кріпосного права і самодержавства; замість самодержавства пропонується ввести представницьку форму правління у вигляді конституційної монархії. Члени таємного товариства вважали, що необхідно примусити царський уряд погодитися на представницьке правління і зробити це зручніше за все в момент зміни імператорів на престолі. Декабристи вирішили діяти для народу, але без народу. Жахи народної революції лякали їх. Також статут зобов'язував домагатися того, щоб члени товариства зайняли важливі пости в державі як по військовій, так і по цивільній лініях; водночас зобов'язував боротися за відсторонення іноземців від впливу в державі.