Методичні вказівки.

При вивченні даної теми, слід звернути увагу на строки і умови

здійснення виконавчого провадження; на добровільне виконання рішень; місце виконання рішення; підвідомчість виконання; зупинення виконавчого провадження, відкладення проведення виконавчих дій; відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення, роз’яснення рішення, що підлягає виконанню.

для відкриття провадження,; для вчинення виконавчих дій, а також на місце виконання рішення; підвідомчість виконання; на добровільне виконання рішень. Відновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо боржник у встановлений державним виконавцем строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Конкретний час проведення виконавчих дій визначається самостійно державним виконавцем, для якого встановлено ненормований робочий день.

Місце виконання рішення суду чи іншого органу (посадової особи) – один з принципових рис виконавчого провадження, яка визначається законом або вибором стягувача.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, держаний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Подеколи у практиці примусового виконання судових рішень трапляються випадки, коли резолютивна частина рішення (або її певна частина), викладена у виконавчому документі, є незрозумілою. У подібному випадку і державний виконавець, і сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення чи змісту документа. Про роз’яснення рішення чи змісту документа або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.

Джерела, рекомендовані до заняття – це нормативні акти із|із| списку літератури: |із| № 2, 3, 5, 6, 10, 13, 16, 17, 18, 20, 25, 26, 28, 30, 39, 41, 42, 48, 49, 51, 52, 53, 56, 57, 68, 71, 73, 81, 84, 89, 90.

Тема № 6 Порядок звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на майно боржника.

(2 час практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

І. Розгляд теоретичних питань.

1. Порядок|лад| звернення|звертання,ставлення,обігу| стягнення на грошові кошти та інше майно боржника.

2. Порядок|лад| звернення|звертання,ставлення,обігу| стягнення на майно|кошти| боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті.|обчисленні|

3. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на заставлене майно.

4. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на майно боржника, яке знаходиться|перебувають| в|в,біля| інших осіб|облич,лиць|.

5. Майно, на яке не може бути звернено стягнення.

6. Арешт та вилучення майна боржника.

7. Зберігання майна, на яке накладений арешт. Оцінка майна боржника.

8. Реалізація арештованого майна.

9. Звільнення|визволення| майна з-під арешту.

10. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на будинок, квартиру, приміщення|помешкання|, земельну ділянку.

11. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на грошові кошти боржника – юридичної особи.

12. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на інше майно боржника – юридичної особи.

13. Порядок|лад| звернення|звертання,ставлення,обігу| стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника – юридичної особи.

14. Дії державного виконавця по підготовці і передачі майна боржника для реалізації з аукціонів (прилюдних)|прилюдних| торгів.

Ш. Виконання завдання|задавання|:

- Скласти позовну заяву про виключення|виняток| майна з|із| акту описи|списки,описування| і

звільнення|визволення| від арешту.

- Скласти акт продажу майна з аукціону (прилюдних)|прилюдних| торгів

- Скласти акт про неможливість стягнення.

Методичні вказівки.

При вивченні даної теми, слід звернути увагу на процедуру звернення

стягнення на майно боржника, яка складається з трьох невід’ємних послідовних частин:

• арешт (опис) майна боржника;

• вилучення майна боржника (списання грошових коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби;

• примусової реалізації майна боржника.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в

частині восьмій ст.. 55 Закону „Про виконавче провадження” , передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі – зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, або зберігачеві.

Для проведення процедури звернення стягнення на майно боржника

державний виконавець спочатку повинен вірогідно встановити належність майна саме боржникові, а не будь-якій іншій особі. Тобто, зверненню стягнення на майно боржника передує його виявлення шляхом надіслання запитів до органів державної влади, установ, що проводять реєстрацію права власності на майнові об’єкти ( будинки, квартири, земельні ділянці, транспортні засобі).

Усі установи зобов’язані надати державній виконавчій службі затребувану інформацію у встановлений державним виконавцем строк (податкові органи – в строк до трьох днів).

Для встановлення майнового стану боржника-громадянина, крім зазначених заходів, слід у безумовному порядку перевіряти майнове становище боржника за місцем його реєстрації таза всіма можливими місцями проживання громадянина, а також виявляти майно громадянина, набуте останнім в період перебування в шлюбі.

