3.4. Генплан ділянки забудови

Розробка генерального плану ділянки забудови мікрорайону на стадії учбового проекту припускає вирішення ряду завдань, пов'язаних з плануванням, впорядкуванням і озелененням ділянки проектованої будівлі. В межах ділянки мікрорайону, обмеженого магістральними або житловими вулицями, необхідно розмістити закінчений архітектурно-композиційний і функціональний фрагмент забудови, що включає проектований житловий будинок, багатосекційні будинки різної конфігурації в плані, скомпоновані з рядових, торцевих, поворотних блок-секцій аналогічного планувального рішення, і елементи впорядкування і озеленення прибудинкової території. Щільність населення мікрорайону, як правило, не повинна перевищувати 180 чоловік/га [4, 17].

При розташуванні житлової групи необхідно прагнути до забезпечення комфортних умов для життєдіяльності людей, естетизації і архітектурній своєрідності забудови, раціональному використанню і збереженню природного середовища, дотримуючись природно-кліматичних, містобудівних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог. Врахування природно-кліматичних вимог полягає в проектуванні житлових груп певного ступеня відкритості по відношенню до зовнішнього середовища. Замкнуту планувальну структуру рекомендується застосовувати при необхідності захисту від несприятливих зовнішніх чинників (галасливих магістралей, холодних вітрів, снігозаносів, суховіїв і ін.). При сприятливому зовнішньому середовищі формується відкритий тип забудови. Найчастіше застосовується напівзамкнене планування житлових груп, відкрите до зон відпочинку.

До санітарно-технічних вимог до забудови відносяться забезпечення необхідної тривалості інсоляції будівель і територій, захисту від шуму і підтримки допустимих параметрів повітряного середовища. Орієнтація житлових будівель (обмежені, частково обмежені і необмежені секції), місця розташування дитячих майданчиків і розриви інсоляцій між будівлями визначаються з умови забезпечення нормативних значень тривалості інсоляції у весняно-осінній період (табл. 11).

Таблиця 11 - Інсоляційні розриви між будівлями

Відстань між	Відстань, м, при поверховості будинків
	2...4	5	9	16
довгими сторонами будівель	20	30	48	80
довгими сторонами торцями будинків з вікнами	12	15	24	45
будинками баштового типу, розміщеними на одній осі	-	-	36	60

При розташуванні житлових будівель в забудові слід враховувати містобудівні заходи зниження шуму в приміщеннях, що передбачають раціональне трасування доріг, застосування шумозахисних планувальних рішень, установку екранів і тому подібне, що забезпечують допустимі значення шуму в приміщеннях (40 дБА в денне і 30 дБА в нічний час). Протипожежні вимоги полягають в дотриманні протипожежних розривів між будівлями (табл. 12). Для забезпечення під'їзду пожежних машин в протяжних житлових будівлях слід передбачати крізні проїзди (через 100 м) шириною не менше 3,5 м і висотою не менше 4,25 м.

Таблиця 12 - Протипожежні відстані між будівлями

Ступінь вогнестійкості будинку	Відстань, м, при ступені вогнестійкості будинків
	I, II	III	IV
I, II	6	8	10
III	8	8	10
IV	10	10	15

Всі проектовані будівлі на ділянці генплану повинні бути прив'язані до існуючих будівель або споруд, а за відсутності останніх - до будівельної сітки.

При розробці організації транспортного і пішохідного руху необхідно пам'ятати, що в межах мікрорайону допускається пересування тільки місцевого транспорту, що забезпечує підвезення вантажів до житлових і суспільних будівель. Ширина доріг і проїздів призначається відповідно до існуючих норм [4, 17] з урахуванням їх функціонального призначення.

За призначенням розрізняють наступні внутрішньо мікрорайонні проїзди: основні двох-, трьохсмугові шириною 6 і 9 м; другорядні з одностороннім рухом шириною 3,5 м; тупикові (для під'їзду до окремих будівель) шириною 2,5 м. Тупикові проїзди повинні мати майданчики розворотів з розмірами в плані не менше 1212 м. Відстань від бордюру проїжджої частини дороги до стін будівель повинна бути не менше 5 м. Для пішохідного руху проектуються тротуари - біля основних проїздів і самостійні - шириною 1,5...2,25 м.

При проектуванні житлової забудови на прилеглій до багатоповерхових житлових будинків території повинні передбачатися майданчики для відпочинку, спорту, господарські майданчики і автостоянки. Їх розміри і відстані до вікон житлових і суспільних будівель приймаються по табл. 13.

Таблиця 13 - Розміри і розміщення майданчиків житлової забудови

Майданчики	Питомі розміри майданчиків , м2/людину	Відстань від майданчика до вікон будинків, м
для ігор дітей	0,7	12
для відпочинку дорослих	0,1	10
для занять фізкультурою	2,0	10...40
господарський	0,3	20
для вигулювання собак	0,3	40
для стоянки автомобілів (25 м2 на автомобіль)	0,8	15 – до 50 автомобілів 25 – 50...100 автомобілів

Озеленення території повинне здійснюватися за рахунок рядової або групової посадки дерев, чагарників, розбиття газонів і квітників. Площу озеленення слід приймати не менше 6 м²/людину [17].

Відстань між стовбурами дерев повинна бути не менше 5 м. Відстань від будівель і споруд до дерев і чагарників приймається по нормах [17] (табл. 14). Впорядкування території забудови включає вибір і раціональне розміщення на ділянці малих архітектурних форм утилітарного і естетичного призначення: урн, лав, устаткування ігрових майданчиків, фонтанів, квітників, світильників і тому подібне, що створюють комфортні умови для відпочинку людей.

Таблиця 14 - Відстані від будівель до зелених насаджень

Об’єкт	Відстань від об’єкта до осі, м
	стовбура дерева	куща
Зовнішня стіна будинку	5,0	1,5
Край тротуару	0,7	0,5
Край проїзної ділянки	2,0	1,0