14.5. Аналіз позареалізаційних доходів і витрат

Крім основної діяльності величина доходів та прибутку залежить в деякій мірі від фінансових результатів, не зв’язаних з реалізацією продукції. До них відносяться доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, а також інші позареалізаційні доходи і витрати.

До інвестиційних доходів відносяться проценти до одержання по облігаціям, депозитам, державним цінним паперам, доходи від участі в інших організаціях, доходи від реалізації основних засобів, запасів та інших активів.

Фінансові витрати - це виплати процентів по облігаціям, акціям, за надання іншим організаціям в користування грошових засобів та інших активів (кредитів, позичок).

Інші позареалізаційні фінансові результати – це прибуток (або збитки) минулих років, виявлені у звітному році; курсові різниці по операціях з іноземною валютою; одержані та виплачені пені; штрафи і неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, по якій закінчились строки позивної давності; збитки від стихійного лиха; майна, судові витрати тощо.

При аналізі позареалізаційних фінансових результатів порівнюють склад структуру одержаних доходів і збитків в динаміці, з плановими показниками і нормативами, виявляють фактори зміни цих результатів по кожному їх виду.

В ринкових умовах діяльності підприємств збільшується обсяг використання цінних паперів: акцій облігацій, ощадних депозитів, векселів. Тому, при аналізі фінансових результатів, особливу увагу треба звернути на доходи від цінних паперів.

Однією з умов розвитку ринку цінних паперів останнього часу є масова приватизація державних підприємств, колгоспів ат інших формувань АПК, і переведення їх у акціонерні товариства закритого (ЗАТ) або відкритого (ВАТ) типу з випуском акцій, які належать відповідним власникам. Для власників (акціонерів) важливе значення має дивідендна політика підприємства приносити дохід власникам. Дивіденди – це доход який сплачується юридичною особою на користь власників корпоративних прав, емітованих юридичною особою, у зв’язку з розподілом частини її прибутку. Метою дивідендної політики є оптимізація пропозицій щодо розподілу чистого доходу між поточними виплатами дивідендів власника і реінвестуванням частини прибутку в господарську діяльність з метою збільшення активів підприємства.

Дохід акціонерного товариства складається з дивідендів до сплати власником акцій, приросту фактичної вартості акцій та збільшення курсової вартості акцій.

Для аналізу доходів акціонерів відкритого або закритого акціонерного товариства складається окрема аналітична таблиця 13.4.

Таблиця 13.4.

Аналіз доходу акціонера ват

№ п/п	Назва показника	Од. виміру	За попередній рік	За звітний рік	Відхилення (+,-)
1.	Кількість акціонерів товариства	емітентів	18,4	18,4	-
2.	Кількість акцій товариства	штук	920,0	921,06	-
3.	Номінальна вартість акцій - всього	тис.грн.	250,0	250,0	-
4.	Номінальна вартість 1 акції	грн..	0,27	0,27	-
5.	Чистий прибуток	тис.грн.	250,0	200,0	-50,0
6.	Прибуток для потреб господарської діяльності	тис.грн.	100,0	60,0	-40,0
7.	Фонд дивідендів	тис.грн.	150,0	140,0	-10,0
8.	Ставка оподаткування	%	30	30	-
9.	Податок на дивіденди	тис.грн.	45,0	42,0	-3,0
10.	Фонд дивідендів до виплати акціонерам – всього	тис.грн.	105,0	98,0	-7,0
11.	Фонд дивідендів на 1 акцію	коп.	11,41	10,65	-0,76
12.	Фонд дивідендів на 1 грн. номінальної вартості акцій	коп.	42,0	39,20	-2,80
13.	Кількість акцій на 1 акціонера	тис. штук	50	50	-
14.	Номінальна вартість акцій 1 акціонера	тис.грн.	13,587	13,587	-
15.	Дивіденд акціонера	грн..	5706	5326	-380
16.	Власний капітал	тис.грн.	550,0	555,0	+5,0
17.	Балансова вартість 1 акції	коп.	59,783	60,326	+0,543
18.	Балансова вартість акцій 1 акціонера	грн.	29,891	30,163	+272
19.	Курсова вартість:
	- 1 акції	коп.	83	85	+2
20.	- акцій акціонера	грн.	41500	42500	+1000
21.	Різниця між курсовою і балансовою вартістю:
	- 1 акції	коп.	23	25	+2
22.	- акцій 1 акціонера	грн.	11500	12500	1000
	Дохід акціонера:
23.	- дивіденди	грн.	5706	5326	-380
24.	- приріст балансової вартості	грн.	300	272	-28
25.	- приріст курсової і балансової вартості	грн.	900	1000	+100
26.	ВСЬОГО	грн.	6906	6598	-308

Аналіз даних табл. 13.4. показує, що у звітному періоді чистий прибуток акціонерного товариства складав 200 тис.грн. тоді як за попередній рік він був 250 тис.грн., тобто зменшився на 50 тис.грн. Таке зменшення може статись за рахунок трьох факторів, взаємозв’язок яких можна відобразити у вигляді формули: П = К + В + Р, де П – чистий прибуток акціонерного товариства (загальна їх вартість в тис.грн.); К – кількість акцій; В – балансова вартість 1 акції в 1000 грн.); Р – коефіцієнт рентабельності власного капіталу (чистий прибуток : власний капітал).

Виходячи з такого взаємозв’язку зменшення прибутку в звітному періоді на 50 тис.грн. сталось за рахунок таких факторів:

1. кількості акцій 920 – 920 = 0;

2. балансової вартості 1 акції 920 х (603,26 – 597,83) х (250 : 550) = 920 х 5,43 х 0,4545 = +2,3 тис.грн.;

3. рентабельності власного капіталу 920 х 603,26 х (0,36036 – 0,4545) = 920 х 603,26 х (-0,09414) = - 52,3 тис.грн.

Отже, головною причиною зменшення прибутковості акціонерного товариства за звітний період було зниження рентабельності вкладеного капіталу (-52,3 тис.грн.). В результаті зменшилась сума прибутку відрахованого для потреб господарської діяльності на 40 тис.грн., та фонду дивідендів – на 10 тис.грн., в тому числі до виплати акціонерам – на 7 тис.грн.

Все це зумовило зменшення загального доходу акціонера за рік на 308 грн., в тому числі за рахунок самого дивіденду – на 380 грн., балансової вартості акцій – на 28 грн., дещо компенсувалося це зменшення доходу за рахунок приросту курсової і балансової вартості акцій на +100 грн.

Аналогічний аналіз доходів можна проводити по інших цінних паперах. Суми одержаних доходів на проценти від облігацій, депозитних вкладів також залежать від кількості цінних паперів, їх вартості та процентних ставок.

Аналіз інших позареалізаційних доходів і витрат також доцільно проводити по кожному їх виду.

Наприклад, виплачені та одержані суми штрафів можуть виникати із-за порушень договірних зобов’язань, послаблень фінансового контролю. Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості іноді виникають із-за низького рівня обліку і контролю тощо.