Джерела, рекомендовані до заняття – це нормативні акти із|із| списку літератури: | №№: 1, 2, 4, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 26, 27, 34, 42, 48, 53, 60, 64, 66, 71, 73, 80, 81, 85, 90.

Тема № 7 Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на заробітну плату|плату| та інші види

доходів боржника.

(2 часа практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

І. Розгляд теоретичних питань.

1. Умови звернення|звертання,ставлення,обігу| стягнення на заробітну плату та |плату| інші види доходів боржника.

2. Відрахування із|із| заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії боржника.

3. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на інші доходи боржника.

4. Розмір відрахувань із|із| заробітної плати та|плати| інших доходів боржника.

5. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на заробітну плату|плату| боржника, який відбуває покарання|наказання|.

6. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на допомогу по державному соціальному страхуванню.

7. Кошти|кошти|, на які не може бути звернено стягнення.

8. Порядок|лад| стягнення аліментів.

9. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| щодо стягнення штрафу та конфіскації майна.

Завдання|задавання|:

- Виробити розрахунок стягнення аліментів, які стягнуті у

відсотковому відношенні|ставленні|, з лиця який тимчасово не працює.

- Вивчення матеріалів практики.

Методичні вказівки.

Грошові кошти є найбільш високоліквідним видом майна, своєчасне

звернення стягнення на яке гарантує повне виконання рішень суду у майнових відносинах.

Одним із заходів примусового виконання грошових зобов’язань боржника є звернення стягнення на доходи боржника – фізичної особи.

Загальні умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника передбачає ст.. 67 Закону. Їх поділять на дві групи: обов’язкові та факультативні.

Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника – це захід примусового виконання, не пов’язаний з описом та арештом майна боржника.

Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші

доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.

Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

Питання про черговість розподілення стягнутих з боржника грошових коштів між стягувачами та на інші витрати, вирішується державним виконавцем лише у тому разі, якщо отриманої суми недостатньо для задоволення вимог всіх стягувачів та погашення всіх витрат, пов’язаних з примусовим виконанням рішення.

Стягнення аліментів є одним з найбільш значущих у соціальному плані видів виконавчого провадження. Значимість стягнення аліментів для виконавчого провадження взагалі підкреслює й те, що питома вага цієї категорії виконавчих документів становить 8 – 10% від загальної кількості виконавчих документів, що перебувають в теперішній час на виконанні органів ДВС України.

Законом достатньо жорстко регулює питання розмірів відрахувань із заробітної плати та інших доходів. Питання розміру відрахувань із заробітної плати та інших доходів встановлюється законодавством про працю та про пенсійне забезпечення.

В ст.. 73 Закону „Про виконавче провадження” передбачено кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Рішення щодо стягнення штрафу та конфіскації майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

Джерела, рекомендовані до заняття – це нормативні акти із|із| списку літератури: | |№№: 1, 4, 5, 13, 15, 30, 39, 47, 49, 51, 52, 53, 60, 63, 64, 72, 73, 89.

Тема № 8 Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в немайнових спорах|спорах|.

(2 часа практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

І. Розгляд теоретичних питань.

1. Загальні|спільні| умови виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити |вчинити| певні дії або утриматися від їх вчинення.

2. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про поновлення на роботі.

3. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про відібрання|відібрання| дитини|дитяти|.

4. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про примусовий обмін.

5. Виконання рішень про виселення боржника, про вселення стягувача.

6. Загальні|спільні| умови виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про заборону діяльності об'єднання громадян.

7. Здійснення виконавчих дій відносно іноземців, осіб|облич,лиць| без громадянства та іноземних юридичних осіб.

8. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| іноземних судів і арбітражів.

Теми рефератів:

1. Загальні|спільні| умови виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, за якими боржник зобов'язаний

особисто вчинити |вчинити| певні дії або утриматися |утриматися| від їх вчинення.

2. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про примусовий обмін.

3. Виконання рішення про виселення боржника, про вселення

стягувача.

4. Загальні|спільні| умови виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про заборону діяльності

об'єднання громадян.

Методичні вказівки.

Виконання рішень по немайнових спорах має ряд особливостей і,

безумовно, заслуговує окремого розгляду. У ст.. 16 ЦК України визначені способи захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу: - припинення дії, яка порушує право;

• відновлення становища, яке існувало до порушення;

• примусове виконання обов’язку в натурі;

• припинення правовідносин.

