2. Порядок проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів

В процесі апробації з метою інформування про резуль­тати виконаних наукових досліджень, розробки реко­мендацій за напрямами подальшої роботи використан­ня їх в навчальному процесі чи в умовах виробництва організовується обговорення відбувається на засіданнях кафедри, відділу на се­мінарах, симпозіумах спеціалістів, науково-практичних конференціях тощо.

Симпозіум (лат. Symposium) – нарада фахівців однієї або кількох країн з певних наукових питань. Також симпозіум можна визначити як напівофіційна бесіда за завчасно підготовленими доповідями, а також виступами експ­ромтом. Це можуть бути і бесіди в кулуарах.

Семінар (від лат. Seminarium – розсадник, школа) – один з основних видів навчально-практичних занять членів наукових гуртків.

Наукова конференція (від лат. Confero – збираю в одне місце) – збори, нарада наукових та інших організацій для обговорення певних наукових проблем і питань.

Конференція - найбільш поширена форма обміну інформацією за певною тематикою. Одна частина допо­відачів повідомляє певні наукові ідеї, результати дослі­дження, досвіду роботи, інша - більша частина є слуха­чами, сприймають інформацію, беруть участь в обговоренні.

Тут на доповідачів і слухачів велике інформаційне на­вантаження, тому встановлюється регламент в висту­пах і обговоренні, організовується секційна робота.

На конференціях може використовуватись стендова інформація, виставка літератури, зразки матеріалів, оформлюються тематичні експозиції конференції, заз­вичай приймаються рішення і рекомендації.

Визначення доцільності проведення наукових і науково-технічних нарад, конференцій, з'їздів, симпозіумів і семінарів покладається на установи, які їх організують і здійснюють фінансування.

Заходи, що мають виняткове значення для науки або господарства країни і потребують фінансування з боку Уряду України, погоджуються з Комітетом по науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів України.

Конференцій, симпозіумів, семінарів, форумів за статусом можуть бути: міжнародні, коли 50% учасників запрошені з інших країн; всеукраїнські (представлені всі регіони); міжвузівські; внутрішньовузівські тощо

Про всеукраїнські та міжнародні наукові заходи установа-ініціатор зобов'язана повідомити республіканському інформаційному об'єднанню "УкрНТІ", спеціально уповноваженому органу центральної виконавчої влади Кабінету Міністрів України з наступною подачею в установлений ними строк інформації про результати їх проведення.

Розповсюдження інформації, пов'язаної з проведенням республіканських, міжреспубліканських та міжнародних наукових заходів, здійснює республіканське інформаційне об'єднання "УкрНТІ".

Проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів здійснюється в наступному порядку:

1. Визначення теми, організаторів та рішення про проведення конференції;

2. Створення оргкомітету, підготовка програми та інформаційного листа;

3. Визначення доповідачів та учасників конференції;

4. Складання програми конференції, яка включає:

• запрошення і титульна інформація;

• мета та тематика із вказанням переліку розглядуваних питань та проблем;

• заявка учасника конференції за реквізитами;

• умови участі в конференції;

• календарна програма-розклад за днями і годинами;

• культурна програма.

Р озглянемо ці всі етапи на прикладі. Так 23 грудня 2005 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка була проведена Всеукраїнська науково-методична конференція. Тема конференції була визначена темі „Удосконалення обліково-аналітичної освіти в контексті Болонського процесу”. Організаторами її була Кафедра обліку та аудиту Економічного факультету.

Конфереція працювала за наступними напрямами:

1. Методологія викладання обліково-аналітичних дисциплін

2. Тематика і методика написання курсових робіт

3. Тематика і методика написання випускних бакалаврських, дипломних та магістерських робіт

4. Організація і методика науково-дослідної роботи студентів в вищих навчальних закладах

5. Організація і методика проведення практик

6. Організація і методика проведення самостійної роботи студентів

7. Організація методичної роботи та методичного забезпечення навчального процесу

8. Контроль знань студентів (або оцінювання знань студентів)

9. Організація та методика активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

10. Організація методичної роботи та методичного забезпечення навчального процесу

Було створено оргкомітет конференції у складі: