8. Термінологічний словник

Аварійний комісар — фахівець, який за дорученням страховика визначає причину, характер, розмір збитків і видає аварійний сертифікат.

Аквізитор — співробітник (агент) страхової компанії, в обов'язки якого входить залучення нових клієнтів й укладення нових або поновлення діючих договорів страхування.

Аквізнція — діяльність страховика чи страхового посередника щодо залучення клієнтів і укладення нових договорів страхування.

Андеррайтер — висококваліфікований спеціаліст у сфері страхового бізнесу, уповноважений страховою компанією виконувати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування).

Договір страхування — письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток страхувальнику чи іншій особі у межах страхової суми.

Ковер – нота — свідоцтво про страхування, що видається брокером страхувальнику.

Ліга страхових організацій України - некомерційне об'єднання страховиків з метою відстоювання їх інтересів у владних структурах.

Маркетинг страховика — діяльність страхової компанії, спрямована на планування, визначення ціни, рекламування і реалізацію страхових послуг.

Моторне (транспортне) страхове бюро України, МТСБУ — форма об'єднання страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Поліс генеральний — письмова угода між страхувальником і страховиком про те, що протягом обумовленого періоду перший буде перестраховуватись, а другий приймати на страхування на погоджених умовах.

Поліс страховий — документ, який видається страховиком страхувальнику і засвідчує факт укладання договору страхування.

Реклама — платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації.

Бізнес-план страховика — програма функціонування компанії, що конкретизує її діяльність на найближчу перспективу (3—5 років) згідно з потребами ринку і можливостями мобілізації.

Віце-президент — замісник президента страхової компанії.

Диверсифікація: 1) одночасний розвиток багатьох не пов'язаних один з одним видів страхування; 2) розширення сфери діяльності страховика в галузях, не пов'язаних безпосередньо із страхуванням.

Кептивна страхова компанія — компанія, створена промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їх потреб у страхових послугах.

Композитна компанія — в іноземній практиці універсальний страховик, який здійснює, як страхування життя, так і загальне страхування.

Ліцензія — документ, що потверджує право страховика на проведення конкретних видів страхування.

Ллойд — 1) міжнародний страховий ринок, розташований у лондонському Сіті; 2) корпорація (об'єднання) юридично незалежних страховиків, кожен з яких самостійно приймає на страхування ризики виходячи зі своїх фінансових можливостей.

Монополія страхова — 1) виключне право державних страхових організацій на проведення страхування в країні; 2) страхова компанія або група таких компаній, що панує на національному (міжнародному) страховому ринку при проведенні певних видів страхування.

Офшорна страхова компанія — страхова компанія із спеціальним статусом: як правило, виведена з-під національного регулювання страхової діяльності за місцем реєстрації або розташована в офшорному фінансовому центрі.

Президент компанії — найвищий керівник страхової компанії, на якого покладені функції управління оперативною діяльністю.

Стратегія — генеральна програма дії компанії, що передбачає головну мету компанії та шляхи її досягнення.

Страхова компанія — суб'єкт підприємницької діяльності, який бере на себе обов'язки страховика і має на це відповідну ліцензію.

72