Подібні способи захисту передбачено й іншими, спеціальними правовими

нормами: цивільного, господарського, сімейного, житлового, трудового, земельного законодавства.

Поновити трудові права незаконно звільненого чи переведеного працівника можливо на підставі рішення суду. Особливість виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника полягає у тому, що його виконують негайно (ст. 367 ЦПК України). Отримавши виконавчий лист, державний виконавець не пізніше наступного дня виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У разі винесення постанови про таке відкриття, він в той же день має направити виконавчий лист до відповідної адміністрації підприємства, організації, які зобов’язані вчинити дії, спрямовані на поновлення трудового статусу працівника.

Відібрання дитини як спосіб захисту прав та законних інтересів є досить специфічним, оскільки, насамперед, стосується захисту прав дитини, що повинні довести батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, інші родичі. У разі постановляння рішення про відібрання дитини, суд повинен чітко визначити боржника, тому що всі виконавчі дії мають бути спрямовані саме щодо цього суб’єкта. Ст. 78 Закону встановлює, що під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії з обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та з залученням представників органів опіки і піклування.

Виселення як захід примусового виконання рішення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється. Виселення із житлового приміщення в будинку державної або комунальної власності допускається лише в судовому порядку.

Перед виконанням рішення про виселення боржника державний виконавець повинен з’ясувати: яке приміщення займає боржник; чи проживає він один або із стягувачем; кому належить речі, що перебувають у приміщенні з якого підлягає виселенню боржник.

Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ, з обов’язковим описом майна державним виконавцем.

Чинне житлове законодавство України передбачає два види виселення з житлових приміщень: виселення з наданням іншого житлового приміщення; без надання житлового приміщення.

Джерела, рекомендовані до заняття – це нормативні акти із|із| списку літератури: | №№: 1, 2, 13, 40, 45, 46, 47, 48, 50, 54, 56, 61, 64, 72, 78, 80, 82, 83, 84, 89, 91.

Тема № 9 Захист прав стягувача, боржника та і інших осіб|облич,лиць|, при

здійсненні виконавчих дій.

(2 часа практичних занять + 3 години самостійної роботи студентів)

І. Розгляд теоретичних питань.

1. Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби.

2. Захист прав стягувача у виконавчому провадженні.

3. Відповідальність за невиконання рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, що зобов'язує|зобов'язав| боржника

виконати |вчинити| певні дії, та рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про поновлення на роботі.

4. Відповідальність за невиконання законних вимог державного

виконавця та порушення Закону України «Про виконавче

провадження”.

Теми рефератів:

1. Загальний підхід до відповідальності в цивільному виконавчому праві.

2. Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про виконавче провадження.

Завдання|задавання|:

- Скласти скаргу на неправомірні дії державного виконавця.

- Складе скаргу на дію посадових осіб державної виконавчої служби.

Методичні вказівки.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про державну виконавчу службу”,

працівник органу ДВС зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.

Права та інтереси сторін та інтереси інших осіб у виконавчому

провадженні забезпечуються численними гарантіями, закріпленими у інших нормах Закону та інших актах законодавства України.

Гарантії прав учасників виконавчого провадження є невід’ємними від юридичних гарантій законності, під якими розуміють передбачені законом спеціальні засоби впровадження охорони та, у разі порушення, відновлення законності. Цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства про виконавче провадження несуть, і головним чином, самі служби державних виконавців як органи державної влади.

В разі вчинення державним виконавцем правопорушення або завдання громадянам або юридичним особам шкоди під час проведення виконавчих дій, він притягується до юридичної відповідальності .

У адміністративному порядку дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем або боржником до керівника органу державної виконавчої служби залежно від підпорядкованості державного виконавця. При притягненні державного виконавця до дисциплінарної відповідальності слід керуватися не лише відповідними положеннями Кодексу законів про працю України, але й законодавством про державну службу.

Адміністративна відповідальність встановлюється й за інші

правопорушення, пов’язані з корупцією, що тягне для порушників адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що накладається судом, а також звільнення з посади.

Матеріальна відповідальність працівника виключається у випадках спричинення збитків внаслідок непереборної сили, нормального господарського ризику, крайньої необхідності або необхідної оборони або невиконання власником обов’язку по забезпеченню належних умов для зберігання майна, наданого працівнику.

Крім того, законодавством передбачена кримінальна відповідальність за порушення, по якім виявленні злочинні діяння. До кримінальної відповідальності за злочини в сфері службової діяльності можуть бути притягнуті і державні виконавці, а також представники інших органів примусового виконання.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють вищестоящі, по відношенню до державного виконавця, посадові особи, а також за законністю дій державних виконавців передбачень судовий контроль.

Джерела, рекомендовані до заняття – це нормативні акти із|із| списку

літератури: | №№: 1, 3, 5, 6, 10, 13, 21, 22, 27, 29, 37, 38, 39, 41, 42, 46, 47, 49, 53, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 74, 79, 83, 87, 89.

Питання для самостійний роботи студентів

1. Основні положення теорії цивільного виконавчого права.

2. Історія виникнення й розвитку виконавчого провадження.

3. Цивільне виконавче право як наука і як навчальна дисципліна.

4. Методи науки цивільного виконавчого права

5. Цивільне виконавче право як галузь права

6. Обґрунтування визначення галузевої належності цивільного

виконавчого права

7. Предмет цивільного виконавчого права.

8. Принципи цивільного виконавчого права.

9. Джерела цивільного виконавчого права.

10. Цивільне виконавче правовідношення.

11. Цивільне виконавче право відношення – самостійний тип суспільних

відносин

12. Підстави виникнення цивільного виконавчого правовідношення.

13. Характеристика окремих елементів цивільного виконавчого право-

відношення.

14. Поняття та класифікація суб’єктів виконавчих правовідносин.

15. Державний виконавець.

16. Роль суду у виконавчому проваджені.

17. Сторони цивільного виконавчого провадження.

18. Об’єкти цивільних виконавчих правовідносин.

19. Юридичні дії і операції як елемент цивільного виконавчого право –

відношення.

20. Форма цивільних виконавчих правовідносин.

21. Підстави звернення судових рішень до виконання .

22. Поняття, види, зміст і форми виконавчих документів.

23. Поняття стадії виконавчого провадження та умови здійснення

провадження в цивільному виконавчому праві.

24. Право на звернення для виконання рішення суду.

25. Поняття стадії цивільного виконавчого провадження

26. Відкриття цивільного виконавчого провадження

27. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу

і порядку виконання рішення.

28. Відкладання проведення виконавчих дій.

29. Підстави для зупинення цивільного виконавчого провадження

30. Підстави для повернення виконавчого документу.

31. Розшук боржника, його майна та розшук дитини.

32. Підстави і порядок арешту майна.

33. Закінчення та відновлення виконавчого провадження.

34. Порядок вирішення питання про поворот виконання.

35. Місце і час здійснення виконавчих дій.

36. Строки здійснення виконавчих дій.

37. Виконавчий сбір.

38. Витрати на здійснення виконавчих дій.

39. Заходи примусового виконання рішень у цивільному виконавчому

праві.

40. Порядок та способі отримання інформації про боржника та його майна

41. Підстави для застосування заходів примусового виконання.

42. Підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого

майна.

43. Загальне поняття про контроль і нагляд у цивільному виконавчому

праві.

44. Відомчий контроль за дотриманням законодавства про цивільне

виконавче провадження.

45. Судовий контроль (нагляд) за законністю дій (рішень) державних

виконавців.

46. Організація діяльності служб державних виконавців.

47. Обов’язки і права державних виконавців.

48. Повноваження державного виконавця при здійсненні цивільного

виконавчого провадження.

49. Гарантії правового і соціального захисту державних виконавців.

50. Заохочення за успіхи в роботі та винагорода державному виконавцю.

51. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення працівників

органів держаної виконавчої служби.

52. Відповідальність за невиконання рішення.

53. Особливості здійснення виконавчих дій відносно іноземних громадян,

осіб без громадянства і іноземних організацій.

54. Визнання та виконання рішень іноземних судів і арбітражів.

55. Вивчення зарубіжного цивільного виконавчого права.

56. Основні зарубіжні моделі органів примусового виконання.

57. Процедурні аспекти виконання актів юрисдикційних органів за

кордоном.

58. Виконавче провадження Російської Федерації.